Ухвала

від 01.05.2025 по справі 917/2070/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

01.05.2025 Справа № 917/2070/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовною заявою Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради, вул. Шевченка, 16, с. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51250 (фактична адреса: вул. Гетьманська, 12, м. Самар (Новомосковськ), 51260)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024", вул. Центральна, 19А, Полтавська область, Полтавський район, 38790

про зобов`язання виконати умови Договору,

Секретар судового засідання: Ісенко М.В.

за участю представників учасників процесу: відповідно до протоколу судового засідання від 01.05.2025 року,

установив:

26.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" про зобов`язання останнього виконати умови укладеного між сторонами Договору № У-08/2024 від 20.08.2024, а саме: закінчити будівельні роботи за об`єктом: "Нове будівництво первинного (мобільного) укриття на території Миколаєвського ліцею Губиниської селищної ради за адресою вул. вул. Шкільна, 1, с. Миколаївка, Новомосковський район, Дніпропетровська область" до 10.12.2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 справу № 917/2070/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 02.12.2024 року позовну заяву Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради залишив без руху та надав позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

10.12.2024 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2024 року про залишення позовної заяви без руху (вх. № 16692), недоліки усунено в строк та спосіб, встановлений судом.

Суд ухвалою від 16.12.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 16.01.2025 року на 10:00, встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

З огляду на перебування судді Ківшик О.В. у відрядженні засідання суду 16.01.2025 не відбулося.

Суд ухвалою від 22.01.2025 призначив дату судового розгляду справи по суті на 11.02.2025 на 10:00.

Судове засідання, призначене на 11.02.2025 року, не відбулося в зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. на лікарняному.

Суд ухвалою від 18.02.2025 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; призначив наступну дату підготовчого засідання на 20.03.2025 на 09:00.

Через оголошення сигналу "повітряна тривога" призначене на 20.03.2025 року на 09:00 год судове засідання не відбулося.

Суд ухвалою від 20.03.2025 повідомив сторони про наступну дату підготовчого засідання: 15.04.2025 о 09:00.

Через оголошення сигналу "повітряна тривога" призначене на 15.04.2025 року на 09:00 год судове засідання не відбулося.

Суд ухвалою від 15.04.2025 повідомив сторони про наступну дату підготовчого засідання: 01.05.2025 на 10:00.

25.04.2025 від позивача надійшла заява (вх. № 5516) про зупинення провадження у цій справі. При цьому, як на підставу для зупинення провадження у даній справі, позивач посилається на те, що 31.03.2025 сторонами було розірвано Договір № У-08/2024 від 20.08.2024.

У статтях 227 та 228 ГПК України визначено вичерпний перелік випадків у яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Оскільки обставина, на яку посилається позивач як на підставу для зупинення провадження у даній справі відсутня у переліку визначених статтями 227 та 228 ГПК України випадків, інших підстав для зупинення провадження у справі суд не вбачає, тому суд відмовляє у задоволенні заяви позивача (вх. № 5516).

01.05.2025 від позивача надійшла заява (вх. № 5789) про залишення позову без руху. При цьому, позивач зазначає про те, що 31.03.2025 сторонами було розірвано Договір № У-08/2024 від 20.08.2024.

Статтею 174 ГПК України визначено підстави для залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи приписи ст. 174 та ст. 176 ГПК України, дана процесуальна дія вчиняється судом до відкриття провадження у справі, або у разі, якщо суддя, встановив після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу.

При відкритті провадження у цій справі (з урахуванням усунених позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом спосіб та строк) суд встановив, що позовна заява та подані матеріали відповідають вимогам процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про залишення позовної заяви без руху.

У судове засідання 01.05.2025 року представник позивача не з`явився, будь-яких інших заяв та клопотань не надав. Останній був належним чином завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання у цій справі 01.05.2025, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 180).

Суд зазначає, що усі ухвали у цій справі були доставлені до електронного кабінету позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними довідками.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Суд, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходить з приписів частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в підготовче засідання чи судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки (крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики, і однакове правозастосування забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність усіх перед ним і юридичну визначеність у державі, яка керується верховенством права, а також впливає на громадське розуміння справедливості та правосуддя і на рівень довіри до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц (пункт 10.5), від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (пункт 10.3)). І саме на Верховний Суд покладено обов`язок забезпечувати сталість та єдність судової практики.

Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції, що позивач зобов`язаний або (1) з`являтись до суду (направляти представника), або (2) не з`являтись до суду, однак обов`язково повідомити про причини неявки чи подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №905/458/21 (постанова від 18.11.2022) зазначає про те, що оцінка судом можливості вирішення спору у даній справі без надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності є необґрунтованою, враховуючи імперативний характер процесуальних норм, а саме: частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки. Верховним Судом було проаналізовано характеристику ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України за методом правового регулювання цих норм. Проаналізувавши положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд зазначив, що в цих нормах законодавець не застосував слів "може", "має право", "за власної ініціативи" тощо у своєму значенні цих слів. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, крім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у ч. 4 ст. 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. При цьому така ознака як "повторність" неявки у підготовче чи судове засідання в чинній редакції цих норм ГПК також відсутня.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №№ 910/17906/21 (постанова від 17.03.2023) виснував, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, де об`єднана палата відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №904/11194/15, в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.)

Положення частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).

Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 у справі №922/1873/22, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі ухвалу Господарського суду Харківської області про залишення позову без змін, акцентував увагу на тому, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що залишення позову без розгляду можливе за умови, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його обов`язковою, при цьому, в ухвалі, якою суд викликав позивача в судове засідання, роз`яснено про наслідки неявки, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки (п.35 постанови).

Аналогічні висновки викладені і у постанові ВС КГС від 13.06.2023 у справі №910/12685/22, де суд повторно підкреслив, що учасник справи, незалежно від того, визнана його явка в засідання обов`язковою чи ні, "не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано".

При цьому Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18) вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Таким же чином підлягають врахуванню при вирішенні спору й інші постанови Верховного Суду.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).

Відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 129, 226, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви позивача (вх. № 5516від 25.04.2025) про зупинення провадження у даній справі.

2. Відмовити у задоволенні заяви позивача (вх. № 5789) про залишення позову без руху.

3. Залишити позовну заяву (вх. № 2165/24 від 26.11.2024) Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" про зобов`язання виконати умови Договору без розгляду.

Ухвалу підписано 05.05.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик