Ухвала

від 05.05.2025 по справі 1-43/11

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа № 1-43/11

Номер провадження 1-в/547/10/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 рокус-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

представник персоналу органу пробації ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_4 ,

засуджений ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області клопотання начальника Кременчуцького районного сектору № 3 філії Державної установи "Центр пробації" в Полтавській області ОСОБА_3 про вирішення питання про звільнення від призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку від 12.05.2011 стосовно,

ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бодайбово, Іркутська область, Російська РСР, громадянин РФ, місце проживання не відоме,

засудженого 12.05.2011 Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, відповідно до ст. 76 КК України покладено обов`язки не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2025 до Семенівського районного суду Полтавської області із Кременчуцького районного сектору № 3 філії державної установи "Центр пробації" в Полтавській області надійшло клопотання відносно засудженого ОСОБА_5 про його звільнення від призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку від 12.02.2011.

Клопотання обґрунтовано так.

02.06.2011 надійшов на виконання вирок відносно ОСОБА_5 , засудженого поставлено на облік. В день отримання вироку направлено повідомлення до Семенівського районного суду Полтавської області про прийняття вироку до виконання, начальнику Семенівського РВ УМВС для встановлення контролю та проведення профілактичної роботи за місцем проживання засудженого з боку дільничного інспектора міліції, до сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Семенівського РВ УМВС, сповіщення до УІТ при УМВС України в Полтавській області.

02.06.2011 засудженому був надісланий поштою виклик на 09.06.2011 рік. Але 10.06.2011 за № 521, до інспекції надійшла довідка Укрпошти (ф.20) відповідно до якої ОСОБА_5 за зазначеною в листі адресою не проживає.

10.06.2011 за № 976 внесено подання до Семенівського РВ УМВС про здійснення примусового приводу засудженого ОСОБА_5 на 16.06.2011. Але примусовий привід не було виконано в зв`язку з відсутністю засудженого ОСОБА_5 за місцем проживання відповідно до інформації Семенівського РВ УМВС від 20.06.2011.

29.06.2011 працівником Семенівського РП КВІ були проведені першочергові розшукові заходи: опитування сусідів та односельців ОСОБА_5 за місцем проживання останнього. В ході опитування було з`ясовано, що гр. ОСОБА_5 останнього разу з`являвся за місцем проживання по АДРЕСА_1 , приблизно на початку травня 2011 року. Після того засуджений за місцем проживання не з`являвся та інформацією про можливе місце перебування ОСОБА_5 сусіди не володіють. Надалі було здійснено першочергові розшукові заходи та 29.07.2011 за № 1295 направлено подання до Семенівського РВ УМВС про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових заходів та одночасно за № 1296 направлене подання до Семенівського районного суду для вирішення питання про скасування іспитового строку відносно ОСОБА_5

05.08.2011 до інспекції надійшла інформація від Семенівського РВ УМВС України в Полтавській області за № 3843 від 05.08.2011, що за постановою слідчого ОСОБА_5 , оголошено в державний розшук (ОРС № 3/11 від 29.07.2011). 03.10.2011 за № 4994 надійшла копія постанови про порушення кримінальної справи, копія постанови про затримання обвинуваченого і доставку його в суд під вартою та копія постанови про оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_5

19.11.2012 до Семенівського РП КВІ УДПтСУ в Полтавській області надійшла копія повідомлення прокуратури Кіренського району Іркутської області, Російської Федерації відповідно до якого 02.11.2012 на території Кіренського району, Іркутської області, за підозрою в скоєнні злочину передбаченого п. "а" ч. 3 ст. 158 КК Російської Федерації, був затриманий гр.-н ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бодайбо, Іркутської області, який перебуває в міжнародному розшуку.

20.11.2012 інспектором Семенівського РП КВІ УДПтСУ в Полтавській області було направлено подання про передачу матеріалів до суду про скасування звільнення від відбування покарання за вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 12 травня 2011 року відносно ОСОБА_5

27.11.2012 одержано постанову Семенівського районного суду Полтавської області про дозвіл на затримання та доставлення до суду ОСОБА_5 , для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

31.12.2014 за № 553 отримано довідку від Семенівського СКР Семенівського РВ що ОСОБА_5 перебуває під арештом за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.158 КК РФ за межами України.

23.05.2017 надіслано подання до Семенівського районного суду Полтавської області для вирішення питання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 ,у зв`язку із закінченням іспитового строку. 27.07.2017 у задоволенні даного подання Семенівським районним судом Полтавської області відмовлено.

25.01.2018 за № 74 надійшла інформація від Семенівського ВП ГУНП про те, що відносно ОСОБА_5 , було закрито ОРС категорії "Розшук" у зв`язку із закриттям кримінального провадження щодо нього, постанова Лубенської місцевої прокуратури від 28.12.2017 у зв`язку із відсутності складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

09.07.2019 надіслано подання до Семенівського районного суду для вирішення питання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 ,у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. 22.07.2019 у задоволенні даного подання Семенівським районним судом Полтавської області було відмовлено.

13.08.2019 надіслано подання до Семенівського районного суду Полтавської області для вирішення питання про звільнення від відбування покарання по закінченню іспитового строку. 19.09.2019 у задоволенні даного подання Семенівським районним судом Полтавської області відмовлено.

09.09.2022 за № 25/25/975-22 надіслано подання до Семенівського районного суду Полтавської області для вирішення питання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 ,у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. 28.09.2022 у задоволенні даного подання Семенівським районним судом Полтавської області було відмовлено.

Відповідно до ст. 165 Кримінально-виконавчогокодексу України (далі КВК України) іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Отже, термін іспитового строку за вироком Семенівського районного суду Полтавської області розпочався 12.05.2011 та закінчився 12.05.2013, з`ясувати причину залишення гр. ОСОБА_5 меж України не представилося можливим, як і роз`яснити йому порядок та умови перебування на іспитовому терміні відповідно до вироку від 12.05.2011 Семенівського районного суду Полтавської області. Наявність лише факту невиконання засудженим звільненим від відбування покарання з випробуванням сам по собі не свідчать про ухилення від відбування цього покарання. В матеріалах відсутні відомості, які б доводили належним чином про ухилення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 80 КК України випливає, що у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано впродовж п`яти років.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч.1 цієї статті, подвоюються.

Згідно з ч. 4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину. Взявши до уваги інформацію прокуратури Російської Федерації від 08.11.2012 №15-90-12 про те, що 02.11.2012 порушено кримінальну справу за ознаками вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 158 УК РФ, та провести паралель, із нормам ч. 3 ст. 185 КК України. В даний час із моменту підозри у вчиненні нового злочину ОСОБА_5 минуло 12 років.

Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Положення ст.80КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

Таким чином вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особу буде визнано винною. Отже немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався. Оскільки на даний час відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання. Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст.80КК України складається з трьох обов`язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину.

За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності. При цьому обов`язковою умовою для такого звільнення є те, що засуджений у межах періоду, зазначеного у статті 80 КК України, не вчинить нового злочину. Відповідно до інформації наданої підрозділами інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів Національної поліції України від 27.12.2024 з червня 2011 року відсутні випадки учинення засудженим ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень.

Подання про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку є таким, що не порушує права, свободи та інтереси ОСОБА_5 та його неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду. Суд має право розглянути подання за відсутності засудженого.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків.

Водночас засудження до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Відповідно до ч. 14 ст. 537 КПК України під час виконання вироків вирішуються інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Очевидно, що під час виконання вироків суд вправі вирішувати й питання, що виникли в процесі виконання вироків. Згідно з ч. 1 та ч. 2 п.1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Враховуючи викладене та на підставі ч. 14 ст. 537, ч. 2 п. 1 ст. 539 КПК України, ст. 80 КК України, ст. 152 КВК України направляю матеріали стосовно засудженого ОСОБА_5 для вирішення питання про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Семенівського районного суду Полтавської області від 12.05.2011.

Представник персоналу органу пробації у судовому засіданні клопотання підтримала повністю, просила його задовольнити. Вважає, що засуджений почав ухилятися від відбування покарання із часу постановлення його на облік у кримінально-виконавчій інспекції із 02.06.2011. КВІ вживало заходів щодо приводу і розшуку обвинуваченого. У листопаді 2012 року КВІ отримало відомості про затримання засудженого у Російській Федерації у зв`язку із вчиненням ним крадіжки. Відомості про результати цього кримінального провадження органу пробації не відомі. У січні 2018 року було закрита розшукова справа стосовно засудженого через закриття відповідного кримінального провадження в Україні. У липні 2019 року Семенівський районний сектор органу пробації клопотав перед керівником Полтавської філії органу пробації про отримання міжнародної допомоги у Кіренському районному суді Іркутської області про результат розгляду кримінального провадження щодо засудженого, якого було затримано у листопаді 2012 року. Повторне аналогічне звернення було складене у січні 2020 року. До2019 року орган пробації не мав права отримувати відомості про перетин державного кордону особами, які перебували на обліку. Представник органу пробації вважає, що взагалі не може вчиняти будь-яких дій щодо засудженого поза межами іспитового строку. Додала, що із дати постановлення вироку суду від 12.05.2011 засуджений не вчиняв в України кримінальних чи адміністративних правопорушень.

Прокурор заперечує проти задоволення клопотання. Зазначає, що засуджений отримав копію вироку суду, був присутній під час оголошення вироку, склав розписку а тому був обізнаний про свої обов`язки, у т.ч. й щодо заборони виїзду за межі України. Орган пробації (а тоді кримінально-виконавча інспекція) не була позбавлена права запитувати у Державної прикордонної служби України відомості про перетин державного кордону засудженим. Із листопада 2012 року кримінально-виконавча інспекція не вживала заходів щодо отримання із Російської Федерації відомостей про місце перебування засудженого і результат розгляду кримінального провадження щодо крадіжки, за якою його було затримано ймовірно як підозрюваного 02.11.2012. Орган поліції РФ повідомляв КВІ і міліцію в Україні про існування міждержавного розшуку засудженого.

Засуджений не отримує повістки за адресою, яка є у його особовій справі, через відсутність за ним.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Вислухавши доводи автора подання, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів особової справи ОСОБА_5 засуджений вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 12.05.2011 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. 75 ККУкраїни звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, відповідно до ст. 76 КК України покладено обов`язки не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Підписка ОСОБА_5 від 12.05.2011 засвідчує отримання ним 12.05.2011 копії вказаного вироку суду та обізнаність про покладені на нього обв`язки.

Вирок набрав законної сили 27.05.2011. Термін іспитового строку розпочався 12.05.2011 і закінчився 12.05.2013.

02.06.2011 кримінально-виконавча інспекція у селищі Семенівка отримала розпорядження про виконання вироку; здійснила виклик засудженого ОСОБА_5 до КВІ на 09.06.2011 шляхом надіслання поштового повідомлення.

10.06.2011 ОСОБА_5 не отримав виклик до КВІ на 09.06.2011 через відсутність за своїм місцем проживання. Тобто виклик не отримано пізніше аніж дата очікуваної явки до КВІ.

Семенівський РВ УМВС у Полтавській області не виконав привід ОСОБА_5 до органу КВІ на 16.06.2011 через відсутність ОСОБА_5 за місцем проживання.

Відтак датою початку ухилення від відбування покарання ОСОБА_5 у частині покладених на засудженого обов`язків слід вважати дату 16.06.2011. Суд повторює, що орган пробації не встановив дату перетину засудженим ОСОБА_5 державного кордону України.

Із 29.07.2011 ОСОБА_5 перебував у розшуку у зв`язку із кримінальною справою за ч.3 ст. 185 КК України, яка порушена 26.06.2011. Йдеться про можливу крадіжку електричного кабелю 20.12.2010, проте кримінальна справа порушена 14.06.2011 (через пів року після діяння). Постановою судді від 07.10.2011 надано дозвіл на затримання і доставку ОСОБА_5 у Семенівський районний суд Полтавської області для вирішення питання про взяття під варту.

29.08.2011 ОСОБА_5 було оголошено слідчим у розшук.

19.11.2012 отримано повідомлення від 08.11.2012 № 15-90-12 із прокуратури Кіренського району Іркутської області, РФ, про затримання ОСОБА_5 02.11.2012 на території Кіренського району Іркутської області, РФ, за підозрою в скоєнні злочину передбаченого п. "а" ч. 3 ст. 158 КК РФ. Прокуратура повідомила, що ОСОБА_5 перебуває у міжнародному розшуку за вчинення на території України злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України; запобіжний захід арешт. Прокуратура запитала низку документів і відомостей щодо ОСОБА_5 задля наступного ухвалення рішень у межах розшукової і кримінальної справи.

Отже із 19.12.2012 в Україні було відомо про затримання (розшук) ОСОБА_5 02.11.2012.

Особова справа не містить жодного листування стосовно вказано листа прокуратури Кіренського району Іркутської області, у т.ч. й запиту про результат розгляду кримінальної справи за злочин вчинений на території РФ чи надіслання прокуратурі копії вироку Семенівського районного суду Полтавської області від 12.05.2011 з метою його виконання на території РФ.

28.12.2017 слідчим закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України через малозначність. Постанова про закриття кримінального провадження вказує на обізнаність слідчого із відомостями отриманими у листопаді 2012 року від прокуратури Кіренського району Іркутської області, РФ.

02.01.2018 закрито оперативно-розшукову справу № 7/16 стосовно ОСОБА_5 через закриття вказаної кримінальної справи.

31.12.2014 КВІ отримало відомості про те, що станом на 31.12.2014 ОСОБА_5 перебуває у місцях позбавлення волі за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 158 ККРФ. До повідомлення додано відповідний лист органу поліції "Кіренський" від 02.11.2012, яким повідомлено про затримання 02.11.2012 ОСОБА_5 за вчинення крадіжки із квартири.

22.07.2019, тобто більш як через 4 роки, Семенівський районний сектор органу пробації просив начальника Полтавської філії центру пробації звернутися до Кіренського районного суду Іркутської області, РФ, з метою отримання у порядку міжнародної правової допомоги копії вироку щодо вчинення у 2012 році засудженим ОСОБА_5 злочину на території РФ. Зазначив, що 31.12.2014 орган пробації (КВІ) отримав відомості про відбування ОСОБА_5 покарання позбавлення волі за ч. 3 ст. 158 КК РФ.

Відповіді на таку ініціативу особова справа не містить. Запис ОСОБА_3 від 24.07.2019 про отримання усної відповіді на вказаний лист щодо недоречності звернення у зв`язку із закінченням іспитового строку не є належним реагуванням начальника Полтавської філії центру пробації на клопотання ОСОБА_3 від 22.07.2019.

Суд наголошує, що звернення з питання отримання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні складене аж 22.07.2019 після отримання підстав для нього ще 31.12.2014.

03.01.2020 Семенівський районний сектор органу пробації повідомив начальника Полтавської філії центру пробації про наполягання суду і прокуратури на необхідності мати копію вироку щодо ОСОБА_5 , який було ухвалено на території РФ. Лист від 03.01.2020 не містить ініціативи звернення із запитом про надання міжнародної допомоги у кримінальній справі на території РФ.

За відомостями особової справи ОСОБА_5 після 12.05.2011 він не притягувався до кримінальної чи до адміністративної відповідальності на території України.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі; 3) п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5) п`ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин. Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Отже за відомостями особової справи ОСОБА_5 : ухилення від відбування покарання щодо покладених на нього судом обов`язків за вироком від 12.05.2011 почалося 16.06.2011 (відсутність за місцем проживання і не виконання приводу до КВІ); затримання на території РФ відбулося 02.11.2012 (злочин за ч. 3 ст. 158 КК РФ), що є датою відновлення перебігу давності виконання вироку від 12.05.2011; із 19.11.2012 орган КВІ не вживав заходів щодо отримання відомостей про хід кримінальної справи на території РФ за ч. 3 ст. 158 КК РФ; із 31.12.2014 орган КВІ (пробації) не вживав заходів щодо отримання копії вироку компетентного суду РФ за яким станом на 31.12.2014 ОСОБА_5 відбував покарання у місцях позбавлення волі за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 158 КК РФ.

31.12.2014 КВІ отримало відомості про те, що станом на 31.12.2014 ОСОБА_5 перебуває у місцях позбавлення на території Російської Федерації.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Положення статті 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Узагальнено у справі слід констатувати, що орган кримінально-виконавчої інспекції, а згодом і орган пробації, неналежно виконував свої обов`язки щодо забезпечення виконання вироку суду від 12.05.2011: щонайменше не встановив дату перетину засудженим державного кордону між Україною та Російською Федерацією у проміжок 12.05.2011 02.11.2012; не вживав заходів ні щодо з`ясування обставин притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у листопаді 2012 року, ні щодо отримання копії вироку за яким ОСОБА_5 станом на 31.12.2014 відбував покарання у РФ за ч. 3 ст. 158 КК РФ.

Час ухилення ОСОБА_5 від відбування вироку суду від 12.05.2011 складає період 16.06.2011 02.11.2012 і не включається у строк давності виконання вироку суду від 12.05.2011.

02.11.2012 є датою затримання ОСОБА_5 і кримінальний закон не обмежує таке затримання саме на територією України.

5-річний строк давності подвоюється і складає 10 років щодо ОСОБА_5 із 02.11.2012.

Станом на дату звернення органу пробації до суду з клопотанням, яке розглядається у цій справі, сплив строк давності виконання вироку суду, у т.ч. з урахуванням періоду ухилення і подвоєння строку давності, часткова провина у чому також полягає у неналежних діях органу пробації України. Очевидно, що перебуваючи під вартою і відбуваючи кримінальне покарання у РФ протягом щонайменше 02.11.2012 31.12.2014 не може йтися про ухилення ОСОБА_5 від відбування покарання на території України. Орган пробації не має відомостей про тривалість засудження ОСОБА_5 на території РФ і дату відбуття ним покарання за ч. 3 ст. 158 КК РФ.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і неповноті, які допущені органом пробації і які через це не допустимо поставити у провину засудженому.

24.02.2022 МЗС України оголосило про розрив дипломатичних відносин України з Російською Федерацією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року, як крок у відповідь на акт збройної агресії РФ проти України, вторгнення російських військ задля знищення Української держави, захоплення силою української території та встановлення окупаційного контролю. Отже будь-яке міжнародне співробітництво між державами стало неможливим.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що наразі закінчився подвоєний строк давності виконання обвинувального вироку Семенівського районного суду Полтавської області від 12.05.2011, суд вважає, що подання підлягає задоволенню. У протилежному разі засуджений перебуватиме у стані правової невизначеності через винні бездії органу державної влади України.

Керуючись ст. 80 КК України, ст.ст. 371, 372, 392, 395, 532, 537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити повністю.

ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання, призначеного йому вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 12.05.2011, у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано чи не змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копія ухвали негайно після її проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1