Рішення від 30.04.2025 по справі 924/961/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2025 р. Справа № 924/961/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства "Катіон", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів Торгсервіс", м. Хмельницький

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Олена Анатоліївна, м. Хмельницький, ОСОБА_1 , м. Хмельницький

про скасування державної реєстрації права власності, витребування нерухомого майна,

та позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Долина", м. Хмельницький,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів Торгсервіс", м. Хмельницький,

про скасування державної реєстрації права власності, витребування нерухомого майна

представники сторін:

позивача: адвокат Сергійчук Ю.В. згідно ордеру серії ВХ №1081378 від 28.10.2024 року;

відповідача: адвокат Ткачук Б.М. згідно ордеру серії ВХ №1083297 від 25.11.2024 року;

третьої особи з самостійними вимогами: адвокат Талалай А.С. згідно ордеру серії ВХ №1088029 від 29.01.2025 року;

треті особи без самостійних вимог: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції учасників справи.

1.1. Щодо позову позивача.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить, з урахуванням заяви про зміну предмету спору, скасувати державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКУРІВ ТОРГСЕРВІС», Код ЄДРПОУ 44582008 на частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 278378668101, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61223618, від 28.10.2021 року, приватного нотаріуса Мороз Олени Анатоліївни, Хмельницький міський нотаріальний округ, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКУРІВ ТОРГСЕРВІС», Код ЄДРПОУ 44582008 на частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКУРІВ ТОРГСЕРВІС», (код ЄДРПОУ 44582008) на користь Акціонерного товариства «КАТІОН» (код ЄДРПОУ 05470288) нерухоме майно - частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101), яке фактично є частиною цілісного майнового комплексу, загальною площею 111894,4 кв. м, за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337997668101).

Вимоги мотивує тим, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2006 року у справі №8/12/11/1093 визнано недійсною угоду про передачу „Модуля П-15, який розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, вартістю 154331, 00 грн., з балансу ВАТ „Катіон на баланс АКБ „Україна від 11.05.2000р., укладену між ВАТ „Катіон м. Хмельницький АКБ „Україна в особі дирекції по Хмельницькій області. Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1 від 21.05.2001 р. частини приміщення Модуля П-15 площею 487.5 кв. м за адресою вул.. Тернопільська, 19, укладеного між АК АПБ „Україна та ТОВ „Глобал-Авто. Визнано недійсним договір купівлі - продажу від 17.07.2001 р. частини приміщення Модуля П-15 площею 553.9 кв. м за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, укладеного між АК АПБ „Україна в особі дирекції по Хмельницькій області та приватним підприємцем С.Є.Хромовим. Вилучено у товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Авто (м. Хмельницький, вул. Інститутська,20\2, кв. 58, код 30621921) та приватного підприємця Хромова Сергія Євгеновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) приміщення модуля П-15 загальною площею 1010 кв. м., що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 та передано відкритому акціонерному товариству Катіон (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, код 05470288).

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 року у вказаній справі, яка набрала законної сили, рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2006 року в частині витребування майна від ТОВ «Глобал-Авто» та АКБ «Україна» в особі Хмельницької дирекції скасовано, відмовлено в позові до ТОВ «Глобал-Авто» та АКБ «Україна». Абзац 5 резолютивної частини викладено в редакції: Суб`єкту підприємницької діяльності Хромову Сергію Євгеновичу повернути Відкритому акціонерному товариству "Катіон" (м. Хмельницький, вул.Тернопільська, 19, код 05470288) приміщення: 3-1- площею 534,3 кв.м., 3-2 приміщення площею 10,1 кв.м., 3-3 приміщення площею 9,5 кв.м. модуля П-15, який знаходиться в м.Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19.

Водночас позивачу стало відомо, що ТОВ «Проскурів Торгсервіс» було зареєстровано право власності на частину приміщення модуля П-15 площею 553,9 кв.м. на підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі від 21.03.2006 року, рішення про державну реєстрацію прав від 28.01.2014 року, акту приймання-передачі вкладу до статутного капіталу ТОВ «Проскурів Торгсервіс» від 28.10.2021 року.

При цьому, рішення у справі №8/12/11/1093 фактично було виконано та на сьогодні приміщення: 3-1 площею 534,3 кв.м., 3-2 приміщення площею 10,1 кв.м., 3-3 приміщення площею 9,5 кв.м. модуля П-15, який знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, на праві власності зареєстровані за позивачем та фізично перебувають у його володінні, що підтверджується інформаційною довідкою від 28.10.2024 року.

Позивач вважає, що державним реєстратором незаконно проведено реєстрацію права власності на спірне приміщення за ОСОБА_1 , що спричинило наявність подвійної реєстрації права власності одного і того ж об`єкта.

В подальшому ОСОБА_1 внесено таке приміщення в статутний капітал ТОВ «Проскурів Торгсервіс».

З викладеного позивач виснує, що реєстрація відповідача на спірне майно порушує право власності позивача на таке майно, тому реєстрацію слід скасувати. З посиланням на позиції Верховного Суду просить також витребувати спірне майно від відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача під час судового розгляду спору та у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що згідно договору від 21.03.2006 року ОСОБА_1 став власником частки модуля П-15, яка складає 53/100 частини, а саме, 3-1 приміщення площею 534,3 кв.м., 3-2 приміщення площею 10,1 кв.м., 3-3 приміщення площею 9,5 кв.м., загальною площею 553,9 кв.м.

27.01.2014 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану нерухомість, яку ним в подальшому передано в статутний фонд ТОВ «Проскурів Торгсервіс». Звертає увагу, що договір про поділ нерухомого майна від 21.03.2006 року не був визнаний недійним. Аналогічно інші документи, на підставі яких реєструвалось право власності на спірне майно, є дійсними та ніким не скасовувались.

Додатково наголошує, що позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа на підтвердження права власності АТ «Катіон» на спірне нерухоме майно, в той час як рішення суду не є таким документом.

Позивач у поясненнях від 16.01.2025 року зазначає, що відповідач та треті особи не можуть посилатись на чинність договору поділу нерухомого майна від 21.03.2006 року, позаяк на момент його укладення спірне майно вже було витребуване судовим рішення на користь АТ «Катіон». Крім того зауважує, що відповідачем та третьої особою не надано жодних доказів на спростування права власності позивача.

Відповідач у письмових поясненнях від 29.01.2025 року повторно наголошує на відсутності доказів, які підтверджували б право власності позивача на спірне приміщення. При цьому вважає, що судові рішення у справі №8/12/11/1093 не стосувались визнання права власності АТ «Катіон» на приміщення, які є предметом даного спору.

Просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності, оскільки вважає, що позивач з 27.01.2014 року мав можливість ознайомитись із відкритими реєстрами та отримати інформацію про свій майновий стан, зокрема, щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірне приміщення.

Відповідач у запереченні на заяву про застосування строку позовної давності від 26.03.2025 року зазначає, що АТ "Катіон" дізналось про неправомірну реєстрацію спірного приміщення за ТОВ "Проскурів Торгсервіс" лише у квітні 2023 року після отримання відповіді на адвокатський запит від Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Додатково просить суд вважати, що строк пропущено з поважних причин у випадку, якщо суд дійде висновку про пропуск такого строку. У запереченнях на заяву про застосування строків позовної давності від 04.04.2025 року додатково зауважує, що спірне приміщення ніколи не вибувало із фактичного володіння позивача, тому останній не вбачав порушення своїх прав. З посиланням на правові позиції Верховного Суду наголошує, що вимога про скасування державної реєстрації може розглядатись як негаторний позов, до якого не застосовується позовна давність. Вважає безпідставним посилання відповідача на те, що початком перебігу строку позовної давності є реєстрація права власності на спірне приміщення за ОСОБА_1 , оскільки він не є стороною у спорі.

ТОВ "Проскурів Торгсервіс" у додаткових поясненнях від 11.03.2025 року вважає вимогу про скасування державної реєстрації неефективним способом захисту.

Третя особа приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.М. у поясненнях від 09.12.2024 року зауважує, що реєстрація права власності відповідача проведена у повній відповідності до законодавства, а скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "Проскурів Торгсервіс" матиме наслідком те, що власником спірного майна залишиться ОСОБА_1 .

Третя особа ОСОБА_1 у поясненнях від 13.01.2025 року заперечує проти задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи із самостійними вимогами під час судового розгляду спору та у додаткових поясненнях від 17.04.2025 року визнає позов позивача в частині скасування державної реєстрації та витребування 49,0 кв.м. спірного приміщення, яке залишилось у власності ТОВ "Катіон".

1.2. Щодо позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору.

ТОВ «Торговий центр «Долина» звернувся із позовної заявою у справу №924/961/24 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у якій просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.01.2025 року, витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКУРІВ ТОРГСЕРВІС», (код ЄДРПОУ 44582008) приміщення № 1 площею 496,3 кв. м., яке входить до складу частини приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101), яке фактично є частиною цілісного майнового комплексу, загальною площею 111894,4 кв. м, за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337997668101); скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКУРІВ ТОРГСЕРВІС», (код ЄДРПОУ 44582008) на частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв. м, що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101), проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61223618, від 28.10.2021 року, приватного нотаріуса Мороз Олени Анатоліївни, Хмельницький міський нотаріальний округ, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСКУРІВ ТОРГСЕРВІС», (код ЄДРПОУ 44582008) на частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв. м, що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101).

Вимоги мотивує тим, що згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1083 від 21.10.2020 року Публічне акціонерне товариство «Катіон» з однієї сторони (Продавець), будучи власником цілого майнового комплексу загальною площею 111894,4 (сто одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто чотири цілих чотири десятих) кв. м., передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Долина» (Покупцю) 1266/10000 (одну тисячу двісті шістдесят шість десятитисячних) частки у праві власності на вищевказаний цілісний майновий комплекс, що складає 14169,9 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять цілих дев`ять десятих) кв. м., який розташований за адресою: Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Тернопільська, будинок 19 (дев`ятнадцять).

Наголошує, що вказана частка відповідно до протоколу № 19-10-20 засідання наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Катіон» від 19.10.2020 року включає в себе в тому числі « 16. Склад П-15: приміщення №1 площею 496,3 кв. м.».

Відтак ТОВ "Торговий центр "Долина" виснує, що з 21.10.2020 року останнє є законним власником та володільцем приміщення № 1 площею 496,3 кв. м., яке є складовою частиною Склад П-15 (попередні назви об`єкта нерухомого майна «Склад-модуль П-15», «Модуль П-15»). Тому вважає підставним витребування такого майна від відповідача з метою уникнення подвійної реєстрації права власності на один об`єкт нерухомого майна.

Повноважний представник третьої особи з самостійними вимогами в судовому засідання вимоги підтримав, просить суд витребувати належне ТОВ "ТД "Долина" приміщення від відповідача.

Відповідач під час судового розгляду спору просить відмовити третій особі з самостійними вимогами, заперечуючи з мотивів, викладених щодо позову АТ "Катіон". У додаткових поясненнях від 11.03.2025 року вважає вимогу про скасування державної реєстрації неефективним способом захисту.

Позивач в засідання суду та у додаткових поясненнях від 17.04.2025 року визнає позов третьої особи позивача в частині скасування державної реєстрації та витребування 496,3 кв.м. спірного приміщення, яке перейшло до ТОВ "ТД "Долина" згідно договору купівлі-продажу.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2024 року відкрито провадження у справі за позовом акціонерного товариства "Катіон", м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів Торгсервіс", м. Хмельницький, про скасування державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСКУРІВ ТОРГСЕРВІС, Код ЄДРПОУ 44582008 на частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 278378668101, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61223618, від 28.10.2021 року, приватного нотаріуса Мороз Олени Анатоліївни, Хмельницький міський нотаріальний округ, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСКУРІВ ТОРГСЕРВІС, Код ЄДРПОУ 44582008 на частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101.

Ухвалою суду від 26.11.2024 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Олену Анатоліївну, та відкладено підготовче засідання на 11.12.2024 року.

Ухвалою від 11.12.2024 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ), продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.01.2025 року прийнято заявлену позивачем зміну предмету позову шляхом доповнення позовною вимогою про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОСКУРІВ ТОРГСЕРВІС, (код ЄДРПОУ 44582008) на користь Акціонерного товариства КАТІОН (код ЄДРПОУ 05470288) нерухоме майно - частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101), яке фактично є частиною цілісного майнового комплексу, загальною площею 111894,4 кв. м, за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337997668101), та відкладено підготовче засідання на 30.01.2025 року.

30.01.2025 року ухвалою суду залучено ТОВ "Торговий центр "Долина", м. Хмельницький, до участі у справі №924/961/24 у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Прийнято позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - ТОВ "Торговий центр "Долина" до ТОВ "Проскурів Торгсервіс" про скасування державної реєстрації права власності, витребування нерухомого майна, до розгляду у справі №924/961/24.

Вимоги за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Розпочато розгляд справи №924/961/24 спочатку. Призначено підготовче засідання у справі на 12 год. 00 хв. 19 лютого 2025 року.

Ухвалою суду від 19.02.2025 року відкладено підготовче засідання на 11.03.2025 року.

Ухвалою суду від 11.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2025 року. Ухвалою суду від 26.03.2025 року відкладено судове засідання на 04.04.2025 року. Ухвалою суду від 04.04.2025 року відкладено судове засідання на 18.04.2025 року. Ухвалою суду від 18.04.2025 року, з огляду на надходження повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Хмельницької області, відкладено судове засідання на 30.04.2025 року.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

21.03.2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Глобал-Авто" укладено договір про поділ нерухомого майна в натурі, за умовами якого ОСОБА_1 , який володіє 53/100 частинами приміщення модуля П-15 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.07.2001 року, та ТОВ "Глобал-Авто", дійшли згоди, що у власність ОСОБА_1 переходить в результаті поділу нерухомого майна частина приміщення модуля П-15, яка складає 53/100 частини, зазначена в технічному паспорті на приміщення, виданому Хмельницький БТІ від 10.08.2001 року, а саме: 3-1 приміщення площею 534,3 кв.м., 3-2 приміщення площею 10,1 кв.м., 3-3 приміщення площею 9,5 кв. м. Загальною площею 553,9 кв.м.

Відповідно до витягу Хмельницького БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.03.2006 року, на праві приватної власності 21.03.2006 року зареєстровано за ОСОБА_1 частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м. на підставі договору про поділ нерухомого майна від 21.03.2006 року.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2006 року у справі №8/12/22/1093 визнано недійсним договір купівлі - продажу від 17.07.2001 р. частини приміщення Модуля П-15 площею 553.9 кв. м за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, укладеного між АК АПБ „Україна в особі дирекції по Хмельницькій області та приватним підприємцем С.Є.Хромовим. Вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Авто (м. Хмельницький, вул. Інститутська,20\2, кв. 58, код 30621921) та приватного підприємця Хромова Сергія Євгеновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) приміщення модуля П-15 загальною площею 1010 кв. м., що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 та передати відкритому акціонерному товариству Катіон (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, код 05470288).

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 року у справі №8/12/11/1093, яка набрала законної сили, викладено вимогу про вилучення приміщення в наступній редакції: суб`єкту підприємницької діяльності Хромову Сергію Євгеновичу повернути відкритому акціонерному товариству "Катіон" приміщення: 3-1 площею 534,3 кв.м., 3-2 приміщення площею 10,1 кв.м., 3-3 приміщення площею 9,5 кв.м. модуля П-15, який знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19. Постанова мотивована тим, що вказане майно вибуло з власності ПАТ "Катіон" поза його волею.

З інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на праві власності за ПАТ "Катіон" зареєстровано цілісний майновий комплекс загальною площею 111894,4 кв.м., в тому числі, склад П-15 загальною площею 545,3 кв.м.

Згідно технічного паспорту на цілісний майновий комплекс, що розташовується за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, від 05.12.2016 року, загальна площа комплексу ПАТ "Катіон" складає 111894,4 кв.м., з яких приміщення складу П-15 - 545,3 кв.м. (приміщення 1 - 496,3 кв.м., приміщення 2 - 10,0 кв.м., приміщення 3 - 9,9 кв.м.

21.10.2020 року між ПАТ "Катіон" та ТОВ "Торговий центр "Долина" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за положеннями якого ПАТ "Катіон" відчужено ТОВ "ТД "Долина" частину цілісного майнового комплексу в розмірі 1266/10000 частки, в тому числі, склад П-15: приміщення №1 площею 496,3 кв.м.

28.10.2021 року фізична особа ОСОБА_1 по акту приймання-передачі вкладу до статутного капіталу ТОВ "Проскурів Торгсервіс" передано в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ "Проскурів Торгсервіс" у не грошовій формі частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 03.11.2021 року, 28.10.2021 року за ТОВ "Проскурів Торгсервіс" зареєстровано право власності на частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд, 19. Підстава реєстрації: акт приймання-передачі нерухомого майна від 28.10.2021 року.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ "Проскурів Торгсервіс" є Хромов Сергій Євгенович.

Судовим експертом Марченковим Г.Г. складено висновок №12/25 від 25.03.2025 року про те, що згідно інвентаризації 2001 року Хмельницького БТІ, який знаходиться м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, та технічних параметрів і основних конструктивних елементів приміщення Складу П-15, згідно інвентаризації 2016 року ПП "Діоріт Плюс 1", який знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, експертом з`ясовано про співвпадання параметрів та основних конструктивних елементів частини приміщення Модуля П-15, згідно інвентаризації 2001 року Хмельницького БТІ, який знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, та технічних параметрів і основних конструктивних елементів приміщення Складу П-15, згідно інвентаризації 2016 року ПП "Діоріт Плюс 1", за виключенням частини площі 8,6 кв.м., яка зменшилась за рахунок облаштування внутрішніх перегородок та стін у приміщенні Модуля П-15 площею 553,9 кв.м. (II частина), згідно інвентаризації 2001 року Хмельницького БТІ, який знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19.

З вищевикладеного позивач звернувся до суду з позовом до третя особа - з самостійними вимогами на предмет спору.

4. Позиція суду.

4.1. Щодо позовних вимог АТ "Катіон".

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Такі висновки, були викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити з його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пункти 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

На необхідності дослідження судами ефективності способу захисту наголошено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 20.07.2022 у справі № 806/5244/15, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18.

Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 та від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц звернуто увагу, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду у судовому процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Така правова позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

Крім того, необхідно звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду визначила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору в зв`язку з чим суд розглядає справу у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

З матеріалів справи стверджується, що спір у справі № 924/961/24 стосується захисту права власності на нерухоме майно, а саме нежитлового приміщення модуля П-15 за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, на яке, за твердженням позивача та третьої особи з самостійними вимогами, зареєстроване право власності також за відповідачем. Тобто, наявна подвійна реєстрація на одне і те ж майно.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2006 року визнано недійсним договір купівлі-продажу №1 від 17.07.2001 року частини приміщення модуля П-15 площею 553,9 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, укладеного між АК АПБ "Україна" в особі дирекції по Хмельницькій області та приватним підприємцем С.Є. Хромовим.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 року у справі №8/12/11/1093, яка набрала законної сили, додатково зобов`язано суб`єкта підприємницької діяльності Хромова Сергія Євгеновича повернути відкритому акціонерному товариству "Катіон" приміщення: 3-1 площею 534,3 кв.м., 3-2 приміщення площею 10,1 кв.м., 3-3 приміщення площею 9,5 кв.м. модуля П-15, який знаходиться в АДРЕСА_3 .

Тобто, вказаними судовими рішення констатовано незаконність набуття ФОП Хромовим С.Є. майна загальною площею 553,9 кв.м., а саме приміщення: 3-1 площею 534,3 кв.м., 3-2 приміщення площею 10,1 кв.м., 3-3 приміщення площею 9,5 кв.м. модуля П-15, який знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, та необхідність повернення його АТ "Катіон". Також у такому рішенні встановлено, що законним власником спірного приміщення є АТ "Катіон", якому і слід повернути майно.

З приводу заперечень відповідача, що таке рішення не є правовстановлюючим документом та ним не визнавалось право власності АТ "Катіон", суд зазначає, що предметом спору у справі №8/12/11/1093 не було визнання права власності, натомість судами встановлено незаконність вибуття належного на праві власності АТ "Катіон" спірного приміщення, з чого суд виснує, що останнє є власником модуля П-15 за адресою: АДРЕСА_3 , що встановлено у рішеннях судів у справі №8/12/11/1093.

Натомість, 28.01.2014 року Хромов С.Є. зареєстрував за собою право власності на частину приміщення модуля П-15 площею 553,9 кв.м на підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі від 21.03.2006 року (укладений Хромовим С.Є. як власником згідно визнаного недійсним рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2006 року договору купівлі-продажу від 17.07.2001 року). Та в подальшому 28.10.2021 року вніс частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_3 , в статутний капітал ТОВ "Проскурів Торгсервіс".

В свою чергу, ПП "Діоріт Плюс 1" розроблено за замовленням АТ "Катіон" технічну документацію на майновий комплекс по вул. Тернопільській, 19, в тому числі, на будівлю складу П-15 площею 545,3 кв.м. Право власності на будівлю складу П-15 площею 545,3 кв.м зареєстровано за позивачем на праві власності як об`єкт нерухомого майна в складі цілісного майнового комплексу.

Відповідно до висновку судового експерта від 25.03.2025 року, складеного на замовлення позивача та третьої особи з самостійними вимогами, експертом встановлено, що згідно інвентаризації 2001 року Хмельницького БТІ, який знаходиться м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, та технічних параметрів і основних конструктивних елементів приміщення Складу П-15, згідно інвентаризації 2016 року ПП "Діоріт Плюс 1", який знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, з`ясовано про співвпадання параметрів та основних конструктивних елементів частини приміщення Модуля П-15, згідно інвентаризації 2001 року Хмельницького БТІ, який знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, та технічних параметрів і основних конструктивних елементів приміщення Складу П-15, згідно інвентаризації 2016 року ПП "Діоріт Плюс 1", за виключенням частини площі 8,6 кв.м., яка зменшилась за рахунок облаштування внутрішніх перегородок та стін у приміщенні Модуля П-15 площею 553,9 кв.м. (II частина), згідно інвентаризації 2001 року Хмельницького БТІ, який знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19.

Тобто, експертом встановлено, що приміщення модуля П-15 (ІІ -а частина) площею 545,3 кв.м. (в тому числі, приміщення 1 площею 496,3 кв.м., приміщення 2 площею 10,0 кв.м. та приміщення 3 площею 9,9 кв.м.) є тим же приміщенням площею 553,9 кв.м., зокрема приміщення 1 площею 534,3 кв.м., приміщення 2 - 10,1 кв.м та приміщення 3 - 9,5 кв.м. При цьому зміни в площі відбулись внаслідок облаштування внутрішніх перегородок та стін, без втручання в огороджувальні та несучі конструкції.

Так, статтею 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 10 даного Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому названим Законом.

До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення Закону України «Про судову експертизу» щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Згідно з наведеними положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судову експертизу» висновок експерта у господарській справі може бути наданий державною спеціалізованою установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених зазначеним Законом.

Зі змісту висновку експерта №12/25 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25.03.2025 слідує, що експертизу здійснював експерт Марченков Григорій Григорович, який має вищу будівельно-технічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю, зокрема, 10.6 "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів", кваліфікаційне свідоцтво №222 від 27.05.2016 року.

Також експерт Марченков Г.Г. попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Матеріали справи не містять жодних доказів відсутності у судового експерта Марченкова Г.Г. повноважень на проведення вказаної експертизи. Заперечень проти висновку експерта відповідачем не висловлено та іншого висновку не надано.

Відтак суд приймає до уваги висновок судового експерта Марченкова Г.Г. від 25.03.2025 року як доказ того, що приміщення модуля П-15 (ІІ -а частина) площею 545,3 кв.м. ( в тому числі, приміщення 1 площею 496,3 кв.м., приміщення 2 площею 10,0 кв.м. та приміщення 3 площею 9,9 кв.м.) є тим же приміщенням площею 553,9 кв.м., зокрема приміщення 1 площею 534,3 кв.м., приміщення 2 - 10,1 кв.м та приміщення 3 - 9,5 кв.м.

З викладеного слідує, що наявна подвійна реєстрація права власності на приміщення модуля П-15 за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його в особи, яка не мала права відчужувати це майно.

За приписами статті 181 цього ж Кодексу до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункти 43, 89), володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то факт володіння другими може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (на яку посилається скаржник), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів особи, за якою право власності на нерухоме майно зареєстровано первинно та не припинялося (така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17 та від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/520/18).

Отже, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване одночасно за двома особами як нібито на два різні об`єкти, які є однією й тією ж нерухомістю, то обидві особи володіють таким нерухомим майном, але володіння кожної з цих осіб є неповноцінним. Ця особливість не змінює характеру порушення прав та інтересів постраждалої особи, яке полягає у позбавленні її порушником повноцінного володіння спірним майном. Тому належному способу захисту прав та інтересів постраждалої особи відповідає позовна вимога про витребування спірного нерухомого майна (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 910/3419/22).

Необхідно звернути увагу, що для приватного права апріорі властивістю є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного (господарського) обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20)

При цьому у правовій конструкції витребування майна шляхом віндикації позивач повинен довести наявність таких обов`язкових елементів даного способу захисту права власності: 1) позивач є безсумнівним власником майна, що витребовується; 2) майно, що є предметом віндикації вибуло з володіння позивача поза його волею; 3) відсутні правові підстави для вибуття спірного майна з володіння позивача.

Крім того, вирішуючи питання про можливість витребування від останнього набувача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування ст. 388 ЦК України, слід враховувати висновок Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (постанови від 26.06.2019 у справі №669/927/16-ц (пункт 51), від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (постанови від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 61), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 211), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (пункт 55), від 21.09.2022 у справі №908/976/19 (пункт 5.66))

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 виснувала, зокрема, що саме при вирішенні питання про витребування майна здійснюється перевірка добросовісності набувача цього майна.

Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності набувача, що суттєво для застосування як положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.

Відповідно до приписів статті 330 ЦК України добросовісність є умовою набуття права власності. Оскільки спір про віндикацію є титульним спором для обох сторін, саме на набувача покладено обов`язок довести свою добросовісність.

Частина 5 статті 12 Цивільного кодексу України встановлює загальну презумпцію добросовісності, однак виходить з того, що у віндикаційному спорі пріоритет має спеціальна норма - стаття 330 Цивільного кодексу України.

Із наявних в даній справі документів встановлено та не заперечується сторонами, що станом на даний час на праві власності ТОВ "Проскурів Торгсервіс" зареєстровано приміщення модуля П-15 площею 553,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, та яке відповідач набув від ОСОБА_1 на підставі акту приймання-передачі вкладу до статутного фонду від 28.10.2021 року.

Як встановлено вище, станом на момент передання частки договір купівлі-продажу від 17.07.2001 року, на підставі якого ОСОБА_1 укладено договір про поділ нерухомого майна в натурі від 21.03.2006 року, визнано судом недійсним. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути спірне майно АТ "Катіон".

Вказаним спростовуються доводи відповідача, що ОСОБА_1 законно володів майном на підставі договору від 21.03.2006 року.

Тобто, на момент набуття відповідачем частки - спірного приміщення, ОСОБА_1 незаконно розпорядився майном, яке йому не належить.

В даному випадку суд також враховує, що єдиним бенефіціарним власником відповідача та його керівником, згідно відкритих даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є ОСОБА_1 . Вказане, на переконання суду, підтверджує обізнаність відповідача із незаконністю перебування спірного майна у власності ОСОБА_1 .

Оскільки відповідач не є добросовісним набувачем спірного майна, таке майно підлягає витребуванню від відповідача на підставі статті 387 ЦК України.

Водночас, 21.10.2020 року між АТ "Катіон" та ТОВ "ТД "Долина" укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого до ТОВ "ТД "Долина" перейшло у власність приміщення №1 складу П-15 площею 496,3 кв. м. Відтак, у АТ "Катіон" залишилась частина приміщення П-15 площею 49 кв.м., яку і слід витребувати від відповідача на користь позивача.

При цьому, витребування майна не ставиться в залежність від оспорення інших правочинів, на підставі яких таке майно вибуло та відчужувалось, та власник майна витребовує спірне майно від останнього набувача. З вказаного суд не приймає доводи відповідача про чинність договору про поділ майна від 21.03.2006 року та безспірність інших правочинів.

Крім того, вирішення спору має призводити до припинення порушення і повноцінного володіння нерухомим майном, а тому судове рішення про витребування нерухомого майна як такого, право на яке зареєстроване двічі, є підставою для закриття одного з розділів Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Судове рішення про витребування нерухомого майна як такого, право на яке зареєстроване двічі, є підставою як для державної реєстрації припинення права власності особи, від якої воно витребовується, для закриття відповідного розділу у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, так і для перенесення з розділу, який підлягає закриттю, до розділу, який залишається, відомостей про інші, крім права власності, права на нього та обтяження. Можлива наявність суперечності між речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зареєстрованими у цих розділах не є перешкодою для їх перенесення, оскільки вона виникла раніше внаслідок відкриття двох розділів реєстру на одне й те ж нерухоме майно. Державна реєстрація припинення таких прав та обтяжень здійснюється у загальному порядку на підставі відповідного судового рішення за позовом зацікавленої особи.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 Цивільного кодексу України).

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

Подібні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 910/9948/23.

З приводу вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ "Проскурів Торгсервіс", суд приймає до уваги наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Додатково, суд звертає увагу на правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, згідно яких:

- метою позову про витребування майна з чужого володіння (незалежно від того, на підставі приписів яких із указаних статей Цивільного кодексу України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 07.11.2018 у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) та № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункт 100), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц);

- рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем (у спірних правовідносинах - за боржником) права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (у спірних правовідносинах - за переможцем аукціону) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі №916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)) незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 Цивільного кодексу України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 Цивільного кодексу України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України);

Отже, суд констатує, що для такого витребування позивачу (позивачам) не потрібно додатково заявляти вимоги про визнання незаконним та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, оскільки такі дії не є ефективним способом захисту.

Тому скасування державної реєстрації права власності відповідача та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не можуть становити зміст окремих позовних вимог. Вимога про припинення права власності відповідача не підлягає задоволенню, оскільки він не набув такого права, тоді як це є підставою для задоволення позовної вимоги про витребування спірного нерухомого майна (така ж позиція викладена Верховним судом у постанові від 10.04.2025 року у справі №910/3419/22).

Таким чином, в даній позовній вимозі суд відмовляє з огляду на неефективний спосіб захисту.

Відповідачем заявлено вимогу про застосування наслідків спливу строку позовної давності, позаяк ТОВ "Проскурів Торгсервіс" вважає, що АТ "Катіон" міг дізнатись про порушення свого права у 2014 році після реєстрації спірного майна за ОСОБА_1 .

Згідно зі ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За приписами ст.251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Зі змісту ст.256 ЦК України вбачається, що строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, є позовною давністю.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому, правила про позовну давність, відповідно до вищевказаної статті ЦК України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно не порушено, у позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

При цьому, порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3234/16).

Отже, початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила наступному набувачу, а не з моменту набуття останнім набувачем права власності на майно.

Враховуючи викладене, критично оцінюються доводи позивача про необхідність обчислювати строк позовної давності з моменту набуття права власності ТОВ "Проскурів Торгсервіс".

Позивач зазначає, що він дізнався про наявність подвійної реєстрації на спірне приміщення лише у 2023 році, після звернення із відповідним адвокатським запитом.

В даному випадку судом враховується, що спірне майно не вибувало із фактичного володіння АТ "Катіон", було зареєстроване за останнім. Позивач також мав можливість ним розпоряджатись, про що свідчить відчуження частини модуля П-15 третій особі. Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач міг дізнатись про порушення його права шляхом отримання отримання інформації з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, на переконання суду, покладає на позивача додатковий тягар моніторингу статусу власного майна, з огляду на відкрите володіння та розпорядження таким майном.

Жодних доказів того, що АТ "Катіон" було відомо про наявність подвійної реєстрації на приміщення модуля П-15 раніше суду не надано.

Окрім того, частина 4 ст. 236 ГПК України унормовує, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2024 року у справі 910/3419/22 вказав, що оскільки подвійна реєстрація права власності на одне й те ж майно унеможливлює повноцінне володіння таким майном будь-якою особою, таке порушення є триваючим, що виключає застосування позовної давності.

З вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

З огляду на все зазначене, позов АТ "Катіон" підлягає частковому задоволенню щодо витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурів Торгсервіс», (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Прибузька, буд. 20, кв. 79, код ЄДРПОУ 44582008) на користь Акціонерного товариства «Катіон» (29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська,19, код ЄДРПОУ 05470288) нерухоме майно площею 49 кв.м. - частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101), яке фактично є частиною цілісного майнового комплексу, загальною площею 111 894,4 кв. м, за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337997668101).

В задоволенні вимоги про скасування державної реєстрації права власності суд відмовляє.

Витрати за сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

4.2. Щодо позову третьої особи, яка замовляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

З матеріалів справи стверджується, що 21.10.2020 року між АТ "Катіон" та ТОВ "ТД "Долина" укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого до ТОВ "ТД "Долина" перейшло у власність приміщення №1 складу П-15 площею 496,3 кв. м.

Як встановлено судом, вказане приміщення перебуває в складі об`єкта нерухомого майна - приміщення модуля П-15 площею 553,9 кв.м., право на яке зареєстроване за ТОВ "Проскурів Торгсервіс".

Так, одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів особи, за якою право власності на нерухоме майно зареєстровано первинно та не припинялося (така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, від 07.08.2019 у справі № 193/11/17 та від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/520/18).

Отже, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване одночасно за двома особами як нібито на два різні об`єкти, які є однією й тією ж нерухомістю, то обидві особи володіють таким нерухомим майном, але володіння кожної з цих осіб є неповноцінним. Ця особливість не змінює характеру порушення прав та інтересів постраждалої особи, яке полягає у позбавленні її порушником повноцінного володіння спірним майном. Тому належному способу захисту прав та інтересів постраждалої особи відповідає позовна вимога про витребування спірного нерухомого майна (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 910/3419/22).

Крім того, вирішення спору має призводити до припинення порушення і повноцінного володіння нерухомим майном, а тому судове рішення про витребування нерухомого майна як такого, право на яке зареєстроване двічі, є підставою для закриття одного з розділів Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Таким чином, з огляду на встановлену вище під час розгляду спору за позовом АТ "Катіон" незаконність реєстрації за відповідачем права власності на приміщення модуля П-15 площею 553,9 кв.м. за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, та його недобросовісність, належність ТОВ "ТД "Долина" згідно договору купівлі-продажу від 21.10.2020 року 496,3 кв.м. приміщення №1 складу П-15, що є частиною приміщення площею 553, 9 кв.м., зареєстрованого за ТОВ "Проскурів Торгсервіс", ефективність способу захисту, суд вважає за належне витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурів Торгсервіс», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Долина» (29016, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19, ЄДРПОУ 35805494) приміщення № 1 площею 496,3 кв. м., яке входить до складу частини приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101), яке фактично є частиною цілісного майнового комплексу, загальною площею 111 894,4 кв. м, за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337997668101), задовольнивши позов у відповідній частині.

У вимозі про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "Проскурів Торгсервіс" суд відмовляє з мотивів, викладених при розгляді спору за позовом АТ "Катіон", враховуючи неефективність способу захисту.

Таким чином, позов ТОВ "ТД "Долина" з самостійними вимогами щодо предмета спору також підлягає частковому задоволенню.

Витрати за сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов АТ «Катіон» задовольнити частково.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурів Торгсервіс», (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Прибузька, буд. 20, кв. 79, код ЄДРПОУ 44582008) на користь Акціонерного товариства «Катіон» (29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська,19, код ЄДРПОУ 05470288) нерухоме майно площею 49 кв.м. - частину приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101), яке фактично є частиною цілісного майнового комплексу, загальною площею 111 894,4 кв. м, за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337997668101).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурів Торгсервіс» (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Прибузька, буд. 20, кв. 79, ЄДРПОУ 44582008) на користь Акціонерного товариства «Катіон» (29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська,19, код ЄДРПОУ 05470288) 2 422,4 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні решти позову позивача відмовити.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, задовольнити частково.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурів Торгсервіс», (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Прибузька, буд. 20, кв. 79, код ЄДРПОУ 44582008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Долина» (29016, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19, ЄДРПОУ 35805494) приміщення № 1 площею 496,3 кв. м., яке входить до складу частини приміщення модуля П-15 загальною площею 553,9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 278378668101), яке фактично є частиною цілісного майнового комплексу, загальною площею 111 894,4 кв. м, за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337997668101).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурів Торгсервіс» (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Прибузька, буд. 20, кв. 79, ЄДРПОУ 44582008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Долина» (29016, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19, ЄДРПОУ 35805494) 2 422,4 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні решти позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.05.2025 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети