Ухвала від 23.04.2025 по справі 761/14654/25

Справа № 761/14654/25

Провадження № 1-кс/761/10305/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника власника тимчасово вилученого майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях органів безпеки щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000001055, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

11.04.2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях органів безпеки щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22024000000001055, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, в якому ставилось питання про накладення, з метою збереження речових доказів, арешту на майно, тимчасово вилучене 09 квітня 2025 року в ході проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та яке належить громадянину ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ), а саме на: мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Max», с.н. НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 з сім-картою, ноутбук марки «НР» модель 9560NGW, с.н. 5CD9438SZN із зарядним пристроєм.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000001055, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Так, прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування було встановлено ряд осіб, які причетні до протиправної схеми транспортування до російської федерації промислового обладнання для обробки металів та виробів з металів, зокрема, службових осіб ТОВ «Ал тех» (код ЄДРПОУ 41260714, засновник ОСОБА_8 , керівник ОСОБА_9 , бухгалтер ОСОБА_10 ) та ТОВ «Альфа Мост Груп» (код ЄДРПОУ 43450660, керівник та засновник ОСОБА_11 , фактичний власник - ОСОБА_7 ).

Встановлено, що засновник ТОВ «Ал тех» ОСОБА_8 будучи у попередній змові з громадянином України ОСОБА_6 організували протиправний механізм, який полягає в передачі обладнання (яке може використовуватися у військових цілях) представникам країни агресора, використовуючи підконтрольні суб`єкти господарської діяльності України та Туреччини та рф.

Так, службові особи ТОВ «Ал тех» здійснили у 2024 році закупівлю бувшого у використанні обладнання у ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс» (код 19305558) по обробці металів, в подальшому, залучивши до протиправної діяльності наступних громадян України: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вищевказане обладнання було експортовано від імені ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_15 (код НОМЕР_5 ), до Туреччини на адресу підконтрольних компаній «H Z Industrial Teknik Makina San. Ve Tic. Ltd. Sti.» (Туреччина), «Tuncay Muammer Makine Imalat Montaj San. Ve Tic. Ltd. Sti.» (Туреччина).

Далі, з метою приховування подальшого експорту до країни-агресора ОСОБА_12 , використовуючи свої зв`язки на території Туреччини, організовував перевезення машин для обробки металів в ростовську область, рф, зокрема в адресу «индивидуального предпринимателя ОСОБА_16 » (громадянин України, 01.03.2023 отримав рос. паспорт НОМЕР_6 , ИНН 910318497000), який також підконтрольний ОСОБА_8 «ИП ОСОБА_17 » за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_6 реалізував імпортоване в рф обладнання на державний сектор економіки країни агресора та промислові заводи рф.

Таким чином, відповідно до інформації оперативного підрозділу встановлено, що до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення можеть бути причетний фактичний власник ТОВ «Альфа Мост Груп» (код ЄДРПОУ 43450660) - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично контролює діяльність та веде бухгалтерію ТОВ «Альфа Мост Груп».

При цьому ТОВ «Альфа Мост Груп» на протязі 2022-2024 року неодноразово здійснювало експорт промислового обладнання подвійного призначення.

На підставі зібраних матеріалів 09.04.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.04.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_7 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вищевказаної ухвали суду, 09.04.2025 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення для досудового розслідування, зокрема:

- мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Max», с.н. НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 з сім-картою;

- ноутбук марки «НР» модель 9560NGW, с.н. 5CD9438SZN із зарядним пристроєм.

Постановою слідчого від 09.04.2025 у кримінальному провадженні визнано речовими доказами предмети, речі і документи вилучені за адресою проживання ОСОБА_7 : АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав у ньому наведених. Надали слідчому судді копії протоколів огляду. На запитання слідчого судді, слідчий ОСОБА_4 повідомив, що інформації, яка мала б доказове значення у кримінальному провадженні на вилучених речах виявлено не було.

Представник власника тимчасово вилученого майна - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечував. Звертав увагу слідчого судді на те, що власником майна було добровільно надано доступ до вилученої техніки. Зауважував, що інформації, яка б мала доказове значення у кримінальному провадженні на вилученій техніці немає.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Оцінивши в сукупності долучені прокурором до клопотання матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що звертаючись з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна останній не навів достатніх доказів для однозначного висновку про відповідність вказаного майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а також про співмірність обмеження права власності на вказані у клопотанні мобільний телефон та ноутбук завданням кримінального провадження.

Так, як вбачається із долучених до клопотання матеріалів, під час огляду вказаних у клопотанні мобільного телефону та ноутбуку на них не було виявлено інформації, яка мала б доказове значення у кримінальному провадженні

Крім того, відповідно до положень відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

В той же час, прокурором до клопотання не долучено доказів, що вказані мобільний телефон та ноутбук були засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або ж що вилучення вказаних мобільного телефону та ноутбуку було необхідним для проведення експертного дослідження.

За таких обставин, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення поданого клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 117, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях органів безпеки щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000001055, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України - відмовити.

Майно, що було тимчасово вилучено 09 квітня 2025 року в ході проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та яке належить громадянину ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ), а саме: мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Max», с.н. НОМЕР_2 , IMEI 1: НОМЕР_3 з сім-картою, ноутбук марки «НР» модель 9560NGW, с.н. 5CD9438SZN із зарядним пристроєм - негайно повернути особі, у якої його було вилучено, або її представнику.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1