Постанова від 24.04.2025 по справі 909/1030/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2025 р. Справа №909/1030/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.,

при секретарі судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ теплоенерго»

на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2025 (повне рішення 04.03.2025, суддя Михайлишин В. В.)

у справі №909/1030/24

за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м. Івано-Франківськ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ теплоенерго», м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 2580376,38 грн, з яких 1816119, 60 грн основної заборгованості, 450298,15 грн пені, 98369,00 грн 3 % річних, 215589, 63 грн інфляційних втрат

за відсутності представників сторін

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ теплоенерго» 2580376,38 грн заборгованості за виконані роботи.

13.02.2025 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» задоволив частково; з ТОВ «Івано-Франківськ теплоенерго» на користь позивача стягнув 2580253,21 грн, з яких 1816119, 60 грн основної заборгованості, 450298,15 грн пені, 98245,83 грн 3 % річних, 215589,63 грн інфляційних втрат та 30964, 52 гривень судового збору; в задоволенні стягнення 123,17 грн 3% річних відмовив.

До завершення судових дебатів 13.02.2025 представник позивача зробив заяву, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України. 19.02.2025 позивач подав суду клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення 13000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, до якого долучив відповідні докази на підтвердження розміру таких витрат.

27.02.2025 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив додаткову постанову, в якій клопотання ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про ухвалення додаткового рішення у цій справі задоволив; з ТОВ «Івано-Франківськ теплоенерго» на користь позивача стягнув 13000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

ТОВ «Івано-Франківськ теплоенерго» не погодилось з ухваленим додатковим рішенням місцевого господарського суду, оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення було неповно досліджено всі обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права. Загалом, доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції є неспівмірним зі складністю цього спору, обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим на надання таких. Таким чином, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду у цій справі.

Позивач свої правом, наданим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

Сторони участі своїх уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що всі учасники спору були своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надіслання ухвал до їх електронних кабінетів, приймаючи до уваги, що участь уповноважених представників ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження обов`язковою не визнавалась, відтак судова колегія вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, з огляду на таке:

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до вказаних положень, ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» в ході судових дебатів під час судового засідання 13.02.2025 зробило заяву та повідомило суд, що докази про розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані суду у строк, визначений процесуальним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, після ухвалення судом рішення позивачем 19.02.2025 у системі «Електронний суд» було сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення на його користь з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн. На підтвердження вказаного розміру понесених позивачем витрат останній до свого клопотання долучив копії: договору про надання правової допомоги за № 24-620 від 24.10.2024, укладеного між адвокатом Біян Б.Р. та ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»; актів про надання послуг від 05.11.2024, від 18.12.2024, від 17.01.2025, від 31.01.2025, від 14.02.2025, які містять перелік наданих адвокатом послуг та їх вартість ; рахунків-фактур за № 41, за № 50, за № 1, за № 3, за № 4 на загальну суму 13000 грн, що є гонораром адвоката за договором № 24-620 від 24.10.2024.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач своїм правом, наданим йому ст. 126 ГПК України, не скористався, жодних заперечень, в яких би просив про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, чи наводив би обґрунтування підстав для відмови в задоволенні вказаних вимог, суду не подав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені до стягнення позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, документально підтвердженими, такими, що відповідають критерію розумності та співмірності у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг. Водночас, доводи скаржника про неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відхиляються судовою колегією, позаяк в суді першої інстанції відповідач не подав жодних заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, а його доводи про неспівмірність, наведені в апеляційній скарзі, мають, виключно, загальних характер без зазначення конкретних фактів неспівмірності, а тому не заслуговують на увагу. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськ теплоенерго» відмовити.

Додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2025 у справі №909/1030/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строк її оскарження встановлені ст. 287-288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повна постанова складена 05.05.2025

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік