Ухвала

від 05.05.2025 по справі 907/387/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" травня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/387/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Тячівської окружної прокуратури, м. Тячів Закарпатської області, в інтересах держави в особі Тячівської міської ради Тячівського району Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області

до відповідача фізичної особи-підприємця Сюч Іштвана Калмановича, м. Тячів Закарпатської області

про стягнення 89 287,02 грн безпідставно збережених коштів

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тячівської окружної прокуратури діючи в інтересах держави в особі Тячівської міської ради Тячівського району Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи-підприємця Сюч Іштвана Калмановича про стягнення 89 287,02 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0170 площею 1,5 га в період з 05.05.2020 по 01.06.2021, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням відповідачем норм 1212-1214 Цивільного кодексу України щодо несплати орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/387/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено учасникам справи строк на подання до суду заяв по суті спору.

22.04.2025 за вх.№ 02.3.1-02/3851/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява Тячівської окружної прокуратури про закриття провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернення Закарпатській обласній прокуратурі сплаченого судового збору за подання такої позовної заяви. В обґрунтування вказаної заяви прокурор зазначає, що відповідачем в добровільному порядку сплачено 89 287,02 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0170 площею 1,5 га в період з 05.05.2020 по 01.06.2021, в підтвердження чого до заяви долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 72857624 від 22.04.2025.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У постанові від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду з посиланням на приписи пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України зазначив, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Таким чином, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23 виснував, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України), якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. Такі ж висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19).

Судом встановлено, що з 02.06.2021 власником земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0170 площею 1,5 га є Сюч Іштван Калманович.

Також судом встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, належні Сюч Іштвану Калмановичу на праві власності.

Однак, за доводами прокурора, відповідач використовував спірну земельну ділянку з моменту державної реєстрації цієї земельної ділянки (05.05.2020) до набуття на неї права власності (02.06.2021) без належної правової підстави та плату за користування земельною ділянкою не сплачував.

Отже, до вище вказаних правовідносин слід застосовувати положення глави 83 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Відтак, на підставі вищевказаного, прокурором правомірно заявлено до стягнення суму 89 287,02 грн безпідставно збережених коштів в розрахунку 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Матеріалами справи встановлено, що після звернення прокурора до суду з позовом та відкриття провадження у даній справі відповідачем в добровільному порядку сплачено 89 287,02 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0170 площею 1,5 га в період з 05.05.2020 по 01.06.2021, що підтверджується квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 72857624 від 22.04.2025, що в свою чергу свідчить про відсутність предмета спору в даній справі, а відтак і наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 та частини 5 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Ухвала про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 статті 231 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За змістом приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (із змінами до нього) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У зв`язку з наведеним, враховуючи подане прокурором клопотання про повернення судового збору за подання позовної заяви в даній справі, сплаченого згідно із платіжною інструкцією № 124 від 06.02.2025, судовий збір у сумі 3 028,00 грн підлягає поверненню платнику Закарпатській обласній прокуратурі на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене вище, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі № 907/387/25 закрити.

2. Повернути Закарпатській обласній прокуратурі (88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) з Державного бюджету України суму 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 124 від 06.02.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д. Є. Мірошниченко