Постанова

від 01.05.2025 по справі 904/1735/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/1735/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,

за участю представників:

позивача: Братухін О.Ю.,

відповідача: Кісілевич Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024

у складі колегії суддів: Кощеєв І.М. - головуючий, Чус О.В., Дармін М.О.

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024

суддя: Манько Г.В.

у справі № 904/1735/24

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

до акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль»

про стягнення 3 542 928,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - Інспекція, позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» (далі - АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль», відповідач) завданих державі збитків, внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у розмірі 3 542 928,67 грн.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

2. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 у справі № 904/1735/24, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024, позов задоволено. Стягнуто з АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу завдані державі збитки, внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в розмірі 3 542 928,67 грн та судовий збір у розмірі 42 515,14 грн.

3. Судові рішення мотивовані тим, що:

- наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка відповідача, що підтверджується матеріалами перевірки; шкода, яка розрахована відповідно до вимог Методики; причинний зв`язок, що виражений у заподіянні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у здійсненні наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря;

- наявними у справі доказами підтверджено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- факт неправомірної поведінки відповідача підтверджується актом позивача від 28.01.2022;

- розмір збитків за наднормативний викид визначався позивачем за формулою 16, а розрахунок маси наднормативного викиду газоподібної забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів розраховувались за формулою 2 вказаної Методики. За розрахунками позивача, загальний розмір відшкодування збитків за наднормативні викиди в атмосферу від джерела ДВ№ 2 (паровий котел № 2 Бабкок-Вількос) склав 3 542 928,67 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

4. Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 у справі № 904/1735/24, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд або постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

5. Підставою касаційного оскарження відповідач вказує п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

6. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно правомірності одностороннього відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел представниками позивача.

7. Відповідач вказує на наявність сумнівів щодо правильності здійснення необхідних дій при відборі проб, сумніви щодо об`єктивності результатів відбору проб, внаслідок чого на відповідача покладено зобов`язання щодо відшкодування шкоди, що заслуговує на особливу увагу, оскільки не підтверджується позивачем будь-якими належними доказами.

8. Також відповідач зазначає про порушення судами норм процесуального права щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (ч. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України), а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази, посадова інструкція провідного інженера з налагодження та випробувань дільниці хімічного контролю та режимів АТ «Дніпровська ТЕЦ» Усс Геннадія Миколайовича знаходиться в матеріалах справи, на що суд уваги не звернув, тим самим допустив неповне з`ясування обставин справи, що має особливе фундаментальне та виняткове значення для АТ «Дніпровська ТЕЦ», адже призвело до негативних наслідків у вигляді покладення на підприємство обов`язку щодо відшкодування шкоди.

9. Крім того, скаржник зазначає, що акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел та протокол вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання від 17.01.2022, складені без присутності належного представника/представників відповідача, у відсутності якого/яких можна ставити під сумнів показники виміру та вважати ці документи сумнівним доказом у справі.

Протокол вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання від 17.01.2022 складений в односторонньому порядку, з якого неможливо визначити чи здійснювалися відповідні дії щодо вимірювання. Представники відповідача не були ознайомлені з протоколом та результатами вимірів, який було складено без їх присутності.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

11. Позивач вказує на те, що інструментальні вимірювання вмісту забруднюючих речовин у викидах ДВ № 2 (паровий котел Бабкок-Вількокс № 2) проведені головними спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), уповноваженої на право виконання вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища згідно галузі уповноваження (наказ № 38 від 26.01.2021 Державної екологічної інспекції України, строк уповноваження з 26.01.2021 по 25.01.2022), у присутності провідного інженера дільниці хімічного контролю та режимів АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» Усс Геннадія Миколайовича.

Вимірювання проведені газоаналізатором ОКСИ 5М-5НД (заводський № 130256, свідоцтво про повірку № 84208/2 від 05.02.2021, чинне до 05.02.2022).

Зауваження або заперечення щодо якості виконання вимірювань чи технічного стану газоаналізатора представником відповідача не висловлювалися.

Акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел № 2/2-22/1 від 17.01.2022 та протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання № 2/2-22/1 від 17.01.2022 складені в присутності провідного інженера дільниці хімічного контролю та режимів АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» Усс Геннадія Миколайовича та підписані ним, як представником суб`єкта господарювання, без заперечень.

Відомості щодо похибки вимірювань зазначені в протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 2/2-22/1 від 18.01.2022.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

12. Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) видано направлення на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища акціонерним товариством «Дніпровська теплоцентраль» № 4-40-23 від 06.01.2022. Підстави для здійснення перевірки: річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2022 рік, затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 29.11.2021 № 521 та Комплексний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік, затверджений наказом Державної регуляторної служби України від 15.11.2021 № 383. Предмет здійснення заходу: перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Для проведення у термін з 17.01.2022 по 28.01.2022 планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України.

13. Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 17.01.2022 по 28.01.2022 посадовими особами позивача проведено плановий захід державного нагляду щодо дотримання природоохоронного законодавства України АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль», за результатами якого зафіксовано факт наднормативних викидів (перевищення граничного допустимого викиду) забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

14. Під час проведення заходу встановлено, що Міністерством екології та природних ресурсів України акціонерному товариству «Дніпровська теплоцентраль» видано дозвіл № 1210436600-0140 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу 7 років з 30.10.2018 по 30.10.2025.

Зазначеним дозволом затверджено граничнодопустимий викид для джерел викиду ДВ№ 2 (паровий котел № 2 Бобкок-Вількокс) по оксидах азоту - 3,69626г/с.

15. 17 січня 2022 року Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) складено акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел № 2/2-22/1, з метою контролю дотримання нормативів викидів на виконання наказу від 05.01.2022 № 31-ТП на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України. Виконано відбір проб в організованих викидах стаціонарних джерел відповідно до вимог чинних нормативних документів КНД 211.2.3.063-98 «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів».

16. Також 17.01.2022 Інспекцією складено протокол № 2/2-22/1 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання, здійсненого з метою контролю дотримання нормативів викидів на виконання наказу від 05.01.2022 № 31-ТП на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України. Виконано інструментальний контроль організованих викидів забруднюючих речовин на вміст: оксидів азоту, оксиду вуглецю, діоксиду сірки та об`ємної частки кисню та температури в організованих викидах стаціонарних джерел АТ «Дніпровська ТЕЦ». Номер (назва) джерела викиду (ДВ) та/або джерела утворення (ДУ) - паровий котел № 2 Бабкок-Вількокс.

17. На підставі акта відбору проб № 2/2-22/1 від 17.01.2022 Екологічною інспекцією 18.01.2022 складено протокол № 2/2-22/1 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання, згідно з яким відділом інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області, уповноваженим на право виконання вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища (наказ № 38 від 26.01.2021 Державної екологічної інспекції України, строк уповноваження з 26.01.2021 по 25.01.2022) проведено вимірювання вмісту забруднюючих речовин (ЗР) в організованих викидах стаціонарних джерел AT «Дніпровська теплоелектроцентраль». Назва джерела утворення ЗР - Паровий котел № 2 Бабкок-Вількокс. Відповідно до зазначеного акта фактичний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря складає - 6,54601г/с.

18. 28 січня 2022 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів дотримання вимог природоохоронного законодавства акціонерним товариством «Дніпровська теплоелектроцентраль» Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) складено акт № 61/2.3-2.5-7/22. Визначено опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства та ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а саме експлуатація пилогазоочисного обладнання з порушенням вимог природоохоронного законодавства. Забруднення атмосферного повітря. Здійснення викидів забруднюючих речовин понад встановлені норми. Недотримання нормативів граничного допустимого скидання забруднюючих речовин. Забруднення водних ресурсів, зниження здатності водних об`єктів до природного очищення.

19. Акціонерне товариство «Дніпровська теплоцентраль» звернулось до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) із запереченням № 572/07 від 04.02.2022 на акт від 28.01.2022 № 61/2.3-2.5-7/22.

20. Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) видано АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» припис від 04.02.2022 № 61/23-2.5-7/22 зокрема, виконувати умови Дозволу на викиди та не допускати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів. Після усунення порушення та проведення налагоджувальних робіт на ДВ № 2 (паровий котел Бабкок-Вількокс № 2) провести повторний інструментальний контроль в присутності спеціалістів відділу інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області Держекоінспекції Придніпровського округу.

21. 20 липня 2022 року акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль» звернулося до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу з листом № 1412/11, в якому зазначало, що на лист № 4-3216-23 від 06.07.2022 надано інформацію щодо виконання припису № 61/23-25-7/22 від 04.02.2022. Також акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль» звернулося до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу з листом від 16.08.2022 за № 1521/11, в якому на лист № 4-3848-23 від 05.08.2022 надано інформацію щодо виконання припису № 61/23-25-7/22 від 04.02.2022.

22. Позивачем складено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі АТ «Дніпровська теплоелектроценталь» в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідно до якого під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України AT «Дніпровська теплоелектроцентраль» проведеної в період з 17.01.2022 по 28.01.2022 (акт перевірки № 61/2.3-2.5-7/22 від 28.01.2022) зафіксовано факт наднормативних викидів (перевищення нормативів гранично допустимого викиду) забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду ДВ № 2 (паровий котел № 2 Бабкок-Вількокс) по оксидах азоту в перерахунку на діоксид азоту (протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 2/2-22/1 від 18.01.2022). Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид визначався за формулою (16) «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 27.04.2020 № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697. Розмір компенсації збитків за наднормативні викиди в атмосферу АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» визначено в розмірі 3 542 928,67 грн.

23. Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулась до АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» з претензією № 2.3./157-ПР від 06.09.2023 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 3 542 928,67 грн.

Позиція Верховного Суду

24. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

25. Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

26. За приписами ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

27. Статтею 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (далі - Закон, в редакції на день виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами.

28. За приписами ст. 1 Закону забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

29. За приписами ч. 1 ст. 10 Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

30. Відповідно до ч. 1, 5 ст. 11 Закону для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

31. Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), встановлює єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

32. Відповідно до п. 2, 3 зазначеного Порядку дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Міндовкіллям. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років.

33. Згідно з ч. 1, 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

35. За приписами ч. 1 ст. 33 Закону особи, винні у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.

36. Згідно зі ст. 34 Закону шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

37. Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

38. Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 у справі № 910/1236/21 зазначив, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Визначаючи розмір матеріальних збитків, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (схожий правовий висновок щодо оцінки судом розрахунку збитків/шкоди, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

39. Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 у справі № 909/131/24 вказав на те, що протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно, суди, розглядаючи спори про стягнення шкоди (збитків), мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

Разом з тим, у деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

При цьому господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

40. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

41. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

42. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

43. Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

44. Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

45. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

46. За приписами п. 1 розд. І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

47. Відповідно до п. 2, 9 - 11 розд. II зазначеного Положення інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема про охорону атмосферного повітря.

Проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

48. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 (далі - Методика).

49. Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2 розд. 2 зазначеної Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом.

50. Згідно з п. 2.2, 2.3 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами. При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань, серед іншого, Держекоінспекції та її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, уповноважених на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго.

51. Як встановили суди попередніх інстанцій Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) проведено плановий захід державного нагляду щодо дотримання природоохоронного законодавства України АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль», за результатами якого позивачем складено акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел № 2/2-22/1, з метою контролю дотримання нормативів викидів. Виконано відбір проб в організованих викидах стаціонарних джерел відповідно до вимог чинних нормативних документів КНД 211.2.3.063-98 «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів».

52. Також 17.01.2022 Інспекцією складено протокол № 2/2-22/1 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання. Виконано інструментальний контроль організованих викидів забруднюючих речовин на вміст: оксидів азоту, оксиду вуглецю, діоксиду сірки та об`ємної частки кисню та температури в організованих викидах стаціонарних джерел АТ «Дніпровська ТЕЦ». Номер (назва) джерела викиду (ДВ) та/або джерела утворення (ДУ) - паровий котел № 2 Бабкок-Вількокс.

53. На підставі акта відбору проб № 2/2-22/1 від 17.01.2022 Екологічною інспекцією 18.01.2022 складено протокол № 2/2-22/1 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання, згідно з яким відділом інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області, уповноваженим на право виконання вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища (наказ № 38 від 26.01.2021 Державної екологічної інспекції України, строк уповноваження з 26.01.2021 по 25.01.2022) проведено вимірювання вмісту забруднюючих речовин (ЗР) в організованих викидах стаціонарних джерел AT «Дніпровська теплоелектроцентраль». Назва джерела утворення ЗР - Паровий котел № 2 Бабкок-Вількокс.

54. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачеві Міністерством екології та природних ресурсів України видано дозвіл № 1210436600-0140 на викиди забруднюючих речовин в атмосферного повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу 7 років з 30.10.2018 по 30.10.2025, яким затверджено граничнодопустимий викид для джерел викиду ДВ№ 2 (паровий котел № 2 Бобкок-Вількокс) по оксидах азоту - 3,69626г/с.

55. У пункті 2.1.1 умов, які встановлюються в дозволі на викиди зазначено, що жодний із вказаних дозволених викидів в атмосферу не повинен перевищувати граничнодопустимі рівні викидів вказаних у даному розділі та розділі 3 даних умов.

56. У протоколі № 2/2-22/1 від 18.01.2022 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання зафіксовано факт наднормативних викидів (перевищення граничного допустимого викиду) забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 6,33764; 6,55045; 6,74995.

57. Позивачем складено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі АТ «Дніпровська теплоелектроценталь» в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідно до Методики за формулою (16), розмір компенсації збитків складає 3 542 925,67 грн.

58. Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій, надавши оцінку всім наявним у справі доказам відповідно до ст. 86 ГПК України, встановили, що відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, допустив наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тобто не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони атмосферного повітря. Отже, господарськими судами була надана правова оцінка доказам у їх сукупності та встановлено наявність складу правопорушення: (1) наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, що свідчить про протиправність поведінки відповідача; (2) шкоди, розмір якої доказово підтверджено; (3) причинно-наслідкового зв`язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконанням ним вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Водночас відповідачем не доведено відсутності своєї вини у заподіянні шкоди.

59. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

60. Верховний Суд не вбачає підстав для надання висновку щодо правомірності одностороннього відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел представниками позивача, з огляду на встановлені судом обставини проведення вимірювання та відбору проб викидів стаціонарних джерел у присутності провідного інженера дільниці хімічного контролю та режимів АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» Усс Геннадія Миколайовича та підписання ним акта від 17.01.2022 та протоколу від 17.01.2022, як представником суб`єкта господарювання, без заперечень та з урахуванням того, що посадовою інструкцією провідного інженера з налагодження та випробувань дільниці хімічного контролю та режимів, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, на провідного інженера покладена відповідальність за неналежний контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

61. Ураховуючи вищевикладене, Верховним Судом відхиляються посилання скаржника на те, що акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел та протокол вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел паливовикористовуючого обладнання від 17.01.2022, складені без присутності належного представника/представників відповідача.

62. Також Верховним Судом відхиляються доводи щодо доказів здійснення відбору проб та вимірювання вмісту забруднюючих речовин Державною екологічною інспекцією, належного стану засобів вимірювальної техніки, висновків про повірку цих засобів, оскільки в акті від 17.01.2022, протоколі від 17.01.2022 та протоколі від 18.01.2022 зазначено засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання, що застосовується при відборі проб та вимірюванні (назва ЗВТ та обладнання, заводський номер, відомості про повірку ЗВТ) та зазначено представників відділу інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області, наказ, на виконання якого проводилася планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства та наказ на уповноваження відділу інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області на право виконання вимірювань.

63. З огляду на зазначене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження.

64. Ураховуючи сукупність встановлених судами попередніх інстанцій обставин у цій справі, аргументи скаржника щодо недослідження судами зібраних у справі доказів, фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки фактичних обставин у цій справі та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів та встановлення інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову, що в силу вимог ст. 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Частинами 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

66. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

67. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

68. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

69. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір у порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2024 у справі № 904/1735/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець