Рішення від 23.04.2025 по справі 640/23987/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/23987/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Качанка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко Д.Ю.,

представника позивача: Горяніна А.О.,

представника відповідача: Золотарьова Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (далі - позивач, ПАТ «Донбасенерго») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 246/32-00-07-01-02-32 у сумі 6 581 120,50 грн, № 247/32-00-07-01-02-32 у сумі 14 223 368 грн, № 243/32-00-07-01-02-32 у сумі 1 878 776,25 грн, № 244/32-00-07- 01-02-32 у сумі 1 416 758,92 грн, № 245/32-00-07-01-02-32 у сумі 340 грн, № 000421/32- 00-07-01-01-32 у сумі 1020 грн та № 240/32-00-07-01-03-29 у сумі 3000 грн, всього на загальну суму 24 104 383,67 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ПАТ «Донбасенерго» є платником податків та перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Відповідачем проведено планову перевірку, за результатами якої складено акт від 18.06.2021 № 489/32-00-07-01-01-27/23343582, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення, зокрема:

1) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 246/32-00-07-01-02-32 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток підприємств на загальну суму 6 581 120,50 грн, за рахунок збільшення податкових зобов`язань на суму 3 890 319 грн та за рахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 2 690 801,50 грн;

2) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 247/32-00-07-01-02-32 (форма «П»), яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 14 223 368 грн;

3) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 243/32-00-07-01-02-32 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 1 878 776,25 грн, за рахунок збільшення податкових зобов`язань на суму 1 503 021 грн та за рахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 375 755,25 грн;

4) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 244/32-00-07-01-02-32 (форма «ПН»), яким застосовано штраф з податку на додану вартість в загальній сумі 1 416 758,92 грн;

5) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 245/32-00-07-01-02-32 (форма «ПС»), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн за земельним податком з юридичних осіб;

6) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 000421/32-00-07-01-01-32 (форма «ПС»), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн за податком з доходів фізичних осіб;

7) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 240/32-00-07-01-03-29 (форма «С»), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3000 грн за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню названі податкові повідомлення-рішення.

Стосовно донарахування податку на прибуток (щодо реальності проведення господарської операції з ТОВ «Оникспром», ТОВ «Геомаксис»), вказує, що згідно з розділом II п.3.1.1.1 акту перевірки ПАТ «Донбасенерго» здійснило порушення податкового законодавства за рахунок задекларованих взаємовідносин з контрагентами-постачальниками «ризикового» сектору економіки, які здійснюють операції, що не обумовлені розумними економічними причинами та реальність проведення господарської операції по яких підтвердити не можливо, а саме ТОВ «Оникспром» (код ЄДРПОУ 38982264) - квітень 2018 року та ТОВ «Геомаксис» (код ЄДРПОУ 40951193) - червень, липень, серпень 2018 року.

Обґрунтовуючи вчинення позивачем вказаного порушення відповідач посилається на те, що актом документальної позапланової невиїзної перевірки № 25/28-10-47-09/23343582 від 06.03.2019 не підтверджено реальність господарських операцій з придбання ПАТ «Донбасенерго» ТМЦ у ТОВ «Оникспром» та ТОВ «Геомаксис».

Проте, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі № 280/2448/19, яке набрало законної сили 30.09.2020, задоволено адміністративний позов ПАТ «Донбасенерго» та, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0001224709 від 11 квітня 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» (код платежу 3014060100) на загальну суму 519984 грн.

У вказаному рішенні суд зазначив, зокрема, що висновки контролюючого органу про те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПАТ «Донбасенерго» з ТОВ «Оникспром» та ТОВ «Геомаксис» за звітні періоди травень, червень та грудень 2018 року є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Контролюючому органу надано вичерпний перелік документів, що підтверджують відсутність ознак фіктивності підприємства-постачальника, рух активів та капіталу, зміну майнового стану сторін договору тощо, по господарським операціям ПАТ «Донбасенерго» з ТОВ «Оникспром», що є підтвердженням реальності відповідних операцій. За наявності необхідних документів висновок контролюючого органу про нереальність господарської операції, на думку позивача, є хибним.

Так само, податковому органу були надані всі необхідні документи в підтвердження реальності операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Геомаксис».

Також позивач зазначає, що в акті перевірки відсутні будь-які пояснення щодо того, яким чином ПАТ «Донбасенерго» порушив положення МСБО та як це порушення вплинуло на визначення фінансового результату до оподаткування. Як наслідок, посилання на порушення ПАТ «Донбасенерго» підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України також є необґрунтованим.

Жодних доказів, які спростовують те, що відповідні ТМЦ ПАТ «Донбасенерго» отримало саме від ТОВ «Оникспром» та ТОВ «Геомаксис», контролюючий орган не наводить. Фактично він посилається на відсутність доказів отримання ТМЦ ТОВ «Оникспром» та ТОВ «Геомаксис» від тих контрагентів, які були ними задекларовані. Водночас, можливі порушення податкового законодавства з боку ТОВ «Оникспром» та ТОВ «Геомаксис» не можуть мати наслідком притягнення до відповідальності ПАТ «Донбасенерго».

Відтак, на думку позивача, є безпідставним донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток податковим повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 246/32-00-07-01-02-32 в сумі 416 931 грн за 2018 рік, в тому числі 247 868 грн у II кварталі 2018 року та 169 063 грн у III кварталі 2018 року.

Щодо реальності проведення господарської операції з ТОВ «АСДЕМ» та ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» зазначає, що контролюючому органу під час перевірки надано вичерпний перелік документів, що підтверджують відсутність ознак фіктивності підприємства-постачальника, рух активів та капіталу, зміну майнового стану сторін договору тощо, по господарським операціям ПАТ «Донбасенерго» з ТОВ «АСДЕМ», що є підтвердженням реальності відповідних операцій.

Оскільки ПАТ «Донбасенерго» мав реальні витрати у зв`язку із придбанням обладнання, яке в подальшому використано у господарській діяльності, чого не заперечує контролюючий орган, матеріалами перевірки не підтверджується обізнаність ПАТ «Донбасенерго» на момент відповідного декларування з фактами можливого порушення податкової дисципліни постачальників у ланцюгу постачання, то твердження про вчинення позивачем податкового правопорушення, як зазначає позивач, є надуманим.

За висновками контролюючого органу, реальність господарських операцій між ПАТ «Донбасенерго» та ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» залежить виключно від того, яким чином оформив в податковому обліку придбання відповідної продукції ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» та його контрагенти. Проте вказані аргументи про неправомірність формування витрат ПАТ «Донбасенерго» по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» є безпідставними, оскільки ПАТ «Донбасенерго» мав реальні витрати у зв`язку із придбанням ТМЦ, які в подальшому використовуються у господарській діяльності ПАТ «Донбасенерго», чого не заперечує контролюючий орган, та підтверджується документально.

Жодних доказів, які спростовують те, що відповідні ТМЦ ПАТ «Донбасенерго» отримало саме від ТОВ «АСДЕМ» та ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ», контролюючий орган не наводить. Фактично він посилається на відсутність доказів отримання ТМЦ ТОВ «АСДЕМ» та ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» від тих контрагентів, які були ними задекларовані. Водночас, можливі порушення податкового законодавства з боку ТОВ «АСДЕМ» та ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» не можуть мати наслідком притягнення до відповідальності ПАТ «Донбасенерго».

Відтак, є протиправним податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 247/32-00-07-01-02-32 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3 964 842 грн, у т.ч.: 2019 рік - 876 000 грн; 2020 рік - 3 088 842 грн.

Що стосується списання кредиторської заборгованості, позивач зазначає таке.

Вказана в акті перевірки сума в розмірі 29 555 124 грн є заборгованістю перед постачальникам товарів (робіт, послуг), що склалась у період 2015-2016 років та місце поставки яких є населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (тимчасово окупована територія) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р.

Зазначені зобов`язання сформовані ПАТ «Донбасенерго» за фактом здійснення господарських операцій у відповідних періодах та на дату проведення перевірки, не підтверджені первинними документами внаслідок втрати в березні 2017 року контролю над об`єктами структурних одиниць ПАТ «Донбасенерго», про що подано відповідні заяви до Національної поліції України про відкриття кримінальних проваджень щодо захоплення цілісних майнових комплексів Старобешівської ТЕС та інших структурних одиниць. Одночасно ПАТ «Донбасенерго» втратило доступ до всієї документації, що знаходилась в захоплених будівлях. Структурними одиницями ПАТ «Донбасенерго» для встановлення переліку втрачених документів були створені комісії, залучені представники правоохоронних органів та складені відповідні акти про встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх втрати. Копії зазначених актів були надані відповідачу в період перевірки.

Враховуючи норми Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, а також факт відсутності первинних документів, що підтверджено відповідними актами комісії за участю представників Національної поліції України, списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, яка виникла на території проведення антитерористичної операції, можливе тільки у разі внесення відповідних змін у законодавчі та нормативно-правові акти.

Податкові наслідки з податку на прибуток щодо визнання кредиторської заборгованості після закінчення терміну позовної давності в повній мірі мають залежати від того, як такі операції відображено у бухгалтерському обліку, оскільки податковим законодавством не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, пов`язані з кредиторською заборгованістю, щодо якої минув термін позовної давності.

ПАТ «Донбасенерго» не погашало заборгованість перед кредиторами ані грошовими коштами, ані іншими активами, не укладало письмових чи усних договорів щодо зарахування у якості погашення кредиторської заборгованості перед кредиторами-постачальниками товарів (робіт, послуг) зустрічних вимог в частині наявної дебіторської заборгованості.

Такі кредитори не звільняли ПАТ «Донбасенерго» від відповідальності за зобов`язання ні письмово (шляхом підписання додаткових угод чи листування), ні усно. Також, ПАТ «Донбасенерго» не було звільнено від відповідальності за зобов`язаннями шляхом судового процесу. Ні товариство, ні кредитори не подавали до суду заяв стосовно припинення, визнання чи погашення кредиторської заборгованості.

Позивач вказує, що висновки акту перевірки про порушення ПАТ «Донбасенерго» пункту 3.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, яке полягає у не відображенні списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, та не проведенні нарахування інших операційних доходів, є безпідставними. Тому, на його думку, є протиправними та підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 246/32-00-07-01-02-32 в частині донарахування податкового зобов`язання за 2018 рік в сумі 3 473 388 грн, та податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 247/32-00-07-01-02-32 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 10 258 526 грн.

До того ж, щодо застосування штрафних (фінансових) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 09.08.2021 № 246/32-00-07-01-02-32 зазначає, що внаслідок безпідставного неодноразового застосування штрафів до одних і тих самих порушень контролюючий орган завищив суму визначеного грошового зобов`язання на 1 718 221,75 грн.

Що стосується донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціям з АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в позові зазначається, що твердження контролюючого органу про те, що придбана ПАТ «Донбасенерго» у АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в період з липня по грудень 2015 року електрична енергія почала використовуватись з вересня 2018 року в операціях, які не є господарською діяльністю платника податку, суперечить законам фізики та логіки.

Натомість придбана електрична енергія повністю використана в період з липня по грудень 2015 року в оподатковуваних операціях ПАТ «Донбасенерго», що унеможливлює застосування норми пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Тому, висновок акту перевірки про порушення ПАТ «Донбасенерго» п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ (рядок 4.1 декларації) у сумі ПДВ 459 708 грн за періоди: вересень 2018 - 58 661 грн., жовтень 2018 - 53 861 грн, листопад 2018 - 47 987 грн, грудень 2018 - 82 315 грн, січень 2019 - 216 884 грн є безпідставним.

Тож, як вказує позивач, є протиправними податкові повідомлення-рішення- від 09.08.2021 № 243/32-00-07-01-02-32 в частині збільшення суми податкового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 459 708 грн за відповідні періоди та від 09.08.2021 № 244/32-00-07-01-02-32 в частині попередження про необхідність скласти та зареєструвати відповідні податкові накладні у строк, визначений п. 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Щодо зменшення податкового кредиту по операціям з ТОВ «АСДЕМ», ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» та з ТОВ «Текстиль-Контакт» позивач вказує, що при здійсненні господарських операцій з ТОВ «АСДЕМ» позивач забезпечив складення та зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В акті перевірки контролюючий орган не зазначає про відсутність або дефектність жодного з таких документів. Фактично, контролюючий орган не зміг дослідити, яким чином відповідні товари були виготовлені або придбані ТОВ «АСДЕМ».

Контролюючим органом в акті перевірки підтверджено, що ТОВ «АСДЕМ» виписана на адресу ПАТ «Донбасенерго» податкова накладна, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та не була заблокована податковими органами, а саме № 45 від 19.07.2019 на загальну суму 876 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 146 000,00 грн.

ПАТ «Донбасенерго» включило отриману податкову накладну до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2019 року, оскільки повністю оплатило отриману від ТОВ «АСДЕМ» продукцію, включаючи повну суму ПДВ в розмірі 146 000,00 грн, у вересні 2019 року.

Отже, позивач мав законні підстави для включення суми ПДВ в розмірі 146 000,00 грн до складу податкового кредиту в жовтні 2019 року, а доводи контролюючого органу про зворотне є безпідставними.

При здійсненні господарських операцій з ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» позивач також забезпечив складення та зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В акті перевірки контролюючий орган не зазначає про відсутність або дефектність жодного з таких документів. Фактично, контролюючий орган за незрозумілим алгоритмом відкинув частину проведених господарських операцій з придбання продукції у ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ», орієнтуючись на те, як такі операції відображені в податковому обліку ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» та окремими його контрагентами.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Текстиль-Контакт» зазначає, що отримавши оплату за замовлену текстильну продукцію ТОВ «Текстиль-Контакт» 23.06.2020 виписало дві податкові накладні: № 1745 на суму 21 854,33 грн, в т.ч. ПДВ 3 642,39 грн та № 1746 на суму 1957,42 грн, в т.ч. ПДВ 326,24 грн, які були своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

24.06.2020 ТОВ «Текстиль-Контакт» здійснив постачання замовленої текстильної продукції, що підтверджується видатковими накладними від 24.06.2020 № 10852 та № 10853. Отже, позивач, на його думку, мав законні підстави для включення сум ПДВ по операціям з ТОВ «Текстиль-Контакт» до складу податкового кредиту червня 2020 року, а доводи контролюючого органу про зворотне є безпідставними.

Тож, позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 243/32-00-07-01-02-32 в частині збільшення суми податкового зобов`язання позивача з податку на додану вартість по вказаним контрагентам є протиправним.

Щодо коригування податкового кредиту по операціям з АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ТОВ «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СОЮЗ» позивач вказує, що юридичні підстави для коригування податкового кредиту згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України відсутні.

Зазначені висновки ґрунтуються на тому, що платник податку припиняє визнавати кредиторську заборгованість та списує її з балансу. ПАТ «Донбасенерго» продовжує обліковувати на балансі кредиторську заборгованість, зазначену у додатку 8 до акту перевірки, на виконання норм та положень МСФО, отже, не виконується визначальна умова - списання кредиторської заборгованості.

На думку позивача, коригуванню згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України обов`язково має передувати складення контрагентом ПАТ «Донбасенерго» розрахунку коригування до податкової накладної.

Проте, актом перевірки не встановлено фактів складення контрагентами АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ТОВ «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СОЮЗ» розрахунків коригування до виписаних ними податкових накладних.

Щодо відсутності реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних вказується, що таке обумовлено обставинами непереборної сили.

Протягом всього періоду з жовтня 2017 року по грудень 2017 року ПАТ «Донбасенерго» мало від`ємну суму реєстраційного ліміту, що було викликано наявністю податкового боргу з ПДВ. Як наслідок, не мало фактичної можливості зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригувань), які складались відповідно до чинного податкового законодавства, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) є обставиною, яка звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Однією з причин відсутності реєстрації податкових накладних, складених ПАТ «Донбасенерго» в період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних, є також бездіяльність Державної податкової служби України, яка не включила до Переліку виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений, такі податкові накладні.

Також позивач вважає, що відповідач повинен був додати до податкового повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 244/32-00-07-01-02-32, окрім розрахунку штрафних санкцій, перелік податкових накладних/розрахунків коригування, які необхідно зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, та за якими визначено штрафні санкції.

Відсутність такого додатку, а отже, і зазначення у тексті податкового повідомлення-рішення конкретних податкових накладних, унеможливлює належне виконання податкового повідомлення-рішення, а, отже є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Окрім цього, що стосується акцизного податку, позивач вказав на те, що відповідальність за нормою пункту 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України настає лише у разі виявлення неподаного електронного документу, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового.

ПАТ «Донбасенерго» фактично подало відповідні електронні документи ще до початку проведення перевірки, що виключає відповідальність за нормою пункту 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України.

Щодо земельного податку (податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 245/32-00-07-01-02-32), то чинне на лютий 2018 року законодавство не визначало чітко питання подання податкової декларації по земельним ділянкам, які розташовано на лінії зіткнення.

Разом з тим, на думку позивача підлягає визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 000421/32-00-07-01-01-32, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн за податком з доходів фізичних осіб, оскільки форма податкової звітності № 1ДФ містить ідентифікацію платників податків саме за РНОКПП, зміною платника податків є зазначення РНОКПП, який належить іншому платнику податків.

Водночас, помилково зазначені ПАТ «Донбасенерго» РНОКПП не належать жодному іншому платнику податків. Тобто помилки у номері РНОКПП не призвели до зміни платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 28.09.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що в ході перевірки ПАТ «Донбасенерго» встановлено порушення податкового законодавства за рахунок задекларованих взаємовідносин з контрагентами-постачальниками «ризикового» сектору економіки, які здійснюють операції, що не обумовлені розумними економічними причинами та реальність проведення господарської операції по яких підтвердити не можливо, а саме: ТОВ «Оникспром» (код 38982264) - квітень 2018 року та ТОВ «Геомаксис» (код 40951193) - червень, липень, серпень 2018 року.

Щодо господарських операцій з вказаними контрагентами, то висновок в акті перевірки здійснено за сукупністю обставин, ключовою з яких є відсутність джерела походження товару.

Такі висновки зроблено на підставі зібраної податкової інформації, а саме: податкових декларацій, АТС «Податковий блок», АС «Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» та Єдиного реєстру податкових накладних, АС «Архів електронної звітності», Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АС співставлення ПЗ і ПК), акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 25/28-10-47-09/23343582 від 06.03.2019.

Додатковими обставинами, які вплинули на висновок за вказаними взаємовідносинами є ряд порушень, зазначених в акті перевірки:

- стосовно перевезення вантажів в акті вказано недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних;

- відсутність даних про нарахування та виплату на користь ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) за перевезення ТМЦ його транспортним засобом вказує на відсутність наданої послуги, тобто паперові носії за формою первинних документів складені та носять формальний порядок без підтвердження факту транспортування. Як доказ, що ФОП ОСОБА_1 не надавав послуг з перевезення в акті вказується, що останній припинив свою підприємницьку діяльність (Стан 11 ПРИПИНЕНО, АЛЕ НЕ ЗНЯТО З ОБЛІКУ), а тому не міг здійснювати перевезення.

Відповідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ «ГЕОМАКСИС» відсутні власні чи орендовані земельні ділянки та нерухоме майно, не має виробничих потужностей, виробничо-складських приміщень та іншого майна, а відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування кількість працюючих на ТОВ «ГЕОМАКСИС» в 2018 році складає 1 особа, а за договорами цивільно-правового характеру - 0 осіб, тобто відсутній кваліфікований персонал.

Щодо реальності проведення та декларування господарських операцій з ТОВ «АСДЕМ» та з ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» відповідач зазначає, що згідно наданих до перевірки первинних документів, даних ITC «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного державного веб-порталу відкритих даних, встановлено документальне оформлення ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» нереальних господарських операцій з придбання клапанів регулювальних-відключаючих у ТОВ «АСДЕМ», а також з придбання ТМЦ (вал-шестерні 24-8612.01, колесо зубчате 24-8613.05, валика 10.02.003А, валика ИАФЦ кр.716.413.002, втулки кр.П24-8984.02, замка ЕВК кр.П24-10597, колесо зубчате 24-8613.05, пластини кр. ИАФЦ 741.346, пластини кр. П24-10714, ролика ИАФЦ кр.713.141.036) у ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ», оскільки відсутній реальний надавач товарів/послуг.

Щодо не проведення в бухгалтерському обліку операцій зі списання кредиторської заборгованості вказується, що в ході проведення планової перевірки встановлено, що на балансі підприємства обліковано кредиторську заборгованість у розмірі 29 555 124 грн, яка виникла до періоду, охопленого перевіркою (01.10.2017).

ПАТ «Донбасенерго» не надано жодних первинних документів (претензії, матеріали судових справ, акти звірок, додаткові угоди тощо), якими подовжено (перенесено) терміни позовної давності, в результаті чого зазначена кредиторська заборгованість набуває статусу заборгованості, по якій минув строк позовної давності та яка станом на 31.12.2020 підприємством не відображена у складі інших операційних доходів.

Норми Податкового кодексу України вказують на те, що прострочена кредиторська заборгованість - це безнадійна заборгованість та в податковому обліку підприємства підлягає відображенню у складі доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку.

Щодо посилання підприємства на неможливість проведення інвентаризації відповідно до п. 7 Розділу III «Порядок інвентаризації активів та зобов`язань» Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, відповідач зазначає, що облікувавши в бухгалтерському обліку кредиторську заборгованість на підставі первинних документів, в подальшому інвентаризації підлягає така заборгованість. Бухгалтерський облік на ПАТ «Донбасенерго» ведеться централізовано, тому у підприємства є в наявності усі регістри синтетичного та аналітичного обліку.

Значну питому вагу у загальній сумі простроченої кредиторської заборгованості ПАТ «Донбасенерго» займають:

- ПАТ «ДТЕК ДОНЕЦБКОБЛЕНЕРО» (код 00131268), станом на дату складання акту перевірки (відповідно до ІТС «Податковий блок») - АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код 00131268) - 19 454 371,27 грн, діючий платник, перебуває на обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС роботі з великими платниками податків ДПС;

- ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» (код 00174668), станом на дату складання акту перевірки (відповідно до ІТС «Податковий блок») - ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» (код 00174668) - 9 528 649,24 грн, остання звітність подана до податкового органу за III квартал (9 місяців) 2019 року, перебуває на обліку в ГУ ДПС У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ, МАРІУПОЛЬСЬКЕ УПРАВЛІННЯ, ПІВНІЧНА ДПІ (БУДЬОНІВСЬКИЙ РАЙОН М. ДОНЕЦЬК).

Посилання підприємства на п. 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та те, що неможливо провести інвентаризацію активів у зв`язку з відсутністю доступу до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності:

- по-перше, ПАТ «Донбасенерго» могло звернутися до вищевказаних підприємств, які перереєстровані на території України в установленому законом порядку, з проханням про надання дублікатів (копій) первинних документів;

- по-друге, бухгалтерський облік на ПАТ «Донбасенерго» ведеться централізовано, декларації з податку на прибуток підприємства та ПДВ подаються головним підприємством, податковий облік формується на підставі бухгалтерського обліку, який в свою чергу формується на підставі бухгалтерських регістрів, до яких внесено дані відповідно до первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції.

Тому, на думку податкового органу, висновки перевірки відносно порушення ПАТ «Донбасенерго» вимог п. 3.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Донбасенерго» не проведено нарахування інших операційних доходів за рахунок не відображення списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності в результаті чого занижено показник по рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку» та рядок 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» відповідно у розмірі 29 555 124 грн є такими, що підтверджуються матеріалами перевірки та не спростовані платником.

Щодо нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціям з АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Перевіркою встановлено, що ПАТ «Донбасенерго» у складі простроченої кредиторської заборгованості обліковується заборгованість за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) протягом періоду липень 2015 - грудень 2015, по яким ПАТ «Донбасенерго» на підставі отриманих податкових накладних сформовано податковий кредит з ПДВ на загальну суму 459 708 грн по контрагенту - АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 00131268).

Підприємством при відповідності зазначеної простроченої заборгованості терміну «безнадійна» в порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України податкові зобов`язання у сумі 459 708 грн не нараховано та не відображено у рядку 4.1 податкової декларації з податку на додану вартість «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за операціями, що оподатковуються за основною ставкою».

Також відповідачем зменшено розмір податкового кредиту по операціям з ТОВ «АСДЕМ» та ТОВ ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» зважаючи на встановлення документального оформлення ПАТ «Донбасенерго» нереальних господарських операцій з придбання ТМЦ та описаних вище порушень щодо вказаних контрагентів позивача.

Щодо зменшення податкового кредиту по операціям з ТОВ «Текстиль- Контакт», відповідач вказує, що в ході відпрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС, між сумами податкового кредиту з податку на додану вартість ПАТ «Донбасенерго» та сумами податкових зобов`язань ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ» (32043747) за червень 2020 року встановлено відхилення на суму ПДВ 3 968,63 грн.

Відхилення виникли за рахунок декларування ПАТ «Донбасенерго» суми ПДВ 3 968,63 грн, яка не підтверджена податковими накладними за червень 2020 року по постачальнику ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ» (32043747), а саме: ПАТ «Донбасенерго» по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ» включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2020 року суму ПДВ 12 324,28 грн.

По вищенаведених взаємовідносинах, зареєстровано податкові накладні (далі - ПН) з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період червень 2020 року у розмірі 8 355,65 грн, в тому числі: ПН № 1745 від 23.06.2020 сума ПДВ 3 642,39 грн; ПН № 1746 від 23.06.2020 сума ПДВ 326,24 грн; ПН № 2182 від 30.06.2020 сума ПДВ 4 387,02 грн.

Виходячи з вищенаведеного, встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у ЄРПН на суму ПДВ 3 968,63 грн, яка була включено до податкового кредиту ПАТ «Донбасенерго» по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ» (32043747) за період червень 2020 рік та віднесено суму у Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (Д5), № 9339472802 від 21.12.2020.

Щодо коригування податкового кредиту по операціям з АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ТОВ «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СОЮЗ».

Перевіркою відображених ПАТ «Донбасенерго» показників у рядку 14 (колонка Б) Декларацій з ПДВ «Коригування податкового кредиту» за період з 01.10.2017 по 30.09.2020 встановлено завищення у сумі ПДВ 309 396 грн за рахунок не проведення коригування податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), кредиторська заборгованість за якими відповідає терміну безнадійної заборгованості у зв`язку зі сплином терміну позовної давності (період виникнення заборгованості - грудень 2014 - червень 2015).

Станом на 31.12.2020 на балансі підприємства обліковується прострочена кредиторська заборгованість на суму 29 555 123,98 грн, по контрагентах - постачальниках товарів (робіт, послуг).

В ході перевірки встановлено, що у складі зазначеної безнадійної заборгованості обліковується заборгованість за операціями з придбання товарів (робіт, послуг), по яким ПАТ «Донбасенерго» на підставі отриманих податкових накладних сформовано податковий кредит з ПДВ на загальну суму 309 396,3 грн. Підприємством не здійснено коригування податкового кредиту на зазначену суму ПДВ по контрагентах:

- АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 00131268) сума кредиторської заборгованості - ПДВ 301 216,46 грн;

- ТОВ «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 38421726) сума кредиторської заборгованості - ПДВ 8 179,93 грн.

Щодо відсутності реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. ПАТ «Донбасенерго» в порушення вимог п. 201.1, ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 3 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування на загальну суму ПДВ 2 671 291,83 грн.

Проведеним аналізом даних податкової звітності з ПДВ за період, що перевірявся, даних первинних документів наданих до перевірки, даних ЄРПН виявлено відхилення між даними податкової звітності та даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Тобто, ПАТ «Донбасенерго» задекларувало податкові зобов`язання у сумі ПДВ 2 671 291,83 грн за операціями з постачання товарів/послуг у Додатку 5 декларації з ПДВ за період жовтень, листопад, грудень 2017 року, але не зареєструвало податкові накладні у ЄРПН за період жовтень, листопад, грудень 2017 року у сумі ПДВ 2 671 291,83 грн, перелік покупців, по яким не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН наведено у Додатку до податкового повідомлення-рішення форми "ПН" від 09 серпня 2021 року № 244/32-00-07-01-02-32 та у додатку 18 до акту перевірки.

Твердження позивача, що контролюючий орган повинен був додати до податкового повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 244/32-00-07-01-02-32, окрім розрахунку штрафних санкцій, перелік податкових накладних/розрахунків коригування, які ПАТ «Донбасенерго» необхідно зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, є невірним, так як порядковий номер податкової накладної присвоюється відповідно до її номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних платником податків.

До того ж, відповідач щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зазначає, що вина ПАТ «Донбасенерго» полягає в недостовірності визначення та правильності формування показників податкової звітності, яка регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податковим кодексом України, відповідно:

- за рахунок не проведення коригування податкового кредиту по безнадійній кредиторській заборгованості по постачальниках, що призвело до завищення податкового кредиту та до заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ, є такими, що підтверджуються матеріалами перевірки та не спростовані платником;

- до податкового кредиту включено суму ПДВ по постачальнику ТОВ «ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ» (32043747), яку не підтверджено податковими накладними, що призвело до завищення суми податкового кредиту;

- за невідображення в податковій звітності операцій з отримання послуг на митній території України від нерезидента Corporate Communications International Limited;

- за непідтверження реальності проведення господарських операцій з контрагентами-постачальниками, які могли дотримуватися правил і норм визначених Кодексом, однак вказаного не здійснювали та не виконували свого податкового обов`язку. За сукупністю обставин ПАТ «Донбасенерго» віднісся без належної обачності до вибору контрагентів, а відтак метою платника було отримання податкової «преференції» (формування непідтвердженого «Фіктивного податкового кредиту»).

Зазначені діяння платника податків, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (пункт 125-1.2 статті 125-1 Податкового кодексу України).

Окрім цього, перевіркою встановлено порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України - незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу № 1007845 своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, трьох електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального

Що стосується земельного податку, податковий орган зазначає, що ПАТ «Донбасенерго» за неосновним місцем обліку є платником земельного податку в ГУ ДПС у Луганській області (Новоайдарський район). Східним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків отримано від ГУ ДПС у Луганській області матеріали перевірки від 02.06.2021 № 3505/8/12-32-11-00-08, як складову частину акту перевірки, відповідно до якої встановлено порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України в частині неподання декларації за 2018 рік.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2021 зупинено провадження у даній справі до набрання рішенням у справі № 640/7696/21 законної сили.

На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/23987/21 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято справу до провадження, вирішено розгляд справи проводити спочатку.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 поновлено провадження у справі № 640/23987/21, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

18.02.2025, 02.04.2025, а також подібного змісту 18.04.2025, відповідачем до суду подано додаткові пояснення, які протокольною ухвалою суду від 02.04.2025 та 23.04.2025 відповідно долучені до матеріалів справи, в яких вказується (щодо податкових повідомлень-рішень № 246/32-00-07-01-02-32 та № 247/32-00-07-01-02-32, № 243/32-00-07-01-02-32), що в ході проведення планової документальної перевірки ПАТ «Донбасенерго» надана інформація щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві та штатної чисельності працівників служби, яка здійснює обслуговування бухгалтерських процесів на підприємстві та встановлено, що форма організації бухгалтерського обліку в апараті управління та структурних одиницях підприємства представлена у вигляді бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером підприємства та головними бухгалтерами структурних одиниць (всього штат 62 особи). Головний бухгалтер апарату управління та структурної одиниці підпорядковується безпосередньо генеральному директору та директору структурної одиниці. Тобто, ПАТ «Донбасенерго» мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачено відповідальність, проте не вжито достатніх заходів щодо їх дотримання.

До перевірки додаткових документів та інформації, зокрема, щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку не надано.

Вина ПАТ «Донбасенерго» полягає в недостовірності визначення та правильності формування показників податкової звітності, яка регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податковим кодексом України, відповідно: - не проведено нарахування інших операційних доходів за рахунок не відображення списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності в результаті чого занижено показник по рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку» та рядок 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності»; - не підтверджено реальність проведення господарських операцій з контрагентами-постачальниками, які могли дотримуватися правил і норм визначених Кодексом, однак вказаного не здійснювали та не виконували свого податкового обов`язку. За сукупністю обставин ПАТ «Донбасенерго» віднісся без належної обачності до вибору контрагентів, а відтак метою платника було отримання податкової «преференції» (формування непідтверджених витрат).

Додаткових документів та пояснень, які спростовують наявність вини ПАТ «Донбасенерго» відповідно до Податкового кодексу України не надано. Додаткових документів та пояснень щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України, ПАТ «Донбасенерго» також не надано.

Окрім цього відповідач зазначає, що платником не зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН у зв`язку з чим було порушено п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» з урахуванням змін та доповнень в редакціях, що відповідають звітному періоду) (ППР № 244/32-00-07-01-02-32).

ПАТ «Донбасенерго» додаткових документальних підтверджень та пояснень, які б підтверджували наявність обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення, пом`якшують або звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не надано. У зв`язку з чим попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/ розрахунки коригування у строк, визначений п. 120-1 .2 статті 120-1 Податкового кодексу України, застосовано штраф в розмірі 50% та штраф в розмірі 5% обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень, всього у сумі один мільйон чотириста шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 92 копійки.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 245/32-00-07-01-02-32 відповідач вказує, що за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних) встановлено порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України.

Граничний термін подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік - 20.02.2018. ПАТ «Донбасенерго» заперечень з вказаних порушень не висловив. Додаткових документів та пояснень, які спростовують, пом`якшують або звільняють його від відповідальності відповідно до Податкового кодексу України не надано.

До того ж відповідач зазначає, що висновки перевірки відносно порушення ПАТ «Донбасенерго» вимог п. 3.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого не проведено нарахування інших операційних доходів за рахунок не відображення списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, в результаті чого занижено показник по рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку» та рядок 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» відповідно у розмірі 29 5551 24 грн, є такими, що підтверджуються матеріалами перевірки та не спростовані платником.

З інших спірних питань у додаткових поясненнях викладені доводи, подібні зазначеним у відзиві на позовну заяву, а що стосуються вини платника податків у вчиненні порушень податкового законодавства - подібні викладеним вище.

01.04.2025 представником позивача до суду подані додаткові пояснення щодо застосування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних та донарахування доходів на суму не списаної кредиторської заборгованості, за змістом подібні викладеним у позові, які протокольною ухвалою суду від 02.04.2025 долучені до матеріалів справи.

16.04.2025 представником позивача до суду подано узагальнюючі додаткові пояснення (долучені до матеріалів справи протокольною ухвалою суду від 23.04.2025), в яких він вказав, що висновки, щодо нереальності операцій з TOB «Оникспром» (код ЄДРПОУ 38982264) та TOB «Геомаксис» (код ЄДРПОУ 40951193) були підставами для нарахувань ПДВ в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 25/28-10-47-09/23343582 від 06.03.2019, за результатом якого, 11.04.2019 податковим органом прийнято ППР від 11.04.2019 № 0001224709. Вказане ППР було оскаржено в судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року по справі № 280/2448/19 (набрало законної сили 30.09.2020), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001224709 від 11 квітня 2019 року.

З метою встановлення доброчесності контрагентів, під час оформлення договірних відносин перевірені документи TOB «Оникспром», TOB «Геомаксис», TOB «АСДЕМ» та TOB ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» та витребувані їх копії. По всім контрагентам отримані копії статуту, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протоколи загальних зборів, накази про прийняття на роботу директорів, витяги з реєстру платників податку на додану вартість, фінансові звіти, довідки з обслуговуючого банку та штатні розклади. Всіх контрагентів було перевірено за даними відкритих державних реєстрів.

Зазначена в акті перевірки сума в розмірі 29 555 124 грн є заборгованістю перед постачальникам, по товарам та послугам місце поставки яких є населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (тимчасово окупована територія) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р.

Зазначені зобов`язання відображені в зведеній бухгалтерської звітності ПАТ «Донбасенерго», але дата їх виникнення не підтверджена первинними документами та не може бути достовірно встановлена внаслідок втрати в березні 2017 року контролю над об`єктами структурних одиниць ПАТ «Донбасенерго», про що подано відповідні заяви до Національної поліції України про відкриття кримінальних проваджень щодо захоплення цілісних майнових комплексів Старобешівської ТЕС та інших структурних одиниць.

Одночасно ПАТ «Донбасенерго» втратило доступ до всієї документації, що знаходилась в захоплених будівлях. Структурними одиницями ПАТ «Донбасенерго» для встановлення переліку втрачених документів були створені комісії, залучені представники правоохоронних органів та складені відповідні акти про встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажи. Копії зазначених актів були надані при проведені перевірки. При проведені перевірки, податковий орган не зміг достовірно встановити дату виникнення кредиторської заборгованості (в зв`язку з відсутністю первинних документів), в акті йде посилання на «пояснення», яке стало підставою для висновку, що термін позовної давності по заборгованість минув.

Отже, податкові наслідки з податку на прибуток щодо визнання кредиторської заборгованості після закінчення терміну позовної давності в повній мірі мають залежати від того, як такі операції відображено у бухгалтерському обліку, оскільки податковим законодавством не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, пов`язані з кредиторською заборгованістю, щодо якої минув термін позовної давності.

Тож, на думку позивача, висновки акту перевірки про порушення ПАТ «Донбасенерго» пункту 3.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, яке полягає у не відображенні списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, та не проведенні нарахування інших операційних доходів, є безпідставними.

Також позивач зазначає, що в акті стверджується про порушення ст. 201.1 ПК України, не зареєстровано податкові накладні на суму 2 671 291,83 грн на протязі жовтня-грудня 2017 року. При цьому ні в акті перевірки ні в додатках до акту не вказується: по яким операціям не зареєстровані податкові накладні, за якою подією у платника виникли обов`язки з реєстрації податкових накладних. В акті відсутні посилання на первинні документи або відомості бухгалтерського обліку. Ні з акту, ні з додатків до акту не можливо встановити по операціям з якими контрагентами було необхідно скласти податкові накладні на суму 2 569 224,61 грн. Таким чином, в акті перевірки відсутні будь які докази порушень, в частині не реєстрації податкових накладних.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, подібні викладеним у позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Суд, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, встановив таке.

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582) зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, буд. 6, основний вид економічної діяльності: 35.11 Виробництво електроенергії, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.03.2021 № 83 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Донбасенерго» (код за ЄДРПОУ 23343582)», проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Донбасенерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 31.12.2020.

За результатами перевірки складено акт від 18.06.2021 № 489/32-00-07-01-01- 27/23343582, відповідно до змісту якого встановлено порушення позивачем, зокрема:

1) податок на прибуток підприємства:

- п. 3.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», п. 7, п. 10 МСБО 18 «Дохід», пп. 134.1.1

п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, ст. 1, 3, 9, 11, 12 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями; п. 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зі змінами та доповненнями; розділу І Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, в результаті чого підприємством:

занижено податок на прибуток всього у сумі 4 593 578 грн (рядок 06 податкової декларації з податку на прибуток підприємства), у тому числі: за І квартал 2018 року - 8 834 грн, II квартал 2018 року - 3 256 124 грн, III квартал 2018 року - 1 334 137 грн, за IV квартал 2018 року - 291 224 грн, І квартал 2019 року - 703 259 грн;

завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 14 223 368 грн (рядок 04 податкової декларації з податку на прибуток підприємства), у тому числі: II квартал 2019 року - 5 852 464 грн, III квартал 2019 року - 2 123 005 грн, IV квартал 2019 року - 1 674 094 грн, І квартал 2020 року - 1 484 963 грн, II квартал 2020 року - 1 353 498 грн, III квартал 2020 року - 1 484 844 грн, IV квартал 2020 року - 250 500 грн.

2) податок на додану вартість:

п. 44.1 ст. 44, абз. «б» п. 185.1 ст. 185, пп. 186.2.3 п. 186.2 ст. 186, п. 187.8 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 190.2 ст. 190, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 503 021 грн, у тому числі: за січень 2018 року в сумі 8 180 грн, за лютий 2018 року в сумі 128 226 грн, за квітень 2018 року в сумі 148 784 грн, за червень 2018 року в сумі 62 792 грн, за липень 2018 року в сумі 42 406 грн, за серпень 2018 року в сумі 47 234 грн, за вересень 2018 року в сумі 58 661 грн, за жовтень 2018 року в сумі 53 861 грн, за листопад 2018 року в сумі 47 987 грн, за грудень 2018 року в сумі 82 315 грн, за січень 2019 року в сумі 216 884 грн, за жовтень 2019 року в сумі 146 000 грн, за січень 2020 року в сумі 150 003 грн, за лютий 2020 року в сумі 83 334 грн, за березень 2020 року в сумі 67 667 грн, за червень 2020 року в сумі 3 969 грн, за серпень 2020 року в сумі 40 575 грн, за вересень 2020 року в сумі 69 500 грн, за жовтень 2020 року в сумі 16 080 грн, за листопад 2020 року в сумі 28 563 грн;

п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (з урахуванням змін та доповнень в редакціях, що відповідають звітному періоду), а саме: ПАТ «Донбасенерго» не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування на загальну суму ПДВ 3 259 225,83 грн.

3) земельний податок:

Східним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків отримано від Головного управлінням ДПС у Луганській області (Новоайдарський район) код ДПІ 1223, матеріали перевірки від 02.06.2021 № 3505/8/12-32-11-00-08, як складову частину акту перевірки, відповідно до якої, перевіркою додержання підприємством строків подання декларації з плати за землю встановлено порушення п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України в частині неподання декларації за 2018 рік.

4) податок з доходів фізичних осіб:

п. 51.1 ст. 51 та «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та пп. 3.1.13 п. 3.1 ст. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2015 року за № 111/26556 податкові розрахунки за формою 1-ДФ в IV кварталі 2020 року, підприємством надано не в повному обсязі, а саме: не в повному обсязі відображені суми доходу, які були нараховані (сплачені) на користь самозайнятої особи (фізичної особи - підприємця та особи, що проводить незалежну професійну діяльність). Надання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за І - III квартали 2018 року з недостовірними даними про платника податку, які призвели до зміни платника податку.

5) несвоєчасність подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального:

пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України - незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу № 1007845 своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, трьох електронних документів, що місять дані про фактичні залишки пального, відповідальність за що передбачено п. 1281.3 ст. 128 Податкового кодексу України.

Не погодившись з висновками перевірки ПАТ «Донбасенерго» направило до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заперечення до акту перевірки.

Листом відповідача від 02.08.2021 № 485/32-00-07-01-02-09 «Про надання відповіді на заперечення», висновки акту перевірки від 18.06.2021 № 489/32-00-07-01-01- 27/23343582 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі вказаного акту перевірки прийняті:

1) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 246/32-00-07-01-02-32 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток підприємств на загальну суму 6 581 120,50 грн, за рахунок збільшення податкових зобов`язань на суму 3 890 319 грн та за рахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 2 690 801,50 грн;

2) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 247/32-00-07-01-02-32 (форма «П»), яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 14 223 368 грн;

3) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 243/32-00-07-01-02-32 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 1 878 776,25 грн, за рахунок збільшення податкових зобов`язань на суму 1 503 021 грн та за рахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 375 755,25 грн;

4) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 244/32-00-07-01-02-32 (форма «ПН»), яким попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений п. 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України та застосовано штраф з податку на додану вартість в загальній сумі 1 416 758,92 грн;

5) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 245/32-00-07-01-02-32 (форма «ПС»), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн за земельним податком з юридичних осіб;

6) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 000421/32-00-07-01-01-32 (форма «ПС»), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн за податком з доходів фізичних осіб;

7) податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 240/32-00-07-01-03-29 (форма «С»), яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3000 грн за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Судом також встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» зверталось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ від 04.03.2021 № 83 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Донбасенерго».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2021 у справі № 640/7696/21, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022, провадження у справі закрито.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі також - ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Аналізуючи висновки акту перевірки контролюючого органу від 18.06.2021 № 489/32-00-07-01-01-27/23343582, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до статті 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст. 15 ПК України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пп. 1 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пп.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до пп. 20.1.4 та пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Так, відповідно до змісту акту перевірки від 18.06.2021 № 489/32-00-07-01-01-27/23343582, як уже вказувалось, відповідач, зокрема, виклав висновки (щодо податку на прибуток підприємства) про порушення позивачем - п. 3.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», п. 7, п. 10 МСБО 18 «Дохід», пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, ст. 1, 3, 9, 11, 12 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями; п. 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зі змінами та доповненнями; розділу І Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 4 593 578 грн (рядок 06 податкової декларації з податку на прибуток підприємства) та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 14 223 368 грн (рядок 04 податкової декларації з податку на прибуток підприємства).

Суть порушень в даному аспекті зводиться до взаємовідносин з ризиковими контрагентами та щодо простроченої кредиторської заборгованості.

Досліджуючи доводи відповідача про нереальність досліджуваних операцій з ТОВ «Оникспром», ТОВ «Геомаксис», ТОВ «АСДЕМ» та ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ», суд виходить із наступних мотивів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії суду належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентами, мету придбання та обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Згідно матеріалів адміністративної справи судом встановлено таке.

Відповідно до розділу II п. 3.1.1.1 акту перевірки ПАТ «Донбасенерго» здійснило порушення податкового законодавства за рахунок задекларованих взаємовідносин з контрагентами-постачальниками «ризикового» сектору економіки, які здійснюють операції, що не обумовлені розумними економічними причинами та реальність проведення господарської операції по яких підтвердити не можливо, а саме ТОВ «Оникспром» (код ЄДРПОУ 38982264) - квітень 2018 року та ТОВ «Геомаксис» (код ЄДРПОУ 40951193) - червень, липень, серпень 2018 року.

Щодо господарських операцій з ТОВ «Оникспром».

ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці «Слов`янська теплова електрична станція» уклало з ТОВ «Оникспром» договір на поставку продукції № 191 від 15.03.2018 предметом якого є постачання металопрокату (код 24.44.2 «Напівфабрикати з міді та мідних сплавів» згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010.

На підставі заяви на поставку від 04.04.2018 № 03-04/1/01582 ТОВ «Оникспром» проведено постачання замовленої продукції двома партіями 12-го та 26-го квітня 2018 року.

Постачання першої партії продукції підтверджується товарно-транспортною накладною № 100418-1 від 12.04.2018, рахунком-фактурою № 100418кЗ від 12.04.2018, видатковою накладною № 100418кЗ від 12.04.2018.

Оприбуткування продукції на складі підтверджується прибутковою накладною № 739 від 12.04.2018, записами в журналі реєстрації разових перепусток на територію станції, картками складського обліку матеріалів.

Постачання другої партії продукції підтверджується товарно-транспортною накладною № 260418-1 від 26.04.2018, рахунком-фактурою № 260418к2 від 26.04.2018, видатковою накладною № 260418к2 від 26.04.2018.

Оприбуткування продукції на складі підтверджується прибутковою накладною № 777 від 26.04.2018, записами в журналі реєстрації разових перепусток на територію станції, картками складського обліку матеріалів.

Рух отриманої продукції також підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, відомостями по партіям товарів на складах (бухгалтерський облік) за квітень 2018 - лютий 2019, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 за квітень -червень 2018 року.

Оплата отриманої продукції, підтверджується платіжними дорученнями від 08.05.2018 № 5352, від 10.05.2018 № 5411, від 11.05.2018 № 5480, від 14.05.2018 № 5585, від 15.05.2018 № 5654, від 16.05.2018 № 5742, від 17.05.2018 № 5805, від 18.05.2018 № 5851, від 21.05.2018 № 5901, від 22.05.2018 № 5990, від 30.05.2018 № 6345, від 05.06.2018 № 6572, від 12.06.2018 № 6934, від 13.06.2018 №7071, від 14.06.2018 № 7074, від 15.06.2018 № 7155, від 18.06.2018 № 7260, від 19.06.2018 № 7353, від 20.06.2018 № 7422, від 21.06.2018 № 7499, від 22.06.2018 № 7635, від 23.06.2018 № 7686, наявними в матеріалах справи.

ТОВ «Оникспром» виписані на адресу ПАТ «Донбасенерго» податкові накладні № 30 від 12.04.2018 на загальну суму 621 091,20 грн, в т.ч. ПДВ 130 515,20 грн та № 51 від 26.04.2018 на загальну суму 93 552,00 грн, в т.ч. ПДВ 15 592,00 грн.

Вказуючи на порушення позивачем норм податкового законодавства, податковий орган зазначає, зокрема, що товарно-транспортні накладні № 100418-1 від 12.04.2018 та № 260418-1 від 26.04.2018 заповнені не згідно з установленою формою; ПАТ «Донбасенерго», ТОВ «Оникспром» не було відображено виплати на користь ФОП ОСОБА_1 (який є перевізником ТМЦ) згідно інформації з податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за І, II, III та IV квартали 2018 року; частину поставлених ТМЦ ТОВ «Оникспром» оформило як придбані в квітні 2018 року у ТОВ «БРУКСТОУН», яке не має відповідних виробничих потужностей, виробничо-складських приміщень та іншого майна, достатньої кількості кваліфікованого персоналу, не реєструвало у ЄРПН податкові накладні про придбання ТМЦ відповідної номенклатури. За даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «БРУКСТОУН» не оформлювало будь-які придбання у виробників відповідної продукції - ПАТ «АОЗЦМ» та ТОВ «Завод кольорових металів». За даними ЄРПН податковий кредит ТОВ «БРУКСТОУН» формується за рахунок придбання будівельно-монтажних робіт, одягу, що був у використанні, продуктів харчування, з чого вбачається, що ТОВ «БРУКСТОУН» здійснювало підміну номенклатури та сформувало неправомірний кредит по ланцюгу постачання.

Щодо господарських операцій з ТОВ «Геомаксис».

ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці «Електроремонт» уклало з ТОВ «Геомаксис» 2 договори на поставку продукції: № 18-18-ЕР від 21.02.2018 на загальну суму 999 960,00 грн та № 27-18-ЕР від 13.03.2018 на загальну суму 4 200 000,00 грн, предметом яких є постачання обладнання для промислової техніки, зокрема для пічних пальників.

На виконання вказаних договорів укладались відповідні специфікації, зокрема, за договором № 18-18-ЕР від 21.02.2018 з ТОВ «Геомаксис» підписані специфікація № 1 від 21.02.2018 на загальну суму 135 240,00 грн, специфікація № 2 від 04.06.2018 на загальну суму 350 112,00 грн., специфікація № 3 від 04.06.2018 на загальну суму 158 400,00 грн, за договором № 27-18-ЕР від 13.03.2018 з ТОВ «Геомаксис» підписана специфікація № 1 від 13.03.2018 на загальну суму 1 008 000,00 грн.

По вказаній господарській операції були складені документи:

- видаткові накладні від 04.06.2018 № 1, від 05.06.2018 № 2, від 05.07.2018 № 2, від 17.07.2018 № 8, від 31.07.2018 № 16, від 29.08.2018 № 9, від 29.08.2018 № 10;

- рахунки-фактури від 19.03.2018 № 16, від 31.05.2018 № 18, від 03.07.2018 № 5, від 17.07.2018 № 6, від 31.07.2018 № 12, від 29.08.2018 № 11, від 29.08.2018 № 12;

- посвідченням якості від 04.06.2018 № 06-18, лист ТОВ «Геомаксис» від 05.06.2018 № 24 про хімічний склад баббіту Б83, сертифікатами якості від 05.07.2018 № 2, від 17.07.2018 № 8, від 31.07.2018 № 16/07, від 29.08.2018 № 9/08, від 29.08.2018 № 10/08;

- товарно-транспортними накладними від 04.06.2018 № 0406-1, від 05.06.2018 № 0506-1, від 05.07.2018 № 0507-1, від 17.07.2018 № 1707-1, від 31.07.2018 № 3107-1, від 29.08.2018 № 2908-1, від 29.08.2018 № 2908-2.

Оприбуткування продукції, її рух та використання в господарській діяльності ПАТ «Донбасенерго» підтверджується:

- прибутковими ордерами від 04.06.2018 № 114, від 05.06.2018 № 115, від 09.07.2018 № 135, від 20.07.2018 № 140, від 02.08.2018 № 151, від 29.08.2018 № 164, від 31.08.2018 № 167;

- картками складського обліку матеріалів;

- видатковими накладними про переміщення продукції між структурними одиницями ПАТ «Донбасенерго» від 21.06.2018 № 45, від 27.06.2018 № 44, від 31.07.2018 № 51, від 31.07.2018 № 52, від 31.08.2018 № 58, від 31.08.2018 № 62, від 31.08.2018 № 63;

- реєстрами витрачання ТМЦ за вимогами-накладними CJIT00002627 від 30.11.2018, СЛТ00003001 від 29.12.2018, СЛТ00002931 від 29.12.2018, СЛТ00000458 від 28.02.2019, СЛТ00000669 від 29.03.2019, СЛТ00000953 від 26.04.2019, СЛТ00000977 від 26.04.2019;

- актами списання ТМЦ від 29.12.2018 та від 26.04.2019;

- відомостями по залишкам товарів на складах;

- виписками з журналу-ордеру по рахунку 6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками по матеріалам».

Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями від 25.06.2018 № 7774, від 27.06.2018 № 7951, від 05.07.2018 № 8201, від 06.07.2018 № 8388, від 09.07.2018 № 8454, від 10.07.2018 № 8538, від 11.07.2018 № 43, від 12.07.2018 № 122, від 13.07.2018 № 8605, від 16.07.2018 № 8684, від 18.07.2018 № 246, від 19.07.2018 № 8759, від 20.07.2018 № 8887, від 23.07.2018 № 8937, від 17.08.2018 № 29.

ТОВ «Геомаксис» виписані на адресу ПАТ «Донбасенерго» податкові накладні, № 2 від 04.06.2018 на загальну суму 504 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 84 000,00 грн, № 3 від 05.06.2018 на загальну суму 158 400,00 грн, в т.ч. ПДВ 26 400,00 грн, № 2 від 05.07.2018 на загальну суму 15 420,00 грн, в т.ч. ПДВ 2 570,00 грн, № 9 від 17.07.2018 на загальну суму 300 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн., № 18 від 31.07.2018 на загальну суму 4 620,00 грн, в т.ч. ПДВ 770,00 грн, № 11 від 29.08.2018 на загальну суму 504 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 84 000,00 грн, № 12 від 29.08.2018 на загальну суму 115 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 19 200,00 грн.

По взаємовідносинах з вказаним контрагентом відповідач посилається на не підтвердження придбання продукції по ланцюгу постачання, зокрема у ТОВ «ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ», ТОВ «УНІВЕРС СИСТЕМ», ТОВ «Союзенергомаш», а також у ТОВ «РЕКМАН», ТОВ «ЛАЙФСІТІ» і TOB «СПЕЦВИСОТМОНТАЖ-БУД».

Разом з тим, згідно з розділом І п. 3.1.1.1 акту перевірки ПАТ «Донбасенерго» здійснило порушення податкового законодавства за рахунок задекларованих взаємовідносин з контрагентами-постачальниками «ризикового» сектору економіки, які здійснюють операції, що не обумовлені розумними економічними причинами та реальність проведення господарської операції по яких підтвердити не можливо, а саме ТОВ «АСДЕМ» (код ЄДРПОУ 42110814) та ТОВ ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 31191000).

Щодо господарських операцій з ТОВ «АСДЕМ».

ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці «Електроремонт» уклало з ТОВ «АСДЕМ» договір на поставку продукції № 73-19-ЕР від 17.07.2019 на загальну суму 6 000 000 грн з ПДВ, предметом якого є постачання продукції виробничо-технічного призначення, зокрема клапанів регулювально-відключаючих KP-100 та КР-80.

На виконання вказаного договору були складені наступні документи:

- видаткова накладна від 19.07.2019 № 1907;

- рахунок на оплату від 19.07.2019 № 1907/19;

- сертифікат якості від 19.07.2019 № 1907/2019;

- товарно-транспортна накладна від 19.07.2019.

Оприбуткування продукції, її рух та використання в господарській діяльності ПАТ «Донбасенерго» підтверджується:

- прибутковим ордером № 177 від 19.07.2019;

- картками складського обліку матеріалів;

- карткою рахунку 631 за липень 2019 р. (виписка по рахунку є додатком 132 до позовної заяви, оригінали доказів є у позивача);

- оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за липень 2019 року;

- здавальною № 15 - ЕГР електроремонтного цеху на випуск товарної продукції за 19.07.2019;

- калькуляцією № 32-ЕРЦ від 22.07.2019;

- реєстром відвантаження готовою продукції за липень 2019 року;

- відомістю відвантаження готової продукції за липень 2019 року;

- накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 23.07.2019 № EJIP000000019;

- відомістю по партіям товарів на складах (бухгалтерський облік) за період з 23.07.2019 по 17.08.2021;

- актами списання ТМЦ від 30.08.2019 № 1, від 30.09.2019 № 4, від 31.10.2019 № 1, від 29.11.2019 № 1, від 30.04.2020 № 3.

Оплата за отриману продукцію, включаючи ПДВ підтверджується платіжними дорученнями від 06.08.2019 № 10641 на суму 140 160,00 грн, від 29.08.2019 № 12009 на суму 200 000,00 грн, від 30.08.2019 № 12086 на суму 200 000,00 грн, від 02.09.2019 № 12158 на суму 200 000,00 грн, від 03.09.2019 № 12233 на суму 135 840,00 грн.

ТОВ «АСДЕМ» виписана на адресу ПАТ «Донбасенерго» податкова накладна № 45 від 19.07.2019 на загальну суму 876 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 146 000,00 грн.

З приводу вказаних взаємовідносин податковий орган зазначає, зокрема, про те, що ТОВ «АСДЕМ» не звітує, остання податкова звітність з ПДВ була надана у вересні 2018 року за звітний період жовтня 2019 року. ТОВ «АСДЕМ» зареєстрував в ЄРПН податкову накладну по фінансово-господарським відносинам з позивачем у липні 2019 року, але не задекларував відповідні взаємовідносини. ТОВ «АСДЕМ» не має обладнання, транспорту та будь-які інших основних засобів (як власних, так і орендованих), а також відсутні трудові ресурси.

Щодо господарських операцій з ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ».

ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці «Електроремонт» уклало з ТОВ «Виробничо комерційна фірма «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» 2 договори на поставку продукції: № 114-18-ЕР від 31.10.2018 на загальну суму 10 000 000,00 грн з ПДВ та № 63-20-ЕР від 27.05.2020 на загальну суму 15 000 000,00 грн з ПДВ, предметом яких є постачання продукції виробничо-технічного призначення.

До вказаних договорів укладались додаткові угоди та специфікації, наявні в матеріалах справи.

На виконання вказаних договорів складались документи, зокрема:

- видаткові накладні № 55 від 28.05.2020, № 110 від 10.08.2020, № 111 від 13.08.2020, № 132 від 26.08.2020, № 143 від 28.08.2020, № 144 від 28.08.2020, № 147 від 04.09.2020, № 148 від 03.09.2020, № 171 від 21.09.2020, № 172 від 22.09.2020 та № 235 від 09.11.2020;

- рахунки на оплату № 11 від 05.12.2018 на суму 1 699 920,00 грн, № 49 від 13.09.2019 на суму 240 000,00 грн, № 50 від 12.12.2019 на суму 382 200,00 грн, № 51 від 10.12.2019 на суму 414 000,00 грн, № 53 від 27.12.2019 на суму 3 612 007,68 грн, № 6 від 31.01.2020 на суму 907 200,00 грн, № 9 від 20.02.2020 на суму 1 320 000,00 грн, № 13 від 10.04.2020 на суму 5 226 696,72 грн, № 14 від 16.04.2020 на суму 880 320,00 грн, № 15 від 05.05.2020 на суму 242 160,00 грн, № 29 від 15.06.2020 на суму 4 680 000,00 грн, № 30 від 15.06.2020 на суму 744 000,00 грн, № 31 від 15.06.2020 на суму 1 065 600,00 грн, № 41 від 30.07.2020 на суму 311 400,00 грн, № 42 від 30.07.2020 на суму 250 500,00 грн, № 45 від 18.08.2020 на суму 453 600,00 грн;

- документи на підтвердження якості продукції;

- листи ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» щодо поставки продукції від 11.08.2020 № 11/08-1, від 27.08.2020 № 27/08-1 та від 06.11.2020 № 06/11-1;

- товарно-транспортні накладні від 28.05.2020 № Р-005, від 10.08.2020 № Р-10/08, від 11.08.2020 № 3, від 26.08.2020 № Р-26/08-1, від 27.08.2020 № 4, від 28.08.2020 № Р-28/08-1, від 03.09.2020 № Р-03/09-1, від 21.09.2020 № Р-21/09-1, від 22.09.2020 № Р-22/09-1, від 09.11.2020 № Р36.

Оприбуткування продукції, її рух та використання в господарській діяльності ПАТ «Донбасенерго» підтверджується:

- прибутковими ордерами № 174 від 28.05.2020, № 280 від 10.08.2020, № 284 від 13.08.2020, № 301 від 27.08.2020, № 304 від 28.08.2020, № 305 від 28.08.2020, № 310 від 03.09.2020, № 314 від 07.09.2020, № 333 від 22.09.2020, № 334 від 23.09.2020 та № 393 від 09.11.2020;

- записами у книзі обліку довіреностей;

- картками складського обліку матеріалів;

- реєстрами відвантаження готової продукції за травень-грудень 2020 року;

- відомостями відвантаження готової продукції за травень-грудень 2020 року;

- накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів;

- дорученнями на отримання ТМЦ;

- здавальними електроремонтного цеху на випуск товарної продукції № 5 - ЕРЦ від 29.05.2020, № 6 - ЕРЦ від 30.06.2020, № 8 - ЕРЦ від 31.07.2020, № 9 - ЕРЦ від 12.08.2020, № 11 - ЕРЦ від 28.08.2020, № 12 - ЕРЦ від 30.09.2020, № 13 - ЕРЦ від 28.10.2020, № 14 - ЕРЦ від 29.10.2020, № 15 - ЕРЦ від 30.11.2020, № 16 - ЕРЦ від 31.12.2020;

- оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 3711, 631, відомістю по партіям товарів на складах та оборотами по рахунку 2071 за 23.07.2019 - 31.12.2020;

- актами списання ТМЦ.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення на оплату отриманої продукції, а також виписані ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ» на адресу ПАТ «Донбасенерго» податкові накладні.

По взаємовідносинах позивача з вказаним контрагентом, відповідач посилається на обрив ланцюга постачання по контрагентам ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ», що встановлено за результатами аналізу податкової звітності в ITC «Податковий блок».

Оцінюючи доводи відповідача про нереальність досліджуваних вище операцій, суд виходить із таких мотивів.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 16.1.2. п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція визначена як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із положеннями ч. 3 цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому, первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

Суд зазначає, що згаданими вище документами, серед іншого, підтверджується реальне понесення позивачем витрат та сплата коштів за придбані товарно-матеріальні цінності у вказаних контрагентів позивача, а також використання їх у господарській діяльності позивача, а тому такі документи спростовують претензії контролюючого органу щодо правомірності формування позивачем витрат.

Матеріали справи містять докази, які підтверджують дійсність господарських операцій позивача з ТОВ «Оникспром», ТОВ «Геомаксис», ТОВ «АСДЕМ» та ТОВ «ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ», понесення позивачем витрат, а тому й правомірність їх формування.

Відносно посилання відповідача на податкову інформацію, то у цьому контексті варто врахувати й сталу позицію Верховного Суду про те, що податкова інформація не може розглядатися у якості достатнього та самостійного доказу нереальності господарських операцій. Така позиція серед іншого викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі № 817/891/18: «При цьому апеляційний суд зазначив, що контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

В аспекті викладеного слід звернути також увагу, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів, носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства добросовісним платником податку. Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 400/1986/19. У постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 810/3790/17 Верховний Суд також вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів Позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Верховний Суд неодноразово висловлювався про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Цей підхід підтримано і Великою Палатою Верховного Суду у згаданій постанові від 07 липня 2022 року по справі № 160/3364/19, а також викладено в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/6909/17 та від 21 лютого 2020 року у справі № 815/253/16».

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 03.02.2021 у справі № 826/14004/17: «Не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України».

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 813/2483/14: «Посилання контролюючого органу на податкову інформацію отриману по контрагентах позивача (акти перевірок, акти про неможливість проведення зустрічних звірок суб`єктів господарювання та аналіз системи співставлення та звітності третіх осіб), як на підставу для відмови в позові, обґрунтовано відхилено судами, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, фактичної сплати контрагентами податку до бюджету по всьому ланцюгу товарообігу тощо».

Водночас щодо недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних суд зазначає, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 805/559/17-а.

Суд також наголошує на висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2018 у справі № 816/1422/17: «… прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом».

З урахуванням зазначеної позиції Верховного Суду та наданих позивачем доказів, суд доходить висновку, що позивачем вжито заходів належної податкової обачності.

Разом з тим, суд зазначає, що принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 вказала, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Підсумовуючи викладене, в даному контексті щодо вказаних на думку податкового органу податкових правопорушень суд вказує, що відповідачем не наведено обставин та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій вимогам податкового законодавства або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, нереальність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

У той же час, позивачем надано первинні та інші документи, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій, у т.ч. договори, первинні документи, акти приймання-передачі, оплати, документи щодо подальшого руху товару, їх використання у господарській діяльності, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та неправомірність формування позивачем витрат.

Що стосується простроченої кредиторської заборгованості, суд вказує таке.

Так, в ході проведення планової перевірки встановлено, що на балансі підприємства обліковано кредиторську заборгованість у сумі 29 555 124 грн, яка виникла до періоду, охопленого перевіркою (01.10.2017).

ПАТ «Донбасенерго» не надано жодних первинних документів (претензії, матеріали судових справ, акти звірок, додаткові угоди тощо), якими подовжено (перенесено) терміни позовної давності, в результаті чого зазначена кредиторська заборгованість набуває статусу заборгованості, по якій минув строк позовної давності та яка станом на 31.12.2020 підприємством не відображена у складі інших операційних доходів.

Зважаючи на це, відповідач дійшов висновку про те, що зазначена кредиторська заборгованість в сумі 29 555 124 грн набувала статусу заборгованості, по якій минув строк позовної давності, ПАТ «Донбасенерго» мало списати цю заборгованість та відобразити 29 555 124 грн у складі інших операційних доходів.

Вказана заборгованість в сумі 29 555 124 грн є заборгованістю перед постачальникам товарів (робіт, послуг), що склалась у період 2015-2016 років та місце поставки яких є населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (тимчасово окупована територія) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, що не заперечується відповідачем.

Як вказує позивач, зазначені зобов`язання сформовані ПАТ «Донбасенерго» за фактом здійснення господарських операцій у відповідних періодах, та, на дату проведення перевірки, не підтверджені первинними документами внаслідок втрати в березні 2017 року контролю над об`єктами структурних одиниць ПАТ «Донбасенерго», про що подано відповідні заяви до Національної поліції України про відкриття кримінальних проваджень щодо захоплення цілісних майнових комплексів Старобешівської ТЕС та інших структурних одиниць.

Одночасно ПАТ «Донбасенерго» втратило доступ до всієї документації, що знаходилась в захоплених будівлях. Структурними одиницями ПАТ «Донбасенерго» для встановлення переліку втрачених документів були створені комісії, залучені представники правоохоронних органів та складені відповідні акти про встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі.

З даного приводу суд зазначає таке.

Відповідно до норм Податкового кодексу України:

пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 - безнадійна заборгованість, зокрема - це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

пп. 14.1.13 - безоплатно надані товари - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладання таких договорів; безоплатно надані роботи (послуги) - це роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 - сума заборгованості одного платника податку перед іншим платником податку, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою;

п. 44.2 ст. 44 - для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування;

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 - об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

В акті перевірки податковий орган робить висновок, що приведені норми Податкового кодексу України вказують на те, прострочена кредиторська заборгованість - це безнадійна заборгованість та в податковому обліку підприємства підлягає відображенню у складі доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку.

Проте, суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Слід врахувати, що відповідно до норм п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на таких територіях, проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал підприємств.

У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов`язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв`язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з`явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Також, згідно з п. 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств. Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Відповідачем не спростовано той факт, що відповідно до чинного законодавства, проведення інвентаризації є наразі передчасним та безперешкодним.

Наведене вище також можна пов`язати з відсутністю первинних документів, про які йдеться в актах комісії щодо встановлення переліку документів та розслідування причин їх пропажі по структурних підрозділах позивача від 31.10.2019, 24.12.2019, 13.01.2020, 21.12.2020 (за участю представників Національної поліції України), з переліком документів, що були втрачені, та які наявні в матеріалах справи.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що облікувавши в бухгалтерському обліку кредиторську заборгованість на підставі первинних документів, в подальшому інвентаризації підлягає така заборгованість. Тобто, не заперечує необхідність проведення інвентаризації кредиторської заборгованості перед її списанням.

В той же час зазначає, що бухгалтерський облік на ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» ведеться централізовано, тому у підприємства є в наявності усі регістри синтетичного та аналітичного обліку. Між тим вказує, що, по-перше, ПАТ «Донбасенерго» могло звернутися до ПАТ «ДТЕК ДОНЕЦБКОБЛЕНЕРО» (код 00131268) та ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ДОНБАС» (код 00174668) (заборгованість по яких займає значну питому вагу у загальній сумі простроченої кредиторської заборгованості), які перереєстровані на території України в установленому законом порядку, з проханням про надання дублікатів (копій) первинних документів; по-друге, бухгалтерський облік на ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» ведеться централізовано, декларації з податку на прибуток підприємства та ПДВ подаються головним підприємством, податковий облік формується на підставі бухгалтерського обліку, який в свою чергу формується на підставі бухгалтерських регістрів, до яких внесено дані відповідно до первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції.

Суд відхиляє вказані доводи, адже вони є припущенням відповідача щодо можливості та необхідності наразі у проведенні позивачем інвентаризації вказаної заборгованості.

Разом з тим, як зазначено у листі Міністерства фінансів України від 29.06.2016 № 31-11410-07-10/18732 (https://document.vobu.ua/doc/13788), відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з`явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

З огляду на те, в тому числі, що Міністерство фінансів України рекомендує відображати активи та зобов`язання за даними бухгалтерського обліку до настання безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб підприємства до активів, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств, по аналогії питання, пов`язані з обліком кредиторської заборгованості, мають вирішуватись у періоді настання можливості для цього.

Між тим, в листі Державної казначейської служби України від 29.12.2018 № 16-08-06/22111 викладена позиція, що «Підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для їх проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду (п. 8 р. I Положення).

Враховуючи вищезазначене, списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, установ та організацій, які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції, можливе тільки у разі внесення змін у законодавчі та нормативно-правові акти.».

Отже, на думку суду, висновки акту перевірки про порушення ПАТ «Донбасенерго» пункту 3.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, яке полягає у не відображенні списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, та не проведенні нарахування інших операційних доходів, наразі є безпідставними.

Окрім цього, не є належно обґрунтованими доводи податкового органу у акті перевірки та/або спірному податковому повідомленні рішенні про наявність умислу у вчиненні вказаного податкового правопорушення, що давало б підстави для застосування штрафної санкції у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання, яка нарахована наростаючим підсумком.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021 № 246/32-00-07-01-02-32 та № 247/32-00-07-01-02-32 є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суд зазначає таке.

З огляду на порушення, на думку податкового органу, п. 44.1 ст. 44, абз. «б» п. 185.1 ст. 185, пп. 186.2.3 п. 186.2 ст. 186, п. 187.8 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 190.2 ст. 190, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. 208.2 ст. 208, позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 503 021 грн, зважаючи на що було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ППР від 09 серпня 2021 року № 243/32-00-07-01-02-32).

Правову оцінку встановленим порушенням щодо взаємовідносин з «ризиковими» контрагентами (ТОВ «АСДЕМ», ТОВ ВКФ «СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ») та щодо простроченої кредиторської заборгованості, судом надано вище.

В доповнення до наведених вище мотивів щодо нереальності господарських операцій з вказаними контрагентами (щодо заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість) суд вказує, що єдиною підставою документального підтвердження податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст.187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізуючи наведені норми, суд вказує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 24 січня 2018 року (справа № 2а-19379/11/2670), від 28 жовтня 2019 року (справа № 280/5058/18), від 26 лютого 2020 року (справа № 826/1308/18), від 06 травня 2020 року (справа № 640/4687/19).

Водночас, cам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Суд зазначає, що не може слугувати підтвердженням фактичної відсутності операцій наведене у акті перевірки встановлення податковим органами «відповідності платника податків (контрагента) критеріям ризиковості». Не можуть бути доказом безтоварного характеру господарських операцій і самі лише суб`єктивні посилання контролюючого органу на відсутність інформації про подальший рух товару.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, у разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, а не для ПАТ «Донбасенерго», про що вірно зазначає позивач.

Що стосується не віднесення до складу податкових зобов`язань суми ПДВ 128 226 грн. за лютий 2018 року по операції, пов`язаній з отриманням від нерезидента послуг на митній території України суд зазначає, що як вказано в акті перевірки, ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» не задекларувало податкові зобов`язання з ПДВ у рядку 6 Декларації (колонка Б) «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» за лютий 2018 року за отримані послуги на митній території України від нерезидента Corporate Communications International Limited у сумі 128 225,93 грн, шляхом не включення до складу податкових зобов`язань операції з контрагентом по події, яка відбулася раніше, а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг, яку отримано від нерезидента на митній території України (послуги з організації в рамках підготовки 9-го щорічного Українського енергетичного форуму 2018, 27 лютого - 01 березня 2018, готель «Інтерконтиненталь», м. Київ.) у сумі 641 129,66 грн, згідно з платіжним дорученням від 23.02.2018 № 5 на суму 19291,73 євро (курс на дату сплати 33,233394 грн).

Разом з тим, контролюючим органом не обґрунтовано виникнення саме податкових зобов`язань з ПДВ в даному періоді з вказаної отриманої послуги, за яку позивачем було сплачено кошти.

Стосовно включення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 3 968,63 грн, яку не підтверджено податковими накладними, слід вказати таке.

Згідно з підпунктом б) пункту 3.1.2.2 акту перевірки ПАТ «Донбасенерго», на порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України до податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 3 968,63 грн, яку не підтверджено податковими накладними, по постачальнику ТОВ «Текстиль-Контакт» (32043747), що призвело до завищення суми податкового кредиту за червень 2020 року на 3 969 грн.

23.06.2020 ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці ПРП «Енерготорг» оплатило:

- за рахунком № 17731 від 22.06.2020 передоплату на рахунок ТОВ «Текстиль-Контакт» за замовлену текстильну продукцію в сумі 21 854,33 грн., в т.ч. ПДВ 3 642,39 грн;

- за рахунком № 17763 від 22.06.2020 передоплату на рахунок ТОВ «Текстиль-Контакт» за замовлену текстильну продукцію в сумі 1 957,42 грн, в т.ч. ПДВ 326,24 грн.

Отримавши оплату ТОВ «Текстиль-Контакт» 23.06.2020 виписало дві податкові накладні: № 1745 на суму 21 854,33 грн, в т.ч. ПДВ 3 642,39 грн та № 1746 на суму 1957,42 грн, в т.ч. ПДВ 326,24 грн.

24.06.2020 ТОВ «Текстиль-Контакт» здійснив постачання замовленої текстильної продукції, що підтверджується видатковими накладними від 24.06.2020 № 10852 та № 10853.

Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено законність підстав виключення із складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Текстиль-Контакт» на загальну суму 3 969 грн. за червень 2020 року.

Зважаючи на зазначене вище в сукупності (щодо оцінки правомірності збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість), податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021 № 243/32-00-07-01-02-32 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо відсутності реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 2 671 291,83 грн., а саме:

- в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні податкові накладні на неплатників на загальну суму ПДВ 2 569 224,61 грн., у т.ч: за жовтень 2017 року - 805 699,33 грн., за листопад 2017 року - 951 093,79 грн. та за грудень 2017 року - 812 431,49 грн.;

- в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні податкові накладні на платників з податку на додану вартість на суму 102 067,22 грн, у т.ч: за жовтень 2017 року - 56 082,27 грн, за листопад 2017 року - 36 144,56 грн та за грудень 2017 року - 9 840,39 грн.

Тобто, ПАТ «Донбасенерго» задекларувало податкові зобов`язання у сумі ПДВ 2 671 291,83 грн за операціями з постачання товарів/послуг у Додатку 5 декларації з ПДВ за вказаний період, але не зареєструвало податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

ПАТ «Донбасенерго» у позові не спростовано факти не реєстрації податкових накладних.

Відповідно до статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За правилами статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку. Підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов`язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункти 201.1, 201.10 статті 201 ПК України). В подальшому податкові зобов`язання відображаються у податковій декларації за звітний період і підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідальність за відсутність реєстрації податкової накладної встановлена пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України.

Згідно з п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податку (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Так, відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач мотивує наявністю обставин непереборної сили. Окрім цього вказує на наявність від`ємної суми реєстраційного ліміту, що було обумовлено наявністю податкового боргу, а також бездіяльністю Державної податкової служби України, яка не включила до Переліку виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений, такі податкові накладні.

Суд зазначає, що за наведеного обґрунтування позовних вимог та з урахуванням встановлених судом обставин, відсутні підстави вважати, що неналежне виконання податкового обов`язку з боку позивача зумовлене обставинами, за які відповідає держава, більше того, що стосується наявності від`ємної суми реєстраційного ліміту, що було обумовлено наявністю у позивача податкового боргу.

Суд також зазначає, що правомірність застосування до ПАТ «Донбасенерго» штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних було предметом розгляду Верховним Судом (постанова від 06 червня 2023 року у справі № 280/4556/19), де розглядалось питання відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в ЄРПН за періоди: серпень 2015 року - січень 2016 року, квітень 2016 року - червень 2016 року. За результатами касаційного розгляду скарга податкового органу була задоволена.

Разом з тим, у постанові від 21 березня 2024 року у справі № 280/7271/21 Верховний Суд вказав, зокрема: «За наведеного обґрунтування позовних вимог та з урахуванням встановлених судами обставин, відсутні підстави вважати, що неналежне виконання податкового обов`язку з боку позивача зумовлене обставинами, за які відповідає держава. ПАТ «Запоріжжяобленерго», здійснюючи свою діяльність у сфері проводового електрозв`язку з 17 травня 2000 року, не могло не усвідомлювати специфічних умов її державного регулювання та мало планувати свою господарську діяльність з їх урахуванням з метою забезпечення можливості належного виконання свого податкового обов`язку. За невиконання встановленого державою обов`язку запроваджена нею ж відповідальність не настає лише у тому випадку, коли держава не створила умов для виконання такого обов`язку. Саме ж собою здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником своїх обов`язків у податкових відносинах.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 520/3640/19 та від 25 квітня 2023 року у справі № 820/2513/17.».

Суд відхиляє доводи позивача, що контролюючий орган повинен був додати до податкового повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 244/32-00-07-01-02-32, окрім розрахунку штрафних санкцій, перелік податкових накладних/розрахунків коригування, які ПАТ «Донбасенерго» необхідно зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також те, що відсутність такого додатку, а отже, і зазначення у тексті податкового повідомлення-рішення конкретних податкових накладних, унеможливлює належне виконання податкового повідомлення-рішення, а, отже є підставою для визнання протиправним та скасування такого податкового повідомлення-рішення, за їх необгрунтованістю.

З огляду на вищезазначене, суд погоджується з наявністю встановлених відповідачем порушень щодо не реєстрації податкових накладних, а тому податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 244/32-00-07-01-02-32 не підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 240/32-00-07-01-03-29, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3000 грн за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції», суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3.1.3.2 акту перевірки перевіркою встановлено порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України - незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу № 1007845 своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, трьох електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального, а саме звітів № 9188919363 за квітень 2020 року, № 9188919493 за травень 2020 року та № 9173867269 за червень 2020 року.

При цьому актом перевірки встановлено, що зазначені звіти було фактично подано 22.07.2020 (по звіту за червень 2020) та 06.08.2020 (по звітам за квітень та травень 2020).

Відповідно до абзаців першого, п`ятого, сьомого-десятого, тринадцятого і чотирнадцятого підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

Відповідно до пункту 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Відтак законодавець чітко встановив обов`язок щодо подання суб`єктом господарювання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового та встановив відповідальність за його несвоєчасне виконання.

Тобто, штраф застосовується за кожний неподаний електронний документ.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 01.08.2024 у справі № 340/10908/21.

Оскільки розпорядник акцизного складу зобов`язаний щоденно подавати контролюючому органу електронний документ, що містить дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, тому штраф у розмірі 1000 грн накладається за кожен такий випадок, тобто за кожен день, за який не було подано відповідний документ.

Тому, суд відхиляє як необґрунтоване твердження позивача про те, що подача відповідних електронних документів до початку проведення перевірки виключає відповідальність за нормою пункту 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України, так само як і твердження про те, що відповідальність за дане порушення настає лише в разі неподання електронного документу.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 245/32-00-07-01-02-32 (форма «ПС»), яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340 грн за земельним податком з юридичних осіб, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3.1.4.7 акту перевірки ПАТ «Донбасенерго» порушило п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України в частині неподання декларації з плати за землю на земельні ділянки, які розташовано у м. Щастя Луганської області, за 2018 рік.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій позивач вказує, що чинне на лютий 2018 року законодавство не визначало чітко питання подання податкової декларації по земельним ділянкам, які розташовано на лінії зіткнення. Лише в подальшому органами державної податкової служби почали надаватись індивідуальні податкові консультації, в яких контролюючі органи вважають розташування земельних ділянок на території населених пунктів на лінії зіткнення окремою пільгою щодо сплати податку та рекомендують подавати податкові декларації по таким земельним ділянкам з нульовим значенням суми податку. Остаточно це питання було вирішено законодавчо лише з 23.05.2020.

Відповідно до пп. 38.7 ст. 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

У зв`язку з цим платники податків - юридичні особи, об`єкти оподаткування яких розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, починаючи з 1 березня 2020 року самостійно обчислюють суму податку плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення) і подають до 20 квітня 2020 року контролюючому органу за місцем реєстрації об`єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, починаючи з 1 березня 2020 року.

Податкова декларація з плати за землю:

за 2017 рік була своєчасно подана Структурною Одиницею ПАТ «Донбасенерго» Підприємством Робочого Постачання «Енерготорг» (код за ЄДРПОУ 00132724) 15.02.2017 № 9020294455, уточнююча - 22.06.2017 №9119562491;

за 2017 рік була своєчасно подана Структурною Одиницею ПАТ «Донбасенерго» «ДОНБАСЕНЕРГОспецремонт» (код за ЄДРПОУ 05470986) 15.02.2017 № 90109752832, уточнююча - 22.06.2017 № 9119572560;

за 2018 рік не подана;

за 2019 рік була своєчасно подана ПАТ «Донбасенерго» 20.02.2019 № 902544815;

за 2020 рік була своєчасно подана ПАТ «Донбасенерго» 14.02.2020 № 9024972690, уточнююча - 15.07.2020 № 9168624963.

Перевіркою додержання підприємством строків подання декларації з плати за землю встановлено порушення п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України в частині неподання декларації за 2018 рік.

Згідно з п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Отже, обов`язок подачі декларації з плати за землю був визначений чинним законодавством, тому застосування до позивача штрафної санкції за її неподачу за 2018 рік є правомірним.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 09.08.2021 № 000421/32-00-07-01-01-32 (форма «ПС»), до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн. за податком з доходів фізичних осіб.

Згідно з пунктом 51.1 статті 51 Податкового кодексу України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 119.1. ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

З аналізу вказаної норми вбачається, що відповідальність може настати лише у разі якщо такі неповні, недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Варто зазначити, що норма, визначена у пункті 119.1. ст. 119 Податкового кодексу України має складний характер, тобто, визначає кілька обставин, за одночасної наявності (відсутності) яких діє диспозиція, а саме: об`єктивну сторону діяння платника податків (неподання, подання з порушенням встановлених строків, або подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку) та умову, за якої настає відповідальність за встановленні діяння -зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Відтак, з метою застосування гіпотези вказаної норми права, необхідно встановлювати сукупність елементів - протиправне діяння платника податків (дія або бездіяльність), наслідки (зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку), а також причинно-наслідковий зв`язок між діянням платника податків та наслідками.

Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 09 жовтня 2018 року у справі № 806/1013/17, від 23 квітня 2019 року у справі № 826/5251/15 та від 06 квітня 2021 року у справі № 809/942/17.

За висновками п. 3.1.4.11 акту перевірки ПАТ «Донбасенерго» порушило п. 51.1. ст.51 та пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України при поданні податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою № 1ДФ) в період з 01.10.2017 по 31.12.2020 з недостовірними відомостями, що не призвело до порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб.

Зокрема, за І - III квартали 2018 року подано звіти за формою № 1ДФ, які містили помилки в реєстраційному номері облікової картки платника податків (РНОКПП).

На думку суду, подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою № 1ДФ) (помилки в реєстраційному номері облікової картки платника податків) може бути наслідком зміни платника податку, а тому застосування штрафної санкції за таке правопорушення є правомірним.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу, зазначених в акті та безпідставність заявлених позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 09.08.2021 № 244/32-00-07-01-02-32, № 240/32-00- 07-01-03-29, № 245/32-00-07-01-02-32, № 000421/32-00-07-01-01-32,, внаслідок чого, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін суд вважає, що ключові аргументи доводів та міркувань учасників процесу отримали достатню оцінку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 22700,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.08.2021 № 6598.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору (у відсотковому відношенні до суми задоволених вимог) у розмірі 21360,70 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (ідентифікаційний код 23343582, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, буд. 6) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код 43968079, місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 57) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021 № 246/32-00-07-01-02-32, яким Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» збільшено грошове зобов`язання у розмірі 6581120,50 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - 3890319,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2690801,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021 № 247/32-00-07-01-02-32, яким Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 14223368,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09.08.2021 № 243/32-00-07-01-02-32, яким Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» збільшено грошове зобов`язання у розмірі 1878776,25 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - 1503021,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 375755,25 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» судовий збір у сумі 21360 (двадцять одна тисяча триста шістдесят) гривень 70 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 02.05.2025.

Суддя О.М. Качанок