Рішення

від 18.04.2025 по справі 496/7956/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/7956/23

Провадження № 2/496/942/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

повний текст

18 квітня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Буран В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Рогачко О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Бобуйок А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ виробничо комерційна агрофірма «Маяки» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку та про стягнення неодержаного доходу та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:

- усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 4,6223 га;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 01.11.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ВКА «Маяки»;

- зобов`язати ТОВ ВКА «Маяки» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,6223 га;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 неодержаний дохід від невикористання належної йому земельної ділянки площею 4,6223 га, за 2020-2022 роки в загальній сумі 265 807,89 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що він є власником земельної ділянки площею 4,6223 га., яка розташована на території Маяківської сільської ради Одеського (колишнього Біляївського) району Одеської області.

27.07.2022 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався про те, що вказана земельна ділянка знаходиться в оренді у відповідача згідно договору оренди від 01.11.2019 року. Вказаний договір оренди він не підписував та не мав наміру підписувати. Дізнавшись про вказані протизаконні дії відповідача, він звернувся до органів Національної поліції України з заявою про вчинення злочину від 27.07.2022 року, а саме підроблення документів. За вказаною заявою було внесено запис до ЄДРДР від 29.07.2022 року за №12022162250000479 за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України. Постановою слідчого у вказаному кримінальному провадженні було призначено почеркознавчу експертизу. Висновком експерту встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 01.11.2019 р. та акт приймання передачі в натурі (на місцевості) земельної ділянки від 01.11.2019р. він не підписував. Відповідач використовував земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 та вирощував на ній сільськогосподарські культури з метою отримання прибутки. Таким чином, ОСОБА_1 внаслідок дій ТОВ ВКА «Маяки» не отримував чистий прибуток від використання належної йому земельної ділянки за 2020 2022 роки в сумі 265807,89 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

27.02.2024 року до суду надійшов відзив від директора ТОВ ВКА «Маяки» - ОСОБА_2 в якому він пояснив, що спірна земельна ділянка площею 4,6223 га. перебувала в користуванні ТОВ «ВКА «Маяки», ще на підставі договору оренди землі від 26.04.2007 року укладеного з ОСОБА_3 , яка була власником земельної ділянки та від якої ділянка була отримана у спадщину ОСОБА_1 на 9 років з правом пролонгації. Про це зокрема йде мова в договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВКА «Маяки» від 25.11.2010 року, земельна ділянка (право користування нею) входило до земельного пулу сільськогосподарського підприємства, корпоративні права, якого набувалися ТОВ «РСК «Капітан». Позивач - ОСОБА_1 є родичем (зятем) генерального директора ТОВ «РСК «Капітан» - Кобилянського В.О. та директора ТОВ «ВКА «Маяки» Кобилянського А.О. ОСОБА_3 заповіла свою земельну ділянку ОСОБА_1 і передала в оренду. ОСОБА_1 в свою чергу, передав земельну ділянку в суборенду на підставі договору суборенди від 07.11.2017 року (укладеного на 45 років). В зв?язку зі смертю ОСОБА_3 , договір суборенди був розірваний за взаємною згодою сторін відповідно до угоди про дострокове розірвання від 02.09.2019 року. Земельна ділянка одразу ж була передана в користування ТОВ «ВКА «Маяки» згідно договору оренди від 01.11.2019 року. Наведене свідчить про існування тривалих договірних відносин між ОСОБА_3 , ТОВ «ВКА «Маяки» та ОСОБА_1 . Весь цей час ОСОБА_1 не заявляв про намір використовувати земельну ділянку або про її неправомірне використання (навіть з 2019 року до липня 2022 року). Через погіршення сімейних відносин в родині, пов`язаних зокрема з питанням законності заволодіння ОСОБА_1 низкою об`єктів сімейного бізнесу (судові справи розглядаються Господарським судом Одеської області і Біляївським районним судом Одеської області) «з`явилось» питання підробки підпису на договорі оренди земельної ділянки. Проте, вказані обставини не відповідають дійсності. Відповідний договір оренді ОСОБА_1 був переданий до ТОВ «ВКА «Маяки» для здійснення державно реєстрації права оренди і подальшого використання земельної ділянки.

ТОВ «ВКА «Маяки» після здійснення державної реєстрації права оренди приступило до використання земельної ділянки згідно умов договору оренди. Протягом всього часу ТОВ «ВКА «Маяки» відкрито і добросовісно використовувало спірну земельну ділянку, про що ОСОБА_1 , як її власнику було достеменно відомо з моменту укладання договору оренди. ТОВ «ВКА «Маяки» сплачувало податки за спірну земельну ділянку. ТОВ «ВКА «Маяки» зверталось на адресу ОСОБА_1 з проханням повідомити реквізити за якими має бути сплачена орендна плата за укладеними договорами оренди землі. 02.01.2023 року була сплачена орендна плата за користування земельною ділянкою за 2020 - 2022 роки.

17.11.2023 р. ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до Біляївського районного суду Одеської області. Листом від 06.12.2023 року ОСОБА_1 повідомив, що договір оренди відповідної земельної ділянки він не укладав і що 16.11.2023 р. плату за користування спірною земельною ділянкою він повернув ТОВ «ВКА «Маяки». 10.09.2021р. ОСОБА_1 було подано виправлена декларація за період 01.01.2020 04.12.2020, дохід від надання майна в оренду 23106 грн.

Інших орендних відносин між ОСОБА_1 і ТОВ «ВКА «Маяки» не було. В Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №305969063 від 27.07.2022 року йде мова про реєстрацію права оренди земельної ділянки з 21.01.2020 року (тобто майже 3 роки особа, яка нібито мала на меті отримати прибуток від використання ділянки, навіть не спробувала приступити до використання своєї земельної ділянки і не зверталась протягом цього часу до ТОВ «ВКА «Маяки» з приводу підстав використання земельної ділянки). За таких обставин посилання, що « ОСОБА_1 вирощував би на земельній ділянці соняшник» не обґрунтовується жодними належними і допустимими доказами. Як зазначає позивач «оскільки ОСОБА_1 є головою фермерського господарства «Колос-2021», а отже є фахівцем у вказаній галузі, йому звичайно відомо, які земельні ділянки використовуються ним і його фермерським господарством і хто сплачує за земельні ділянки податки. У зв`язку з викладеним просить відмовити в позові (а.с.85-88).

14.03.2024р. до суду надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_1 в якому він пояснює, що відповідач зазначає про те, що ОСОБА_1 в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 10.09.2021 року, вказав про отриманий в 2020 році дохід від ТОВ ВКА «Маяки» в сумі 23106,00 грн. З вказаним твердженням відповідача позивач погоджується, проте жодного доказу з боку відповідача щодо того, що вказана сума була нарахована відносно спірної земельної ділянки надано не було. 21.10.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ ВКА «Маяки» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,5584 га кадастровий номер 5121083900:01:003:0077 терміном на 7 років. Оскільки, зазначений договір був укладений згідно з нормами чинного законодавства та підписаний особисто ОСОБА_1 , то й у вказаній вище декларації ОСОБА_1 вказав суму нарахованого йому доходу від оренди земельної ділянки за 2020 рік. Вказана сума була зазначена відповідно до відомостей про нараховані фізичній особі доходів за 2020 рік, яка була отримана в органах ДПС для заповнення декларації. Жодної орендної плати, ані в 2020 році, ані в 2021 році від ТОВ ВКА «Маяки» він не отримував та зворотного відповідачем не було доведено. Листом від 06.09.2023 року, він повідомляв TOB «ВКА «Маяки» про відсутність у нього бажання продовжити дію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121083900:01:003:0077, відповідача також було повідомлено про встановлення факту підробки договору оренди земельної ділянки, яка є предметом розгляду цієї справи та було висловлено прохання негайно повернути цю земельну ділянку та не проводити на ній жодних дій. Після того, як ОСОБА_1 дізнався про нібито укладення ним договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, він неодноразово усно звертався до голови ТОВ ВКА «Маяки» з проханням повернути йому цю земельну ділянку, проте, вказана особа лише погоджувалась з фактом підробки документа та обіцяла повернути земельну, чого так і не зробила. ТОВ ВКА «Маяки» сплатила позивачу орендну плату за оренду земельної ділянки, яке обробляється вказаним товариством лише 02.01.2023 року, докази чого надає сам відповідач.

Після детального аналізу відомостей про рух коштів по рахунку, що належить позивачу, він платіжною інструкцією 0.0.3308198100.1 від 16.11.2023 року повернув відповідачу помилково сплачену ним оренду плату за 2020-2022 роки щодо земельної ділянки кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, оскільки договір вказаної земельної ділянки не укладався. Відповідач повторно 20.11.2023 р. перерахував позивачу вказану помилково сплачену орендну плату. ОСОБА_1 заявою 06.12.2023 року письмово вказав відповідачу, про вказані вище обставини, повідомив йому про фактичне не укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3121083900:01:003:0047, про підроблення вказаного договору та вдруге повернув йому помилково сплачену орендну плату за оренду цієї земельної ділянки платіжною інструкцією №0.0.3345806741.1 від 08.12.2023 року.

Вказані обставини спростовують твердження ТОВ ВКА «Маяки» про те, що ніби - то вказаним господарством було сплачено в 2020-2021 роках орендну плату за спірною земельною ділянкою. Крім того, в період з 2020 по 2022 рік включно, відповідачем не сплачувалась ОСОБА_1 жодна орендна плата за будь-які земельні ділянки. Помилково сплачена орендна плата за неукладеним договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, яка є предметом розгляду цієї справи, була повернута відповідачу з відповідними роз`ясненнями. Сторонами в жодний спосіб не досягалась згода щодо умов оренди цієї ділянки, сам договір оренди земельної ділянки позивачем не підписувався, що чітко визначено висновком експерту у кримінальному провадженні №12022162250000479, оренда плата за відповідним підробленим договором позивачем не прийнята та була повернута відповідачу. Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5121083900:01:003:0047 ОСОБА_1 не підписувався. У зв`язку з викладеним просить позовні вимоги задовільнити в повному обсязі (а.с.178-180).

Ухвалою Біляївського районного суду від 22.11.2023 року відкрито загальне позовне провадження (а.с.61).

Ухвалою Біляївського районного суду від 01.11.2024 року було закрито підготовче провадження у справі (а.с156).

Позивач в судовому засідання на позові наполягав та пояснив, що його підпис на договорі оренди є підробленою. В 2019 році цей договір з`явився та був підписаний не ним, у нього було бажання продати цю земельну ділянку, тому звернувся до ОСОБА_4 та запропонував продати землю, але останній йому сказав, що неможливо продати цю земельну ділянку, бо там є договір оренди, який підписав ОСОБА_1 . Договору у нього не було, він звернувся в поліцію, щоб провели експертизу. Таким чином, ця земельна ділянка знаходиться вже 8 років в ТОВ «Маяки», а позивач жощдного разу не отримував орендну плату.

В судовому засіданні директор ТОВ АФ «Маяки» - Кобилянський Анатолій Олександрович позовні вимоги не визнав та пояснив, що проект договору був переданий ОСОБА_1 в м. Одеса. На підприємстві склалась така практика, що договори, документи, які потрібно підписати іншою стороною, залишають охороні, звідки документи забирає інша сторона, підписує, та повертає таким же шляхом. У цій спосіб підписувався і спірний договір. По цьому договору ТОВ АФ «Маяки» сплачували всі податки, ОСОБА_1 не висловлював ніяких претензій с ьцого приводу, показував доходи які отримував за договром у своїх деклараціях. У зв`язку з викладеним просить відмовити ОСОБА_1 в позові.

Представник відповідача ТОВ виробничо комерційна агрофірма «Маяки» - адвокат Коломійчук А.С. у судовому засіданні підтримав заперечення викладені у відзиві на позов, вважає, що позивачем заявлено таким чином вимоги, що не підлягають задоволенню, та є неефективними. Верховний суд зазначив, що такі позовні заяви не підлягають задоволенню, оскільки до 2013 року здійснювалась державна реєстрація догорів оренди, наразі реєструється право оренди, справа 663/3745/19. Зазначає, що належним способом захисту є вимога про визнання відсутності права оренди.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 пояснили в судовому засіданні, що вони працюють охоронцями в фірмі «Капітал», що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була домовленість про те, що на охороні будуть залишати різні документи, сторони будуть їх забирати, підписувати та повертати таким же чином, через охорону.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, представників допитавши свідків, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №006370 видане ОСОБА_3 , розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації від 15.03.2004 року №158/2004, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,62 га. на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області (а.с.91-92).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.07.2019 року, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,6223 га. кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, що розташована на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області (а.с.11)

Договором суборенди землі від 07.11.2017 року орендар ОСОБА_1 передав та суборендар ТОВ ВКА «Маяки» прийняв земельну ділянку (кадастровий номер 5121083900:01:003:0047), яка розташована на території Маяківської сільської ради, загальною площею 4,6223 га, строком на 45 років (а.с.95-98). Про що також було підписано Акт передачі прийому в натурі (на місцевості) земельної ділянки, переданої в суборенду, підписувачі: орендар земельної ділянки ОСОБА_1 та суборендар ТОВ ВКА «Маяки» (а.с.99).

Угодою про дострокове розірвання договору суборенди земельної ділянки (пай) №б/н від 07.11.2017 року, суборендар ТОВ ВКА «Маяки» та орендар ОСОБА_1 , домовились достроково розірвати договір суборенди земельної частки (а.с.100).

Відповідно Акту прийому передачі об`єкта суборенди (земельної ділянки-паю), який підписали суборендар ТОВ ВКА «Маяки» та орендар ОСОБА_1 , земельну ділянку повернуто власнику відповідно до угоди про дострокове розірвання договору суборенди земельної ділянки від 02.09.2019 року (а.с.101).

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 185976237, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 147140051210, земельна ділянка кадастровий номер 5121083900:01:003:0047, що розташована на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області, суборенди земельної ділянки строк дії на 45 років, суборендар ТОВ ВКА «Маяки», орендар по договору оренди: ОСОБА_1 (а.с.102-103).

Висновком експерта від 05.07.2023 р. № СЕ-19/116-23/9390-ПЧ було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець ОСОБА_1 » в договорі оренди земельної ділянки від 01.11.2019 р., виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, з наслідуванням справжнього підпису самого ОСОБА_1 .

Підпис від імені ОСОБА_1 в акті приймання-передачі в натурі ( на місцевості) земельної ділянки від 01.11.2019 р. виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. з наслідуванням справжнього підпису самого ОСОБА_1 (а.с.19-27 том 1)

Зазначені обставини, на думку позивача є підставою для повного задоволення його позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч.1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Об`єднана палата звертає увагу на те, що належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

У п. 2 прохальної частини позову, ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідача повернути йому спірну земельну ділянку, скасувати державну реєстрацію договору спірного договору оренди б/н від 01.11.2019 р.

Об`єднана палата ВС у справі № 567/3/22 провадження: 61-5252ск23 від 19 лютого 2024 р. звертає увагу на те, що належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача;

Позовна вимога про скасування державної реєстрації від 24.01.2020 року реєстратора Цибульник Л.Г. щодо держаної реєстрації іншого речового права за відповідачем щодо спірної земельної ділянки, з одночасним припиненням такого права, не є належним способом захисту порушеного права, а вимога про зобов`язання ТОВ АФ «Маяки» повернути позивачу спірну земельну ділянку є похідною.

У тій же Постанові справі № 567/3/22 провадження: 61-5252ск23 від 19 лютого 2024 р. Верховний суд також надав оцінку такої категорії , як загальні засади (принципи) цивільного законодавства.

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Об`єднана палата зауважує, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18),постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18). З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19).

Так з копій декларацій за 2019, 20220 рік, які ОСОБА_1 подав відповідно до вимог діючого законодавства, вбачається, що він отримав від ТОВ ВК Агрофірма «Маяки» дохід від надання майна в оренду - 26080 грн. у 2019, (а.с.72 том 2) та 23106 грн. у 2020 році (а.с.112 том 2).

Отже, ОСОБА_1 знав про наявність вказаного договору, оскільки заповнював декларацію особисто. Але тривалий час ніяких дії щодо спірної ділянки не здійснював.

У своїх запереченнях на відзив, позивач зазначає, що вказаний у деклараціях дохід за здачу в оренду майна, за 2019, 2020 рік, на які посилаються представник відповідача, фактично є доходом від надання в оренду ТОВ ВК Агрофірма «Маяки» іншої земельної ділянки, яка укладена 21.10.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ ВК Агрофірма «Маяки» площею 4,5584 га кадастровий номер 5121083900:01:003:0077 терміном на 7 років. Оскільки, зазначений договір був укладений згідно з нормами чинного законодавства та підписаний особисто ОСОБА_1 , то й у вказаній вище декларації ОСОБА_1 вказав суму нарахованого йому доходу від оренди земельної ділянки за 2020 рік. Вказана сума була зазначена відповідно до відомостей про нараховані фізичній особі доходів за 2020 рік.

Суд критично ставиться до такого твердження, оскільки позивач, зазначаючи, що відповідачем не надано договору від 21.10.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ ВК Агрофірма «Маяки» площею 4,5584 га кадастровий номер 5121083900:01:003:0077 терміном на 7 років, сам також не надав вказаного договору на підтвердження своїх заперечень і спростування заяв відповідача.

Як вже зазначалось вище, ст. 81 ЦПК України визначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше)».

Об`єднана палата нагадує, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Очевидно, що дії позивача, який уклав 24 грудня 2013 року додаткову угоду до договору оренди землі від 19 листопада 2007 року № 61, а згодом пред`являє позов про визнання договору оренди землі від 19 листопада 2007 року № 61 неукладеним, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткової угоди та отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісним. Договір оренди землі від 19 листопада 2007 року № 61 є укладеним після досягнення сторонами усіх істотних умов, а це відбулося 19 листопада 2007 року за життя орендодавця і за його підписом і підстав вважати спірний договір неукладеним немає (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18)).

Узагальнюючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку, належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Оскільки, позовна вимога про стягнення з відповідача неодержаного доходу від невикористання земельної ділянки є похідною від задоволення інших вимог, вона також не підлягає задоволенню.

Ураховуючи, що від штатної кількості 11 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки 6, відсутності у складі суду секретаря судового засідання, показники навантаження перевищують нормативні у 5 разів, передачу справ інших 2 суддів, що створило додаткове навантаження, суд першої інстанції був позбавлений можливості виготовити рішення у строки, передбачені національним законом.

Керуючись 263 - 268 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

У позові ОСОБА_1 до ТОВ виробничо комерційна агрофірма «Маяки» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання земельною ділянкою, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку та про стягнення неодержаного доходу та судових витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.05.2025 року.

Суддя В.М. Буран