Рішення

від 30.04.2025 по справі 624/790/24

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/790/24

№ провадження 2/624/23/25

РІШЕННЯ

іменем України

селище Кегичівка 30 квітня 2025 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючої судді Куст Н.М.,

за участю т.в.о. секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/790/24,

найменування (ім`я) сторін:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» (далі - ТОВ «Слобожанське-Агро»),

представник позивача: Удовицький Євгеній Миколайович, Засадна Ольга Олександрівна,

відповідач: ОСОБА_1 ,

представник відповідача: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про стягнення штрафу за попереднім договором оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Позиці позивача.

ТОВ «Слобожанське-Агро», в особі представника Удовицького Є.М. звернулося до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Слобожанське-Агро» штраф за попереднім договором оренди землі від 10 квітня 2019 року у розмірі 125190,00 грн, заохочувальну виплату за попереднім договором оренди землі від 10 квітня 2019 року у сумі 6211,18 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог ТОВ «Слобожанське-Агро» про стягнення з ОСОБА_1 на позивача штрафу за попереднім договором оренди землі від 10 квітня 2019 року у розмірі 14284,08 грн та заохочувальної виплати за попереднім договором оренди землі від 10 квітня 2019 у розмірі 6211,18 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, загальною площею 4,9181 га, кадастровий номер 6323184000:07:003:0092, яка розташована на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 квітня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 386, видане приватним нотаріусом Кегичівського районного нотаріального округу Харківської області Удовіченко С.О. На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину від 20 квітня 2016 року зареєстровано за відповідачем право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 14237950.

10 квітня 2019 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено попередній договір оренди землі (засвідчена копія договору- додаток № 2) на земельну ділянку, загальною площею 4,9181 га, кадастровий номер 6323184000:07:003:0092, яка розташована на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Відповідно до пункту 1 та 2 Договору, між позивачем та підповідачем досягнута згода про укладення між ними в тридцятиденний строк з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» та відповідачем, на умовах, визначених цим попереднім договором, договору оренди в узгодженій формі (п. 5 цього Договору) та на умовах встановлених цим договором. Пунктом 6 договору передбачено, що сторона 2 протягом десяти календарних днів з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» та ОСОБА_1 письмово повідомляє про це позивача та надає копії документів необхідних для підготовки проекту договору оренди, у тому числі копії документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Пунктом 7 договору передбачено, що сторони домовились, що цей договір може бути припинений (розірваний) достроково, тобто без наслідків для обох сторін щодо укладення основного договору, лише за взаємною письмовою згодою сторін. Згідно з пунктом 9 договору, що за невиконання чи неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним в Україні законодавством. Цим же пунктом передбачено, що сторона, яка ухилятиметься від укладення договору оренди, передбаченого попереднім договором, або відмовиться від його підписання, зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому було укладено цей попередній договір.

Крім того, сторона 2 зобов`язана повернути стороні 1 заохочувальну виплату (6211,18 грн), що була останнім виплачена згідно з пунктом 9 цього попереднього договору, шляхом внесення грошових коштів у відповідному розмірі на поточний рахунок орендаря в банківській установі. Також в даному пункті передбачено, що у разі якщо договір оренди землі укладений між ПП «Ерідан+» та відповідачем буде поновлений на новий строк або у разі якщо строк його дії буде продовжено за згодою сторін, то сторона 2 (відповідач) зобов`язана повернути стороні 1 заохочувальну виплату, що була останнім виплачена згідно з пунктом 9 цього попереднього договору та сплатити Стороні 1 (позивачу) штраф у розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому було укладено цей договір.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ФГ «Паритет А» зареєстровано право оренди на підставі договору оренди земельної ділянки від 01 березня 2023 року б/н, укладений між відповідачем та вказаним ФГ «Паритет А», номер запису про інше речове право: 50206581, дата державної реєстрації: 03 травня 2023 року.

Отже, незважаючи на чинність попереднього договору оренди землі від 10 квітня 2019 року на спірну земельну ділянку, відповідач передав в оренду зазначений об`єкт іншому суб`єкту - ФГ «Паритет А».

Пунктом 9 Договору, сторони погодили, що сторона, яка ухилятиметься від укладення договору оренди, передбаченого Попереднім договором, або відмовиться від його підписання, зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому було укладено цей попередній договір. Крім того, Сторона 2 зобов`язана повернути Стороні 1 заохочувальну виплату (6211,18 грн), що була останнім виплачена згідно з пунктом 9 цього Попереднього договору, шляхом внесення грошових коштів у відповідному розмірі на поточний рахунок Орендаря в банківській установі. Основний договір не було укладено внаслідок недобросовісних дій Відповідача, що суперечать умовам Договору, який в силу ЦК України є обов`язковий для виконання сторонам (ст. 629 ЦК України), наслідками зазначених дій є зобов`язання сплатити позивачу штраф у розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2019 року складала 4173,00 грн, отже розрахунок суми коштів за попереднім договором наступний: (4 173 грн * 30) = 125190 + 6211,18 грн = 131401,18 грн.

Оскільки між сторонами порушено вимоги договору, які зазначені в пункті 9 вважають, що дії відповідач свідчать про очевидну недобросовісність та відповідно з його вини не було укладено основний договір оренди землі та наслідками даного зобов`язання є обов`язок сплати позивачу.

У відповіді на відзив зазначено, що ТОВ «Слобожанське-Агро» не було учасником судової справи №904/6735/20 (624/205/21). Положення попереднього договору оренди землі від 10 квітня 2019 року не мають посилань на існування судового оскарження договору оренди землі від 03 лютого 2017 року між відповідачем та ПП «Ерідан+» та судову справу №904/6735/21 (624/205/21) та тим більше не прив`язують строк укладення договору до вирішення судової справи №904/6735/21 (624/205/21).

Зазначено, що саме відповідач повинна письмово повідомити сторону 1 (позивача) протягом десяти календарних днів з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» та ОСОБА_1 та надати копії документів необхідних для підготовки проекту договору оренди.

В той же час, до відзиву на позов не долучено копій звернень відповідача, а тому, із врахуванням принципу диспозитивності, обставини, на які посилається відповідач, залишаються не доведеними.

Щодо стягнення штрафу за порушення договору, то відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Пунктом 9 Договору, сторони погодили, що сторона, яка ухилятиметься від укладення договору оренди, передбаченого попереднім договором, або відмовиться від його підписання, зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому було укладено цей попередній договір. Крім того, сторона 2 зобов`язана повернути стороні 1 заохочувальну виплату (6211,18 грн), що була останнім виплачена згідно з пунктом 9 цього попереднього договору, шляхом внесення грошових коштів у відповідному розмірі на поточний рахунок орендаря в банківській установі.

Треба зазначити, що сторони укладали попередній договір оренди землі від 10 квітня 2019 року повністю усвідомлюючи значення своїх дій та на підставі вільного волевиявлення про що зазначено в преамбулі договору. Тому, штраф за порушення умов попереднього договору оренди землі від 10 квітня 2019 року потрібно стягнути у розмірі передбаченому п.9 Договору.

Щодо заохочувальної виплати в розмірі 6211,18 грн, відповідач дійсно отримала 5000,00 грн через касу, що підтверджується видатковим касовим ордером №140. А залишок у розмірі 1211,18 було сплачено ТОВ «СлобожанськеАгро», як податковим агентом до УДКУ в Кегичівському районі.

В заяві про зменшення позовних вимог вказано, що відповідно до умов попереднього договору штраф, визначений у розмірі 125190,00 грн, не може вважатися таким, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства, враховуючи, що він перевищує розмір річної орендної плати (18736,81 грн), що визначена в проєкті основного договору, більше ніж у 6, 5 разів. Верховний Суд також звертає увагу, що штраф забезпечує виконання зобов`язання, передбаченого в попередньому договорі. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає необхідним зменшити розмір штрафу за договором до 18 736,81 грн. Саме така сума штрафу є розумною та відповідає засаді справедливості.» Відповідно п.4.1. проекту договору оренди землі, що передбачений п.5 Попереднього договору оренди землі від 10 квітня 2019 року, укладеного між Позивачем та ОСОБА_1 : «… На дату укладення цього Договору щорічна орендна плата у грошовому виразі складає 14284,08 грн із якої вираховуються податки та збори з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України.».

Позиція відповідача.

Представник відповідача подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзив обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем був укладений попередній договір оренди землі від 10 квітня 2019 року, за умовами якого між сторонами досягнута згода про укладення між ними в тридцятиденний строк з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» та відповідачем, на умовах, визначених цим попереднім договором, договору оренди в узгодженій формі (п.5 цього Договору) та на умовах встановлених цим договором. Розділ 5 Попереднього договору містить повний текст Договору оренди землі із усіма істотними умовами, які були погоджені його сторонами, та підпис відповідача зі згодою щодо його положень.

Підставою для укладення попереднього договору було існування судового оскарження договору оренди землі від 03 лютого 2017 року між відповідачем та ПП «Ерідан+». Після припинення якого, сторони домовились про укладення договору оренди землі на визначених умовах та у визначений строк. Судовий розгляд щодо оскарження дійсності договору оренди землі від 03 лютого 2017 року відбувався в межах справи №904/6735/20 (624/205/21), учасником вказаної справи було ТОВ «Слобожанське-Агро». За результатом вказаного провадження рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2021 року: - визнано недійсним угоду про припинення (розірвання) договору оренди земельної ділянки, площею 4,9181 га з кадастровим номером 6323184000:07:003:0092, укладену 12 січня 2017 між приватним акціонерним товариством «Насінневе» та ОСОБА_1 ;

- скасовано рішення державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Топова Ярослава Васильовича індексний номер: 33553737 від 25 січня 2017 року про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) та визнати за приватним акціонерним товариством «Насінневе» (ідентицікаційний код юридичної особи 00387080) право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6323184000:07:003:0092, що виникло на підставі договору оренди землі від 27 квітня 2016 року, укладеного між ПАТ «Насінневе» та ОСОБА_1 ;

- визнано недійсним договір оренди землі укладений 03 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ПП «Ерідан+», об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 4,9181 га з кадастровим номером 6323184000:07:003:0092, розташована на території Парасковійської сільської ради Кегичівського району Харківської області та визнати припиненим право оренди ПП «Ерідан+» (ідентифікаціний код юридичної особи 35273977) на земельну ділянку площею 4,9181 га кадастровий номер 6323184000:07:003:0092, що зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної адміністрації Топова Ярослава Васильовича індексний номер 33766413 від 08 лютого 2017 року про державну реєстрацію прав та обтяжень.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15 грудня 2022 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2021 року у справі №904/6735/21 (624/205/21) залишено без змін. Повне судове рішення апеляційної інстанції складено 21 грудня 2022 року та рішення першої інстанції набрало законної сили.

Тобто, позивач був обізнаний про винесення вказаного рішення та наслідків щодо припинення договору оренди землі від 03 лютого 2017 року і сторони попереднього договору повинні були укласти основний договір оренди землі до 20 січня 2023 року.

Отже, вказаний розділ містить взаємні обов`язки сторін щодо погодження та укладення договору оренди землі після припинення договору оренди землі між відповідачем та ПП «Ерідан+» від 03 лютого 2017 року та часовий проміжок, протягом якого відбувається узгодження та підписання договору.

Сутність зобов`язань відповідача зводилась до повідомлення про припинення договору оренди землі з ПП «Ерідан+» від 03 лютого 2017 року та погодження наданого проекту договору оренди землі із позивачем, в свою чергу позивач повинен був підготувати проект договору оренди землі та надати його відповідачу на погодження та підписання. В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано очевидні недобросовісні дії та вину відповідача, в результаті чого не було укладено основний договір оренди землі, що є порушенням п.6 Попереднього договору оренди землі від 10 квітня 2019 року проте не вказує яким чином вони виражені та чим це підтверджується.

Так, після отримання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15 грудня 2022 року відповідачка неодноразово зверталась до працівників ТОВ «Слобожанське-Агро» з метою дізнатись процедури та строків підготовки основного договору оренди землі, запитувала про необхідність надання додаткових документів. Проте, представниками позивача не надавалась будь яка інформація щодо строків підготування проекту договору оренди землі, не запитувалась додаткова інформація та не надавалось будь-яких проектів договору оренди.

В узгодженій формі договору оренди землі, який міститься в розділі 5 Попереднього договору, міститься вся інформація щодо земельної ділянки площею 4,9181 га кадастровий номер 6323184000:07:003:0092, а отже свідчить про можливість виконання позивачем обов`язку підготувати та надати для погодження та підписання відповідачу проект договору оренди землі. Проте, позивачем не було виконано обов`язок щодо надання проекту договору оренди землі, в результаті чого у відповідача була відсутня можливість розглянути та підписати проект договору оренди землі, що свідчить про відсутність вини та будь-яку недобросовісність дій відповідача щодо ухилення від укладення договору оренди землі.

Відповідно до п.9 Попереднього договору сторона, яка ухилитиметься від укладення договору оренди, передбаченого цим попереднім договором, або відмовиться від його підписання, зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому було укладено цей попередній договір.

Як вказано в позовній заяві та інших заявах по суті між сторонами був укладений попередній договір оренди землі від 10 квітня 2019 року, за умовами якого між сторонами досягнута згода про укладення між ними в тридцятиденний строк з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним Договору оренди землі укладеного між Приватним підприємством «Ерідан+» та відповідачем, на умовах, визначених цим договором, договору оренди в узгодженій формі (п.5 цього Договору) та на умовах встановлених цим Договором.

Отже, «тридцятиденний строк з моменту припинення договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» та відповідачем» є присічним строком (тобто строк для реалізації взаємних прав та обов`язків) і закінчується у визначений сторонами строк. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15 грудня 2022 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2021 року у справі №904/6735/21 (624/205/21) залишено без змін. Повне судове рішення апеляційної інстанції складено 21 грудня 2022 року та рішення першої інстанції набрало законної сили.

Тобто, позивач був обізнаний про винесення вказаного рішення та наслідків щодо припинення договору оренди землі від 03 лютого 2017 року, отже сторони попереднього договору погодили укладення основного договору оренди землі до 20 січня 2023 року.

Зважаючи на вказане вище, зі спливом тридцятиденного терміну з моменту припинення договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» та відповідачем у сторін попереднього договору припинились взаємні зобов`язання щодо укладення договору оренди земельної ділянки. В свою чергу неустойка у вигляді штрафу є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Зважаючи на викладене вважають, що в даній справі відсутня протиправна поведінка відповідача за попереднім договором оскільки зобов`язані сторін були припинені 21 січня 2023 року, позивачем не наводиться розмір збитків внаслідок невиконання попереднього договору, а неоднаразові звернення відповідача до працівників позивача вказують на зацікавленість у виконанні попереднього договору та виключає вину відповідача.

Що стосується стягнення заохочувальної виплати в сумі 6211,18 грн.

Відповідно до п.9 попереднього договору позивач повинен був сплатити заохочувальну виплату в розмірі 6211,18 грн, з якої вираховуються податки та збори згідно ПК України. Заохочувальна виплата сплачується у грошовій формі у гривнях на платіжну карту або через касу позивача або через підприємство поштового зв`язку. Так, відповідач отримала 5000,00 грн через касу, що підтверджується видатковим касовим ордером №140. П.9 Попереднього договору передбачено, що заохочувальна виплата повертається відповідачем у випадку ухилення від укладення договору оренди землі або відмови від його підписання. У зв`язку із вказаними вище обставинами, підписання договору оренди землі не відбулось внаслідок ненадання його проекту позивачем, що виключає обов`язок відповідача повертати заохочувальну виплату. Що стосується долучених платіжних інструкцій №4400009650 від 25 квітня 2019 року та №4400009651 від 25 квітня 2019 року, вважаємо надані докази не відносяться до даної справи та не підтверджують сплати податків як податковий агент на користь відповідача. Як вбачається із реквізитів платіжних документів вони були складені раніше ніж відповідачка отримала грошові кошти через касу (видатковий касовий чек датований 26 квітня 2019 року). Призначення платежів також вказує, що дані платіжні інструкції не відносяться до відповідачки «Військовий збір 1,5% із орендної плати без ПДВ» та «ПДФО, що сплачується податковими агентами із доходів платників податку інших, ніж заробітна плата (Парасковіївська) за 2019 року без ПДВ». Вказані вище платіжні інструкції не відповідають ні за датою складання, ні сумою, ні призначенням платежу, у зв`язку із чим не є належними доказами в даній справі та не повинні братись до розгляду судом.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

28 серпня 2024 року позивач в особі представника звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 09 жовтня 2024 року.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року клопотання представника позивача Засадної О.О. про проведення судового розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року долучено до матеріалів справи копії платіжних інструкцій товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» №4400009650 та № 4400009651 від 25 квітня 2019 року. Заяву представника відповідача про виклик свідків задоволено.

Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог товариства з обмеженої відповідальністю «Слобожанське-Агро» про стягнення з ОСОБА_1 на позивача штрафу за попереднім договором оренди землі від 10 квітня 2019 року у розмірі 14284,08 грн та заохочувальної виплати за попереднім договором оренди землі від 10 квітня 2019 у розмірі 6211,18 грн.

У судовому засіданні :

представник позивача підтримала уточнену позовну заяву, просила її задовольнити із зазначених підстав та здійснити розподіл судових витрат;

відповідач та її представник просили відмовити у задоволенні позовних вимог, із зазначених ними підстав та здійснити розподіл судових витрат.

Відповідач, додатково, у репліках у судовому засіданні вказувала, що попередній договір читала і підписувала, брала його на роботу, заохочувальну виплату отримувала.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що родинних відносин з учасниками судового розгляду не має, стосунки нормальні, односельчани, працює фахівцем із землеустрою ТОВ «Слобожанське-Агро». Зазначила, що у 2019 році підприємство виплачувало високу оренду плати і ОСОБА_1 побажала також укласти договір оренди землі, але на той момент у неї були орендні відносини з іншим підприємством і для фіксування намірів подальшої співпраці було укладено попередній договір оренди землі із ТОВ «Слобожанське-Агро», за це відповідач отримала заохочувальну виплату у розмірі 5000 гривень, чистими на руки. Особисто договір з відповідачем не укладала, проєкт готувала ОСОБА_4 , не знає чи надавалась копія договору ОСОБА_5 , бо цим питанням не займалась особисто. ОСОБА_1 з письмовими зверненнями до підприємства не зверталась, а так «ми живемо у одному селі, то на вулиці говорили, вказувала, що, як припинете з Ерідан+ орендні відносини, то приходьте до нас». Податки з заохочувальних виплат сплачувались, але можливо було бути така, що відомість не на конкретну людину подавалась, а на декілька осіб, бо пайщиків багато.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що родинних відносин з учасниками судового розгляду не має, робочі стосунки, працює фахівцем з питань землеустрою ТОВ «Слобожанське-Агро». Зазначала, що це був 2019 рік, ОСОБА_6 виявила бажання укласти договір оренди землі з ТОВ «Слобожанське-Агро», підприємство виплачувало найбільшу орендну плату, але так як її земельна ділянка була у оренді іншого підприємства, то їй було запропоновано укласти попередній договір оренди земельної ділянки, яким вона зобов`язалась після припинення орендних відносин з Ерідан+, укласти договір з ТОВ «Слобожанське-Агро», за це вона отримала 5000 гривень. Шаблон договору надає керуюча компанія, проєкт складається на підприємстві, тут же підписується, для цього були надані відповідні документи відповідачем. Договір нікуди не направляється, зберігається тут же. Попередній договір оренди складається у двох примірниках і як правило, людям говоримо, що «сьогодні ми договір уклали, сьогодні ми його кладемо на підпис директору, директор ставить свій підпис і печатку, а ви будь ласка прийдіть на наступний день чи через день і заберіть свій примірник», про те людина не прийшла за своїм примірником. Живемо у одному селі, тому знала, що ОСОБА_6 припинила відносини з Ерідан+, про те, про це ТОВ «Слобожанське-Агро» не повідомляла, будь яких письмових звернень від неї не було.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується що 10 квітня 2019 року між ТОВ "Слобожанське-Агро" та ОСОБА_1 укладено попередній договір оренди землі земельної ділянки площею 4,9181 з кадастровим номером 6323184000:07:003:0092.

Згідно першого абзацу попереднього договору вбачається, що ТОВ «Слобожанське-Агро» іменована (сторона 1), ОСОБА_1 (сторона 2), разом іменовані (сторони).

Відповідно до пункту 1 та 2 попереднього договору, між ТОВ "Слобожанське-Агро" та ОСОБА_1 досягнута згода про укладення між ними в тридцятиденний строк з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним Договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» та ОСОБА_1 , на умовах, визначених цим попереднім договором, договору оренди в узгодженій формі (п. 5 цього Договору) та на умовах встановлених цим Договором.

п.4.1. попереднього договору, орендна плата за оренду земельної ділянки, встановлюється у договорі оренди у розмірі 8 (вісім) % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 6 попереднього договору передбачено, що сторона 2 протягом десяти календарних днів з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» та ОСОБА_1 письмово повідомляє про це ТОВ "Слобожанське-Агро" та надає копії документів необхідних для підготовки проекту договору оренди, у тому числі копії документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Пунктом 7 попереднього договору, сторони домовились, що цей договір може бути припинений (розірваний) достроково, тобто без наслідків для обох сторін щодо укладення основного договору, лише за взаємною письмовою згодою сторін.

Згідно з п. 9 попереднього договору ТОВ "Слобожанське-Агро" сплачує ОСОБА_1 одноразову заохочувальну виплату у розмірі 6211,18 грн, з якої вираховуються податки та збори згідно з ПК України. За невиконання чи неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним в Україні законодавством. Цим же пунктом передбачено, що сторона, яка ухилятиметься від укладення договору оренди, передбаченого попереднім договором, або відмовиться від його підписання, зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому було укладено цей попередній договір. Крім того, сторона ОСОБА_1 зобов`язана певернути ТОВ "Слобожанське-Агро" заохочувальну виплату (а.с.12-16 із зворотними сторінками).

Відповідно копії видаткового касового ордера № 140 від 26 квітня 2019 року на суму 5000,00 грн та копію заяви про видачу одноразової заохочувальної виплати від 10 квітня 2024 року (а.с.9 із зворотною сторінкою) вбачається, що "Слобожанське-Агро" на виконання умови п. 9 попереднього договору, а саме надав ОСОБА_1 заохочувальну виплату у розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження сплати податків та зборів згідно з ПК України, позивачем надано копії платіжних інструкцій № 4400009650 від 25 квітня 2019 року на суму 1118,01 (призначення платежу: ПДФО, що сплачується податковим агентом із доход. платн. податку, ніж заробітна плата (Парасковіївська) за 2019 р) та № 4400009651 від 25 квітня 2019 року на суму 1200,96 грн (призначення платежу: військовий збір 1.5 %із орендної плати) (а.с. 73 із зворотною сторінкою).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2021 року: - визнано недійсним угоду про припинення (розірвання) договору оренди земельної ділянки, площею 4,9181 га з кадастровим номером 6323184000:07:003:0092, укладену 12 січня 2017 між приватним акціонерним товариством «Насінневе» та ОСОБА_1 ;

- скасовано рішення державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Топова Ярослава Васильовича індексний номер: 33553737 від 25 січня 2017 року про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) та визнати за приватним акціонерним товариством «Насінневе» (ідентицікаційний код юридичної особи 00387080) право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6323184000:07:003:0092, що виникло на підставі договору оренди землі від 27 квітня 2016 року, укладеного між ПАТ «Насінневе» та ОСОБА_1 ;

- визнано недійсним договір оренди землі укладений 03 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ПП «Ерідан+», об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 4,9181 га з кадастровим номером 6323184000:07:003:0092, розташована на території Парасковійської сільської ради Кегичівського району Харківської області та визнати припиненим право оренди ПП «Ерідан+» (ідентифікаціний код юридичної особи 35273977) на земельну ділянку площею 4,9181 га кадастровий номер 6323184000:07:003:0092, що зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної адміністрації Топова Ярослава Васильовича індексний номер 33766413 від 08 лютого 2017 року про державну реєстрацію прав та обтяжень.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15 грудня 2022 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2021 року у справі №904/6735/21 (624/205/21) залишено без змін. Повне судове рішення апеляційної інстанції складено 21 грудня 2022 року та рішення першої інстанції набрало законної сили (а.с.46-52).

Відповідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку площею 4,9181 га кадастровий номер 6323184000:07:003:0092, зареєстровано право власності за ОСОБА_1 , а також право оренди за ФГ "Паритет A" на підставі договору оренди земельної ділянки від 01 березня 2023 року б/н, укладеного між відповідачем та ФГ "Паритет А", номер запису про інше речове право: 50206581 (а.с.17, із зворотною сторінкою).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на момент укладення попередніх договорі оренди землі від 10 грудня 2019 року).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторони (сторін) та/або його фіксація. Значення форми правочину полягає не тільки в забезпеченні його достовірності, сприйняття іншими особами, що має істотне значення під час вирішення спорів, а часто і його чинності. Законодавець передбачив тільки дві форми правочинів - усну та письмову (електронну);

під державною реєстрацією правочину розуміється офіційне визнання та підтвердження державою факту вчинення правочину. Варто розрізняти форму правочину і його державну реєстрацію. Державна реєстрація правочину не є різновидом його форми.

З урахуванням змісту абзацу 4 ч. 1 ст. 635 ЦК України та ст. 14 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення попереднього договору оренди землі від 10 квітня 2019 року) попередній договір оренди землі мав бути вчинений у письмовій формі. Станом на 10 квітня 2019 року в законодавстві була відсутня вимога про необхідність проведення державної реєстрації попереднього договору оренди землі.

Отже, попередній договір оренди землі від 10 квітня 2019 року між ТОВ «Слобожанське-Агро» та ОСОБА_1 вчинений в письмовій формі, особисто підписаний сторонами, і тому вважається укладеним, оскільки не підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 підписуючи попередній договір не була ознайомлена зі змістом попереднього договору оренди землі, не знайшло свого підтвердження, оскільки в Україні діє принцип свободи договору, що означає, що сторони вільні домовлятися як завгодно в межах закону. Однак ці угоди повинні бути чітко сформульовані, і обидві сторони повинні усвідомлювати умови, на які погоджуються.

Підпис особи на документах зазвичай свідчить про те, що вона ознайомлена зі змістом документа і погоджується з його умовами. Матеріали справи не містять доказів зворотного.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу за порушення попереднього договору оренди землі та його розміру, суд зазначає наступне.

Попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором (абзац 1 ч. 1 ст. 635 ЦК України).

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства (ч. 4 ст. 635 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У ч.ч. 3,4 ст. 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: а) мети правочину, б) змісту попередніх переговорів, в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими ст. 213 ЦК України.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Тлумачення положень ч. 1 ст. 549 ЦК України дозволяє стверджувати, що за допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечуватися виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі. Не виключається забезпечення зобов`язань, які виникли на підставі організаційного договору (зокрема, попереднього); недоговірних зобов`язань, що не характерно, проте положеннями ст. 549 ЦК не виключається; позитивних та негативних зобов`язань. Як правило, неустойка встановлюється для забезпечення позитивних зобов`язань, які передбачають вчинення певних дій (передача речі, сплата грошовитих коштів та ін.). Сутність негативних зобов`язань полягає в тому, що предметом виконання є утримання від дій, і зобов`язання виконується протягом усього часу його існування. Негативні зобов`язання можуть бути забезпечені тільки за допомогою штрафу, адже після порушення такого зобов`язання необхідність стимулювати його виконання шляхом нарахування пені, як це може мати місце при позитивних зобов`язаннях, не призведе до очікуваного результату, тобто його виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (абзац 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно п. 9 попереднього договору оренди землі за невиконання чи неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Цим же пунктом передбачено, що Сторона, яка ухилятиметься від укладення Договору оренди, передбаченого Попереднім договором, або відмовиться від його підписання, зобов`язана сплатити іншій Стороні штраф у розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому було укладено цей Попередній договір.

В умовах договору оренди (п. 4.1 умови договору оренди), які були визначені попередніми договором (п. 5 попереднього договору) сторони передбачили, щорічна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій сумі та становить суму в гривнях, що дорівнює 8 (вісім) % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. На дату укладення цього договору щорічна орендна плата у грошовому виразі складає 14284,08 грн, із якої вираховуються податки та збори з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України.

Тобто, зміст попереднього договору оренди землі від 10 квітня 2019 року та тлумачення їх змісту (зокрема, з урахуванням намірів сторін, які вони виражали при вчиненні правочину) дозволяють зробити висновок про те, що, домовилися в належній формі про укладення в майбутньому договір оренди землі.

Відповідно до п. 6 попереднього договору ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним Договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» та ОСОБА_1 , письмово повідомляє про це ТОВ «Слобожанське-агро» та надає копії документів необхідних для підготовку проекту договору оренди, у тому числі копії документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Твердження представника відповідача, що підставою для укладення попереднього договору було існування судового оскарження договору оренди землі від 03 лютого 2017 року між відповідачем та ПП «Ерідан+», після припинення якого, сторони домовились про укладення договору оренди землі на визначених умовах та у визначений строк, судовий розгляд щодо оскарження дійсності договору оренди землі від 03 лютого 2017 року відбувався в межах справи №904/6735/20 (624/205/21), учасником вказаної справи було ТОВ «Слобожанське-Агро», не заслуговують на увагу, оскільки в незалежності чи був позивачем учасником справи, відповідно до п. 6 попереднього договору за ОСОБА_1 був обов`язок письмово повідомити про це позивача, а саме про розірвання або визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» та ОСОБА_1 , іншого не передбачено умовами попереднього договору.

Так, ОСОБА_1 протягом десяти календарних днів з моменту припинення, в тому числі, але не виключно шляхом розірвання або визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ПП «Ерідан+» на виконання п. 6 попереднього договору письмово не повідомила про це ТОВ «Слобожанське-Агро» та не надала копії документів необхідних для підготовки проекту договору оренди, у тому числі копії документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, тобто поришила умови п. 6 попереднього договору від 10 квітня 2019 року.

З урахуванням обставин, порушення попереднього договору відповідачем, позивач має право на стягнення штрафу на підставі пункту 9 попереднього договору оренди землі від 10 квітня 2019 року в розмірі 125190,00 грн (30 мін. зарплат*4173,00 грн) та на стягнення з ОСОБА_1 заохочувальну виплати.

Проте позивач, просить стягнути штраф у розмірі 14284,08 грн.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Тлумачення ч. 2 ст. 551 ЦК України свідчить, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності однієї з умов: а) якщо він значно перевищує розмір збитків; (б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Така ж позиція міститься в Постанові Верховного суду України справа №172/1159/20 провадження № 61-14612св21 від 17 листопада 2021 року.

На підставі вищевикладеного, суд погоджується з твердженням позивача, що штраф за попереднім договором оренди землі від 10 квітня 2019 року в розмірі 125190,00 грн не може вважатися таким, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України).

Оскільки, штраф забезпечував виконання зобов`язання, яке виникло на підставі організаційного договору, сторони в попередньому договорі оренди домовилися про щорічну орендну плату в розмірі 14284,08 грн, тому, з урахуванням встановлених обставин та загальних засад цивільного законодавства, суд вважає за можливе стягнути розмір штрафу за попереднім договором у сумі 14284,08 грн. Саме така сума штрафу є розумною та відповідає засаді справедливості, а тому дана вимога підлягає задоволенню.

Що стосується повернення заохочувальної виплати ОСОБА_1 позивачу в сумі 6211,18 грн, то ця вимога підлягає до часткового задоволенню, а саме в сумі 5000,00 грн, оскільки сума 1211,18 (а саме сплати податку згідно ПК України) документально не підтверджена. З наданих позивачем копій платіжних інструкцій № 4400009650 від 25 квітня 2019 року на суму 1118,01 грн та № 4400009651 від 25 квітня 2019 року на суму 1200,96 грн, неможливо встановити чи дійсно саме на виконання вимог п. 9 "Слобожанське-Агро" сплачувало податки та збори згідно з ПК України, які б повинні були бути на суму 1211,18 грн (6211,18 грн - 5000,00 грн).

Отже, позовна заява підлягає до часткового задоволення, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Слобожанське-Агро» штраф за попереднім договором оренди землі від 10 квітня 2019 року у розмірі 14284,08 грн, заохочувальну виплату за попереднім договором оренди землі від 10 квітня 2019 року у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору та витрат на надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 3028,00 грн судового збору, про що свідчить платіжне доручення №5305 від 27 серпня 2024 року.

Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення штрафу за попереднім договором оренди землі в сумі 14284,08 грн та заохочувальну виплату 5000,00 грн то відповідно слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 19284,00 *100% /20495,18= 94,0%; 3028,00*94,0% / 100 % = 2846,32 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2846,32 грн.

Частинами 1, 3ст. 133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідност.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача подано клопотання про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача судових витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, на підтвердження цього надано копію договору про надання правової допомоги від 20 серпня 2024 року, копію акту приймання-передачі послуг від 29 серпня 2024 року, копія довідки про отримання грошових коштів від 29 серпня 2024 року № 29-08/24 (а.с.132-134 із зворотною сторінкою).

Представником відповідача подано клопотання, в якому він просить відмовити позивачу в розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із надання документів, які не підверджують реальність її подання.

Також представником відповідача подано клопотання про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн, на підвердження надано: ордер на надання правничої правової допомоги 1161109 від 05 вересня 2024 року; акт надання послуг 1_ПД_05 від 06 січня 2025 року; договір про надання правових юридичних послуг ПД_05 від 05 вересня 2024 року; завдання 1 до Договору ПД_05 від 05 вересня 2024 року, платіжна інструкція 0.0.4110844540.1 від 06 січня 2025 року; рахунок на оплату 1_ПД_05 від 02 січня 2025 року 2025 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Таких висновків також дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд перевірши матеріали справи і доводи сторін, дійшов до наступного висновку.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Виходячи із встановленої реальності участі адвокатів та їх необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявлених розмірів витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3ст. 2 ЦПК Україниі усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3000,00 гривень, а відповідача до 5000,00 грн.

Враховуючи, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме на 94,0 %, то відповідно витрати на правову допомогу підлягаюють на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає у розмірі 2820,00 грн, а з відповідача на користь позивача 300,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції з прав людини суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 цієї Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (параграф 23 рішення Європейського суду з прав людини «Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18 липня2006).

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» в особі представника Удовицького Євгенія Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за попередніми договорами оренди землі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» штраф за попередніми договором оренди землі в сумі 14284 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» заохочувальну виплату за попереднім договором оренди землі від 10 квітня 2019 року у сумі 5000 (п`ять тияч) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2846 (дві тисячі вісімсот сорок шість) грн 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 300 (триста) грн.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро», місцезнаходження: 64020, Харківська область, Берестинський район, с-ще Слобожанське, вул. Шкільна, буд. 16, код ЄДРПОУ 41662195,

представник позивача: Удовицький Євгеній Миколайович, адреса для листування: м. Одеса,

представник позивача: Засадна Ольга Олександрівна, адреса: АДРЕСА_1 ,

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

представник відповідача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Н.М. Куст