Постанова від 23.04.2025 по справі 921/227/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2025 р. Справа №921/227/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддівОрищин Г.В.

Галушко Н.А.

участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк від 28.01.2025 (вх. №01-05/250/25 від 29.01.2025)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 (суддя Хома С.О., повний текст виготовлено 20.01.2025)

у справі №921/227/20

за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг, вул.Незалежності, 68, с.Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257, ідентифікаційний код юридичної особи 35218853

про відкриття провадження у справі про банкрутство (в порядку Книги третьої Кодексу України з процедур банкрутства)

за участю представників сторін:

арбітражний керуючий Дерлюк В.Д. (поза межами приміщення суду)

від скаржника Коваль Л.Л.(поза межами приміщення суду)

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 у справі №921/227/20 задоволено заяву арбітражного керуючого Дерлюка В.Д. про виплату грошової винагороди та витрат за виконання повноважень ліквідатора; покладено на Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк оплату послуг арбітражного керуючого Дерлюка Василя Дмитровича у справі №921/227/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг; зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК) Караченцева Артема Юрійовича сплатити арбітражному керуючому Дерлюку Василю Дмитровичу 690 926,25 грн. грошової винагороди та витрат за виконання в період з 13.01.2021 року по 31.03.2024 повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, кредитор звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Дерлюка В.Д. б/н від 29.09.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 26.02.2025, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 21.02.2025, витребувано матеріали справи з Господарського суду Тернопільської області.

21.02.2025 представник апелянта адвокат Сушко Т.В. подала суду клопотання (вх.№ 01-04/1408/25 від 21.02.2025) про участь в судовому засіданні 26.02.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Арбітражний керуючий Дерлюк В.Д. подав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 01-04/1393/25 від 21.02.2025), в якому він просить суд в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а оскаржену ухвалу залишити без змін.

24.02.2025 арбітражний керуючий Дерлюк В.Д. подав суду клопотання (вх.№01-04/1425/25 від 24.02.2025) про участь в судовому засіданні 26.02.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Подані клопотання задоволено ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено з підстав зазначених у них.

03.03.2025 представник апелянта адвокат Коваль Л.Л. та арбітражний керуючий Дерлюк Василь Дмитрович подали до суду клопотання (вх.№ 01-04/2583/25 від 03.04.2025), (вх.№01-04/2596/25 від 03.04.2025) про участь в судовому засіданні 09.04.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, які ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 задоволено.

09.04.2025 представник скаржника подав письмові пояснення (вх. №01-04/2773/25) до апеляційної скарги.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено з підстав зазначених у ній.

В судове засідання 23.04.2025 арбітражний керуючий та скаржник участь уповноважених представників забезпечили, які надали свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 у справі №921/227/20 в залишити без змін, з огляду на наступне.

1.Розгляд справи про банкрутство в суді першої інстанції та зміст оскаржуваної ухвали.

30.09.2024 до господарського суду від арбітражного керуючого Дерлюка В.Д. надійшла заява № без номера від 29.09.2024 (вх.№7505 від 30.09.2024), в якій він просить суд оплату послуг арбітражного керуючого Дерлюка Василя Дмитровича, свідоцтво арбітражного керуючого №547 від 13.03.2013, (08205, м. Ірпінь, Київська область, вул. Університетська, 2-Ю, офіс 50, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у справі № 921/227/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг (48257, Тернопільська область, Гусятинський район, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68, код ЄДРПОУ 35218853) покласти на Публічне Акціонерне Товариство Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк (01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, буд.8, код ЄДРПОУ 00039002); зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного товариства Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк (01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, буд.8, код ЄДРПОУ 00039002) Караченцева Артема Юрійовича сплатити арбітражному керуючому Дерлюку Василю Дмитровичу 690 926, 25 грн. грошової винагороди та витрат за виконання в період з 13.01.2021 по 31.03.2024 повноважень ліквідатора товариства.

Задовольняючи подану заяву господарський суд виснував наступне:

-ухвалою господарського суду від 08.05.2024 затверджено звіт арбітражного керуючого Дерлюка Василя Дмитровича про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг за період з 13.01.2021 року по 31.03.2024 у загальній сумі 754 991,12 грн., в тому числі грошова винагорода 750 851, 61 грн., витрати 4 139,51 грн.

-залишкова сума винагороди та витрат 690926,25 грн. складається з таких сум: 690383,26 грн. грошової винагороди та 542,99 грн. витрат.

-банк, який виводиться з ринку, до моменту державної реєстрації його припинення не позбавлений правосуб`єктності і може виступати учасником різних правовідносин. Від імені банку у цих правовідносинах діє уповноважена особа фонду, виконуючи функції виконавчого органу банку (керівника Банку), який є належним відповідачем у справі.

-зазначені банком правові позиції Верховного Суду не є релевантними до даних правовідносин, оскільки у даному випадку розглядається клопотання арбітражного керуючого про виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ Мрія Агрохолдинг, а не позов пред`явлений до уповноваженої особи Фонду, як у справах вказаних представником кредитора.

-договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23.11.2024 укладений між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ТОВ Фінансова компанія Абікор не стосується зобов`язання Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк виплатити арбітражному керуючому грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ Мрія Агрохолдинг, оскільки за умовами такого договору відступлено саме право вимоги, а не зобов`язання банку.

-врахувавши гарантоване право арбітражного керуючого на отримання грошової винагороди за належне виконання своїх повноважень під час здійснення ліквідаційної процедури, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви.

2.Узагальнені доводи апелянта, заперечення ліквідатора.

Вимоги апеляційної скарги ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк обґрунтовані тим, що суд першої інстанції надав неналежну юридичну оцінку обставинам справи, ухвалив оскаржуване судове рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, не застосував практику Верховного Суду з подібних правовідносин, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

-оскільки уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб є працівником фонду та діє від імені банку в межах повноважень фонду, то така особа у господарському процесі не має самостійної процесуальної дієздатності та може лише виступати представником банку у випадку пред`явлення до нього позову.

-у своїй заяві арбітражний керуючий визначив відповідачем уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк Караченцева А.Ю., який не має самостійної процесуальної дієздатності. Визначення відповідача є правом позивача, заявника у даній справі. Натомість установлення належності відповідача є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, чого місцевим судом при вирішенні даного спору не враховано.

-право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. При цьому, право на отримання винагороди задекларовано не в абсолютному значенні (в незалежності від будь-яких наслідків), а відповідно до передбаченого законом порядку і розміру. Кредитором подавалися заперечення щодо затвердження звіту про нарахування та виплату винагороди арбітражному керуючому у заявленому розмірі з огляду на неналежне виконання повноважень ліквідатора у даній справі.

-у спорах, пов`язаних з виконанням неплатоспроможним банком своїх зобов`язань перед кредиторами та вкладниками норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є пріоритетний відносно інших законодавчих актів у цих правовідносинах. При цьому, задоволення вимог окремого кредитора юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, у тому числі на підставі рішення суду, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності. З огляду на зазначене, арбітражний керуючий повинен був звернутися із своїми вимогами до кредитора в порядку і строки визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб для їх розгляду та акцептування.

-кредиторські вимоги до боржника визнані ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.11.2020 у сумі 7 385 378 601,75 грн., однак за підсумками ліквідаційної процедури кредитор жодних коштів не отримував. В той же час група компаній боржника активно здійснює господарську діяльність та володіє знаючою кількістю активів.

-з огляду на зазначене, для кредитора мети провадження погашення вимог не досягнено, натомість для боржника результат був позитивним вимоги кредитора визнано погашеними. Більше того, за результатами такої процедури на кредитора покладено додаткові зобов`язання щодо виплати винагороди арбітражного керуючого, що не відповідає легітимній меті провадження у справі про банкрутство.

-провадження у справі про банкрутство закрито, з огляду на що розгляд будь яких вимог по суті спору є неможливим. Виключенням є встановленні законом випадки винесення додаткового рішення, роз`яснення рішення, ухвал в порядку судового контролю. При цьому такі не можуть змінювати сутність ухваленого рішення.

-банком 13.11.2024 відступлено право вимоги до боржника ТОВ ФК АБЕКОР на підставі договору про відступлення права вимоги, а це додатково підтверджує відсутність підстав для покладення обов`язку на кредитора щодо виплати винагороди арбітражного керуючого.

Арбітражний керуючий Дерлюк В.Д. заперечуючи вимоги апеляційної скарги навів наступні доводи:

-безпідставними є доводи скаржника про неналежне та не в повному обсязі виконання обов`язків ліквідатора у справі №921/227/20, оскільки ухвала Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2024 про затвердження звіту ліквідатора, де вказано, що такі обов`язки виконано у повному обсязі та належним чином, набрала законної сили, а факти встановлені у ній є преюдиційними при вирішенні даного спору.

-висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник не є релевантними до даних правовідносин, з огляду на те, що у зазначених справах позов подається саме до уповноваженої особи фонду.

-право на своєчасне одержання винагороди за працю, в тому числі арбітражним керуючим за результатами належного виконання ним своїх повноважень гарантується законом. При цьому, беручи участь у справі кредитор має не лише певні процесуальні права, але і повинен нести певні обов`язки, зокрема, щодо оплати послуг арбітражного керуючого.

-єдиним кредитором боржника є скаржник, фонд оплати послуг арбітражного керуючого не створювався, кошти від реалізації майна боржника відсутні, таким чином судом правомірно задоволено вимоги арбітражного керуючого.

-банк, який виводиться з ринку, до моменту державної реєстрації його припинення не позбавлений правосуб`єктності і може виступати учасником різних правовідносин, а від імені такого банку діє саме уповноважена особа фонду, виконуючи функції виконавчого органу банку.

-в спростування доводів скаржника зазначає, що витрати арбітражного керуючого можуть трактуватися як поточні, тобто ті, які виникли після початку процедури ліквідації банку, а відтак визначена ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб черговість на них не поширюється.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство не скористалися своїм правом щодо надання письмових пояснень/заперечень на апеляційну скаргу.

3.Встановлені фактичні обставини справи.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 13.01.2021 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг- арбітражного керуючого Дерлюка Василя Дмитровича, свідоцтво арбітражного керуючого №547 від 13.03.2013, вул. Університетська, 2ю, офіс 50, м. Ірпінь, Київська область, 08205.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.05.2024

- задоволено клопотання № без номера (вх.№ 2576 від 01.04.2024) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг Дерлюка В.Д. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу; затверджено звіт та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг;

- припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг (48257,Тернопільська область, Гусятинський район, с.Васильківці, вул.Незалежності, 68, ідентифікаційний код юридичної особи 35218853);

- припинено повноваження ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг арбітражного керуючого Дерлюка Василя Дмитровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №547 від 13.03.2013 р.);

- клопотання № без номера (вх.№ 2577 від 01.04.2024) про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг - задоволено частково;

- затверджено звіт арбітражного керуючого Дерлюка Василя Дмитровича про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг за період з 13.01.2021 року по 31.03.2024 у загальній сумі 754 991,12 грн., в тому числі грошова винагорода 750 851, 61 грн., витрати 4 139,51 грн.;

- припинено дію мораторію;

- вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню;

- закрито провадження у справі №921/227/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг.

Арбітражному керуючому виплачено винагороду та витрати у загальній сумі 64064,87 грн., з яких:·11.01.2022 60 000 грн., 20.05.2022 4 064,87 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 11.01.2022 та №2 від 20.05.2022.

Залишок несплаченої суми 690 926,25 грн. (754991,12 грн. - 64064,87 грн.). За період з 13.01.2021 по 20.05.2022, дату останньої виплати, витрати склали 3596,52 грн. Виходячи із затвердженої судом загальної суми витрат 4139,51 грн., несплачена сума витрат становить 542,99 грн. (4139,51 грн. 3596,52 грн.).

Залишкова сума винагороди та витрат 690926,25 грн. складається з таких сум: 690383,26 грн. грошової винагороди та 542,99 грн. витрат.

30.09.2024 до суду від арбітражного керуючого Дерлюк В.Д. надійшла заява № без номера від 29.09.2024, (вх.№7505 від 30.09.2024), в якому просить суд:

- оплату послуг арбітражного керуючого Дерлюка Василя Дмитровича, свідоцтво арбітражного керуючого №547 від 13.03.2013, (08205, м. Ірпінь, Київська область, вул. Університетська, 2-Ю, офіс 50, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у справі №921/227/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг (48257, Тернопільська область, Гусятинський район, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68, код ЄДРПОУ 35218853) покласти на Публічне Акціонерне Товариство Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк (01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, буд.8, код ЄДРПОУ 00039002);

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного Акціонерного товариства Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк (01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, буд.8, код ЄДРПОУ 00039002) Караченцева Артема Юрійовича сплатити арбітражному керуючому Дерлюку Василю Дмитровичу (свідоцтво арбітражного керуючого №547 від 13.03.2013 (08205, м. Ірпінь, Київська область, вул. Університетська, 2-Ю, офіс 50, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) номер рахунку НОМЕР_2 , МФО 320478 в АТ Укргазбанк) 690 926, 25 грн. (шістсот дев`яносто тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень двадцять п`ять копійок) грошової винагороди та витрат за виконання в період з 13.01.2021 по 31.03.2024 повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Агрохолдинг (48257, Тернопільська область, Гусятинський район, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68, код ЄДРПОУ 35218853).

4.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Згідно з ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

У відповідності до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до частини 3 статті 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Оплата витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку: у першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора на рівні трьох мінімальних заробітних плат, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Відповідно до ч.5 статті 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі Броньовський проти Польщі) зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі, в тому числі дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, визнання недійсним провочинів боржника, правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж така поведінка може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 902/839/16 від 29.11.2022.

Пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін самозайнята особа.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (постанова КГС ВС від 14.12.2021 - № 902/626/20).

З урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий (ліквідатор) безумовно має право на оплату послуг, наданих в межах даної справи, та фактично понесених витрат.

Згідно з частиною 4 статті 48 КУзПБ конкурсні кредитори з правом вирішального голосу мають на зборах кредиторів кількість голосів, яка дорівнює сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду.

За приписами частини 1 статті 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури, задовольняються в першу чергу.

Відповідно до частини 3 статті 64 КУзПБ у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 48 КУзПБ, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, щодо можливості застосувати такий принцип пропорційності і до розподілу між кредиторами витрат по оплаті основної грошової винагороди ліквідаторів.

За відсутності майнових активів банкрута, за рахунок яких можна б було відшкодувати основну грошову винагороду та понесені витрати арбітражного керуючого, така оплата повинна здійснюватись за рахунок кредиторів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги арбітражного керуючого та заперечення кредитора, заслухавши представників сторін, які з`явились в судове засідання, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, з дотриманням принципів господарського судочинства, а також виходячи з критеріїв оцінки доказів, наданих суду учасниками справи, з огляду на їх вірогідність, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, колегія суддів виснує про наявність підстав для задоволення поданої арбітражним керуючим заяви вх.№7505 від 30.09.2024 у повному обсязі і в спростування доводів скаржника зазначає наступне.

Щодо доводів в частині подання заперечень проти затвердження винагороди арбітражному керуючому Дерлюку В.Д. у заявленому розмірі з огляду на невиконання ним у повному обсязі повноважень ліквідатора.

Стала судова практика свідчить про те, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (постанови Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16).

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.05.2024 у справі №921/227/20 задоволено клопотання ліквідатора ТОВ Мрія Агрохолдинг Дерлюка В.Д. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу; затверджено звіт та ліквідаційний баланс ТОВ Мрія Агрохолдинг; частково задоволено клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора ТОВ Мрія Агрохолдинг; затверджено звіт арбітражного керуючого Дерлюка В.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора ТОВ Мрія Агрохолдинг за період з 13.01.2021 до 31.03.2024 у загальній сумі 754 991,12 грн., в тому числі грошова винагорода 750 851,61 грн., витрати 4 139,51 грн. Зазначена ухвала господарського суду залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 та постановою Верховного Суду від 29.10.2024.

Переглядаючи в апеляційному та касаційному порядках ухвалу господарського суду Тернопільської області від 08.05.2024, в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Дерлюка В.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди встановлено наступне, арбітражний керуючий Дерлюк В.Д. у відповідності до норм КУзПБ виконував обов`язки у справі про банкрутство ТОВ Мрія Агрохолдинг належним чином, зокрема подавав до суду звіти про свою діяльність; запитував і отримував документи від підприємств, установ, організацій на предмет встановлення фінансового становища боржника; проаналізував фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках та виявив підстави для покладення субсидіарної відповідальності на колишніх керівників підприємства; сформував та вів реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляв кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів; скликав збори кредиторів і комітет кредиторів; виконував інші функції, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства та вимоги Господарського суду Тернопільської області (пункт 6 цієї Постанови).

З матеріалів справи вбачається відсутність скарг на дії/бездіяльність ліквідатора, зокрема, стосовно виконання ним окремих функцій та повноважень як загалом впродовж ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, так і на окремих її етапах.

Судами встановлено, що арбітражним керуючим було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута ТОВ Мрія Агрохолдинг за період 2017-2019 роки в процедурі розпорядження майном; ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства не виявлено.

В подальшому у ліквідаційній процедурі арбітражним керуючим було проведено більш глибоке дослідження діяльності боржника і встановлено що за період 2013 по 2019 роки діяльність товариства за всі роки була збитковою, доходи від реалізації продукції (товарів, послуг) відсутні, інші доходи дуже низькі та не покривають витрати.

За відсутності прояву активних дій кредитора, суд відхилив його доводи про неналежне виконання ліквідатором своїх обов`язків, зокрема щодо встановлення наявності/відсутності вини керівника боржника чи засновників у доведенні боржника до банкрутства, які (доводи) не містять документального обґрунтування, а ґрунтуються лише на припущеннях та незгоді з прийнятими рішеннями судами першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи викладене, судами висновано про належне виконання ліквідатором своїх повноважень у процедурі ліквідації боржника у цій справі та наявність підстав для затвердження звіту арбітражного керуючого Дерлюка В.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора ТОВ Мрія Агрохолдинг за період з 13.01.2021 до 31.03.2024 у загальній сумі 754 991,12 грн., в тому числі грошова винагорода 750 851,61 грн., витрати 4 139,51 грн.

При цьому, судами враховано, що арбітражним керуючим не порушувалося питання стягнення цих сум з єдиного кредитора банкрута. Натомість, стягнення винагороди з кредитора на користь ліквідатора за відсутності відповідного належним чином обґрунтованого клопотання арбітражного керуючого було б порушенням принципу диспозитивності господарського процесу.

В порядку положень ч.4 ст. 75 ГПК України зазначені фактичні обставини щодо затвердження звіту арбітражного керуючого Дерлюка В.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора ТОВ Мрія Агрохолдинг за період з 13.01.2021 до 31.03.2024 у загальній сумі 754 991,12 грн., в тому числі грошова винагорода 750 851,61 грн., витрати 4 139,51 грн. та належне виконання ліквідатором своїх повноважень у процедурі ліквідації не підлягають повторному доказуванню, та враховані судом апеляційної інстанції при вирішенні даного питання.

Щодо доводів в частині неможливості покладення на скаржника додаткових витрат та відсутності самостійної процесуальної дієздатності в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.

Рішенням Правління Національного Банку України від 25.02.2022 №90-рш/БТ Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційний промислово-інвестиційний банк та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.02.2022 №130 Про початок процедури ліквідації ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та делегування повноважень ліквідатора банку розпочато процедуру ліквідації.

Частиною другою статті 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Отже, банк, який виводиться з ринку, до моменту державної реєстрації його припинення не позбавлений правосуб`єктності і може виступати учасником різних правовідносин. Від імені банку у цих правовідносинах діє уповноважена особа Фонду, виконуючи функції виконавчого органу банку (керівника Банку), який є належним відповідачем у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16).

Відповідно статті 48 цього Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.

Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) здійснює витрати на ліквідацію неплатоспроможного банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат банку на здійснення ліквідації (далі - кошторис), затвердженого виконавчою дирекцією Фонду (пункт 3.5 глави 3 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 № 2).

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Колегія суддів зазначає, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №130 від 25.02.2022 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, визначених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку,визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцева Артема Юрійовича строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.

Враховуючи зазначене, обґрунтованими є висновки господарського суду щодо того, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на підставі приписів Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб діяла у справі про банкрутство ТОВ Мрія Агрохолдинг від імені кредитора боржника Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, як особа уповноважена здійснювати повноваження органів управління банку, управління його майном (у тому числі коштами), зокрема здійснювати грошові операції з метою забезпечення процедури ліквідації банку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011.

При цьому, вірними є висновки суду щодо відхилення доводів скаржника в частині неналежності відповідача, з огляду на те, що у даному випадку розглядається клопотання арбітражного керуючого про виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ Мрія Агрохолдинг, а не позов пред`явлений до уповноваженої особи Фонду, як у справах вказаних представником кредитора у апеляційній скарзі.

При вирішенні питання щодо можливості звернення арбітражного керуючого з відповідною заявою суд звертає увагу на те, що Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах Брумареску проти Румунії, Стіл та інші проти Сполученого Королівства та інші).

Обмеження накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення Європейського суду з прав людини від 10.07.1998 у справі компанії Тіннеллі та сини, Лтд. та ін. і Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства, Reports 1998-IV, с. 1660, пункт 72, та рішення Європейського суду з прав людини від 28.11.2006 у справі Апостол проти Грузії, заява N 40765/02).

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (див. рішення Суду у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення Суду у справі Гірвісаарі проти Фінляндії, № 49684/99, від 27.09.2001).

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, відтак ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 у справі № 921/227/20 слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк від 28.01.2025 (вх. №01-05/250/25 від 29.01.2025) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2025 у справі №921/227/20 - залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 05.05.2025.

Головуючий cуддяЖелік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.