Рішення

від 06.05.2025 по справі 906/165/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/165/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Забігайло Л.В., представник, довіреність №10 від 18.03.2025

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості

до Фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 200 000, 00 грн

Процесуальні дії по справі.

06 лютого 2025 через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Житомирського обласного центру зайнятості до Фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами про стягнення 200 000, 00 грн.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 18.02.2025 відкрив провадження у справі №906/165/25, за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24.03.2025 о 11:00 год.

Суд ухвалою від 24.03.2025 відклав розгляд справи по суті на 07.04.2025 о 10:00 год.

Відповідно до телефонограми господарського суду 24.03.2025 секретарем судового засідання повідомлено відповідача фізичну особу ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.

Суд ухвалами від 07.04.2025 та 14.04.2025 відклав розгляд справи по суті на 06.05.2025 о 10:00 год. з метою реалізації сторонами справи процесуальних прав на подання заяв по суті та доказів, на підтвердження викладених у них обставин.

Заява представника відповідача, адвоката Гербеди К.О. від 06.05.2025 ( вх. № г/с 5774/25) про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає. Мотиви Суду.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України (тут і далі за текстом - Кодексу) суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд не визнав явку учасників справи або їх представників у судове засідання обов`язковою.

Згідно з п.2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи з підстав тимчасової непрацездатності представника відповідача відсутні.

При цьому Суд враховує, що розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ч. 4 ст. 11 Кодексу).

Як нагадує Суд у справі «Осіпов проти України», стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З врахуванням викладеного, справу розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Житомирський обласний центр зайнятості звернувся з позовом до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 200 000,00 грн , виплачених за договором мікрогранту (у тексті - Позивач, Відповідач).

В обґрунтування фактичних підстав позову Позивач посилається на те, що відповідачем фізичною особою ОСОБА_1 не виконано обов`язкової умови договору мiкрогранту вiдповiдно до пункту 20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бiзнесу затвердженого постановою КМУ вiд 21.06.2022 №738, а саме не створено протягом шести місяців з дня зарахування коштiв мiкрогранту двох робочих мiсць. Водночас ОСОБА_1 було повідомлено Житомирську філію Житомирського ОЦЗ про наміри розiрвання договору надання мiкрогранту та направлено рекомендований лист до Державного центру зайнятостi з додатковою угодою про розiрвання договору надання мiкрогранту. Державний центр зайнятостi розглянув лист ОСОБА_1 , та надіслав відповідь вiд 20.05.2024 № 33/1122/4242-24 стосовно процедури розiрвання договору мiкрогранту та повернення коштiв, а також вказав банківські реквізити для повернення коштiв мiкрогранту.

Оскільки грантоотримувачем ОСОБА_1 кошти повернуті не були, кoмiciєю Житомирського обласного центру зайнятостi з питань опрацювання заяв та бізнес-планів на отримання мікрогрантів на створення або розвиток власного бiзнесу та грантів на створення або розвиток власного бiзнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, моніторингу та розгляду питань , пов`язаних з виконанням умов Договору гранту/мiкрогранту №3 вiд 05.11.2024 року було прийнято рiшення щодо повернення коштiв ФОП ОСОБА_1 в сумі 200 000,00грн шляхом проведення відповідної претензійно-позовної роботи щодо особи.

Відповідач у відзиві на позов наголошує на тому, що Позивач безпідставно не застосовує норму абз. 9 п.20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бiзнесу затвердженого постановою КМУ вiд 21.06.2022 №738 щодо відсутності обов`язку в отримувача мікрогранту повертати кошти, витрачені за себе на фактично сплачені на дату розірвання договору мікрогранту податки та збори, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно з витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджету та сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2024 року по 13.11.2024 було сплачено 16960,00грн. Тому обґрунтованою до стягнення є сума 183040,00грн. Відповідач зазначає, що бажає виконати зобов`язання з повернення мікрогранту, однак не має можливості здійснити оплату одним платежем 20% від його суми, однак не отримав позитивної відповіді від Державного центру зайнятості щодо розстрочення суми боргу.

Позивач у відповіді на відзив наголошує, що посилання Відповідача на абз. 9 п.20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бiзнесу затвердженого постановою КМУ вiд 21.06.2022 №738 є безпідставним, оскільки зазначена норма стосується саме у разі дострокового розірвання договору , однак договір про надання мікрогранту ОСОБА_1, до якого він долучився шляхом підписання Заяви про приєднання 28.11.2023 року , не був розірваний. Тоді як згідно абз. 3 п.20 Порядку, обов`язковою умовою договору мікрогранту, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного п.4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. Абзац 8 п.20 Порядку визначає, що у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, сума останнього протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок , з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Саме невиконання Відповідачем обов`язкової умови договору про надання мікрогранту є підставою для повернення останнім отриманих коштів у розмірі 200 000,00грн.

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив наполягає на безпідставності вимог Позивача в сумі 16960,00грн сплачених ним податків протягом 2024 року, тому позов визнається в іншій частині.

Спір вирішено по суті у судовому засіданні 06.05.2025.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ФОП ОСОБА_1 (надалі-Відповідач) звернувся через єдиний державний вебпортал "ДІЯ" із заявою від 08.09.2023 № 153TRU на отримання гранту на власну справу.

Додатком до вказаної заяви - бізнес-планом передбачено отримання гранту від держави на розвиток власного бізнесу в розмірі 200 000,00грн з метою розширення підприємницької діяльності(а.с.13-16, 43-48).

Пунктом 9 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою КМУ від 21.06.2022 № 738 (далі - Порядок) визначено, що заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.

Положеннями пункту 17 Порядку передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.

Наказом державного центру зайнятості "Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу" від 14.11.2023 №191 прийнято рішення надати Відповідачу мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу в сумі 200 000,00грн (пункт 105 додатку № 8 до вказаного наказу)(а.с.7-12).

Умовами пункту 20 Порядку, зокрема, передбачено, що для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання.

28.11.2023 року ФОП ОСОБА_1 у відділенні «Ощадбанку» підписав Заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту (а.с. 17).

Банком було відкрито рахунок, на який 14.14.2023 року надійшли кошти в сумі 200 000,00 грн.

Житомирською філією Житомирського обласного центру зайнятості проведено перевірку за період з 28.02.2024 по 15.10.2024, щодо дотримання Відповідачем договору про надання мікрогранту за результатами якої складено акт від 25.10.2024 №553, яким, зокрема, зафіксовано, що обов`язкова умова договору в частині працевлаштування працівників протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача не виконана (а.с. 18-20).

Умовами пункту 20 Порядку, зокрема, передбачено, що у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Державний центр зайнятостi розглянув лист ОСОБА_1, та надіслав відповідь вiд 20.05.2024 вих. № 33/1122/4242-24 стосовно процедури розiрвання договору мiкрогранту та повернення коштiв, а також вказав банківські реквізити для повернення коштiв мiкрогранту (а.с.21-22).

05.11.2024 на підставі вказаного Протоколу Житомирським обласним центром зайнятостi було прийнято наказ № 640 «Про затвердження рішення про повернення коштiв мiкрогранту грантоотримувачем №153TRU ФОП ОСОБА_1» (а.с.23-27).

Відповідач добровільно не повернув кошти у вигляді повернення мікрогранту в сумі 200 000,00 грн.

06.11.2024 року за вих. №3719/10.01-24 на адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено претензію (а.с.28-29).

25.11.2024 року на електронну пошту Житомирського обласного центру зайнятостi надійшла заява вiд ОСОБА_1 №К-31, в якій він повідомляв, що 25.11.2024 року вiн звернувся із заявою до Державного центру зайнятостi про розстрочення повернення коштiв мiкрогранту (а.с.30).

Державним центром зайнятостi було надано відповідь ОСОБА_1 вiд 18.12.2024 вих. №33/1123/10277-24, яким запропоновано розпочати процедуру розстрочення повернення коштiв мiкрогранту, а саме внести 20% суми отриманого мiкрогранту одноразово, після чого оплата решти суми розтерміновується (а.с.31-32).

Відповідач добровільно не вніс 20% суми отриманого мiкрогранту одноразово, тим самим не прийняв умови Державного центру зайнятостi щодо можливості розстрочення повернення отриманих коштів.

Житомирський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом про примусове стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за договором мікрогранту у розмірі 200 000,00 грн.

Фізична особа ОСОБА_1 доводить, що не зобов`язаний повертати 16 960,00 грн , які він сплатив як податки та внески. Суд встановив, що за період з 01.01.2024 -13.11.2024 платником податків ОСОБА_1 сплачено до бюджету 16960,00грн, тоді як нараховано 14200,00грн, а 1420,00грн вважаються сплаченими надмірно ( а.с. 86). За відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи ОСОБА_1 ( РНПП НОМЕР_2 ) Суд встановив, що останнім як страхувальником у 2023 році не сплачено будь-яких платежів до бюджету чи ПФУ, отриманих від зайняття підприємницької діяльності, а в 2024 році страхувальником (роботодавцем) застрахованої особи ОСОБА_1 було ТОВ "ТД "Метавсесвіт" ( код ЄДРПОУ 44973966) , яким було утримано із доходу (заробітної плати ) відповідача як найманого працівника 15652,17грн податків/зборів ( а.с. 87).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 12 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 16 ГК України підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб`єктів господарювання визначаються законом.

За змістом статті 48 ГК України з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення, подають підприємцям інші види допомоги.

Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.

Статтею 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" передбачено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 ГК України.

Державна підтримка передбачає формування програм, у яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування. Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 затверджено Порядок № 738, який визначає умови, критерії, механізм використання коштів, передбачених Міністерством економіки України у загальному фонді за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" для надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 738 розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000 гривень та не перевищує:

- 150 000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника;

- 250 000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників.

Пункт 5 Порядку № 738 встановлює, що мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, як:

- придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);

- закупівля сировини та матеріалів (деталі зазначаються отримувачем у бізнес-плані);

- орендна плата за нежитлове приміщення (якщо така орендна плата становить не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);

- лізинг обладнання (крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування).

Надання мікрогрантів здійснюється Міністерством економіки України через Акціонерне товариство "Ощадбанк" на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів, відповідно до Договору про взаємодію (пункт 6 Порядку № 738).

Для виплати мікрогрантів отримувачам Міністерство економіки України відкриває в Казначействі реєстраційний рахунок загального фонду державного бюджету (пункт 7 Порядку № 738).

За змістом пункту 9 Порядку № 738 заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.

Заява формується засобами Порталу "Дія" у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або електронної системи BankID.

Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Міністерством економіки України.

Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.

Кінцевий строк подання заяв визначається Міністерством економіки України з урахуванням наявного фінансування, про що Міністерство економіки України інформує Державний центр зайнятості та уповноважений банк. Міністерство економіки України встановлює кінцеві строки подання заяв у межах календарного року та визначає граничну суму мікрогрантів, що видаються на всі заяви, подані до одного кінцевого строку.

Уповноважений банк формує перелік поданих заяв, а також їх зберігання в електронній базі даних протягом трьох років з дня завершення прийому заяв.

Повторно подані заяви від одного отримувача не розглядаються.

Пунктом 12 Порядку № 738 передбачено, що Міністерство економіки України на підставі подання Державного центру зайнятості подає в Казначейство подання та платіжне доручення на перерахування коштів у сумі, зазначеній у поданні, для надання мікрогранту з рахунка Міністерства економіки України на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до Договору про взаємодію, для подальшого перерахування коштів уповноваженим банком на рахунок отримувача, відкритий в уповноваженому банку для забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача.

Уповноважений банк у встановленому порядку та строках перераховує кошти на рахунки отримувачів згідно з Договором про взаємодію.

Мікрогрант надається у безготівковому вигляді.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 738 рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувача, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається Договором про взаємодію.

Порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінка) для прийняття рішень Державним центром зайнятості визначаються Мінекономіки.

Якщо необхідну кількість балів (оцінку) набрали більше заяв, ніж визначена гранична сума мікрогрантів відповідно до абзацу п`ятого пункту 9 цього Порядку, мікрогранти надаються отримувачам з найбільшою кількістю балів. Решта заявок автоматично розглядається у наступному періоді в межах встановленого кінцевого строку. Повторне оцінювання таких заяв не проводиться, для цілей рішення про видачу мікрогранту використовується перша оцінка заяви (пункт 18 Порядку № 738).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 738 оцінка заяв отримувачів мікрогрантів проводиться на постійній основі відповідно до переліку заяв на отримання мікрогранту, сформованого уповноваженим банком.

Після формування переліку заяв, перевірки ділової репутації та оцінки бізнес-плану уповноважений банк надсилає їх до Державного центру зайнятості в електронній формі для подальшої передачі регіональному центру зайнятості. Регіональний центр зайнятості проводить особисту співбесіду з отримувачем та надсилає результати співбесіди до Державного центру зайнятості. Державний центр зайнятості забезпечує прийняття рішень про надання мікрогрантів та інформування отримувачів про прийняте рішення відповідно до Договору про взаємодію.

Уповноважений банк засобами програмного забезпечення з використанням інформаційних джерел, що ним використовуються у своїй діяльності, проводить перевірку ділової репутації та оцінювання бізнес-плану отримувача.

Перевірка ділової репутації проводиться за критеріями, зазначеними у Договорі про взаємодію, зокрема: життєздатність бізнес-ідеї; реалістичність бізнес-плану.

Крім того підпунктом 14.1.277-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетний грант - цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Суд встановив, що Відповідач подав заяву та бізнес-план на створення й розвиток власного бізнесу, за результатами співбесіди отримав повідомлення про погодження заявки на отримання гранту в розмірі 200 000,00 грн. Наказом державного центру зайнятості "Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу" від 14.11.2023 №191 прийнято рішення надати Відповідачу мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу в сумі 200 000,00грн (пункт 105 додатку № 8 до вказаного наказу)(а.с.7-12).28.11.2023 року ФОП ОСОБА_1 у відділенні "Ощадбанку" підписав Заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту (а.с. 17). Банком було відкрито рахунок, на який 14.14.2023 року надійшли кошти в сумі 200 000,00 грн.

Умовами абз. 8 пункту 20 Порядку № 738 передбачено, що у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Житомирською філією Житомирського обласного центру зайнятості проведено перевірку за період з 28.02.2024 по 15.10.2024, щодо дотримання Відповідачем договору про надання мікрогранту за результатами якої складено акт від 25.10.2024 №553, яким, зокрема, зафіксовано, що обов`язкова умова договору в частині працевлаштування працівників протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача не виконана (а.с. 18-20).

05.11.2024 Житомирським обласним центром зайнятостi було прийнято наказ № 640 "Про затвердження рішення про повернення коштiв мiкрогранту грантоотримувачем №153TRU ФОП ОСОБА_1" (а.с.23-27).

Житомирський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом про примусове стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за договором мікрогранту у розмірі 200 000,00 грн.

З врахуванням встановлених обставин нестворення Відповідачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами Порядку № 738, сума мікрогранту в розмірі 200 000,00грн підлягає поверненню уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснювалося перерахування мікрогранту.

Щодо доводів фізичної особи ОСОБА_1 про те, що він не зобов`язаний повертати 16 960,00грн, які він сплатив як податки /внески протягом 2024 року.

В абзаці 10 пункту 20 Порядку № 738 передбачено, що у разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов`язаний протягом одного місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацом другим пункту 4 цього Порядку.

Суд поділяє доводи Позивача, що до спірних відносин не поширюється дія абзацу 10 пункту 20 Порядку № 738, оскільки зазначена норма застосовується у тих випадках, коли отримувач мікрогранту створив робочі місця, працевлаштував працівників, сплачував податки та збори за працевлаштованих працівників або сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за себе, однак до завершення трирічного строку реалізації проекту, прийняв рішення розірвати договір мікрогранту. В такій ситуації отримувач мікрогранту повертає різницю між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту ( див. абз.11пункту 20 Порядку № 738).

Натомість Суд встановив, що за період з 01.01.2024 -13.11.2024 платником податків ОСОБА_1 сплачено до бюджету 16960,00грн, тоді як нараховано 14200,00грн, а 1420,00грн вважаються сплаченими надмірно (а.с. 86). За відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи ОСОБА_1 ( РНПП НОМЕР_2 ) Суд встановив, що останнім як страхувальником у 2023 році не сплачено будь-яких платежів до бюджету чи ПФУ, отриманих від зайняття підприємницької діяльності, а в 2024 році страхувальником (роботодавцем) застрахованої особи ОСОБА_1 було ТОВ "ТД "Метавсесвіт" ( код ЄДРПОУ 44973966) , яким було утримано із доходу (заробітної плати ) відповідача як найманого працівника 15652,17грн податків/зборів ( а.с. 87). Тобто поданими доказами не підтверджується, що фізична особа ОСОБА_1 сплачував податки/збори чи єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування саме за себе протягом 2024 в процесі реалізації проекту як отримувач мікрогранту.

Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов`язків ( п.п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).

Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).

Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).

З врахуванням викладеного, рішення суду ухвалено на підставі безпосередньо досліджених доказів, що визначають предмет доказування у цій справі, та які і вплинули на сформульовані у рішенні суду висновки.

Щодо розподілу судового збору

При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК).

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У ч.1 ст.123 ГПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК).

Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Сплачений Позивачем судовий збір в розмірі 3028,00грн покладається на Відповідача у справі на підставі ч.2 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичої особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Житомирського обласного центру зайнятості (вул. Київська, 83, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 03491398, рахунок НОМЕР_3 , отримувач АТ "Ощадбанк", код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача АТ "Ощадбанк", призначення платежу: повернення суми гранту (мікрогрант ПІБ/назва отримувачва, код ЄДРПОУ/РНОКПП): 200 000, 00 грн кошти мікрогранту. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичої особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Житомирського обласного центру зайнятості (вул. Київська, 83, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 03491398, р/р UA658201720355429002007004025, ДКСУ м. Київ, МФО 820172): 3 028,00грн судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.05.25

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу (через Ел. суд)

3- відповідачу через адвоката К.Гербеду ( через Ел. суд)