Рішення від 05.05.2025 по справі 445/529/25

Справа № 445/529/25

провадження № 2/445/624/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 травня 2025 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

з участю прокурора Левицька В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області, в спрощеному позовному провадженні, цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне некомерційне підприємство "Львівське територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за лікування потерпілого від кримінального правопорушення,-

в с т а н о в и в :

Застипник керівник Золочіської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Львівської міської ради кошти в сумі 60 980 грн. 65 коп., які, були затрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 . Також, просить стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позову покликається на те, що вироком Буського районного суду Львівської області від 27.06.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України. Вказаним вироком встановлено, що 11 жовтня 2021 року, близько 22:00 год. водій автомобіля марки «Volkswagen Transporter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , рухаючись по автодорозі сполученням Золочів - Ясенів в напрямку до с. Ясенів в межах населеного пункту Єлиховичі Золочівського району Львівської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який рухався по правій стороні дороги у напрямку руху автомобіля.

Внаслідок наїзду на пішохода ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. В цей же час, ОСОБА_1 після наїзду на ОСОБА_2 , зупинив транспортний засіб та підійшов до потерпілого, який лежав неподалік автомобіля на місці події, усвідомлюючи, що він здійснив наїзд на останнього, нехтуючи моральними і правовими нормами, що зобов`язують надати допомогу людині, яка перебуває у небезпечному для життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан та отримані тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що внаслідок отриманих травм, життя потерпілого ОСОБА_2 перебуває під загрозою, оскільки останній внаслідок безпорадного стану та отриманих тілесних ушкоджень не міг самостійно підвестись, рухатись, а відповідно і вжити заходів до самозбереження, поставивши потерпілого в небезпечний для його життя стан, 11.10.2021 близько 22 год. 05 хв., перебуваючи на автодорозі сполучення Золочів - Ясенів в напрямку до с. Ясенів в межах населеного пункту Єлиховичі Золочівського району Львівської області, порушивши вимоги п. п. а, г, г п. 2.10 Правил дорожнього руху України, які виразилися у тому, що він не залишився на місці пригоди, не вжив можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілому ОСОБА_2 , не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, не вжив зазначених заходів та не звернувся по допомогу до присутніх і не відправив потерпілого до закладу охорони здоров`я, а також не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, а умисно залишив його у небезпеці, зникнувши з місця пригоди.

У подальшому, лише після виявлення потерпілого ОСОБА_2 12.10.2021 року о 09 годині 30 хвилин на місці дорожньо-транспортної події сторонніми особами потерпілого ОСОБА_2 , що на автодорозі сполучення Золочів - Ясенів в напрямку до с. Ясенів в межах населеного пункту Єлиховичі Золочівського району й подальшому доставленні та лікуванні в КНП ЛШМД м. Львова з приводу отриманих травм, 30.10.2021 наступила смерть останнього, яку можна було б попередити при своєчасному наданні медичної допомоги відразу після дорожньо-транспортної пригоди. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, якщо вони спричинили смерть особи.

Як вбачається з інформації Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» (далі КНП «1 територіальне медичне об`єднання») ОСОБА_2 , внаслідок несвоєчасного надання медичної допомоги та отриманих травм, знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, відділенні №1 Центру хірургії та психіатричному відділенні КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» з 12.10.2021 по 30.10.2021. Вартість лікування ОСОБА_2 у КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» становить 60 980,65 грн.

На день пред`явлення позову кошти, затрачені КНП «Львівським територіальним медичним об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» на лікування потерпіло ОСОБА_2 , відповідачем ОСОБА_1 не відшкодовані. Згідно зі ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Окрім того, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від07.07.1995№11«Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993. Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Стягнені, в установленому порядку, кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я. Таким чином, відсутність відшкодування понесених з вини ОСОБА_1 витрат, що здійснені КНП «Львівським територіальним медичним об`єднанням «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, негативно впливає на формування місцевого бюджету та фінансування даного закладу охорони здоров`я комунальної власності, внаслідок чого порушуються інтереси державі у сфері охорони здоров`я щодо забезпечення конституційного права громадян на охорону здоров`я та медичну допомогу, а відтак вказане порушення інтересів держави є значимим. Даний позов пред`явлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Львівської міської ради, на яку державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави, а саме Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993, а тому прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом на підставі інформації позивача на скеровані прокуратурою запити.

Прокурор Золочівської окружної прокуратури Левицька В.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові, просила позов задоволити.

Представник Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Представник КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, слід задоволити з наступних підстав.

Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

Суд звертає увагу, що КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» не вжито жодних заходів, в тому числі, представницького характеру, щодо стягнення суми затрачених коштів на лікування потерпілої, що свідчить про неналежне здійснення ними захисту інтересів держави з метою стягнення до бюджету відповідних витрат. Оскільки, КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» відноситься до установ комунальної та спільної власності територіальних громад, а кошти, які надаються на лікування хворих, надходять із місцевого бюджету, тому у даному випадку вказане призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, у зв`язку з чим завдається істотна шкода державним інтересам в цілому.

Слід зазначити, що перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури М. Байса зверталася з запитом від 06.03.2024 за вих. № 14.54/05-40-1073 24 до Львівської міської ради де зазначила, що Золочівською окружною прокуратурою буде пред`явлено позов в інтересах держави до ОСОБА_1 про стягнення 61602,25 грн. витрат КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 .

Таким чином, враховуючи заподіяння шкоди інтересам держави та не вчинення жодних дій КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» спрямованих на відшкодування завданих збитків, прокурор правомірно звернувся до суду із вказаним вище позовом.

Відповідно до вироку Буського районного суду Львівської області від 27.06.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.

З листа Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» № 260201-вих-136182 від 25.09.2024, надісланого першому заступнику керівника Золочівської окружної прокуратури М. Байсі, на її запит від 07.03.2024 № 1.7-9856-2602 вбачається, ОСОБА_2 , перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, відділенні №1 Центру хірургії та психіатричному відділенні КНП КЛШМД м. Львова у період з 12.10.2021 по 30.10.. Загальна сума витрат лікарні на лікування ОСОБА_2 становить 60980,65 грн. КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» не зверталася з позовом до суду щодо стягнення вище зазначених витрат.

Згідно Статуту КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання з лікування та швидкої «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»», затвердженого наказом засновника (власника) КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних - методів лікування та швидкої медичної допомоги»» є Львівська міська рада. Підприємство створене на базі майна комунальної власності Львівської міської ради (п.1.4).

Відповідно до д.5,3,1 джерелами формування майна, та коштів підприємства є кошти Державного бюджету України, органів державної влади та бюджету Львівської територіальної громади (бюджетні кошти).

3 огляду на те, що Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування, та швидкої медичної допомоги»» Львівської міської ради відноситься до установ комунальної власності, кошти, які виділяються на лікування хворих, надходять із місцевого та обласного бюджету, у даному випадку відсутність коштів, призводить, до ненадходження коштів до бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам в цілому, відтак Золочівська окружна прокуратура з метою захисту державних інтересів вважає за необхідне звернутися із позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я.

З листа директора юридичного департаменту Г. Пайонкевич від 11.10.2024 №2901-145361, адресованого Золочівській окружній прокуратурі, вбачається, що засудженим ОСОБА_1 витрати КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних - методів лікування та швидкої медичної допомоги»» на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 не відшкодовано. Львівська міська рада з позовом до суду щодо стягнення таких витрат не зверталася.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти від відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 07 липня 1995 р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених Постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 р. «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я». Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Постановою КМУ№ 545 від 16липня 1993р. «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я» на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545. Згідно з пунктом 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Пунктом 3 Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я (п. 4 Порядку).

Відповідно до постанови Верховного суду від 13.12.2018 у справі № 344/15998/15-ц особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Законом на позивача не покладено обов`язку доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Відповідно до ст. 36-1Закону України «Про прокуратуру», підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ухвали вироку Буського районного суду Львівської області від 27.06.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.

Також встановлено, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , потерпілий від кримінального правопорушення ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, відділенні №1 Центру хірургії та психіатричному відділенні КНП КЛШМД м. Львова у період з 12.10.2021 по 30.10.2021. Загальна сума витрат лікарні на лікування ОСОБА_2 становить 60980,65 грн. КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги»» не зверталася з позовом до суду щодо стягнення вище зазначених витрат.

Слід зазначити, що прокурором доведено факт перебування потерпілого від кримінального правопорушення на стаціонарному лікуванні у медичному закладі та підтверджено відповідними документами понесені витрати на її лікування.

У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є законними та документально підтвердженими.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних - методів лікування та швидкої медичної допомоги»» про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення слід задоволити та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Львівської міської ради на рахунок місцевого бюджету витрати на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, понесені КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних - методів лікування та швидкої медичної допомоги»» у сумі 60 980 грн. 65 коп.

Відповідно д ост. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Львівської міської ради (Львівська ТГ, отримувач ГУК Львів/Львівська тг/24060300, код отримувача ЄДРПОУ 38008294, найменування банку Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UA758999980314000544000013933, код платежу 24060300, назва платежу інші надходження, за лікування ОСОБА_2 ), кошти в сумі 60 980 грн. 65 коп. ( шістдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят гривень шістдесят п`ять копійок), які були затрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 05.05.2025 року.

Суддя М.В. Бакаїм