Рішення від 05.05.2025 по справі 320/9309/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року справа №320/9309/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Скіф» до Головного управління ДПС у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-Скіф» (код ЄДРПОУ 42733209) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області, яка полягає у не формуванні та не надсиланні до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені ТОВ «Дельта-Скіф» у сумі 162870,00 грн.

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Дельта-Скіф» помилково сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 162870,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у нього наявні всі правові підстави для повернення з Державного бюджету України помилково сплачених грошових коштів з податку на додану вартість. Проте, відповідач не виконав обов`язок, покладений на нього Податковим кодексом України та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 11.02.2019 № 60 (далі - Порядок № 60) щодо надання органу казначейства висновку про повернення позивачу суми помилково перерахованих коштів, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін (у порядку письмового провадження).

Від відповідача - Головного управління ДПС у Київській області - відзиву на позов не надходило.

Від Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області пояснень щодо позову не надходило.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ТОВ «Дельта-Скіф» (код ЄДРПОУ 42733209, адреса: 08601, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Гоголя, 5) зареєстроване як юридична особа 03.01.2019 р. відповідно до записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-Скіф» помилково перерахувало грошові кошти з податку на додану вартість не на електронний рахунок в системі електронного адміністрування (СЕА), а на бюджетний рахунок (Казначейство України) в розмірі 162870,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 805 від 16.03.2021 р.

Згідно з вказаним платіжним дорученням № 805 від 16.03.2021 р. грошові кошти в розмірі 162 870,00 грн. були зараховані на бюджетний рахунок за наступними реквізитами: Отримувач: ТОВ «Дельта-Скіф»; Код: 42733209; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); рах. № UA028999980313080029000010760; Призначення платежу: *;101; 42733209;-Сплата ПДВ за березень 2021.

Згідно реквізитів рахунків для обліку доходів державного бюджету Київської області, рахунок UA028999980313080029000010760 призначений для обліку доходів державного бюджету по Глевахівській селищній ТГ Київської області за класифікацією доходу 14060100 «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Відповідно до Витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 23.07.2021 у платника податків ТОВ «Дельта-Скіф» обліковується переплата 162870,00 грн.

Задля повернення помилково перерахованих грошових коштів ТОВ «Дельта-Скіф» звернулося із заявою до Головного управління ДПС у Київській області (документ прийнято 17.03.2021 реєстраційний № 13405528) про повернення помилково перерахованої грошової суми з податку на додану вартість.

Головне управління ДПС у Київській області розглянуло заяву позивача та листом від 07.04.2021 за № 14959/6/10-36-18-13 надало відповідь, що у Головного управління ДПС у Київській області відсутні підстави для повернення ТОВ «Дельта-Скіф» зайво/помилково сплачених коштів з ПДВ в сумі 162870,00 грн. на поточний рахунок платника податку у банку.

27.04.2021 ТОВ «Дельта-Скіф» подано до Головного управління ДПС у Київській області заяву про повернення помилково перерахованої суми з податку на додану вартість в розмірі 162870,00 грн. (документ прийнято 27.04.2021 реєстраційний номер 20490132).

Головне управління ДПС у Київській області за результатами розгляду заяви ТОВ «Дельта-Скіф» від 27.04.2021 реєстраційний № 20490132, надало відповідь, що на дату заяви ТОВ «Дельта-Скіф» є платником податку на додану вартість, має дійсний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а тому надмірно сплачені кошти з податку на додану вартість в сумі 162870,00 грн. можуть бути повернуті ТОВ «Дельта-Скіф» виключно на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додатну вартість (лист ГУ ДПС у Київській області № 4738/12/10-36-18-14 від 29.04.2021 р.)

Не погоджуючись з бездіяльністю Головного управління ДПС у Київській області, ТОВ «Дельта-Скіф» звернулось до контролюючого органу вищого рівня ДПС України зі скаргою № 2 від 16.04.2021 на рішення Головного управління ДПС у Київській області № 14959/6/10-36-18-13 від 07.04.2021, в якій позивач просив переглянути рішення ГУ ДПС у Київській області прийняте у формі листа № 14959/6/10-36-18-13 від 07.04.2021 про відсутність підстав для повернення зайво/помилково сплачених коштів з податку на додану вартість ТОВ «Дельта-Скіф» в сумі 162870,00 грн. на поточний рахунок у банку та зобов`язати ГУ ДПС у Київській області у передбачений законом строк підготувати висновок про повернення помилково та надміру сплачених зобов`язань (код бюджетної класифікації 14060100 «податок на додану вартість, вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)») у сумі 162870,00 грн. та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За результатами розгляду скарги № 2 від 16.04.2021 ДПС України у листі від 25.05.2021 р. за № 11864/7/99-00-18-03-04-07 надано відповідь про те, що порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначено ст. 43 Податкового кодексу України. Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу надміру сплачені грошові зобов`язання суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 Кодексу). Згідно з абзацом першим пункту 43.5 ст. 43 Кодексу контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до абзацу п`ятого п. 5 розділу ІІ Наказу № 60 у разі, якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Станом на поточну дату за даними інформаційної системи органів ДПС, в інтегрованій картці ТОВ «Дельта-Скіф» рахується переплата з ПДВ у сумі 162870 гривень.

В листі від 25.05.2021 за № 11864/7/99-00-18-03-04-07 ДПС України також повідомило про направлення звернення ТОВ «Дельта-Скіф» від 16.04.2021 № 2 до Головного управління ДПС у Київській області для контролю та вжиття заходів відповідно до вимог ст. 43 Кодексу та Наказу № 60, Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, встановлення посилення переплат на платіжний документ відповідно до вимог наказу ДПС від 28.09.2020 № 522 «Про затвердження Регламенту експлуатації інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок».

04.06.2021 ТОВ «Дельта-Скіф» було направлено до Головного управління ДПС у Київській області вимогу за вих. № 5 вчинити дії за результатами адміністративного оскарження, а саме підготувати за заявою ТОВ «Дельта-Скіф» № 13405528 від 17.03.2021 висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених зобов`язань (код бюджетної класифікації 14060100 «податок на додану вартість, вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)») у сумі 162870,00 грн. та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів; повідомити товариство про результати розгляду цієї вимоги на поштову адресу: 08631, Київська обл., Фастівський р-н, смт. Глеваха, А/С № 43. Вказана вимога була отримана ГУ ДПС у Київській області 08.06.2021 р. вх. № 35613/6.

За результатами розгляду вимоги ТОВ «Дельта-Скіф» за вих. № 5 від 04.06.2021, Головним управління ДПС у Київській області було надано відповідь (лист № 26665/6/10-36-18-04 від 07.07.2021 р. «Про надання відповіді»), в якій ГУ ДПС у Київській області вказало, що згідно з даних інформаційних систем контролюючого органу в інтегрованій картці (КБК 140100) платника ТОВ «Дельта-Скіф» станом на звітну дату обліковується переплата з податку на додану вартість у сумі 162870 грн., причиною виникнення якої є надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначено ст. 43 ПКУ. Сума помилково (надміру) сплачених коштів на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань з ПДВ за наслідками звітного податкового періоду та суму податкового боргу з ПДВ, може бути перерахована на поточний рахунок платника податку лише за результатом подання додатку 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)» у складі податкової декларації з ПДВ.

Не погоджуючись з бездіяльністю контролюючого органу щодо повернення помилково сплачених коштів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо заявлених вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Київській області, яка полягає у не формуванні та не надсиланні до Головного управління у Київській області висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені ТОВ «Дельта-Скіф» у сумі 162870,00 грн.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини щодо повернення помилково та надміру сплачених платежів урегульовані Податковим кодексом України, Порядком повернення коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені затвердженого наказом Міністерства фінансів України 11.02.2019 № 60.

Підпунктом 14.1.182 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла в період виникнення спірних правовідносин, передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, та крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 затверджено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року № 1650/24182 ( далі - Порядок № 787).

Згідно із пунктами 3, 4-1 та 5 Порядку № 787 (в редакції від 01.01.2021 р.) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, та перерахування компенсації до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341, та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844.

Відповідно до розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341 (далі Порядок № 60) (в редакції від 11.02.2019 р.) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку;

на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;

у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДФС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень (п. 8 розділу ІІ Порядку № 60).

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку № 60 сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Електронні висновки та/або електронні повідомлення, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДФС та повноти платіжних реквізитів, приймаються Казначейством до виконання.

Про прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення до виконання Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДФС (п. 5 розділу V Порядку № 60).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно з частиною 1 пункту 2 Постанови КМУ № 106 органи, що контролюють справляння надходжень бюджету повинні забезпечувати відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до Постанови КМУ № 106 контроль за справлянням надходжень до бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) здійснює Державна податкова служба України.

Аналіз зазначених норм податкового законодавства вказує, що повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання здійснюється за таких умов: в разі відсутності у платника податків податкової заборгованості, подання ним заяви про повернення надмірно перерахованих коштів, подання органом ДПС висновку про повернення відповідних сум коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Як встановлено судом та зазначено вище, ТОВ «Дельта-Скіф» помилково перерахувало грошові кошти з податку на додану вартість не на електронний рахунок в системі електронного адміністрування (СЕА), а на бюджетний рахунок (Казначейство України) в розмірі 162870,00 грн.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків ТОВ «Дельта-Скіф» станом на 04.06.2021 р. у нього обліковується переплата у розмірі 162870,00 грн.

Відповідно до витягів з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 14.04.2021 р. та на 23.07.2021 р. у ТОВ «Дельта-Скіф» відсутній борг перед бюджетом.

Матеріали справи свідчать, що з метою повернення помилково перерахованих грошових коштів позивач неодноразово звертався до Головного управління ДПС у Київській області з заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, в яких зазначив напрям перерахування грошових коштів поточний рахунок платника податку в установі банку.

Утім Головне управління ДПС у Київській області відмовило позивачу у поверненні помилково сплачених коштів. При цьому, податковим органом не заперечується відсутність податкового боргу у позивача.

Стосовно доводів Головного управління ДПС у Київській області у листах № 4738/12/10-36-18-14 від 29.04.2021, № 26665/6/10-36-18-04 від 07.07.2021, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суд вказує на помилковість доводів відповідача і зазначає, що грошові кошти ТОВ «Дельта-Скіф» були перераховані з поточного рахунку на бюджетний рахунок, а не з електронного рахунку, як вказує відповідач, а тому підлягають поверненню платнику податку в загальному порядку на поточний рахунок відповідно до статті 43 Податкового кодексу України.

В разі надходження заяви позивача про повернення помилково сплачених коштів, за відсутності податкового боргу та за наявності переплати, Головним управлінням ДПС у Київській області протиправно не було підготовлено висновок про повернення помилково перерахованих грошових коштів в сумі 162870,00 грн. та не подано вказаний висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, враховуючи наведений порядок повернення платнику помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, встановивши факт помилково перерахованих грошових коштів, бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо не підготовки висновку про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 162870,00 грн та не подання його до органу Казначейства є протиправною.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Дельта-Скіф» помилково сплачені кошти по податку на додану вартість у сумі 162870,00 суд зазначає наступне.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Відповідно до вимог пункту 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.3 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Пунктом 43.4 статті 43 ПК України визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для повернення помилково сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з поточного рахунка платника податку є заява платника податку про таке повернення.

Так, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету(п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

В матеріалах справи містяться заяви позивача про повернення помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість на бюджетний рахунок.

Відтак, у ГУ ДПС у Київській області виник обов`язок подати органу Державного казначейства України висновок (подання) про повернення позивачу з Державного бюджету України коштів в розмірі 162870,00 грн.

Разом з тим підтверджене судом за наслідками розгляду й вирішення адміністративного спору право платника податків на відшкодування заборгованості з Державного бюджету України коштів, що знаходяться на бюджетному казначейському рахунку на розрахунковий рахунок, повинне бути реальним і повинне забезпечуватись практичною можливістю його реалізації, в тому числі примусово.

Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19.

Таким чином, враховуючи визначення суми коштів в розмірі 162870,00 грн., які були перераховані на бюджетний рахунок UA028999980313080029000010760, як помилково сплачені, такі кошти мають бути повернуті позивачу з Державного бюджету України.

Разом з тим, право позивача на повернення з Державного бюджету України коштів у розмірі 162870,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача порушено бездіяльністю контролюючого органу - Головного управління ДПС у Київській області, яка полягає у не складанні та не направленні до відповідного органу Казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, пункт 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 08 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

У постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, у постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ураховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 (провадження № 11-54апп22) дійшла висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, останній у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 162870,00 гривень, що охоплюється поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Враховуючи наведене, суд вважає, що найбільш ефективним способом захисту порушеного права позивача є стягнення з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 162870,00 грн, що були помилково сплачені позивачем на бюджетний рахунок, на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 4 713,06 грн згідно з платіжними дорученнями № 950 від 23.07.2021 р. та № 976 від 18.08.2021 р., який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, адреса: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а), яка полягає у не формуванні та не надсиланні до Головного управління Державної казаначейської служби України у Київській області висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені ТОВ «Дельта-Скіф» (код ЄДРПОУ 42733209, адреса: 08601, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Гоголя, 5).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Скіф» (код ЄДРПОУ 42733209, адреса: 08601, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Гоголя, 5) помилково сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 162 870,00 грн (сто шістедсят дві тисячі вісімсот сімдесят гривень) 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Скіф» (код ЄДРПОУ 42733209, адреса: 08601, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Гоголя, 5) судовий збір у розмірі 4713,06 грн. (чотири тисячі сімсот тринадцять гривень, шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, адреса: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2025.

Суддя Панченко Н.Д.