Рішення

від 01.05.2025 по справі 698/252/25

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/252/25

Провадження № 2/698/199/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Пугачовської Т.І.,

представника позивача Замковенка В.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Калинопіль, Звенигородського району, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Єрківської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачаадвокат Замковенко В.М. звернувся до суду із вказаним вище позовом. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя, був ОСОБА_1 рідним батьком. Вказаний факт підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.06.1976 р. та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.02.2009 р.

Батьки позивача розлучилися 26.07.1986 року. У зв`язку із незадовільним станом здоров`я, ОСОБА_2 потребував постійної сторонньої допомоги.

На момент смерті, батько ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою, разом із батьком, фактично проживала і позивач ОСОБА_1 без реєстрації місця проживання, починаючи з січня місяця 2020 року і по день смерті ОСОБА_2 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 1265 ЦК України, позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Інші спадкоємці що прийняли спадщину відсутні.

З метою прийняття спадщини, позивачем було подано відповідну заяву до приватного нотаріуса Вечірко Н.В.

19 липня 2020 року приватним нотаріусом Вечірко Н.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із з тим, що позивачем було пропущено шестимісячний строк для подання заяви про відкриття спадщини, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом, в якому вона просить встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини разом із батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за позивачем в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Замковенко В.М. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Польовий Л. подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, позовні вимоги визнав.

Згідно з ч.ч. 1, 4ст. 206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідачвизнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про смерть від 13.04.2020 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Єрки, Катеринопільського району, Черкаської області, актовий запис про смерть від 13.04.2020 року за № 15.

За життя, ОСОБА_2 був позивачу ОСОБА_1 рідним батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.06.1976 р. та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.02.2009 року.

Відповідно до відомостей довідки №612 від 07.08.2024 року, ОСОБА_2 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Катеринопільської районної ради народних депутатів 09.11.1989 року за № 12.

19.07.2024 року приватний нотаріус Вечірко Н.В. відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, з причини пропущеного встановленогост. 1270 ЦК України шестимісячногостроку для прийняття спадщини та відсутній факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Нотаріусом встановлено, що інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звертались. Матеріали спадкової справи №98/2024 містять заповіт №18, посвідчений Єрківською селищною радою 16.12.2017 року.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомив суду, що був знайомий із ОСОБА_2 , проживає поруч. Свідку відомо, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із батьком після інсульту у 2020 році і до дня смерті ОСОБА_2 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що після того як у ОСОБА_2 стався інсульт, його дочка ОСОБА_5 постійно проживала разом із ним, доглядала, варила їсти. Коли ОСОБА_2 помер у квітні 2020 року, дочка поховала його за власний кошт, до теперішнього часу доглядає за будинком. Свідку відомо, що крім дочки ОСОБА_6 та її батька у даному будинку ніхто не проживав.

Допитана у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повідомила суду, що має рідного брата ОСОБА_7 , який з 17-ти років проживає на території росії. Заповіт батьком складений на брата. Брат приїхати не зміг щоб прийняти спадщину.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів.

Відповідно дост. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2).

Статтею 392 ЦК Українивстановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положеннямистатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та другастатті 1220 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першоюстатті 29 ЦК Україниє житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Зміст наведених норм закону свідчить про те, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця на момент смерті спадкодавця зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третястатті 1268 ЦК Українивимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 06 травня 2020 року у справі № 478/1995/18, від 01 липня 2020 року у справі № 222/1109/17, від 17 січня 2022 року у справі № 643/790/20, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 198/132/21, від 07 червня 2023 року у справі № 227/5018/21.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом першої черги після смертірідного батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця отримати майно у спадок після смерті спадкодавця. Після смерті батька позивач фактично прийняв спадщину, шляхом постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Положеннямист. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст. 5 ЦПК Українивстановлено виключне право кожної особи самостійно визначати найбільш ефективний спосіб захисту своїх прав, ніхто не вправі обмежувати будь-кого у вільному обранні способу захисту своїх прав.

Статтею 328 ЦК Українивизначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимогст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідност.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд враховує, що позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову у вчинені нотаріальних дій, що унеможливлює реалізацію ним своїх прав, у тому числі і на отримання свідоцтва про право на спадщину, тому її право є невизнаним і підлягає судовому захисту відповідно до ст.ст.5,19 ЦПК України.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки є рідньою донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, інші спадкоємці відсутні, суд констатує що єдиним способом захисту права на спадкове майно є визнання права власності на майно за рішенням суду, а отже визнає за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку, підвалу (А-1), веранди, ганку (а), літньої кухні (Б), прибудови (б), гаражу (В), погрібу (Г), вбиральні (Д), огорожі № 1, колодязя № 4, хвіртки № 5, воріт № 6, який згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Катеринопільської районної ради народних депутатів 09.11.1989 року за № 12, за життя належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Єрки, Катеринопільського району, Черкаської області, актовий запис про смерть від 13.04.2020 року за № 15.

На підставі ст.ст. 370, 372, 1221, 1226, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 76, 81, 82, 89, 206, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Єрки, Катеринопільського району, Черкаської області, актовий запис про смерть від 13.04.2020 року за № 15.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку, підвалу (А-1), веранди, ганку (а), літньої кухні (Б), прибудови (б), гаражу (В), погрібу (Г), вбиральні (Д), огорожі № 1, колодязя № 4, хвіртки № 5, воріт № 6, який згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Катеринопільської районної ради народних депутатів 09.11.1989 року за № 12, за життя належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Єрки, Катеринопільського району, Черкаської області, актовий запис про смерть від 13.04.2020 року за № 15.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02 травня 2025 року.

Головуючий Баранов О.І.