Рішення від 17.04.2025 по справі 925/796/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/796/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача Музики Максима, адвокат за ордером, відповідача Драченка Владислава, адвоката за ордером, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна корпорація РСГ до Товариства з обмеженою відповідальністю РАСАВА про стягнення 2 864 742,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 2 864 742,09 грн боргу по договору на виконання субпідрядних робіт по «Капітальний ремонт спортивних майданчиків та легкоатлетичних доріжок стадіону ФОКС «Колос» по вул. 1-го Травня, 25а, м. Городище, Черкаської області» від 15.09.2021 за № №03/09/21, з яких: 1 854 764,05 грн заборгованість за виконані роботи, а також 227 145,08 грн пені, 135 306,56 грн 3% річних і 647 526,40 грн втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошового зобов`язання по цьому договору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за вище вказаним договором в частині розрахунків за виконані роботи.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

22.07.2024 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що на виконання вказаного Договору він здійснив оплату у розмірі 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 934 від 12 жовтня 2021 року.

Щодо заборгованості у розмірі 1 854 764,05 грн відповідач пояснив,що 04.07.2022 між ним і позивачем був складений акт взаємозвірки розрахунків та прийому-передачі майна, яким Сторони погодили передачу майна в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ «РСГ» на загальну суму 1 854 764,05 грн, а саме:

1. Станок для прокатки профнастилу ПК-ПС-20 2011 р.в 1 шт.

2. Станок для прокатки металочерепиці «Монтерей» 2012 р.в. 1 шт.

3. Станок для прокатки доски «Євробрус» 2017 р.в. 1 шт.

4. Львівський навантажувач 1 шт.

5. Гільйотина 2011 р.в. 1 шт.

6. Каретка розмотувача листової сталі (комплектуючі до станків ПК,ПС-10; ПЛ,ПС-20; металочерепиці «Монтерей») - 16 шт.

7. Барабан розмотувача листової сталі (комплектуючі до станків ПК, ПС-10; ПЛ,ПС-20; металочерепиці «Монтерей») - 24 шт.

8. Стіл для прийому профнастилу (комплектуючі до станків ПК, ПС-10; ПЛ,ПС-20; металочерепиці «Монтерей») 6 шт.

9. Каретка розмотувача листової сталі для дошки «Євробрус» - 1 шт.

10. Станок розмотувач електричний листової сталі для дошки «Євробрус» - 1 шт.

11. Барабан розмотувача листової сталі для дошки «Євробрус» - 1 шт.

Відповідач вказував, що цим актом також було передбачено, що в разі повного розрахунку сторони погодили, що після передачі майна, зазначеного в п. 2 цього акта, всі зобов`язання ТОВ Фірма «РАСАВА» по Договору №03/09/21 на виконання субпідрядних робіт по «Капітальний ремонт спортивних майданчиків та легкоатлетичних доріжок стадіону ФОКС «Колос»

по вул. 1-го Травня, 25а, м. Городище, Черкаської області» від 15 вересня 2021 року перед виконані своєчасно та в повному обсязі. Претензій до ТОВ Фірма «РАСАВА» не має; Сторони погодили, що даний акт є невід`ємною частиною вищезгаданого Договору та може вважатися додатковою угодою до даного Договору. Як зазначив відповідач, факт прийому-передачі вище переліченого майна можуть підтвердити свідки, які були присутні під час передачі матеріальних цінностей.

Відповідач вказав, що отримання зазначених матеріальних цінностей також підтверджується розпискою представника позивача від 01.07.2022, який отримував це майно.

Крім того, як стверджував відповідач, останній неодноразово телефонував позивачу для врегулювання питання в позасудовому порядку, але позивач відхиляв виклик. Тому відповідач заперечує проти позову та вважає, що:

- всі зобов`язання за договором субпідряду були виконані належним чином та в повному обсязі;

- передача обладнання в якості оплати залишку суми була погоджена обома сторонами, що підтверджується підписаним актом прийому-передачі;

- позивач прийняв обладнання без зауважень, що свідчить про відсутність підстав для стягнення додаткових коштів;

- відповідач вважав договір виконаним у повному обсязі до моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.09.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 22 жовтня 2024 року.

18.10.2024 позивач подав до суду письмове пояснення, в якому заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов та просив заявлені вимоги задовольнити повністю.

Позивач наголосив на тому, що акту звірки взаємних розрахунків та прийому-передачі майна між ТОВ «Будівельна корпорація «РСГ» і ТОВ «РАСАВА» складено не було; документального підтвердження свідків в порядку та на умовах, визначених ГПК України, відповідачем не подано; долучена до відзиву розписка ОСОБА_1 від 01.07.2022 не є належним доказом, оскільки суті справи не стосується. Як вказував позивач, у розписці мова йшла лише про повернення коштів безпосередньо Синявському Р.Н., а не позивачу. Позивач зауважив, що громадянин ОСОБА_1 у трудових та/або будь-яких інших відносинах із ТОВ «Будівельна корпорація «РСГ» на час існування договірних відносин із ТОВ РАСАВА не перебував та станом на час розгляду справи не перебуває. Більше того, як зазначив позивач, будь-яка довіреність на представництво позивача Синявським Р.Н. не оформлювалась.

Хід подальших процесуальних дій відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 27.03.2025 судове засідання було призначене на 10:00 год. 17 квітня 2025 року.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.09.2021 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ «РСГ» (Субпідрядник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Фірма «РАСАВА» (Генпідрядник) був укладений Договір №03/09/21 від 15.09.2021 на виконання субпідрядних робіт по «Капітальний ремонт спортивних майданчиків та легкоатлетичних доріжок стадіону ФОКС «Колос» по вул. 1-го Травня, 25а, м. Городище, Черкаської області» (далі - Договір), відповідно до умов якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору субпідряду виконати роботи по об`єкту : «Капітальний ремонт спортивних майданчиків та легкоатлетичних доріжок стадіону ФОКС «Колос» по вул. 1-го Травня, 25а, м.Городище, Черкаської області», а саме влаштування поліуретанового покриття, а Генпідрядник зобов`язується прийняти їх та оплатити (п.1.1).

Розділом 2 Договору сторони визначили вартість робіт.

Так, відповідно п. 2.1. вказаного Договору, загальна вартість Робіт згідно з договірною ціною становила 2 854 764,05 грн з ПДВ. Оплата Субпідряднику мала здійснюватися в розмірі 2 200 000,00 грн протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання Договору, решта коштів в сумі 654 764, 05 грн після акту виконаних робіт.

12.10.2021 відповідачем була здійснена часткова оплата на банківський рахунок позивача в сумі 1 000 000 грн.

Позивач зазначив, що він, фактично не отримуючи попередню оплату, як це було передбачено умовами Договору (п.2.1), виконав в повному обсязі свої

зобов`язання перед Генпідрядником.

Заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становила 1 854 764 грн. 05 коп.

За умовами підпункту 3.1.1. п.3 цього Договору, відповідач зобов`язався забезпечити прийняття від Субпідрядника виконаних робіт і провести з ним розрахунки у порядку, передбаченому цим Договором.

Підпунктом 3.1.4 п.3 Договору, Генпідрядник зобов`язався приймати та оплачувати роботи, виконані, відповідно до наданих актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в та КБ-3) та строків передбачених даним договором.

Розділом 4 Договору сторони визначили порядок проведення розрахунків, здавання і приймання робіт.

За умовами п. 4.1. Договору після одержання повідомлення Субпідрядником про готовність до передачі закінчених робіт Генпідрядник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт Субпідрядником і приймання їх Генпідрядником оформлюються актом приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в.

Субпідрядник може надати Генпідряднику до оплати проміжний акт приймання виконаних робіт, в якому відображено виконання окремого етапу будівництва (п.4.2).

П.4.3 Договору сторони визначили, що у випадку виявлення під час перевірки акту приймання виконаних будівельних робіт недоліків, акт не підписується, а повертається Субпідряднику з вказанням недоліків, які необхідно усунути, та термінів їх усунення, оплата за таких умов затримується до моменту повного усунення недоліків.

Подання неналежним чином оформлених актів приймання виконаних підрядних робіт прирівнюється до їх неподання (п.4.4).

За умовами п. 4.5 Договору фінансування виконаних робіт здійснюється відповідно до оформленого акта за формою №КБ-2в та довідки за формою №Кб-3 після підписання акта при наявності фінансування.

Факт належного виконання позивачем договірних зобов`язань по вищевказаному Договору відповідачем не оспорюється та підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 року, підписаною повноважними особами та скріпленою печатками підприємств 24.12.2021.

Станом на 06.06.2024 борг відповідача за виконані позивачем будівельні роботи становив 1 854 764 грн 05 коп.

08.02.2022 позивач направив відповідачу Претензію за № 8/02-22 з вимогою перерахувати на рахунок суму заборгованості в розмірі 1 854 764 грн. 05 коп. за виконані роботи по вищезазначеному Договору.

За неналежне виконання господарського зобов`язання по Договору позивач нарахував відповідачу в порядку ст.230 ГК України пеню за період з 01.01.2022 по 01.07.2022 в розмірі 227145,08 грн.

Також, за прострочення виконання грошового зобов`язання по Договору позивач нарахував відповідачу згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України за період з 01.01.2022 по 06.06.2024 втрат внаслідок інфляції в сумі 647 526,40 грн та 3% річних в розмірі 135 306,56 грн.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу (далі ЦК) України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

За змістом ч.2 ст. 317 Господарського кодексу (далі ГК) України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання у відповідності з ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч.1 ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За правилами ч.1 ст.846 ЦК України строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду,

За приписами ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові;

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Договір підряду є відплатним договором, при цьому право підрядника вимагати оплати виконаних робіт, якому кореспондується відповідний обов`язок замовника, обумовлене виконанням робіт належним чином та у погоджений строк і виникає після їх остаточної здачі, якщо інший порядок оплати не погоджений сторонами у договорі.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зо бов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні ро боти та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових бу динків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються по ложення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Також за приписами ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійс нювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визна чає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором буді вельного підряду.

Ч.4 ст. 879 ЦК України передбачено що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розра хунків не встановлений за погодженням сторін.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Оцінивши викладені вище обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.

Предметом спору є вимоги підрядника до замовника про стягнення основного боргу за виконані роботи, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання обов`язку з оплати робіт.

Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Факт належного виконання позивачем умов вказаного вище Договору підтверджується, дослідженою в судовому засіданні, підписаною уповноваженими особами, Довідкою про вартість ви конаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 р. (ф. КБ-3).

У суду відсутній сумнів щодо факту належного виконання позивачем умов вище вказаного Договору.

Суд вважає, що у відповідача була можливість здійснити вчасно розрахунок з позивачем за виконані останнім роботи.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, а саме передачі майна в рахунок погашення заборгованості на підставі Акту прийому-передачі обладнання від 04.07.2022 (далі - Акт), то суд оцінює критично, оскільки умови договору не містять будь яких положень щодо вказаних дій. Сам Акт складений змішаної форми із назвою «Акт взаємозвірки взаємних розрахунків та прийому-передаванні майна».

Суд бере до уваги, що 21.12.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/499/20 досліджував питання щодо використання акту звірки взаєморозрахунків, як доказу господарської операції. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018. у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018 у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Разом із тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, спрямовані на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатися формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, в якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами, а сам акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Тобто, Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, але може підтверджувати заборгованість за певних умов.

Суд зауважує, що пунктами 11.1 і 11.2 зазначеного Договору передбачено, що будь-які зміни і доповнення даного Договору будуть мати силу тільки в тому випадку, якщо вони будуть оформлені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками обох Сторін. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідного додаткового договору до цього Договору, якщо інше не встановлено у самому додатковому договорі.

Позивач повідомив, що Акт, на який посилався відповідач, ним не оформлювався, а сам оригінал Акту відсутній у відповідача.

Отже, надана відповідачем копія Акта в якості доказу погашення заборгованості перед позивачем в сумі 1854764,05 грн не може слугувати належним і допустимим доказом в розумінні ст.ст.76-79 ГПК України.

Твердження відповідача щодо факту отримання 01.07.2022 позивачем вище перелічених матеріальних цінностей на підставі розписки гр. ОСОБА_1 як представника позивача, суд вважає безпідставними, оскільки будь яких доказів того, що громадянин ОСОБА_1 мав відповідні повноваження та перебував у трудових стосунках із ТОВ «Будівельна корпорація «РСГ» на час існування договірних відносин із ТОВ РАСАВА, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не подані. Отже, подана відповідачем розписка в якості доказу погашення заборгованості перед позивачем не є належним доказом і до уваги судом не приймається.

Доказів належного виконання грошового зобов`язання по вказаному Договору відповідач до суду не подав.

Відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 854 764,05 грн боргу за виконані роботи.

За порушення відповідачем строків здійснення платежів позивач в порядку ст.230 ГК України нарахував пеню в сумі 227 145,08 грн за період з 01.01.2022 по 01.07.2022.

За приписами ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок нарахованої відповідачу розміру пені, вважає його обґрунтованим, і таким, що підлягає до задоволення.

За неналежне виконання умов Договору позивач на підставі положень ч.2 ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу за період з 01.01.2022 по 06.06.2024 втрати внаслідок інфляції в сумі 647 526,40 грн та 3% річних в розмірі 135 306,56 грн.

Суд зауважує, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що міститься в позовній заяві, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованим та арифметично правильним.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання умов вищевказаного Договору відповідач до суду не подав.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Прострочення виконання грошового зобов`язання в спірний період підтверджується матеріалами справи та наданим позивачем суду розрахунком боргу.

Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Оцінюючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 854 764,05 грн заборгованість за виконані роботи по договору на виконання субпідрядних робіт по «Капітальний ремонт спортивних майданчиків та легкоатлетичних доріжок стадіону ФОКС «Колос» по вул. 1-го Травня, 25а, м. Городище, Черкаської області» від 15.09.2021 за № №03/09/21, а також 227 145,08 грн пені, 135 306,56 грн 3% річних і 647 526,40 грн втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошового зобов`язання по цьому договору.

Відповідно ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, ст.ст.236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАСАВА» (19400, Черкаська область, місто Корсунь-Шевченківський, вулиця Уколова, будинок 1; код ЄДРПОУ 22810254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ «РСГ» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, буд. № 202; код ЄДРПОУ 43914609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна корпорація РГС :

- 1 854 764,05 грн (один мільйон вісімсот п`ятдесят чотири тисячі сімсот шістдесят чотири грн 05 коп.) боргу,

- 227 145,08 грн (двісті двадцять сім тисяч сто сорок п`ять грн 08 коп.) пені,

- 135 306,56 грн (сто тридцять п`ять тисяч триста шість грн 56 коп.) 3% річних,

- 647 526,40 грн (шістсот сорок сім тисяч п`ятсот двадцять шість грн 40 коп.) втрат внаслідок інфляції,

- 42 971,13 грн (сорок дві тисячі дев`ятсот сімдесят одна грн 13 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст складено і підписано 05.05.2025.

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ