Рішення від 01.05.2025 по справі 902/305/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" травня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/305/25

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс", вул. Незалежності, 233, с. Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240, код - 36327834

до: Приватного підприємства "Інвест-Ініціатива", вул. Подільська, 2-А, м. Ямпіль, Могилів-Подільський (Ямпільський) район, Вінницька область, 24500, код - 40885896

про стягнення 444 481,13 грн

В С Т А Н О В И В :

18.03.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (вих. № № 63 від 18.03.2025 року) (вх.канц. № 307/25 від 18.03.2025 року) Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" до Приватного підприємства "Інвест-Ініціатива" про стягнення 444 481,13 грн заборгованості, з яких 326 904,74 грн основного боргу, 58 710,70 грн 25% річних, 58 862,69 грн пені за Договором поставки № 114-2024 від 26.03.2024 року.

Ухвалою суду від 21.03.2025 року відкрито провадження у справі № 902/305/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.04.2025 року.

У судовому засіданні 16.04.2025 року постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 01.05.2025 року.

22.04.2025 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 22.04.2025 року) (вх.канц. № 01-34/4224/25) про долучення до матеріалів справи уточнюючого розрахунку позовних вимог.

01.05.2025 року від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 01.05.2025 року) (вх.канц. № 01-34/4624/25), в якому останній зазначає що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 01.05.2025 року представники позивача та відповідача правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Щодо обізнаності відповідача суд зазначає наступне.

Примірник ухвали суду від 16.04.2025 року про повідомлення учасників справи про дату судового засідання направлено відповідачу за адресою місцезнаходження.

Як вбачається з трекінгу поштових відправлень з сайту АТ "Укрпошта" надіслана ухвала суду значиться "вручено одержувачу" 24.04.2025 року.

Тобто, відповідача належним чином сповіщено про дату, час та місце розгляду справи.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"); організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (Рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

На підставі викладеного вище, судом вжито достатніх заходів для сповіщення позивача та відповідача, тому суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності уповноважених представників сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Приватним підприємством "Поділля-Агрохімсервіс" та Приватним підприємством "Інвест-Ініціатива" укладено Договір поставки № 114-2024 від 26.03.2024 року.

У зв`язку з неналежним виконанням Приватним підприємством "Інвест-Ініціатива" умов Договору поставки № 114-2024 від 26.03.2024 року, в частині оплати поставленого товару, утворилась заборгованість.

Враховуючи викладене Приватне підприємство "Поділля-Агрохімсервіс" звернулось з позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства "Інвест-Ініціатива" 326 904,74 грн основного боргу, 58 710,70 грн 25% річних, 58 862,69 грн пені за Договором поставки № 114-2024 від 26.03.2024 року.

Згідно уточненого розрахунку позовних вимог від 22.04.2025 року, заборгованість відповідача становить: 326 904,74 грн основний борг, 58 523,46 грн пеня та 58 189,70 грн 25% річних.

Матеріали справи не містять відзиву або письмових пояснень з долученням відповідних доказів в якому би відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 26.03.2024 року між Приватним підприємством "Поділля-Агрохімсервіс" та Приватним підприємством "Інвест-Ініціатива" укладено Договір поставки № 114-2024 на умовах розстрочення платежів (т. 1, а.с. 13).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати в строки, визначені Договором, у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість в порядку га на умовах, визначених Договором.

Найменування товару його кількість та асортимент, ціна за одиницю та загальна вазіість Товару, порядок та термін оплати, термін та базис поставки Покупцю, а також інші умови, визначені в Договорі та в специфікаціях (додатках) до Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Вартість (ціна) Товару вказана в специфікаціях (додатках) до Договору. Ціна договору дорівнює загальній вартості (ціні) Товару. що передається та буде передана за цим договором (п. 2.1 Договору).

Оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошевих коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або. за письмовою згодою Постачальника, шляхом видачі (передачі) векселя (векселів), які Постачальник погодиться прийняти в розрахунок за Товар. Покупець, здійснюючи оплату за товар. зобов`язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується ("за насіння"), реквізити (номер і дату) цього Договору, а також реквізити (номер і дату) Специфікації до Договору (накладної, якщо Специфікація не була підписана). Якщо Покупець цього не дотримується, то Постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару. Специфікації, Договору або іншого зобов`язання зарахувати платіж Покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. Платіжні реквізити Постачальника вказані в кінці тексту Договору. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. У випадку можливих узгоджених відповідно до договору змін ціни Постачальник видає Покупцю оновлені документи або додатки до них, скориговані тощо (п. 2.2 Договору).

Товар постачається на умовах ЕХW (Інкотермс 2010) (п. 3.1 Договору).

Термін поставки Товару Покупцю вказаний в специфікації(ях) до договори (п. 3.2 Договору).

Постачальник зобов`язаний повідомити Покупця про дату отримання ним Товару та узгодити час приймання-передачі (п. 4.1 Договору).

Покупець зобов`язаний оплатити вартість (піну) Товару в термін та на умовах, їло вказані в договорі та в додатку до договору. Оплата вважається проведеною з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 4.4 Договору).

Відповідно п. 5.2 Договору Покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий Товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф.

В разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості Товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних з простроченої суми (п. 5.3 Договору).

Також, між сторонами з метою виконання договору поставки № 114-2024 на умовах розстрочення платежів від 26.03.2024 року підписано ряд Специфікацій № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, за замістом яких сторонами погоджено умови поставки товару, кількість, вартість та строки оплати (т. 1, а.с. 14-24)

На виконання умов договору на підставі специфікацій позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 947 455,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними (т. 1, а.с. 26-49).

При цьому, відповідачем здійснено частково розрахунок на суму 620 550,00 грн, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів із системи "Клієнт-Банк" №197 від 01.05.2024 року на суму 30 000,00 грн; інформаційним повідомленням про зарахування коштів із системи "Клієнт-Банк" № 207 від 22.08.2024 року на суму 30 000,00 грн; платіжна інструкція № 212 від 24.09.2024 року на суму 159 250,00 грн; 321 300,26 грн зараховано на підставі Протоколу №7 закриття взаєморозрахунків від 29.11.2024 року; платіжна інструкція № 249 від 27.02.2025 року на 15 000,00 грн; платіжна інструкція № 248 від 08.02.2025 року на 15 000,00 грн; платіжна інструкція № 263 від 17.03.02.2025 року на 50 000,00 грн (т. 1, а.с. 50-56).

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 326 904,74 грн (947 455,00 грн - 620 550,00 грн).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 326 904,74 грн основного боргу за договором поставки № 114-2024 від 26.03.2024 року правомірною та обґрунтованою, тому задовольняє її у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення 58 710,70 грн відсотків річних, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді відсотків річних та відсотків за користування товарним кредитом виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно п. 5.3 Договору у разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості Товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних з простроченої суми.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 25 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 25 % річних помилок не виявлено, в зв`язку з чим вимоги позову в частині стягнення 25% річних сумі 58 189,70 грн підлягають задоволенню. При цьому, у задоволенні вимог позову про стягнення 521,00 грн - 25% річних суд відмовляє.

Також, судом розглянуто вимоги позову про стягнення 58 862,69 грн пені.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом 5 Договору сторонами погоджено відповідальність сторін.

Відповідно п. 5.2 Договору Покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий Товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф.

Тобто, сторонами погоджено розмір, підстави та строк нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення пеню.

Здійснивши перевірку розрахунку суми пені, з урахуванням уточненого розрахунку від 22.04.2025 року судом помилок не виявлено.

Тому, вимоги позову в частині стягнення 58 523,46 грн пені підлягають задоволенню; у задоволенні вимог про стягнення 339,23 грн пені суд відмовляє.

Крім того, суд зазначає про відсутність підстав для зменшення пені та 25 % річних, враховуючи тривалий термін прострочення оплати за специфікаціями № 4-10 (понад 8 місяців), а також внаслідок не нарахування позивачем інфляційних втрат та передбаченого умовами договору штрафу.

Судом враховано відсутність наданих відповідачем доказів та клопотань стосовно наявності виключних обставин для зменшення за ініціативою суду заходів цивільно-правової відповідальності.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, альтернативного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу, тощо.

За вказаних обставин, позов підлягає частковому задоволенню, з урахуванням відмови у стягненні 521,00 грн 25% річних та 339,23 грн пені.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом частково задоволено позовні вимоги, тому на користь позивача слід стягнути 6 654,27 грн судових витрат зі сплати судового збору, з одночасним залишенням за позивачем 12,95 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Також, у позовній заяві (вих. 63 від 18.03.2025 року) зазначено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 13.03.2025 року між Адвокатом Карлащук О.А. та та ПП "Поділля-Агрохімсервіс" (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 1303-2025 (т. 1, а.с. 64-65).

Відповідно п. 1 Договору Клієнт замовляє і оплачує, а Адвокат надає правову допомогу з підготовки документів: позовної заяви, здійснення розрахунків позовних вимог, надсилання позовної заяви з додатками Відповідачу та до Господарського суду Черкаської області та оплата поштових послуг, та з юридичного супроводу розгляду справи в Господарському суді Вінницької області (з підготовкою та подачею всіх необхідних процесуальних документів, участі в судових засіданнях) за позовом ПП «Поділля-Агрохімсервіс» до ПП «Інвест-Ініціатива» (Боржник) з приводу невиконання договірних зобов`язань Боржником по Договору поставки № 114-2025 на умовах розстрочення платежів від 26.03.2024 р. та специфікацій до нього №1 -№12.

3а правову допомогу, передбачену в п. 2.1 даної Угоди Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) у фіксованій сумі в розмірі 15 000,00 грн без ПДВ на підставі Даної Угоди (п. 5.1 Договору).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

В підтвердження надання правової допомоги додано договір про надання правничої допомоги № 1303-2025 від 13.03.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 1303-2025 від 13.03.2025 року від 17.03.2025 року, опис наданих юридичних послуг (виконаних робіт), платіжну інструкцію № 501 від 18.03.2025 року на суму 15 000,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 521 від 27.11.2006 року на ім`я Карлащук О.А., ордер на надання правничої допомоги серії АВ № 1189797 від 13.03.2025 року.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 1303-2025 від 13.03.2025 року від 17.03.2025 року та опису наданих юридичних послуг (виконаних робіт) вартість наданої професійної правничої допомоги складає 15 000,00 грн.

Розглянувши зазначені докази судом встановлено, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджено поданими доказами, є обґрунтованими та не мають надмірного розміру.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 9 ст. 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд враховує, що підставою звернення до суду стало порушення строків розрахунку саме зі сторони відповідача.

Приймаючи до уваги, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат на професійну правничу допомогу на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 14 970,87 грн.

Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29,13 грн суд залишає за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10-18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інвест-Ініціатива" (вул. Подільська, 2-А, м. Ямпіль, Могилів-Подільський (Ямпільський) район, Вінницька область, 24500, код - 40885896) на користь Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" (вул. Незалежності, 233, с. Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240, код - 36327834) 326 904,74 грн основного боргу за Договором поставки № 114-2024 від 26.03.2024 року, 58 189,70 грн - 25% річних, 58 523,46 грн - пені, 6 654,27 грн - судових витрат зі сплати судового збору та 14 970,87 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" в частині вимог про стягнення з Приватного підприємства "Інвест-Ініціатива" - 521,00 грн 25% річних та 339,23 грн пені.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 12,95 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29,13 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - podillyaagrohimservise@gmail.com, представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - kinomerega2016@ukr.net.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 06 травня 2025 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Незалежності, 233, с. Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240)

3 - відповідачу (вул. Подільська, 2-А, м. Ямпіль, Могилів-Подільський (Ямпільський) район, Вінницька область, 24500)