Постанова від 25.04.2025 по справі 607/18438/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/18438/24Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В. Провадження № 22-ц/817/354/25 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участі секретаря Гичко К.С.

та позивача ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_2 , представника КНП Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Великоберезовицької селищної ради Панченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/18438/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28листопада 2024 року, повний текст якого складено 03 грудня 2024 року, ухваленого суддею Марциновською І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Великоберезовицької селищної ради Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до комунального некомерційного підприємства Великоберезовицької селищної ради Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги про визнання незаконним та скасувати наказ директора комунального некомерційного підприємства Великоберезовицької селищної ради «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Соколовської Г. № 114 від 27.05.2024 про оголошення догани ОСОБА_1 , завідувачу амбулаторії загальної практики сімейної медицини смт Велика Березовиця комунального некомерційного підприємства Великоберезовицької селищної ради «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги».

В обґрунтування позову посилається на те, що з 01.11.2018 вона працює на посаді завідувача амбулаторії загальної практики сімейної медицини КНП «ТРЦ ПМСД».

18.04.2024 відповідач видав наказ № 79 «Про проведення роботи з аналізу своєчасності реєстрації епізодів взаємодій та висновків МВТН в АЗПСМ смт В. Березовиця». Згідно з даним наказом позивач зобов`язана була: 1) у строк до 03.05.2024 провести перевірку дотримання строків та своєчасності внесення в електронну систему охорони здоров`я (далі за текстом ЕСОЗ) медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця епізодів взаємодії з пацієнтами та строків внесення до реєстру медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі за текстом - МВТН) за період з 01.01.2023 до 15.04.2024; 2) про виявлені випадки несвоєчасного внесення в ЕСОЗ (коли між днем взаємодії та/або днем оформлення МВТН та днем внесення епізоду та/або МВТН в ЕСОЗ більше ніж 1 день) доповісти у строк не пізніше 07.05.2024 з зазначенням дат внесення, посади і прізвища медичного працівника; 3) провести із підлеглими працівниками роз`яснювальну роботу щодо недопущення у майбутньому випадків несвоєчасної реєстрації епізодів взаємодії з пацієнтами та строків внесення до реєстру МВТН.

На виконання наказу № 79 від 18.04.2024 ОСОБА_1 подала відповідачу акт перевірки від 29.04.2024, який однак не може вважатися остаточним, зважаючи на термін перевірки та значний обсяг інформації, яку необхідно було перевірити, оскільки у період з 30.04.2024 до 08.05.2024 у зв`язку з отриманою травмою позивач була тимчасово непрацездатною, а відтак не мала об`єктивної можливості виконати наказ № 79 у встановлений у ньому термін. Указане, на думку позивача, свідчить про відсутність вини позивача у такій бездіяльності, що виключає наявність складу дисциплінарного правопорушення.

01.05.2024 відповідач видав наказ № 88 «Про посилення контролю за дотриманням строків формування МВТН лікарями КНП «ТРЦ ПМСД».

20.05.2024 відповідач видав наказ № 106 «Про проведення службового розслідування», яким вирішено провести у термін до 28.05.2024 службове розслідування по факту можливого неналежного виконання позивачем посадових обов`язків завідувача АЗПСМ смт В. Березовиця під час проведення перевірки дотримання строків внесення в реєстр МВТН медичними працівниками АЗПСМ смт В. Березовиця.

23.05.2024 ОСОБА_1 подала відповідачу пояснювальну записку, у якій зазначила, що у наказі № 79 від 18.04.2024 не деталізовано порядок проведення указаної вище перевірки. Також зауважила, що лише в наказі № 88 від 01.05.2024 надані чіткі роз`яснення щодо строків формування МВТН та передбачено, що контроль за дотриманням строків формування МВТН лікарями покласти на завідувачів АЗПСМ. Указане, на думку позивача, свідчить про те, що не можуть вважатися порушеннями усі факти реєстрації МВТН працівниками АЗПСМ смт В. Березовиця з різницею більше 1 дня між днем взаємодії та днем внесення МВТН в ЕСОЗ, що мали місце до 01.05.2024.

27.05.2024 відповідач видав наказ № 114 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким позивач притягнута до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани за нібито неналежне виконання посадових обов`язків.

ОСОБА_1 вважає, що указаний наказ є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки частина порушень щодо строків формування МВТН мала місце у період з 01.01.2023 до 27.11.2023, а відтак з дня вчинення цих порушень минуло більше, ніж 6 місяців, протягом яких може бути накладене дисциплінарне стягнення за вчинення проступку. Також позивач зазначила, що такі дії до прийняття наказу № 88 від 01.05.2024 з урахуванням змісту цього наказу навіть не могли вважатися порушеннями.

Крім цього, в оскаржуваному наказі не зазначено, в чому саме полягає порушення позивачем трудових обов`язків та чи була заподіяна шкода при виконанні позивачем таких обов`язків.

Також у період, за який проведене службове розслідування, на підлеглих позивачеві працівників не надходили жодні скарги та не було інших обставин, що б свідчили про безвідповідальне ставлення працівників до виконання своїх обов`язків, а відтак у позивача не було підстав реалізовувати свою функцію з контролю, яка передбачена у п. 2.13 посадової інструкції позивача.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до КНП Великоберезовицької селищної ради Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення відмовлено.

Судові витрати у виді судового збору у сумі 1211,20 грн покладено на позивачку ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначила, що в оспорюваному наказі про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення зокрема не зазначено в чому конкретно полягає порушення нею трудових обов`язків, чи була заподіяна шкода при виконанні нею трудових обов`язків, і на це безрезультатно зверталася увага суду першої інстанції.

Крім того, як вбачається зі змісту акту проведення службового розслідування у КНП «Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великоберезовицької селищної ради (від 27.05.2024 p., б/н), у період за який було проведене розслідування, не було встановлено фактів жодної скарги на дії її підлеглих, або інших обставин, які б вказували на безвідповідальне ставлення підлеглими до виконання своїх обов`язків, відтак у неї не було підстав для ініціювання перевірок усієї облікової медичної документації, котру вели її підлеглі.

Тобто у ОСОБА_1 не було підстав для реалізації її функції з контролю, котра передбачена пунктом 2.13. посадової інструкції, і на це також безрезультатно зверталася увага суду першої інстанції, який проте, у абсолютно необґрунтований спосіб, спростував це тим, що ОСОБА_1 нібито мала обов`язок здійснювати такий контроль незалежно від будь-яких інших чинників.

Також слід зазначити, що при вирішенні судових справ можуть використовуватися правові аксіоми при застосуванні норм матеріального права та процесуального права відповідно до різних обставин справи. Важливість аксіом в судочинстві визначається їх покликанням забезпечувати єдність судової практики та справедливість правосуддя.

Відтак вважає, що її позовні вимоги у справі № 607/18438/24 слід-вирішувати також із застосуванням такої аксіоми цивільного судочинства як: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права», і яку не врахував суд першої інстанції при вирішенні справи № 607/18438/24.

Представник КНП Великоберезовицької селищної ради Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги - Панченко А.В. подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначив, що суд першої інстанції належним чином і у повній відповідності до норм чинного трудового законодавства встановив всі складові частини дисциплінарного проступку позивача та підтвердив законність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Не заслуговують на увагу посилання заявника про відсутність порушень із її боку, оскільки комісією із службового розслідування було самостійно проведене аналіз своєчасності внесення в реєстр висновків МВТН медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця. Під час аналізу знайшли своє підтвердження факти, викладені в Акті перевірки від 29.04.2024 р. зробленої позивачкою щодо загальної кількості оформлених висновків МВТН, а також були виявлені численні випадки несвоєчасного внесення (більше 1 дня) в реєстр висновків МВТН сімейним лікарем АЗПСМ смт. В. Березовиця ОСОБА_3 .

За березень 2023 року 1 випадок, квітень 2023 року 4 випадки, травень 2023 року 3 випадки, червень 2023 року 7 випадків, серпень 2023 року 3 випадки, жовтень 2023 року 3 випадки, листопад 2023 року 7 випадків, грудень 2023 року 3 випадки, січень 2024 року 9 випадків, лютий 2024 року 2 випадки, березень 2024 року 1 випадок, квітень 2024 року 1 випадок. Всього випадків несвоєчасної реєстрації висновків МВТН (з порушенням строків більше 1 дня) сімейним лікарем АЗПСМ смт. В.Березовиця ОСОБА_3 за період з 01.01.2023 року по 15.04.2024 рік комісією виявлено 44, серед них навіть було виявлено 6 випадків коли висновок МВТН вносився до реєстру після завершення строків його дії (МВТН № CMC4-M5B9-8HH5-AXTB, сформований 03.05.2023 року за період з 28.04.2023 року по 01.05.2023 рік, МВТН № EC28-M38B-A5K7-X58B, сформований 22.08.2023 року за період з 18.08.2023 року по 21.08.2023 рік, МВТН № A5XK-HTM9-XH5C- 8AA9, сформований 08.11.2023 року за період з 03.11.2023 року по 06.11.2023 рік, МВТН № 5TXA-5M2T-2B3A-424C, сформований 08.11.2023 року за період з 03.11.2023 року по 06.11.2023 рік, МВТН № EB62-KTT2-2X79-A3K5, сформований 24.01.2024 року за період з 19.01.2024 року по 22.01.2024 рік, МВТН № P558-M2X3-MM24-3582, сформований 12.04.2024 року за період з 10.04.2024 року по 10.04.2024 рік).

У поясненнях, поданих під час проведення службового розслідування позивачка вказує, що вона зробила лише вибіркову перевірку МВТН сформованих працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця в період з 01.01.2023 року по 15.04.2024 рік.

Комісія зі службового розслідування критично поставилась до таких пояснень позивачки, оскільки формулювання тексту наказу не допускає множинного тлумачення, як саме має бути проведена перевірка, оскільки не містить будь-яких можливостей та виключень. При цьому ОСОБА_1 не була позбавлена можливості звернутись до відповідача за відповідними роз`ясненнями, однак таких дій не вчинила. Ці обставини були повністю підтверджені в суді першої інстанції.

Також, аргументи ОСОБА_1 про недостатність часу на проведення належної перевірки правомірно не були взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки, строк повідомлення про результати перевірки закінчувався 07.05.2024 року, а позивачка свій акт перевірки сформувала 29.04.2024 року, достроково. Тобто, вона самостійно визнала, що часу їй було достатньо для проведення та завершення вказаної перевірки.

Провівши неналежним чином перевірку дотримання строків внесення в реєстр МВТН медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця, позивачка показала своє недбале та безвідповідальне ставлення до виконання своїх трудових обов`язків як керівника структурного підрозділу щодо здійснення належного управління підлеглими їй працівниками та відсутністю належного контролю за веденням медичної документації в підпорядкованому їй структурному підрозділі.

Враховуючи наведене, директор КНП "ТРЦ ПМСД" у повній відповідності до вимог чинного трудового законодавства притягнув до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Аргументи позивачки, наведені як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі жодним чином не доводять неправомірності дій відповідача під час притягнення її до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у вигляді догани.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених у ній.

Представник КНП Тернопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Великоберезовицької селищної ради Панченко А.В. апеляційної скарги ОСОБА_1 не визнав, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 01.11.2018 ОСОБА_1 прийнята на посаду завідувача АЗПСМ смт. В. Березовиця та зарахована у штат КНП «ТРЦ ПМСД», що підтверджується наказом в.о. головного лікаря КНП «ТРЦ ПМСД» ОСОБА_4 № 4 від 01.11.2018 та додатком до указаного наказу (а.с. 65-67).

Із запиту генерального директора Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об`єднання Тернопільської обласної ради Марків Н. №17/01 від 01.02.2024 вбачається, що вона звернулась до відповідача з вимогою надати інформацію щодо відсутності 30.01.2024 та 31.01.2024 на веб-порталі Пенсійного Фонду України відомостей щодо тимчасової непрацездатності ОСОБА_5 (смт. В. Березовиця), який був відсутній на роботі 30 та 31 січня 2024 року без наявного підтвердження тимчасової непрацездатності (а.с. 54).

Під час перевірки обставин за даним фактом відповідач встановив, що сімейний лікар АЗПСМ смт. В. Березовиця ОСОБА_3 внесла в реєстр МВТН за 30.01.2024 лише 01.02.2024. Указане стало підставою для видачі відповідачем наказу № 79 «Про проведення роботи з аналізу своєчасності реєстрації епізодів взаємодій та висновків МВТН в АЗПСМ смт В. Березовиця», яким завідувача АЗПСМ смт. В. Березовиця ОСОБА_1 зобов`язано в строк до 03.05.2024 року привести перевірку дотримання строків та своєчасності внесення в ЕСОЗ медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця епізодів взаємодії з пацієнтами та строків внесення до реєстру МВТН за період з 01.01.2023 року по 15.04.2024 року.

Про виявленні випадки несвоєчасного внесення в ЕСОЗ (коли між днем взаємодії та/або днем оформлення МВТН та днем внесення епізоду та/або МВТН в ЕСОЗ більше ніж 1 день) доповісти у строк не пізніше 07.05.2024 року, з вказанням дат внесення, посади і прізвища медичного працівника.

Провести із підлеглими працівниками роз`яснювальну роботу щодо недопущення у майбутньому випадків несвоєчасної реєстрації епізодів взаємодії з пацієнтами та строків внесення до реєстру МВТН (а.с. 6).

На виконання указаного наказу ОСОБА_1 29.04.2024 склала акт перевірки дотримання строків внесення в реєстр МВТН медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця, у якому зазначила про проведення указаної перевірки за період з 01.01.2023 до 15.04.2024 (а.с. 6 зв.бік).

Також у даному акті позивач зазначила, що за період з 01.01.2023 до 15.04.2024 сімейним лікарем ОСОБА_3 видано 463 МВТН, педіатром ОСОБА_1 - 37 МВТН. Порушень не виявлено.

Згідно з наказу Тернопільського районного центру первинної медико-санітарної допомоги № 106 від 20.05.2024 року Про проведення службового розслідування зобов`язано комісію провести службове розслідування по факту можливого неналежного виконання своїх посадових обов`язків завідувачем АЗПСМ смт. В. Березовиця під час проведення перевірки дотримання строків внесення в реєстр МВТН медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця (а.с. 8).

ОСОБА_1 ознайомилась з наказом № 106 від 20.05.2024 та подала свої письмові пояснення у формі пояснювальної записки від 23.05.2024, у якій зазначила, що у наказі № 79 від 18.04.2024 не деталізовано порядок проведення указаної вище перевірки. Також зауважила, що лише в наказі № 88 від 01.05.2024 надані чіткі роз`яснення щодо строків формування МВТН та передбачено, що контроль за дотриманням строків формування МВТН лікарями покласти на завідувачів АЗПСМ. Указане, на думку позивача, свідчить про те, що не можуть вважатися порушеннями усі факти реєстрації МВТН працівниками АЗПСМ смт В.Березовиця з різницею більше 1 дня між днем взаємодії та днем внесення МВТН в ЕСОЗ, що мали місце до 01.05.2024.

Під час проведення службового розслідування члени комісії самостійно здійснили перевірку дотримання строків та своєчасності внесення в ЕСОЗ медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця епізодів взаємодії з пацієнтами та строків внесення до реєстру МВТН за період з 01.01.2023 до 15.04.2024, внаслідок чого встановили, що за вказаний період лікар ОСОБА_1 зареєструвала 37 МВТН та усі в межах визначених законодавством строків (а.с. 55). Натомість лікар ОСОБА_3 зареєструвала 463 МВТН, з яких 44 з порушенням строків (а.с. 56-64).

За наслідками проведення службового розслідування членами комісії складений та підписаний відповідний акт від 27.05.2024 (а.с. 12-13). При складенні даного акта комісія урахувала встановлені службовою перевіркою обставини, зокрема порушення позивачем п. 2.3., 2.13. посадової інструкції, відсутність пом`якшувальних та обтяжуючих обставин, тяжкість проступку, завдану ним шкоду, попередню роботу позивача та дійшла висновку про необхідність визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні дисциплінарного проступку та притягнення її до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани.

З даним актом позивач ознайомилась та не погодилась, про що 27.05.2024 проставила свій підпис та відповідну відмітку.

Відповідно до наказу директора КНП «ТРЦ ПМСД» Соколовської Г. №114 від 27.05.2024 ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні дисциплінарного проступку та притягнуто до дисциплінарної відповідальності, шляхом оголошення догани (а.с. 71).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що не було встановлено порушень у процедурі проведення службового розслідування відносно позивача, відповідач під час проведення даного службового розслідування діяв у спосіб, визначений законом, та у межах своїх повноважень.

Також є доведеним порушення ОСОБА_1 посадових обов`язків, визначених у п. 2.3, 2.13 посадової інструкції.

Суд зауважив, що ОСОБА_1 не виконала вимоги наказу № 79 від 18.04.2024, оскільки не провела повну перевірку дотримання строків та своєчасності внесення в ЕСОЗ медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця епізодів взаємодії з пацієнтами та строків внесення до реєстру МВТН за період з 01.01.2023 до 15.04.2024, а також не повідомила про наявні порушення відповідача.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 5-1 КЗпП України визначено гарантії забезпечення права громадян на працю.

Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від дискримінації та упередженого ставлення у сфері праці (п. 7 ч. 1 ст. 5-1 КЗпП України).

За змістом ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Частина 1 статті 147 КЗпП України визначає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 1, 3 ст. 149 КЗпП України).

У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.01.2020 у справі № 511/847/17.

У справі, що переглядається, матеріалами підтверджено, що 18.04.2024 року відповідачем було видано наказ № 79 «Про проведення роботи з аналізу своєчасності реєстрації епізодів взаємодій та висновків МВТН в АЗПСМ смт В. Березовиця», яким завідувача АЗПСМ смт. В. Березовиця ОСОБА_1 зобов`язано в строк до 03.05.2024 року привести перевірку дотримання строків та своєчасності внесення в ЕСОЗ медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця епізодів взаємодії з пацієнтами та строків внесення до реєстру МВТН за період з 01.01.2023 року по 15.04.2024 року.

Згідно з посадовою інструкцією завідувача АЗПСМ Ганевської О.Д. (а.с.75-79) у своїй діяльності завідувач амбулаторії керується цією посадовою інструкцією та нормативно-правовими документами, що регламентують діяльність закладів охорони здоров`я (п. 1.3.).

Відповідно до п. 2.3. посадової інструкції завідувач амбулаторії зобов`язаний аналізувати основні показники діяльності амбулаторії, розробляти за результатами аналізу заходи щодо усунення виявлених недоліків та подавати їх на розгляд і затвердження керівнику закладу.

Також завідувач амбулаторії зобов`язаний контролювати дотримання вимог ведення медичної документації, здійснювати контроль достовірності даних, організовувати підготовку статистичних звітів та подавати їх керівництву (п. 2.13.).

Відповідно до п. 4.1. Інструкції завідувач амбулаторії несе відповідальність за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, правил внутрішнього трудового розпорядку закладу, положень нормативних актів з охорони праці та пожежної безпеки в межах, визначених чинним законодавством України.

З даною посадовою інструкцією позивач була ознайомлена 12.04.2022, що підтверджується проставленим позивачем підписом.

На виконання указаного наказу ОСОБА_1 29.04.2024 склала акт перевірки дотримання строків внесення в реєстр МВТН медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця, у якому зазначила про проведення указаної перевірки за період з 01.01.2023 до 15.04.2024 та вказала, що за період з 01.01.2023 до 15.04.2024 сімейним лікарем ОСОБА_3 видано 463 МВТН, педіатром Ганевською О.Д. - 37 МВТН. Порушень не виявлено.

Враховуючи те, що за вказаний період відповідач встановив порушення лікарем АЗПСМ смт. В. Березовиця строків внесення в реєстр МВТН, однак позивач в акті від 29.04.2024 дані обставини не відобразила, в зв`язку з чим відповідач видав наказ № 106 від 20.05.2024 Про проведення службового розслідування.

Під час проведення службового розслідування члени комісії здійснили перевірку дотримання строків та своєчасності внесення в ЕСОЗ медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця епізодів взаємодії з пацієнтами та строків внесення до реєстру МВТН за період з 01.01.2023 до 15.04.2024 і встановили 44 порушення несвоєчасного внесення в реєстр висновків МВТН, про що 27.05.2024 був складений відповідний акт. При складанні даного акта комісія врахувала встановлені службовою перевіркою обставини, зокрема порушення позивачем п. 2.3., 2.13. посадової інструкції, відсутність пом`якшувальних та обтяжуючих обставин, тяжкість проступку, завдану ним шкоду, попередню роботу позивача та дійшла висновку про необхідність визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні дисциплінарного проступку та притягнення її до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани.

З даним актом позивач ознайомилась та не погодилась, про що 27.05.2024 проставила свій підпис та відповідну відмітку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не встановив порушень у процедурі проведення службового розслідування відносно позивача і підставно зробив висновок, що відповідач під час проведення даного службового розслідування діяв у спосіб, визначений законом, та у межах своїх повноважень відповідно до колективного договору, укладеного 28.04.2024 між адміністрацією та трудовим колективом КНП ТРЦ ПМСД та Порядку проведення службового розслідування стосовно працівників КНП Великоберезовицької селищної ради «ТРЦ ПМСД».

Дисциплінарний проступок, за який позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності полягав у безпосередньому невиконанні нею своїх трудових обов`язків, які передбачені її посадовою інструкцією (п. 2.3. та 2.13. посадової інструкції). Проведеним службовим розслідуванням встановлено всі необхідні складові дисциплінарного проступку протиправну, винну поведінку позивачки, наявність причинного зв`язку між діями і неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків, досліджено обставини, що могли б пом`якшувати або обтяжувати відповідальність, поважних причин невиконання своїх посадових обов`язків позивачка під час службового розслідування не повідомила.

Не заслуговує на увагу посилання заявника на те, що у зв`язку із обмеженими термінами виконання перевірки, великий об`єм відомостей та знаходження її на лікарняному, вона об`єктивно не мала можливості завершити виконання приписів наказу КНП ТРЦ ПМСД ВБСР від 18.04.2024 року № 79 у встановлені у ньому терміни, а отже у її бездіяльності відсутня вина, оскільки ОСОБА_1 не доведено, що вона зверталася до відповідача із проханням про продовження терміну виконання наказу, а навпаки, достроково, до закінчення встановленого терміну подала КНП ТРЦ ПМСД акт перевірки, у якому відобразила неповну інформацію.

Також надуманим є твердження заявника на те, що в оспорюваному наказі про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення не зазначено в чому конкретного полягає порушення нею трудових обов`язків, оскільки в оскаржуваному наказі вказано, що позивач притягується до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов`язки, що проявилось в неналежному виконанні розпорядження директора КНП "ТРЦ ПМСД", визначеного в наказі № 79 від 18.04.2024 року, по проведенню перевірки дотримання строків внесення в реєстр МВТН медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця, чим порушила п. 2.3. своєї посадової інструкції, а також не здійснювала контроль за веденням медичної документації (своєчасної реєстрації МВТН в ЕСОЗ) підлеглими їй медичними працівникам, чим порушила п. 2.13 своєї посадової інструкції.

Не відповідають дійсності твердження ОСОБА_1 про те, що вона не мала підстав для реалізації функції з контролю, оскільки на не неї чи на її підлеглих не було жодних скарг, а тому не може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності. Реалізацією її функцій контролю являється безпосередньо розпорядження директора КНП "ТРЦ ПМСД" щодо здійснення перевірки дотримання строків та своєчасності внесення в ЕСОЗ медичними працівниками АЗПСМ смт. В. Березовиця епізодів взаємодії з пацієнтами та строків внесення до реєстру МВТН, згідно наказу № 79 від 18.04.2024 року, а посилання ОСОБА_1 на висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 02.02.2023 року у справі № 140/8162/20, як на висновки зроблені по подібних відносинах є необґрунтованими, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами по справі № 140/8162/20 та правовідносини між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем КНП "ТРЦ ПМСД" не є подібними, з огляду на те, що у вказаній справі та в справі, яка переглядається апеляційним судом різний суб`єктний склад учасників відносин, підстави позову та різне матеріально-правове регулювання, зокрема, в справі, на яку посилається позивачка, спір виник між держслужбовцем та державним органом (службою) з підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності держслужбовця та регулюється законодавством про державну службу та розглядався за правилами адміністративного судочинства, а в даній справі спір виник між працівником та підприємством з підстав притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за трудовим законодавством та розглядається за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2021 року зробленого у справі №910/8358/19 (з посиланням на відповідні правові висновки викладені в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 4.8.).

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, такі доводи містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції необхідно покласти на сторони в межах понесених ними сум.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 05 лютого 2025 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року слід поновити.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28листопада 2024 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 травня 2025 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома