Ухвала

від 05.05.2025 по справі 694/1180/25

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/1180/25

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"05" травня 2025 р. м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Василенко Тетяна Володимирівна, до Звенигородської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

встановила:

29.04.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Василенко Тетяна Володимирівна, звернувся до суду з позовом до Звенигородської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідност. 175 ЦПК Україниу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Суддя зазначає, що визначення ціни позову майнового характеру є обов`язковою вимогою до позовної заяви та корелює з приписамиЗакону України «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову.

Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини першоїстатті 176 ЦПК Україниціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19).

Згідно з положеннямиПостанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Згідно з ч. 1ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9 цього Закону), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про оцінку земель»грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Позивачем не надано суду документів на підтвердження дійсної вартості земельної ділянки, про визнання права власності на яку в порядку спадкування за заповітом він звернувся до суду, та відповідно не визначено у позовній заяві ціну позову.

Крім того, згідно з ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою,ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір»при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

До позовної заяви додано квитанцію № 130710024 від 07 квітня 2025 року про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Однак, оскільки подана позовна заява не містить ціни позову, відтак неможливо визначити розмір судового збору, який повинен бути сплачений відповідно до положень Закону України «Про судовий збір»з урахуванням ціни позову. Відтак, позивачу необхідно визначити ціну позову та надати до суду підтвердження доплати судового збору, у разі, якщо його розмір з урахуванням ціни позову перевищує 1211,20 грн, які вже сплачені позивачем при поданні до суду позовної заяви.

Крім цього, позивачем не зазначено інших відповідачів, або третіх осіб (наприклад, спадкоємців першої черги спадкування, які б могли успадкувати спірне спадкове нерухоме майно) на права і обов`язки яких може вплинути рішення суду у даній справі.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Таким чином, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без руху, надавши строк для усунення недоліків та роз`яснивши, що в разі невиконання викладених в ухвалі вимог, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260-261 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Василенко Тетяна Володимирівна, до Звенигородської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, залишити без руху.

Запропонувати протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки і роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Ю. Смовж