Рішення

від 05.05.2025 по справі 320/10718/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року № 320/10718/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» до Київської митниці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» (адреса 08623, Київська область, Васильківський р-н, селище Калинівка, вул.. Залізнична, 49б, ЄДРПОУ 30479810) з позовом до Київської митниці (адреса Україна, 03124, місто Київ, б.Гавела Вацлава, будинок 8А, ЄДРПОУ 43997555), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610088/1 від 26.10,2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000731 від 26.10.2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610089/1 від 26.10.2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2022/000732 від 26.10.2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610091/1 від 26.10.2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2022/000737 від 26.10.2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № U А100230/2022/610096/1 від 03.11.2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, ми і йому оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2022/000760 від 03.11.2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610011/1 від 27.01.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № U А100230/2023/000063 від 27.01.2023 р.;

- визнати протиправним га скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 100230/2023/610010/1 від 26.01.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000058 від 26.01.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610022/2 від 10.02.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000112 від 10.02.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610021/2 від 10.02.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000111 від 10.02.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610023/1 від 13.02.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000114 від 13.02.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610024/1 від 15.02.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000123 від 15.02.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610043/1 від 09.03.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000202 від 09.03.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610041/1 від 09.03.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA 100230/2023/000200 від 09.03.2023 р.;

- визнані протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610042/1 від 09.03.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № U А100230/2023/000201 від 09.03.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610097/1 від 03.11.2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000761 від 03.11.2022 р.

В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що під час митного оформлення товарів (відходів риби - тріски атлантичної свіжомороженої, які утворилися в результаті виробництва готового продукту), що ввозилися на митну територію України, позивач визначив митну вартість таких товарів відповідно до статті 57 Митного кодексу України за основним методом - ціною договору (контракту), про що зазначено у митних деклараціях - у розмірі 0,05 доларів США за один кілограм відходів тріски. На підтвердження заявлених митних вартостей товару позивач на кожну митну декларацію надав митному органу повні пакети документів. Відповідач не погодився із зазначеним методом і сумою визначення вартості відходів, відтак спірними рішеннями митну вартість скориговано у бік збільшення за резервним методом - по 0,3654 долари США за один кілограм відходів тріски, чим збільшив загальну митну вартість товару на 1022722,36 грн - на основі наявної в митного органу інформації. Позивач категорично не погоджується із оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, вважає, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої останнім митної вартості товару за основним методом, позаяк об`єктивна неможливість застосування основного методу не була спростована відповідачем, а посилання митного органу на наявність розбіжностей у документах та відсутність в останніх усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості є безпідставними. Позивач зазначає, що протягом двох років відповідач виносить аналогічні рішення про коригування митної вартості за тими ж відходами тріски, які рішеннями Київського окружного адміністративного суду визнані протиправними та були скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідач позов не визнав, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі поданих разом з митними деклараціями документів встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять усіх достовірних та об`єктивних відомостей, що б підтверджували всі числові значення складових митної вартості, зокрема рахунок виставлений на безоплатній основі, що свідчить про не включення всіх складових митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, що унеможливлює їх перевірку; не визначені умови поставки; відсутні відомості про вартість упаковки/пакувальних робіт. Відтак у позивача було витребувано додаткові документи згідно з переліком викладеним у повідомленні. Однак, декларант надав не повний пакет додаткових документів. У зв`язку з цим використання заявленого позивачем рівня митної вартості неможливе, тому митницею здійснено коригування митної вартості товарів. Під час коригування митної вартості було здійснено послідовний перехід від основного до резервного методу визначення митної вартості, про що зазначено у графі 33 оскаржуваних рішень. Визнання карток відмови у митних оформленнях є похідними позовними вимогами від прийнятих митницею рішень, тому не належать задоволенню. Відтак всі дії і рішення посадових осіб митниці є аргументованими, відповідають та засновані на вимогах законодавства, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 30479810) з місцезнаходженням: Україна, 08623, Київська область, Васильківський район, селище Калинівка, вул. Залізнична, буд. 49-Б, керівником якого є Білодід Тетяна Георгіївна, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Видами економічної діяльності товариства є: 10.20 - переробка та консервування риби, ракоподібних і молюсків (основний); 10.85 - виробництво готової їжі та страв; 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

24.10.2017 між Polar Seafood Denmark A/S (давалець) та ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" (виконавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт на виготовлення готової продукції із давальницької сировини N Р24/10-17 (далі - договір N Р24/10-17), відповідно до умов якого замовник надає товар у вигляді сировини, а виконавець здійснює виготовлення готової продукції (переробку сировини), яку в подальшому експортує замовнику.

Зокрема, відповідно до пункту 1.1 договору N Р24/10-17 предметом договору є виконання робіт із виготовлення продукції із давальницької сировини давальця; виконавець зобов`язується приймати товар, що постачається, а саме - рибні продукти (далі - товар).

Згідно з пунктом 1.2 договору N Р24/10-17 давалець залишається власником переданої сировини та виготовленої продукції. Під час передання сировини перехід права власності на таку не відбувається.

Відповідно до пункту 1.3 договору N Р24/10-17 загальний обсяг давальницької сировини за цим договором складає 16000 тон.

Згідно з пунктами 1.4 та 1.5 договору N Р24/10-17 ціна договору складається з загальної вартості наданих виконавцем послуг. Сторони визначили, що право власності на відходи від виробництва та палети передаються виконавцю на безоплатній основі. Валюта митної очистки відходів від виробництва долар США.

Відповідно до пункту 3.1 договору N Р24/10-17 виконавець зобов`язаний виготовити кількість готової продукції із давальницької сировини давильця відповідно до технологічної схеми переробки.

У договорі визначено (пункти 4.1 та 4.4 договору N Р24/10-17), що поставка давальницької сировини здійснюється давальцем у пункт призначення: Україна, Київська область, Васильківський район, смт Калинівка (відповідно до Інкотермс 2000/2010 року). Поставка готової продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах EXW Калинівка відповідно до Інкотермс 2000/2010 року).

У період з жовтня 2022 по березень 2023 року позивачем подавалися до Київської митниці електронні митні декларації (далі - ЕМД) (від 25.10.2022 №22UA100230617694U6, від 26.10.2022 №22UA100230617769U6, від 26.10.2022 №22UA100230617768U6, від 03.11.2022 №22UA100230618524U0, від 27.01.2023 №23UA100230001882U0, від 26.01.2023 №23UA100230001779U2, від 10.02.2023 №23UA100230002957U3, від 10.02.2023 №23UA100230002956U4, від 13.02.2023 №23UA100230003151U4, від 15.02.2023 №23UA100230003314U8, від 09.03.2023 №23UA100230005138U6, від 09.03.2023 №23UA100230005146U2, від 09.03.2023 №23UA100230005163U4, від 03.11.2022 №22UA100230618515U5) на товари (код товару 0303631000): "відходи риби тріска свіжоморожена (Frozen Cod/Gadus Morhua), що являє собою заморожені частини хребтів риби з реберними кістками, із незначними залишками м`яса, із шкірою з лускою та плавцями (bones, backbones, skin, fins), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини. Виробник: ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", Україна". Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На виконання умов договору N Р24/10-17 компанія-нерезидент Polar Seafood Denmark A/S надала позивачу рахунки-проформи (далі - інвойс) на партію товару, яку позивач задекларував для митного оформлення за вищезазначеними митними деклараціями від 25.10.2022 №22UA100230617694U6, від 26.10.2022 №22UA100230617769U6, від 26.10.2022 №22UA100230617768U6, від 03.11.2022 №22UA100230618524U0, від 27.01.2023 №23UA100230001882U0, від 26.01.2023 №23UA100230001779U2, від 10.02.2023 №23UA100230002957U3, від 10.02.2023 №23UA100230002956U4, від 13.02.2023 №23UA100230003151U4, від 15.02.2023 №23UA100230003314U8, від 09.03.2023 №23UA100230005138U6, від 09.03.2023 №23UA100230005146U2, від 09.03.2023 №23UA100230005163U4, від 03.11.2022 №22UA100230618515U5. Відповідно до інвойсів, які долучалися до відповідних митних декларацій повне найменування товару: відходи тріски (кістки, хребти, шкіра, плавники), не для споживання людиною, кг; вага: у кожній партії різна вага, близько 5-7 тон, ціна за один кілограм: 0,05 доларів США та загальна вартість товару у доларах США, визначена шляхом множення ваги на ціну.

Отримавши повідомлення від митного органу про необхідність подачі (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості відходів, позивач надав пояснення про те, що поданий для митного оформлення товар є залишками (відходами), що утворилися у результаті здійснення операцій із переробки іноземних товарів, що були ввезені в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та залишаються у власності позивача за місцем їх виникнення в результаті переробки давальницької сировини, у зв`язку з чим Міжнародні правила тлумачення торгівельних термінів, що використовуються у зовнішній торгівлі, до такої поставки не застосовуються, а також необхідність у їх транспортуванні та страхуванні відсутня. Вартість відходів зазначається у митній декларації та інвойсі тільки для цілей митного оформлення згідно з умовами Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

На підтвердження митної вартості товарів позивачем надавалися відповідачу пакети документів згідно з статтею 53 Митного кодексу України, так до спірних митних декларацій додавалися такі документи, зокрема:

- проформи інвойс на відповідні партії товару;

- автотранспортні накладні;

- рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД;

- попереднє рішення з питань надання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробка на митній території;

- попередня митна декларація;

- некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) від 24.10.2017 N Р24/10-17;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.03.2021 Додаток 2;

- інші некласифіковані документи - розрахунок;

- інші некласифіковані документи - тех. карта; та деякі інші документи.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2022 №UA100230/2022/610088/1, від 26.10.2022 №UA100230/2022/610089/1, від 26.10.2022 №UA100230/2022/610091/1, від 03.11.2022 №UA100230/2022/610096/1, від 27.01.2023 №UA100230/2023/610011/1, від 26.01.2023 №UA100230/2023/610010/1, від 10.02.2023 №UA100230/2023/610022/1, від 10.02.2023 №UA100230/2023/610021/1, від 13.02.2023 №UA100230/2023/610023/1, від 15.02.2023 №UA100230/2021/610024/1, від 09.03.2023 №UA100230/2023/610043/1, від 09.03.2023 №UA100230/2023/610041/1, від 09.03.2023 №UA100230/2023/610042/1, від 03.11.2022 №UA100230/2022/610097/1.

Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 оскаржуваних рішень зазначив таке: за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. Зокрема, розділом 4 договору N Р24/10-17 передбачено, що поставка здійснюється згідно з ІНКОТЕРМС 2000/2010, однак за митною декларацією відповідно до інвойсу товар поставляється на безоплатній основі, не визначені умови поставки, в залежності від яких формується ціна товару, що унеможливлює перевірку включення всіх витрат (складових митної вартості). Витрати понесені на транспортування та страхування є невід`ємною складовою митної вартості товарів. Крім того, відсутні відомості щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, що згідно з частиною десятою статті 58 Митного кодексу України є також складовою митної вартості товарів. З наданої технологічної карти N б/н неможливо перевірити складові митної вартості відходів риби. Тому відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини другої і третьої статті 53, статті 57 Митного кодексу України додаткові документи згідно з переліком, викладеним в електронному повідомленні. Однак, у строк, встановлений частиною третьою статті 53, пункту 2 частини другої статті 255 Митного кодексу України, декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі. При цьому надані додатково документи не усувають виявлені розбіжності та не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість. Отже, подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України. У зв`язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до частини четвертої статті 57 Митного кодексу України. Жодних вимог у порядку частини шостої статті 55 Митного кодексу України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів - відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами статей 62, 63 Митного кодексу України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 Митного кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: від 31.08.2022 №UA100230/2022/613135, товар N1 - 0,3654 долари США/кг, рішення винесені без урахування термінів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, на письмове прохання суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі прийнятих рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів із причин: коригування митної вартості згідно рішення Київської митниці або ВМО1 митного поста «Південний»; необхідності внесення змін до граф 12, 45, 46, 47 графи В митної декларації після прийняття митної декларації до митного оформлення. Роз`яснено, що прийняття митної декларації, митне оформлення, випуск чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення можливе за умови подання нової митної декларації із заповненням граф 12, 45, 46, 47, графи 44 графи В.

З аналізу матеріалів справи судом вбачається, що оскаржувані рішення митного органу про відмову Київської митниці у прийнятті митних декларацій та визначення митної вартості товару, а саме відходів тріски, за резервним методом та збільшення митної вартості відходів тріски з 0,05 долари до 0,3654 Долари США за 1 кілограм, прийняті за ідентичними митними деклараціями, умовами контракту від 24.10.2017 N Р24/10-17, товаром, ціною товару та пов`язаними між собою єдиною підставою виникнення, а саме визначення митної вартості товару за резервним методом. Також, спірні відносини пов`язані спільним Рішенням про визначення коду Товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA125000-0084-2018 від 24.09.2018 р.

Тому, описувати всі реквізити та зміст кожного спірного рішення необхідність відсутня.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 р. N 4495-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та іншими законами України.

Згідно з частинами першою - третьою статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 4 Митного кодексу України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку; декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування; декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим; митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

При цьому частиною п`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Під час визначення митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 Митного кодексу України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Згідно з частиною сьомою статті 257 Митного кодексу України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, що підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Така норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 р. N 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина третя статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України можна дійти висновку, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема, якщо подані до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, позаяк з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 у справі N 21-53а15 та у справі N 21-127а15, з якою погодився Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі N 804/15455/15.

Відтак рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі N 826/614/16 наголосив, що стала судова практика вирішення подібних правовідносин визначає прямий обов`язок митного органу, у випадках повідомлення декларанта про необхідність надати додаткові документи, обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів із суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим Верховний Суд у зазначеній вище справі наголосив, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З аналізу матеріалів справи суд встановив, що у оскаржуваних рішеннях про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, підставою для відмови зазначено: "надані документи містять розбіжності та не містять всіх достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості".

Відтак у оскаржуваних рішеннях митний орган не вказав конкретних обставин, що викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на основі поданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей та не зазначили документи, надання яких може усунути саме ці розбіжності, що виникли у митного органу. Крім того, відповідачем витребовувались документи через електронні запити, однак без пояснення відповідачем, яким чином витребувані додаткові документи можуть спростувати/підтвердити числові значення складових митної вартості товару. Під час проведення консультацій - як зазначено митним органом такі документи було надано позивачем не повністю.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі N 826/6346/16, від 31.01.2018 у справі N 813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі N 804/2997/17.

Посилання відповідача на джерело інформації - інші декларації щодо визначення митної вартості не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що документи, подані до митного оформлення товарів (відходів риби тріски свіжомороженої), підтверджують, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що дають можливість їх перевірити.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 Митного кодексу України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд звертає увагу, що позивач неодноразово звертався до суду з аналогічними позовами до відповідача про визнання протиправними та скасування рішень митного органу про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митних декларації щодо визначення митним органом митної вартості за резервним методом, за результатами розгляду яких Київський окружний адміністративний суд, з яким погоджувався Шостий апеляційний адміністративний суд, доходив висновку, що наданих позивачем документів було достатньо для визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту).

Надаючи оцінку позовним вимогам про скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

З огляду на той факт, що на час прийняття оскаржуваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, такі рішення митного органу також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 40645,00 грн відповідно до платіжного доручення від 23.03.2023 № 3831.

Відтак понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 40645,00 грн варто стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100230/2022/610088/1 від 26.10.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000731 від 26.10.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610089/1 від 26.10.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2022/000732 від 26.10.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610091/1 від 26.10.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2022/000737 від 26.10.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № U А100230/2022/610096/1 від 03.11.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, ми і йому оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2022/000760 від 03.11.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610011/1 від 27.01.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2023/000063 від 27.01.2023 р.

Визнати протиправним га скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 100230/2023/610010/1 від 26.01.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000058 від 26.01.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610022/2 від 10.02.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000112 від 10.02.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610021/2 від 10.02.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000111 від 10.02.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610023/1 від 13.02.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000114 від 13.02.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610024/1 від 15.02.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000123 від 15.02.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610043/1 від 09.03.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000202 від 09.03.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610041/1 від 09.03.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA 100230/2023/000200 від 09.03.2023 р.

Визнані протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610042/1 від 09.03.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № U А100230/2023/000201 від 09.03.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610097/1 від 03.11.2022 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UА100230/2022/000761 від 03.11.2022 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХАРЧОПРОМКОМПЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 30479810; місцезнаходження: Україна, 08623, Київська обл., Васильківський р-н, селище Калинівка, вулиця Залізнична, будинок 49-Б) судовий збір у розмірі 40645,00 грн (сорок тисяч шістсот сорок п`ять грн, 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці (код ЄДРПОУ: 43997555, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 8А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2025

Суддя Панченко Н.Д.