Ухвала

від 29.04.2025 по справі 923/1095/20

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 923/1095/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" за вх. ГСОО № 2-423/25 від 26.03.2025 на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001) у справі № 923/1095/20

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (вул. Михайлівська, 18, м. Херсон, 73025)

про стягнення 367371028,85 грн

за участю представників учасників справи:

від стягувача: Конопліцький І.В.;

від боржника (скаржника): Гейко О.В.;

від ДВС: Марієнко А.О.

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" було задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 367317028,85 грн та судовий збір в сумі 735700,00 грн.

12.08.2024 на виконання вищевказаного рішення суду судом був виданий відповідний наказ.

26.03.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича, в якій скаржник просив суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.03.2025 по виконавчому провадженню № 77546917 про арешт коштів боржника;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.03.2025 по виконавчому провадженню № 77546917 про накладення арешту на майно боржника;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.03.2025 по виконавчому провадженню № 77546917 про стягнення виконавчого збору;

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77546917;

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77546917 на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Вищевказана скарга мотивована тим, що державний виконавець не вчинив визначених Законом України «Про виконавче провадження» дій щодо зупинення виконавчого провадження, а також зняття арешту з коштів та майна скаржника після отримання відомостей про те, що заборгованість по справі № 923/1095/20 в сумі 367317028,85 грн підлягає врегулюванню за нормами Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

Ухвалою суду від 28.03.2025 судом було прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" до розгляду в засіданні суду, яке призначено на 15 квітня 2025 року о 10:00.

04.04.2025 до суду від представника ДВС надійшли письмові пояснення щодо скарги, в яких останній пояснив таке: скаржником не оскаржено постанову про відкриття виконавчого провадження, а вжиття заходів з накладення арешту на майно та кошти боржника після відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця в силу Закону; наразі відсутній предмет спору по суті скарги, оскільки державним виконавцем 03.04.2025 були винесені постанови про зупинення виконавчого провадження, а також про зняття арешту з коштів та майна боржника; винесення постанови про стягнення виконавчого збору є невід`ємною складовою відкриття виконавчого провадження; на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення та інших підстав для не стягнення виконавчого збору, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом України «Про виконавчого провадження» не передбачено.

У судовому засіданні 15.04.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу про продовження строку для розгляду скарги на 20 днів та оголошено перерву у судовому засіданні до 29 квітня 2025 року об 11:30.

21.04.2025 від скаржника до суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній уточнив свої вимоги по скарзі та просить суд:

- визнати незаконною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.03.2025 по виконавчому провадженню № 77546917 про арешт коштів боржника;

- визнати незаконною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.03.2025 по виконавчому провадженню № 77546917 про накладення арешту на майно боржника;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.03.2025 по виконавчому провадженню № 77546917 про стягнення виконавчого збору;

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича щодо невинесення (вчасно) постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77546917.

У вищевказаних додаткових поясненнях скаржник наголосив на тому, що не зважаючи на винесення державним виконавцем після подання скарги постанов про зупинення виконавчого провадження та зняття арешту з коштів та майна боржника, наявні підстави для задоволення скарги згідно з прохальною частиною додаткових пояснень.

У судовому засіданні 29.04.2025 представник скаржника, стягувача та органу ДВС надали суду свої пояснення. При цьому представник скаржника підтримав скаргу та наголосив на неврегульованих по скарзі питаннях. Представник ДВС проти задоволення скарги заперечив.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" за вх. ГСОО № 2-423/25 від 26.03.2025 на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича у справі № 923/1095/20, суд дійшов висновку про таке.

Статтею 339-1 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч.1 ст.340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 340 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.342 ГПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.

Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Частиною 1 статі 74 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 1 Закону України визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ч. 2 ст. 13 Закону арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 34, т.5), 18.03.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком Владиславом Андрійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77546917 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі № 923/1095/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основного боргу в сумі 367317028 грн 85 коп.

Того ж дня, державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 77546917 були винесені постанови: про арешт майна божника (а.с. 31, т.5); про арешт коштів боржника (а.с. 33, т.5); про стягнення виконавчого збору (а.с. 35, т.1).

Між цим, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.06.2024 № 1187 (а.с. 32, т.5) ТОВ «Херсонрегіонгаз» було включено до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі Реєстр).

20.03.2025 скаржником було повідомлено державного виконавця Яковенка В.А. листом від 19.03.2025 № 250319/б/01 (а.с. 38, т.5), який був отриманий 20.03.2025 (а.с. 39, т. 5), що не заперечено представником ДВС, про включення ТОВ «Херсонрегіонгаз» до Реєстру, у зв`язку з чим боржник просив: зупинити виконавче провадження № 77546917; зняти арешт з коштів та майна боржника; скасувати постанову про стягнення виконавчого збору згідно з п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону. У вказаному листі міститься посилання на Реєстр, а в додатку до листа долучено копію постанови від 26.06.2024 № 1187.

Далі, 21.03.2025 боржник звернувся в позасудовому порядку зі скаргою на бездіяльність державного виконавця (а.с. 36, т. 5), проте доказів реагування на цю скаргу матеріали справи не містять.

26.03.2025 боржник звернувся зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця до суду.

Під час розгляду скарги, а саме 03.04.2025, державним виконавцем були винесені в межах виконавчого провадження № 77546917 наступні постанови (а.с. 62-65, т.5): про зняття арешту з майна боржника; про зняття арешту з коштів боржника; про зупинення вчинення виконавчих дій. Вказані постанови мотивовані тим, що боржник включений до Реєстру.

Отже, як встановлено судом, скаржником обставина правомірності відкриття державним виконавцем виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 12.08.2024 у справі № 923/1095/20 не оскаржується, водночас, в межах розгляду цієї скарги скаржник просить суд, зокрема, визнати незаконними постанови державного виконавця про накладення арешту на майно та кошти боржника. Як встановлено судом, оскаржувані скаржником постанови державним виконавцем були винесені в день відкриття виконавчого провадження, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 56 Закону, при цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що на час винесення постанов про накладення арешту на майно та кошти боржника державний виконавець був обізнаний про включення боржника до Реєстру. За цих обставин, суд дійшов висновку, що скаржником не доведена обставина того, що на час винесення постанов про накладення арешту на майно та кошти боржника державний виконавець діяв не у відповідності до вимог Закону, а тому в цій частині вимог скарги слід відмовити.

Далі судом встановлено, що боржником було повідомлено державного виконавця про внесення ТОВ «Херсонрегіонгаз» до Реєстру 20.03.2025, натомість, в порушення визначеного Законом строку державний виконавець зупинив виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови лише 03.04.2025. Оскільки державним виконавцем та представником органу ДВС не доведено суду існування об`єктивних обставин, які зробили неможливим для державного виконавця вчинити дії щодо зупинення виконавчого провадження в межах визначених Законом строків, суд виснує, що така бездіяльність державного виконавця є неправомірною, а тому і цій частині скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Водночас, вирішуючи питання щодо вимог скаржника про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця від 18.03.2025 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 77546917, суд виходить з такого.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу. Отже, постанова про стягнення виконавчого збору є самостійним виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.

Так, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності виконавців, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, передбачено ст. 339-1 ГПК України.

Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства, а саме відповідно до ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Відтак за загальними правилом процесуального кодексу скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.

Водночас, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Аналізуючи зазначені норми права Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 дійшла висновків, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

Отже, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та висновків ВП ВС, суд виснує, що провадження по скарзі в частині вимоги про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, що також відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 02.04.2025 у справі № 906/512/23.

З урахуванням вищевикладеного, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" за вх. ГСОО № 2-423/25 від 26.03.2025 на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича у справі № 923/1095/20 слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження по скарзі в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 18.03.2025 по виконавчому провадженню № 77546917 про стягнення виконавчого збору.

2. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" за вх. ГСОО № 2-423/25 від 26.03.2025 на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича у справі № 923/1095/20 задовольнити частково.

3. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича щодо невчасного винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77546917.

4. В іншій частині скарги відмовити.

Повний текст ухвали складено 05.05.2025.

Ухвала набирає законної сили 29.04.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля