Ухвала

від 05.05.2025 по справі 759/9056/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/4635/25

ун. № 759/9056/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" ("Швидкогроші"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАЙБІЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ" про захист прав споживачів шляхом визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позом до ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" ("Швидкогроші"), ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ТОВ "ФК "МАЙБІЗ", ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ" про захист прав споживачів шляхом визнання договору недійсним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та 01.05.2025 року справу передано судді.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач посилаючись на п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначає, що він звільненій від сплати судового збору на підставі тих обставин, що порушені його права, а тому він є фізичною особою на яку поширюється дія Закону «Про захист прав споживачів», однак з такими доводами неможливо погодитися з огляду на наступне.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, «Мельник проти України» від 28.03.2006.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Позивач не надав до суду документу, підтверджуючого сплату судового збору, натомість у позовній заяві зазначив про те, що позивач звільняється від сплати судових витрат на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Згідно з нормами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивачем подано позовну заяву про захист прав споживача та визнання недійсними правочинів. В частині захисту прав споживача судовий збір не сплачується на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», але в частині визнання недійсним правочину не відноситься до категорії справ, де сплачувати судовий збір не потрібно.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01.01.2025 становить 3028 грн 00 коп.

Позивачем заявлено шість вимог немайнового характеру, тому йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн * 6 = 7 267,20 грн.

Реквізити для сплати судового збору зазначені в електронній формі за адресою: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/gromadyanam/tax/.

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 4, 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" ("Швидкогроші"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАЙБІЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ" про захист прав споживачів шляхом визнання договору недійсним залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, п`ять днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О. Твердохліб