Рішення

від 13.03.2025 по справі 510/624/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/624/24

Провадження № 2/510/479/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 березня 2025 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Березенко С.П.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: Ренійська міська ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі будучи належним чином сповіщені, у судові засідання, які призначалися не явились, про причини неявки суд не сповістили, відзив, заява про розгляд справи без їх участі до суду не надходили.

Представник Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області, у судове засідання не явився, причини не явки суду не відомі.

Позивача на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу без її участі.

У зв`язку із цими обставинами та керуючись ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Ухвалою суду від 03.05.2024р. було відкрите провадження по справі та призначене підготовче судове засідання 29.05.2024р. о 09 год. 15 хвл.

Ухвалою суду від 29.10.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначена справа до судового розгляду по суті.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом та просила визнати відповідачів, такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 , та зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою, зазначивши, що вони не проживають в будинку з 20.12.2014р. після продажу будинку її синові ОСОБА_4 , на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 31.01.2017р. Після смерті сина позивач оформила будинок на своє ім`я.

На житлоплощі вказаного будинку з 2014р. зареєстровані також відповідачі як колишні власники житлового будинку, місце проживання відповідачів позивачу не відоме. У зв`язку із реєстрацією відповідачів у будинку, позивач несе додаткові витрати по сплаті комунальних послуг, крім того, він, як співвласник житла, позбавлений можливості у вирішенні інших, передбачених чинним законодавством, питань.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

За ч.1ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до положень ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності із ст.317, ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природніх ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Згідно ч.1ст.402 ЦК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Як вже зазначалось, відповідачі більше 10 років не проживають у будинку, а, тому сервітут який було встановлено, щодо користування нерухомістю припинився, так як відповідачі не використовувала її протягом трьох років підряд.

П.5ч.1ст.406 ЦК України передбачено, що сервітут припиняється у разі невикористання сервітуту протягом трьох років підряд.

Враховуючи викладені обставини, та відповідні норми права вважаємо, що на підставі п 5 ч. 1 ст. 406 ЦК України право відповідача на користування квартирою припинилось, тому її можливо визнати в судовому порядку такою, що втратила право користування житлом.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Документом, до якого вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, є у т.ч. паспорт громадянина України.

Таким чином, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування особи за певною адресою.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, надавши оцінку доводів позивача, викладених у позові, враховуючи, що відповідачі не проживає у будинку більше трьох років, в якому вони числиться зареєстрованими, вони не є власниками житла, у якому прописані, договором, законом або іншими документами не встановлено їх право користування будинком, вони не бере участь по догляду за нерухомим майном, не сплачують комунальні послуги, інші витрати, пов`язанні з утриманням нерухомого майна, тощо. Згідно наданих документів, позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , на житлоплощі якої числиться прописаними відповідачі. У зв`язку із тим, що відповідачі не проживають на житлоплощі позивача більше трьох років, яких-небудь витрат по утриманню житла вони не несуть, їх особистих речей там також немає, договором, законом або рішенням суду не було встановлено право відповідачів на користування ними житлоплощею з підстав ст. 401 ЦК України, таким чином, є правові підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням і зняття їх з реєстраційного обліку.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 18, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 402, 406 ЦК України, ст.ст. 3,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р., суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: Ренійська міська ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.

ОСОБА_2 , 1962 року народження, ОСОБА_3 , 1987 року народження, ОСОБА_2 , 1988 року народження, визнати такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача,поданою протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщотака заяваподана протягомдвадцяти днівз днявручення йомуповного заочногорішення суду,а такожв разіпропуску зінших поважнихпричин.

Суддя І.Д. Бошков