Ухвала від 23.04.2025 по справі 761/14657/25

Справа № 761/14657/25

Провадження № 1-кс/761/10308/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях органів безпеки щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000001055, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

11.04.2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях органів безпеки щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22024000000001055, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, в якому ставилось питання про накладення, з метою збереження речових доказів, арешту на майно, тимчасово вилучене 09 квітня 2025 року в ході проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та яке належить гр. ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ), а саме на: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C», IMEI 1: НОМЕР_2 .

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000001055, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Так, прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування було встановлено ряд осіб, які причетні до протиправної схеми транспортування до російської федерації промислового обладнання для обробки металів та виробів з металів, зокрема, службових осіб ТОВ «Ал тех» (код ЄДРПОУ 41260714, засновник ОСОБА_6 , керівник ОСОБА_7 , бухгалтер ОСОБА_8 ) та ТОВ «Альфа Мост Груп» (код ЄДРПОУ 43450660, керівник та засновник ОСОБА_9 , фактичний власник - ОСОБА_10 ).

Встановлено, що засновник ТОВ «Ал тех» ОСОБА_6 будучи у попередній змові з громадянином України ОСОБА_4 організували протиправний механізм, який полягає в передачі обладнання (яке може використовуватися у військових цілях) представникам країни агресора, використовуючи підконтрольні суб`єкти господарської діяльності України та Туреччини та рф.

Так, службові особи ТОВ «Ал тех» здійснили у 2024 році закупівлю бувшого у використанні обладнання у ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс» (код 19305558) по обробці металів, в подальшому, залучивши до протиправної діяльності наступних громадян України: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 вищевказане обладнання було експортовано від імені ФОП ОСОБА_12 (код НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_4 ), до Туреччини на адресу підконтрольних компаній «H Z Industrial Teknik Makina San. Ve Tic. Ltd. Sti.» (Туреччина), «Tuncay Muammer Makine Imalat Montaj San. Ve Tic. Ltd. Sti.» (Туреччина).

Далі, з метою приховування подальшого експорту до країни-агресора ОСОБА_11 , використовуючи свої зв`язки на території Туреччини, організовував перевезення машин для обробки металів в ростовську область, рф, зокрема в адресу «индивидуального предпринимателя ОСОБА_14 » (громадянин України, 01.03.2023 отримав рос. паспорт НОМЕР_5 , ИНН НОМЕР_6), який також підконтрольний ОСОБА_6 «ИП ОСОБА_15 » за вказівкою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 реалізував імпортоване в рф обладнання на державний сектор економіки країни агресора та промислові заводи рф.

Таким чином, відповідно до інформації оперативного підрозділу встановлено, що до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення можуть бути причетні службові особи ТОВ «Ал тех» (код ЄДРПОУ 41260714, фактична юридична адреса: м. Полтава, вул. Половки, буд. 64, кв. (офіс) кабінет 313): технічний директор та засновник ОСОБА_6 , керівник ОСОБА_7 , бухгалтер ОСОБА_8 , а також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_5 виступає посередником між українськими компаніями, ФОПами експортерами та компаніями з Туреччини, через які документально оформлюється промислове обладнання, організовує підписання документів із турецької сторони.

Дані особи фактично організовували придбання та вивезення за межі України промислового обладнання.

На підставі зібраних матеріалів 09.04.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.04.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою проживання

ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вищевказаної ухвали суду, 09.04.2025 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення для досудового розслідування, зокрема:

-мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C», IMEI 1: НОМЕР_2

Постановою слідчого від 09.04.2025 у кримінальному провадженні визнано речовими доказами предмети, речі і документи вилучені за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 .

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляду справи без своєї участі, до якого долучив докази повідомлення власника майна про дату, час та місце проведення судового засідання.

Власник тимчасово вилученого майна, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився, що однак не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги зміст винесеної 09 квітня 2025 року постанови про визнання майна речовим доказом, зважаючи на наявність достатніх доказів того, зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а саме є майном, щодо якого є наявність розумних підозр вважати, що воно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, може містити інші відомості, важливі для досудового розслідування, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження такого майна, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 09 квітня 2025 року в ході проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та яке належить гр. ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ), а саме на: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C», IMEI 1: НОМЕР_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях органів безпеки щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000001055, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 09 квітня 2025 року в ході проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та яке належить гр. ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ), а самена: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C», IMEI 1: НОМЕР_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1