Рішення

від 16.04.2025 по справі 295/3302/25

НЕ ВКАЗАНО

Справа №295/3302/25

Категорія 139

2-а/295/118/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомир Перекупка І.Г., за участю секретаря Конончук Ю.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Чемеріс І.Ю., представника відповідача Григор`євої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Богунського районного суду м. Житомир адміністративний позов ОСОБА_1 до Муніціпальної інспекції Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до Муніціпальної інспекції Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія РАП № 2470272672 від 25 червня 2024 р. В обгрнутування позовних вимог вказала, що за нею, ОСОБА_1 зареєстровано правовласності наавтомобіль FORD-FOCUS,д.н.з. НОМЕР_1 .Автомобіль перебуваєу спільномуз їїчоловіком, ОСОБА_2 ,користуванні.25 червня 2024 р. завідувачем сектору - інспектором з паркування сектору контролюза паркуваннямМуніципальної інспекціїЖитомирської міськоїради ГончарукОлександром Олександровичем,розглянувши справупро адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,виніс постанову-серія РАП№ 2470272672,якою встановив,що 18червня 2024р.об 11.43год.транспортним засобомFORD-FOCUS,номерний знак НОМЕР_1 здійсненозупинку врайоні будинку,що знаходитьсяза адресою:м.Житомир,вул.Бориса Лятошинського,4,чим порушеновимоги підпункту«и» пункту15.9розділу 15Правил дорожньогоруху,затверджених постановоюКМУ від10.10.2001р.№ 1306безпосередньо вмісці виїздуз прилеглоїтериторії.Чим скоїлаадміністративне правопорушення,відповідальність заяке передбаченов ч.3ст.122КУпАП.Фотозйомка та/абовідеозапис здійснювавсяза допомогоюПАК «Інспектор»86QАС4670NХА23F0029.Її, ОСОБА_1 ,визнано винноюу вчиненніадміністративного правопорушеннята застосованодо неїадміністративне стягненняу виглядіштрафу врозмірі 680грн.27лютого 2025р.вона ОСОБА_1 отримала вищезазначенупостанову.До постановине доданожодного доказу,а лишевказано,що здійсненофотофіксацію порушеннявідповідним пристроєм.Позивачка звернулаувагу,що вдень вчиненняправопорушення транспортнимзасобом керувавїї чоловік ОСОБА_2 ,вона жніякого порушенняПравил дорожньогоруху нескоювала,автомобілем некерувала. ОСОБА_2 сплатив визначенусуму штрафу.Позивачка проситьскасувати постановупро накладення адміністративного стягнення серія РАП № 2470272672 від 25 червня 2024 р.

В судовому засіданні позивачка, представник позивача наполягали на задоволені позовних вимог, обгрунтовуючи свою позицію наданими суду доказами.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог. Свою позицію підтримала під час судового засідання та виклала у відзиві на позовну заяву. (а. с. 20-26).

Суд, вислухавши позицію позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП № 2470272672 від 25 червня 2024 р., дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено.

Згідно постановипро накладенняадміністративного стягненнясерія РАП№ 2470272672від 25червня 2024р. завідувач сектору - інспектор з паркування сектору контролю за паркуванням Муніципальної інспекції Житомирської міської ради Гончарук О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виніс постанову - серія РАП № 2470272672, якою встановив, що 18 червня 2024 р. об 11.43 год. транспортним засобом FORD-FOCUS, номерний знак НОМЕР_1 здійснено зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, 4, чим порушено вимоги підпункту «и» пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території. Чим скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено в ч. 3 ст. 122 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. (а. с. 6).

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 27 лютого 2025 р. вона отримала постанову від 25 червня 2024 р. серія РАП № 2470272672. До постанови не було додано жодного доказу, а лише вказано, що здійснено фотофіксацію порушення відповідним пристроєм.

Позивачка наполягала, що в день вчинення правопорушення 18 червня 2024 р. транспортним засобом FORD-FOCUS, номерний знак НОМЕР_1 керував її чоловік ОСОБА_2 , вона ж ніякого порушення Правил дорожнього руху не скоювала, автомобілем не керувала. Її чоловік, ОСОБА_2 сплатив визначену суму штрафу.

Згідно квитанції від 20.06.2024 р. час. 15.47.26 ОСОБА_2 сплатив штраф у сумі 680 грн. (а. с. 44).

В постанові Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.07.2019 р. у справі № 757/2757/16-а, в якій встановлено: «Щодо суду апеляційної інстанції, то колегія суддів вважає помилковим його висновок про те, що підпис на постанові у справі про адміністративне правопорушення та сплата штрафу означає згоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення. Такий висновок суперечить положенням ст. 71 КАС України щодо обов`язку саме відповідача доводити правомірність свого рішення».

Частина 2 ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23- рн/2010 зазначено, що притягнення до адміністративної відповідальності власника транспортного засобу через те, що він є власником незаконно. Відповідальність в даному випадку повинен нести не власник транспортного засобу, а безпосередньо особа, яка керувала таким автомобілем на момент фіксації такого правопорушення спеціальними фото або відео засобами.

Згідно ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів.

За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена в частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає, що у разі якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (зі змінами та доповненнями).

За правилами п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (зі змінами) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Розділом 15 пункт 15.9 «Зупинка заборонена» п. «и» Правил дорожнього руху України передбачено…ближче 10 м від виїзду з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Оскільки водій транспортного засобу під час виїзду з прилеглої території повинен дати дорогу транспортним засобам і пішоходам, а під час в`їзду на неї пішоходам, які ідуть по тротуару, то транспортні засоби, що стоять не повинні створювати йому обмеження в оглядності проїзної частини, а тим більше створювати перешкоди під час виїзду з прилеглої території або в`їзд на неї.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зі змісту ч. 1 ст. 9 КАС України свідчить, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

Диспозиція ст. ст. 73, 77 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідність відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуваннямвстановленного судом,керуючись принципамизаконності тасправедливості,судом небуло встановленовини ОСОБА_1 в порушені вимог підпункту «и» пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху у зв`язку з чим постанова інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням Муніціпальної інспекції Житомирської міської ради Гончарук О.О. про накладення адміністративного стягнення серія РАП № 2470272672 від 25 червня 2024 р. за ч. 3 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, Закону України«Про дорожнійрух», Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 130, ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 276, 279-1, 280, 283, 287, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 19, 20, 73, 160, 161, п. 3. ч. 3 ст. 286 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Муніціпальної інспекції Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовільнити.

Скасувати постанову від 25 червня 2024 р. серія РАП № 2470272672 складену завідувачем сектору - інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням Муніципальної інспекції Житомирської міської ради Гончарук Олександром Олександровичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. по справі про порушення вимог ч. 3 ст. 122 КУпАП (підпункту «и» пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст іршення виготовлено 21.04.2025.

Суддя Богунського районного

суду м.Житомира І.Перекупка