Рішення від 06.05.2025 по справі 907/242/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/242/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом: Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, код ЄДРПОУ - 00729391, Закарпатська область, Берегівський р-н, с. Велика Бакта, пр-т Свободи, буд. 17,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса Біо", код ЄДРПОУ - 39492777, 90365, Закарпатська обл., Виноградівський р-н, село Ботар, вул. Петефі, будинок 2

про стягнення коштів,

секретар судового засідання - Ігнатко О.В.

без виклику учасників справи,

в с т а н о в и в:

Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, код ЄДРПОУ - 00729391, Закарпатська область. Берегівський район, с. Велика Бакта, проспект Свободи, буд. 17, звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса Біо", код ЄДРПОУ - 39492777, 90365, Закарпатська обл., Виноградівський р-н, село Ботар, вул. Петефі, будинок 2, з позовними вимогами стягнення заборгованості у розмірі 937 362.22 грн., з яких 921 383.16 грн. основного боргу, 4922.46 грн. 3 % річних та 11 056.60 грн. інфляційних втрат.

Описова частина рішення.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2025 в межах даної справи прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча був повідомлений своєчасно та в належний спосіб про відкриття провадження у справі та необхідність подання заяв по суті справи.

Ухвала суду від 07.03.2025 була направлена відповідачу до його електронного кабінету та доставлена йому 11.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про відкриття провадження у справі та необхідність подачі відзиву.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Правова позиція позивача у справі.

Позивач зазначає, що 10.09.2024 між ним, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір купівлі - продажу №09/09/24/1, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах цього договору продавець зобов`язується передати у власність покупця озиму пшеницю врожаю 2022 року у кількості 821593 кг, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені договором.

Позивач вказує, що 10.09.2024 передав, а відповідач прийняв товар, що сторони оформили накладною від 10.09.2024 року. Одночасно покупцеві виписано та передано рахунок №001/09 на суму проданого товару (озимої пшениці) у сумі 4 107 965.00 грн.

Окрім того, 15.03.2022 між Закарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН України (перейменовано на Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України) та ТОВ "Тіса Біо" було укладено договір №15/03-1, за яким ТОВ "Тіса Біо" надало послуги з комплексного обробітку землі на загальну суму 1 045 196.10 грн.

Також, 04.10.2021 між Закарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН України та ФГ "Тізеш" було укладено договір №04/10, за яким ФГ "Тізеш" виконало роботи (надало послуги) на загальну суму 2 141 385.74 грн. Листом від 01.09.2022 ФГ "Тізеш" повідомило позивача про заключення з ТОВ "Тіса Біо" договору про відступлення права вимоги боргу від 01.09.2022, умовами якого до останнього перейшло право вимоги боргу до позивача на загальну суму 2 141 385.74 грн., що належало первісному кредитору згідно договору №15/03-1 від 15.03.2022 року.

Позивач зазначає, що оскільки станом на 10.09.2024 у ІАРРР була заборгованість перед ТОВ "Тіса Біо" згідно договору №15/03-1 від 15.03.2022 на суму 1 045 196.10 грн., а також згідно договору №04/10 від 04.10.2021, укладеного із ФГ "Тізеш" (право вимоги за яким ФГ "Тізеш" відступило ТОВ "Тіса Біо" згідно договору про відступлення права вимоги №25/3 від 01.09.2022 року) на суму 2 141 385.74 грн., а в загальному - 3 186 581.84 грн., а у ТОВ "Тіса Біо" згідно укладеного із ІАРРР договору купівлі - продажу №09/09/24/1 від 10.09.2024 виникло зобов`язання з оплати вартості придбаного товару у розмірі 4 107 965.00 грн., то з метою зарахування зустрічних однорідних вимог, сторони дійшли згоди на підставі ст. 601 ЦКУ провести зарахування зустрічних однорідних вимог.

Так, згідно угоди №6 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2024, зобов`язання Сторони - 1 (позивача у справі) є таким, що припинено у повному обсязі, а зобов`язання Сторони - 2 (відповідача у справі) є таким, що припинено частково, заборгованість складає 921 383.16 грн.

Позивач вказує, що залишок заборгованості у розмірі 921 383.16 грн. є не оплаченим відповідачем станом на дату подання позовної заяви до суду, що і стало підставою для звернення до суду та предметом позовних вимог.

Додатково позивачем нараховані відповідачу 4922.46 грн. - 3 % річних та 11 056.60 грн. інфляційних втрат.

Правова позиція відповідача у справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до правової доктрини та ст. 2 та ст. 14 ГПК України суд керується засадами диспозитивності при здійсненні господарського судочинства.

Учасникам справи процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, надаючи їм право виявляти процесуальну активність та ініціативу у розвитку процесу для досягнення мети правосуддя.

Кожна сторона справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, яких суд вважає достатніми для ухвалення судового рішення.

Суд виходить з презумпції правомірності підстав виникнення правовідносини та правильності наведених позивачем обставин, оскільки відповідач, не зважаючи на вимоги господарського суду, без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідач згідно правил ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти таких обставини під час розгляду справи по суті.

Мотивувальна частина рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що дійсно 10.09.2024 між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір купівлі - продажу №09/09/24/1, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах цього договору продавець зобов`язується передати у власність покупця озиму пшеницю врожаю 2022 року у кількості 821593 кг, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені договором.

Ціна одного кілограму товару, що є предметом даного договору становить 5.00 грн. за кілограм, в т. ч. ПДВ - 0.61 грн. (п. 2.1. договору),

Сума договору визначається загальною вартістю усього поставленого товару і становить 4 107 965.00 грн. (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України - гривні, у безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця. Покупець зобов`язаний здійснити повну оплату товару в строк до 31 грудня 2024 року включно (п. 3.2. договору).

Специфікацією №1 до вказаного договору передбачено товар, який підлягав поставці, а саме озима пшениця врожаю 2022 року кількістю 821593 кг загальною вартістю 4 107 965.00 грн.

Накладною №05/09 від 10.09.2024 підтверджується поставка товару позивачем відповідачу, а саме поставка озимої пшениці урожаю 2022 року кількістю 821593 кг загальною вартістю 4 107 965.00 грн.

Судом встановлено, що вказані документи, а саме договір, накладна та специфікація підписані з обох сторін уповноваженими представниками.

Також відповідачу був переданий до оплати за поставлений товар рахунок №001/09 на суму проданого товару (озимої пшениці) у сумі 4 107 965.00 грн.

Судом також встановлено, що окрім того 15.03.2022 між Закарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН України (перейменовано на Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України) та ТОВ "Тіса Біо" було укладено договір №15/03-1, за яким ТОВ "Тіса Біо" надало послуги позивачу з комплексного обробітку землі на суму 1 045 196.10грн.

Актом надання послуг №01 від 16.09.2022 підтверджується надання відповідачем послуг по комплексному обробітку землі (вирощування озимої пшениці) на користь позивача загальною вартістю 1 045 196.10 грн.

Також, 04.10.2021 між Закарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН України (перейменовано на Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України) та ФГ "Тізеш" було укладено договір №04/10, за яким ФГ "Тізеш" виконало роботи (надало послуги по комплексному обробітку землі) на загальну суму 2 141 385.74 грн., що підтверджується відповідними актами надання послуг, які містяться в матеріалах справи.

Листом від 01.09.2022 ФГ "Тізеш" повідомило позивача про заключення з ТОВ "Тіса Біо" договору про відступлення права вимоги боргу від 01.09.2022, умовами якого до останнього перейшло право вимоги боргу до позивача на загальну суму 2 141 385.74 грн., що належало первісному кредитору згідно договору №15/03-1 від 15.03.2022 року.

Надалі, 10.09.2024 між позивачем (сторона - 1) та відповідачем (сторона - 2) була підписана угода №6 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно п. 1.1 такої угоди, сторона - 2 є кредитором , а сторона - 1 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі: 3 186 581.84 грн. , що виникло на підставі договору №04/10 від 04.10.2021 та договору №15/03-1 від 15.03.2022 року. Сторона - 1, в свою чергу, є кредитором, а сторона - 2 боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі: 4 107 965.00 грн., що виникла на підставі договору купівлі - продажу №09/09/24/1 від 10.09.2024 року.

Пунктом 4 сторони дійшли згоди, що з моменту підписання угоди: зобов`язання сторони 1 є таким, що припинено в повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 немає. Зобов`язання сторони 2 є таким, що припинено частково, заборгованість сторони 2 перед стороною 1 складає 921 383.16 грн.

Судом встановлено, що така угода підписана уповноваженими представниками сторін.

Додатково позивачем нараховані відповідачу 4922.46 грн. - 3 % річних та 11 056.60 грн. інфляційних втрат.

Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Положеннями ст. 11 ЦКУ передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Згідно положень ст. 509 ЦКУ, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦКУ).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦКУ).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦКУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Згідно ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Нормою ст. 638 ЦКУ передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 655 ЦКУ, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦКУ).

Приписами ст. 662 ЦКУ передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦКУ).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦКУ).

Відповідно до положень ст. 689 ЦКУ, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 691 ЦКУ, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Відповідно до положень ст. 692 ЦКУ, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Щодо стягнення основної суми боргу.

Судом встановлено, що дійсно 10.09.2024 між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір купівлі - продажу №09/09/24/1, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах цього договору продавець зобов`язується передати у власність покупця озиму пшеницю врожаю 2022 року у кількості 821593 кг, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені договором.

Сума договору визначається загальною вартістю усього поставленого товару і становить 4 107 965.00 грн. (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України - гривні, у безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця. Покупець зобов`язаний здійснити повну оплату товару в строк до 31 грудня 2024 року включно (п. 3.2. договору).

Специфікацією №1 до вказаного договору передбачено товар, який підлягав поставці, а саме озима пшениця врожаю 2022 року кількістю 821593 кг загальною вартістю 4 107 965.00 грн.

Накладною №05/09 від 10.09.2024 підтверджується поставка товару позивачем відповідачу, а саме поставка озимої пшениці урожаю 2022 року кількістю 821593 кг загальною вартістю 4 107 965.00 грн.

Судом також встановлено, що окрім того 15.03.2022 між Закарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН України (перейменовано на Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України) та ТОВ "Тіса Біо" було укладено договір №15/03-1, за яким ТОВ "Тіса Біо" надало послуги позивачу з комплексного обробітку землі на загальну суму 1 045 196.10 грн.

Актом надання послуг №01 від 16.09.2022 підтверджується надання відповідачем послуг по комплексному обробітку землі (вирощування озимої пшениці) на користь позивача загальною вартістю 1 045 196.10 грн.

Також, 04.10.2021 між Закарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН України (перейменовано на Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України) та ФГ "Тізеш" було укладено договір №04/10, за яким ФГ "Тізеш" виконало роботи (надало послуги по комплексному обробітку землі) на загальну суму 2 141 385.74 грн., що підтверджується відповідними актами надання послуг, які містяться в матеріалах справи.

Листом від 01.09.2022 ФГ "Тізеш" повідомило позивача про заключення з ТОВ "Тіса Біо" договору про відступлення права вимоги боргу від 01.09.2022, умовами якого до останнього перейшло право вимоги боргу до позивача на загальну суму 2 141 385.74 грн., що належало первісному кредитору згідно договору №15/03-1 від 15.03.2022 року.

Надалі, 10.09.2024 між позивачем (сторона - 1) та відповідачем (сторона - 2) була підписана угода №6 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно п. 1.1 такої угоди, сторона - 2 є кредитором, а сторона - 1 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі: 3 186 581.84 грн., що виникло на підставі договору №04/10 від 04.10.2021 та договору №15/03-1 від 15.03.2022 року. Сторона - 1, в свою чергу, є кредитором, а сторона - 2 боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі: 4 107 965.00 грн., що виникла на підставі договору купівлі - продажу №09/09/24/1 від 10.09.2024 року.

Пунктом 4 сторони дійшли згоди, що з моменту підписання угоди: зобов`язання сторони 1 є таким, що припинено в повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 немає. Зобов`язання сторони 2 є таким, що припинено частково, заборгованість сторони 2 перед стороною 1 складає 921 383.16 грн.

Приписами ст. 601, 602 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином суд констатує, що належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи підтверджується, що відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса Біо" не здійснив погашення на користь позивача залишку боргу у розмірі 921 383.16 грн. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 921 383.16 грн. в повному обсязі.

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Додатково позивачем нараховані відповідачу 4922.46 грн. - 3 % річних та 11 056.60 грн. інфляційних втрат.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України - гривні, у безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця. Покупець зобов`язаний здійснити повну оплату товару в строк до 31 грудня 2024 року включно (п. 3.2. договору).

Таким чином, суд констатує, що прострочення виконання грошового зобов`язання почалось 01.01.2025 року згідно умов даного договору.

Здійснивши самостійний арифметичний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що такий проведений коректно.

Таким чином, суд задовольняє повністю позовну вимогу про стягнення 4922.46 грн. - 3 % річних та 11 056.60 грн. інфляційних втрат.

Щодо обґрунтованості рішення.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не спростував заявлені до нього позовні вимоги в належний спосіб та належними і допустимими доказами, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, оскільки спір виник через правопорушення Відповідача, на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 248.35 грн. повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса Біо", код ЄДРПОУ - 39492777, 90365, Закарпатська обл., Виноградівський р-н, село Ботар, вул. Петефі, будинок 2, на користь Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, код ЄДРПОУ - 00729391, Закарпатська область, Берегівський р-н, с. Велика Бакта, пр-т Свободи, буд. 17, суму заборгованості у загальному розмірі 937 362.22 грн. (дев`ятсот тридцять сім тисяч триста шістдесят дві гривень 22 копійок), яка складається з: 921 383.16 грн. (дев`ятсот двадцять одна тисяча триста вісімдесят три гривень 16 копійок) - сума основного боргу; 4922.46 грн. (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві гривень 46 копійок) - 3 % річних та 11 056.60 грн. (одинадцять тисяч п`ятдесят шість гривень 60 копійок) інфляційних втрат.

3. Судові витрати покласти на відповідача у справі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса Біо", код ЄДРПОУ - 39492777, 90365, Закарпатська обл., Виноградівський р-н, село Ботар, вул. Петефі, будинок 2, на користь Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, код ЄДРПОУ - 00729391, Закарпатська область, Берегівський р-н, с. Велика Бакта, пр-т Свободи, буд. 17, сплачений судовий збір у загальному розмірі 11 248.35 грн. (одинадцять тисяч двісті сорок вісім гривень 35 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 06.05.2025 року.

Суддя П. Д. Пригуза