Рішення

від 02.05.2025 по справі 712/3917/25

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/712/2355/25

Справа № 712/3917/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі ГАНДЖА В.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі» (адреса: м. Черкаси, вул. Святотроїцька 55 А) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що 28.11.2022 року його було прийнято на посаду оператора заправних станцій 2 розряду в АЗС №45 ТОВ «Стандарт-Енерджі».

31.12.2024 року його було звільнено з займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказом про звільнення №9-К/тр-45 від 31.12.2024 року. З вказаним наказом про звільнення його було ознайомлено 02.01.2025 року. Трудову книжку отримав на руки - 02.01.2025 року.

Проте, при звільнені з ним не було проведено усіх розрахунків, а саме: не було виплачено заробітну плату за листопад 2024 року та грудень 2024 року та компенсацію за не використану відпустку за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року.

19 лютого 2025 року ним було направлено на адресу відповідача заяву, в якій просив: видати наказ про звільнення згідно вимог ст. 47 КЗпП України; надати довідку про суми, нараховані при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплат, у відповідності з вимогами ст. 116 КЗпП України; повідомити про розмір заборгованості по заробітній платі, яка належить до виплати; провести розрахунок при звільненні з дотриманням вимог трудового законодавства та виплатити середній заробіток по день фактичного розрахунку.

Дану заяву відповідачем було отримано 24.02.2025 року, що підтверджується трекінгом відстеження пересилання поштових відправлень.

Також він звертався із скаргою до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, розглянувши його звернення від 31.01.2025 року про можливе порушення трудового законодавства про працю адміністрацією ТОВ «Стандарт-Енерджі», листом від 24.02.2025 року повідомило про те, що в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в ТОВ «Стандарт-Енерджі» було встановлено, що заробітну плату за листопад 2024, грудень 2024 року та компенсацію за невикористану відпустку позивачу нараховано, але не виплачено, чим не дотримано вимоги частини 1, частини 2 статті 10 Закону №2136 та частини 1 абзацу 4 статті 12 Закону 2136. За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) складено акт, в якому зафіксовані виявлені порушення норм трудового законодавства. Директору ТОВ «Стандарт-Енерджі» винесено припис, яким зобов`язано усунути виявлені порушення. Також, складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.41 КУпАП та направлено для розгляду та прийняття рішення до суду.

На день подачі позову відповіді на його заяву від 19.02.2025 року від відповідача не надходило, заборгованість з виплати заробітної плати та компенсація за не використану відпустку не виплачена, а тому з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів змушений звернутися до суду з даним позовом.

Згідно Довідки про доходи №16 від 17.02.2025 року йому нарахована заробітна плата за листопад 2024 року - 16174,37 грн. та за грудень 2024 року - 36209,75 грн. Зі змісту листа Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці слідує, що заробітну плату за листопад 2024, грудень 2024 року та компенсацію за невикористану відпустку нараховано відповідачем, але не виплачено.

Таким чином заборгованість з невиплаченої заробітної плати за листопад 2024 та грудень 2024 року становить - 52 384 грн. 12 коп.

Враховуючи те, що з ним не було проведено розрахунків під час звільнення, також підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 січня 2025 року.

У зв`язку з цим, просить стягнути з ТОВ «Стандарт-Енерджі» на його користь невиплачену заробітну плату за листопад 2024 та грудень 2024 року у розмірі - 52 384,12 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2025 року по день повного розрахунку або по день ухвалення судового рішення.

31 березня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У строк, встановлений судом, відповідач відзив на позов не подавав, будь яких інших клопотань та заяв від відповідача до суду подано не було, тому відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Позивач до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювалася.

З письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами трудового законодавства.

Судом встановлено, що 28.11.2022 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду оператора заправних станцій 2 розряду в АЗС №45 ТОВ «Стандарт-Енерджі».

31.12.2024 року ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказом про звільнення №9-К/тр-45 від 31.12.2024 року. З вказаним наказом про звільнення позивача було ознайомлено 02.01.2025 року. Трудову книжку отримав на руки - 02.01.2025 року.

Позивач вказує, що при звільнені з ним не було проведено усіх розрахунків, а саме: не було виплачено заробітну плату за листопад 2024 року та грудень 2024 року та компенсацію за не використану відпустку за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року.

19 лютого 2025 року позивачем було направлено на адресу відповідача заяву, в якій просив: видати наказ про звільнення згідно вимог ст. 47 КЗпП України; надати довідку про суми, нараховані при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплат, у відповідності з вимогами ст. 116 КЗпП України; повідомити про розмір заборгованості по заробітній платі, яка належить до виплати; провести розрахунок при звільненні з дотриманням вимог трудового законодавства та виплатити середній заробіток по день фактичного розрахунку.

Дану заяву відповідачем було отримано 24.02.2025 року, що підтверджується трекінгом відстеження пересилання поштових відправлень.

Також позивач звертався із скаргою до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, розглянувши звернення ОСОБА_2 від 31.01.2025 року про можливе порушення трудового законодавства про працю адміністрацією ТОВ «Стандарт-Енерджі», листом від 24.02.2025 року повідомило про те, що в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в ТОВ «Стандарт-Енерджі» було встановлено, що заробітну плату за листопад 2024, грудень 2024 року та компенсацію за невикористану відпустку позивачу нараховано, але не виплачено, чим не дотримано вимоги частини 1, частини 2 статті 10 Закону №2136 та частини 1 абзацу 4 статті 12 Закону 2136. За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) складено акт, в якому зафіксовані виявлені порушення норм трудового законодавства. Директору ТОВ «Стандарт-Енерджі» винесено припис, яким зобов`язано усунути виявлені порушення. Також, складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.41 КУпАП та направлено для розгляду та прийняття рішення до суду.

Згідно довідки про доходи №16 від 17.02.2025 року йому нарахована заробітна плата за листопад 2024 року - 16174,37 грн. та за грудень 2024 року - 36209,75 грн. Зі змісту листа Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці слідує, що заробітну плату за листопад 2024, грудень 2024 року та компенсацію за невикористану відпустку нараховано відповідачем, але не виплачено.

Таким чином заборгованість з невиплаченої заробітної плати за листопад 2024 та грудень 2024 року становить - 52 384 грн. 12 коп.

Згідно зст. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).

Згідно зіст. 30 Закону України «Про оплату праці»при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Згідно із ч. 5ст. 97 КЗпП Україниоплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 6ст. 24 Закону України «Про оплату праці»своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зіст. 241-1 КЗпП України.

Відповідно дост. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч. 1ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2статті 77 ЦПК Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Отже, при визначені розміру заборгованості по заробітній платі, суд бере до уваги довідку про заборговану позивачу заробітну плату, надану позивачем, згідно з якою заборгованість по заробітній платі складає 52384,12 грн.

Зазначена сума не спростована відповідачем, тобто, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження саме виплати нарахованої заробітної плати позивачу.

Відповідно ч. 1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, з порушенням вимогст.81 ЦПК Українистороною відповідача не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту виплати позивачу нарахованої заробітної плати. Суд враховує, що працівник є слабшою, ніж роботодавець, стороною у трудових правовідносинах. А тому саме на роботодавця покладається обов`язок доказування виплати заробітної плати.

Відповідно достатті 47 КЗпП Українироботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Отже, ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України 31.12.2024 року на підставі наказу про звільнення №9-К/тр-45 від 31.12.2024 року. З вказаним наказом про звільнення позивача було ознайомлено 02.01.2025 року.

Водночас, в порушення вищевказаних вимог законодавства нарахована позивачу заробітна плата так і не була виплачена. Вказана обставина не була спростована відповідачем. Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 52384,12 грн. невиплаченої заробітної плати.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових суд зазначає наступне.

Із змістуст.117 КЗпП Українивбачається, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч. 1 ст.117КЗпПУкраїни в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені уст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченоїст. 117 КЗпП України.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року, справа № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21, середній заробіток застаттею 117 КЗпП Україниза своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

При стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставіст. 117 КЗпП України, суд керуєтьсяпостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 рокунарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п. 8 розд. ІV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньо годинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Як встановлено судом, станом на день ухвалення рішення у справі фактичний розрахунок відповідачем з позивачем не проведено.

Нарахована позивачу заробітна плата за листопад 2024 року та грудень 2024 року становить (16174,37 грн. + 36209,75 грн.) 52384,12 грн. без відрахування обов`язкових платежів та внесків, а кількість фактично відпрацьованих позивачем робочих днів протягом двох місяців перед звільненням становить 43 дні (22 дні за листопад та 21 днів за грудень). Розрахунок проведено судом як середньомісячне число робочих днів.

Відповідно його середньоденний заробіток в виходячи із розрахунку за листопада 2024 та грудень 2024, становить 1218,24 грн.

Розрахунковим періодом, за який позивач обчислює середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні вказує період з 01.01.2025 року по день винесення рішення.

Таким чином, враховуючи подані документи, суд обчислює середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи за період з 01.01.2025 по 02.05.2025 (день ухвалення рішення). У підсумку становить 88 робочих дні.

Отже, розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи становить за період з 01.01.2025 по 02.05.2025 становить 107205,12 грн. (1218,24 грн. х 88 робочих днів).

Отже, середній заробіток за вказаний період, що підлягає стягненню, становить 107205,12 грн., без утримання податків й інших обов`язкових платежів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому позовні вимоги в даній частині є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Таким чином, загалом на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі у розмірі 52384.12 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період у загальному розмірі 107205,12 грн.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

За таких обставин рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

З частини шостої ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача в дохід держави судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. ст.ст.12,13,259,263-265,268, 280-282, 430 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 233, 235 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі», код ЄДРПОУ 44639876, адреса: м. Черкаси, вул. Святотроїцька 55А, на користь ОСОБА_3 , нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 52 384 грн. 12 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі», код ЄДРПОУ 44639876, адреса: м. Черкаси, вул. Святотроїцька 55А, на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2025 року по 02.05.2025 року в сумі107205грн.12коп. з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Енерджі», код ЄДРПОУ 44639876, адреса: м. Черкаси, вул. Святотроїцька 55А на користь держави судовий збір в сумі1211грн.20коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

ГОЛОВУЮЧИЙ: