Ухвала від 29.04.2025 по справі 157/525/25

Справа № 157/525/25

Провадження №2-о/157/52/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В.,

заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Виконавчий комітет Камінь-Каширської міської ради, Сошичненська сільська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою (заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Виконавчий комітет Камінь-Каширської міської ради, Сошичненська сільська рада), в якій просить встановити факт її проживання з 10 січня 1990 року по 01 січня 1993 року у с. Пнівне, Камінь-Каширського району Волинської області, та з 02 січня 1993 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області. В обґрунтування вимог зазначає, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення. Також вона має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області. Враховуючи рішення Конституційного Суду № 6-р/2018 від 17 липня 2018 року, вона має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановленого ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 -XII, у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Для отримання доплати до пенсії за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення як непрацюючому пенсіонеру їй слід підтвердити проживання в Камінь-Каширському районі. Відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що вона проживала в с. Сошичне Камінь-Каширського району в періоди з 29.10.1969 по 09.10.1990 та з 09.02.1993 по теперішній час, в с. Пнівне Камінь-Каширського району в період з 27.11.1990 по 12.12.1992. Відомості про проживання в Камінь-Каширському районі в період з 10.10.1990 по 08.02.1993 в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні. Відсутність таких відомостей зумовлена тим, що 01.08.1989 вона була прийнята на посаду вихователя Пнівненського дошкільного дитячого закладу, який знаходиться в с. Пнівне Камінь-Каширського району, і 09 жовтня 1990 року вона виписалась за своїм місцем проживання в с. Сошичне і прописалась в с. Пнівне за своїм місцем роботи лише 27.11.1990. В даному ДДЗ вона пропрацювала до 02.01.1993 і була звільнена у зв`язку з переходом на роботу до закладу дошкільної освіти с. Сошичне, де вона була прийнята на роботу цього ж числа. На даний час документально підтвердити проживання на території Камінь-Каширського району Волинської області у вищевказаний період вона не має можливості, а тому звертається до суду для встановлення відповідного юридичного факту. Камінь-Каширська міська рада та Сошичненська сільська рада не має можливості внести відповідні відомості до Єдиного державного демографічного реєстру. Факт її проживання в с. Пнівне Камінь-Каширського району Волинської області в період з 10.10.1990 по 01.01.1993 підтверджується трудовою книжкою про період її роботи з 01.08.1989 по 02.01.1993 в Пнівненському дошкільному дитячому закладі, який знаходиться в с. Пнівне Камінь-Каширського району, а проживання в с. Сошичне в період з 02.01.1993 по 08.02.1993 підтверджується довідкою ЗДО «Струмок» с. Сошичне Камінь-Каширського району та записами в трудовій книжці про прийняття на роботу в даний дошкільний заклад. Встановлення даного юридичного факту зумовлене тим, що для отримання доплати за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення як непрацюючому пенсіонеру та внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру їй слід встановити відповідний період проживання на території Камінь-Каширського району.

Ухвалою судді від 31 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження, постановлено розглядати справу у порядку окремого провадження.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, підтримала з викладених у ній підстав.

Представник заінтересованої особи Виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Пась В. у судове засідання не з`явився, подав клопотання, з якого вбачається, що він справу просить розглянути у відсутності представника ради.

Представник заінтересованої особи Сошичненської сільської ради у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Оласюк Т.С. у судове засідання не з`явилася, у поданих нею до суду письмових поясненнях просить справу розглянути у її відсутності та зазначає, що у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження повинен мати юридичне значення та мати безспірний характер. У даному випадку заявниця просить встановити факт її проживання в с. Пнівне Камінь-Каширського району Волинської області з 10 жовтня 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 та в с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області з 02 січня 1993 року по 08 лютого 1993 року, на території, що віднесена до зони гарантованого добровільного відселення. Встановлення факту проживання на забрудненій внаслідок Чорнобильської катастрофи території в зазначений період надасть заявниці право на встановлення доплати відповідно до статті 45 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про державний бюджет на 2025 рік». Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - здійснюється органом реєстрації у формі витягу з реєстру територіальної громади. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання визначення порядку внесення відомостей про місце проживання особи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення для отримання відповідних доплат» від 07 березня 2025 року № 63 врегульовано питання підтвердження факту внесення відомостей про місце проживання. Оскільки, чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито закриває провадження у ній. Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17, від 10 квітня 2019 в справі 162/760/17, від 04 вересня 2019 у справі №14-369цс19, від 06 травня 2020 року у справі № 381/3359/17. У правовому висновку Великої Палати Верховного суду, наведеним у постанові від 30 січня 2020 року у справі №287/167/18-ц і Верховного суду від 23.05.2022 року у справі №539/4118/19 вказано: «суд повинен враховувати правову мету звернення заявника до суду, яка полягає у підтвердженні його певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки, впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення. Врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, суд визначає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим». Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області покладається на об`єктивність та неупередженість суду при розгляді заяви, прийнятті законного рішення щодо встановлення факту, що має юридичне значення.

Заслухавши пояснення заявниці, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі належить закрити, зважаючи на таке.

Встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 20 квітня 1993 року Волинською облдержадміністрацією.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 пояснила, що встановлення факту її проживання у с. Пнівне Камінь-Каширського району з 10.10.1990 по 01.01.1993 та проживання у с. Сошичне Камінь-Каширського району з 02.01.1993 по 08.02.1993, тобто на території, що віднесена до зони гарантованого добровільного відселення, необхідно їй для отримання доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживав у зоні гарантованого добровільного відселення.

Перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частинами 1, 3, 4 ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня. Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів. Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2025 року № 263 «Деякі питання визначення порядку внесення відомостей про місце проживання особи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення для отримання відповідних доплат» установлено, що у разі відсутності в Єдиному державному демографічному реєстрі та відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відомостей про місце проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. особа може звернутися до органу реєстрації, надавши документи, які підтверджують реєстрацію її місця проживання (паспорт громадянина України у вигляді книжечки та/або будинкова книга), для внесення таких відомостей до реєстру відповідної територіальної громади з подальшим їх переданням до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби та Єдиного державного демографічного реєстру.

У разі відсутності в особи документів, які підтверджують реєстрацію її місця проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. (паспорт громадянина України у вигляді книжечки та/або будинкова книга), особа може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за отриманням сканованих копій паспорта громадянина України у вигляді книжечки (у разі їх наявності в матеріалах пенсійної справи) з метою подання таких сканованих копій до відповідного органу реєстрації для внесення відомостей про період реєстрації до реєстру територіальної громади з подальшим їх переданням до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби та Єдиного державного демографічного реєстру;

Крім того, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин: особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.

Статтею 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 14 Закону категорія 3 особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 15 цього Закону підставами для визначення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи видаються особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 р. прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Порядком № 22-1 визначено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону).

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими зазначеним Законом, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №572/1921/17, від 27 лютого 2018 року у справі № 344/9789/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 152/651/17, 25 листопада 2019 року у справі № 464/4150/17 та від 27 квітня 2020 року у справі № 212/5780/16-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відмова відповідного органу в призначенні пенсії може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому КАС України, оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У постанові від 10 квітня 2019 року у цивільній справі № 162/760/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання у зазначений нею період на території, що віднесена до зони гарантованого добровільного відселення, для отримання доплати до пенсії, не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки законом, по-перше, визначено інший порядок встановлення такого факту та, крім того, визначено порядок захисту права особи на отримання відповідної доплати шляхом оскарження дій (бездіяльності) відповідного органу, який є суб`єктом владних повноважень, у порядку адміністративного судочинства, а тому, беручи до уваги, що провадження у справі вже відкрито, таке провадження підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 3, 255, 260, 261 ЦПК України,

постановив:

Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Виконавчий комітет Камінь-Каширської міської ради, Сошичненська сільська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що вона має право звернутися за захистом своїх прав до Волинського окружного адміністративного суду з позовом у порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 02 травня 2025 року.

Головуючий: О.В. Антонюк