Ухвала від 06.05.2025 по справі 910/5529/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.05.2025Справа № 910/5529/25

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до 1. Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

2. Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про визнання дії неправомірними, заборону вчинення дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - відповідач-2), у якому просив суд:

- визнати неправомірними та незаконними дії відповідача-2, як адміністратора комерційного обліку та постачальника послуг комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, щодо покладання обсягів 317 265 кВт*год. спожитої електричної енергії споживачами з 07.12.2023 року по 31.12.2023 року на позивача, як сторону відповідальну за баланс;

- визнати неправомірними та незаконними дії відповідача-1, як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків, щодо покладання обсягів 317 265 кВт*год. спожитої електричної енергії споживачами з 07.12.2023 року по 31.12.2023 року на позивача, як сторону відповідальну за баланс;

- зобов`язати відповідача-2, як оператора системи та адміністратора комерційного обліку та відповідача-1, як оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку, вчинити дії, шляхом зміни сертифікованих даних комерційного обліку в системі управління ринком (платформа ММS), скасувати сертифіковані дані комерційного обліку щодо обсягів 317 265 кВт*год. електричної енергії покладених на балансуючу групу електропостачальника позивача, як постачальника «останньої надії», що спожиті за точками комерційного обліку /площадками вимірювання (ЕІС-кодами) споживачами КП «Відродження» (код ЄДРПОУ 38767153), ОСББ «ЖК Женев`єва-2» (код ЄДРПОУ 44058552), ОСББ «Тургенівська, 50/3» (код ЄДРПОУ 42707404), ОК «ЖЕК «Добробут» (код ЄДРПОУ 39075665), Інститут гідромеханіки НАН України (код ЄДРПОУ 05417354), ВСП «Фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування НАУ» (код ЄДРПОУ 21573906), ПрАТ «Боярське АТП (код ЄДРПОУ 05538879), ДП «ДОЗ «Дніпро» (код ЄДРПОУ 37910052), ПП «Нічний Експрес» (код ЄДРПОУ 31511336), ПрАТ «АС» (код ЄДРПОУ 13737357), Васильківський фаховий коледж НАУ (код ЄДРПОУ 34913878), Обухівська РДА Київської області (код ЄДРПОУ 04054725), Київський міський центр комплексного обслуговування бездомних осіб (код ЄДРПОУ 19478709), ТОВ « 7 днів» (код ЄДРПОУ 32423769), РО «Всеукраїнський духовний центр «Відродження» (код ЄДРПОУ 38359370) та ПВП «Сіріус» (код ЄДРПОУ 21487555), провести нове формування сертифікованих даних та покласти обсяги 317 265 кВт*год. електричної енергії, що використані з 07.12.2023 по 31.12.2023 на втрати оператора системи - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (код ЄДРПОУ 23243188) та передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку Адміністратору розрахунків та учасникам ринку для здійснення перерахунку 30 платежів;

- відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача - заборонити відповідачу-1 використовувати при здійснені будь-яких розрахунків з позивачем дані комерційного обліку що спожиті за точками комерційного обліку /площадками вимірювання (ЕІС-кодами) споживачами КП «Відродження» (код ЄДРПОУ 38767153), ОСББ «ЖК Женев`єва-2» (код ЄДРПОУ 44058552), ОСББ «Тургенівська, 50/3» (код ЄДРПОУ 42707404), ОК «ЖЕК «Добробут» (код ЄДРПОУ 39075665), Інститут гідромеханіки НАН України (код ЄДРПОУ 05417354), ВСП «Фаховий коледж інженерії, управління та землевпорядкування НАУ» (код ЄДРПОУ 21573906), ПрАТ «Боярське АТП (код ЄДРПОУ 05538879), ДП «ДОЗ «Дніпро» (код ЄДРПОУ 37910052), ПП «Нічний Експрес» (код ЄДРПОУ 31511336), ПрАТ «АС» (код ЄДРПОУ 13737357), Васильківський фаховий коледж НАУ (код ЄДРПОУ 34913878), Обухівська РДА Київської області (код ЄДРПОУ 04054725), Київський міський центр комплексного обслуговування бездомних осіб (код ЄДРПОУ 19478709), ТОВ « 7 днів» (код ЄДРПОУ 32423769), РО «Всеукраїнський духовний центр «Відродження» (код ЄДРПОУ 38359370) та ПВП «Сіріус» (код ЄДРПОУ 21487555) з 07.12.2023 по 31.12.2023 в обсязі 317 265 кВт*год.;

- зобов`язати відповідача-1 вчинити дії, шляхом формування та надання нових актівкорегування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, та акти коригування до актів приймання-передачі послуги (послуг з передачі електричної енергії) із зазначенням скасованих сертифікованих даних комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії, що спожиті за точками комерційного обліку/площадками вимірювання (ЕІСкодами) споживачами з 07.12.2023 по 31.12.2023 на позивача, як сторону відповідальну за баланс.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає окремим положенням пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи таке.

Згідно з пунктом 2 частини 164 Господарського кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Доступ до суду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає державному регулюванню, що допускається опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своїм характером закликає до врегулювання з боку держави, і це регулювання може варіюватися за часом і місцем відповідно до потреб і ресурсів суспільства й окремих осіб.

ЄСПЛ вважає необхідність сплати судових витрат легітимним обмеженням права на доступ до суду. Водночас розмір судових витрат у конкретній справі є істотним фактором, який дає змогу визначити, чи мала особа право на доступ до суду. Під час оцінки того, чи були дотримані вимоги доступу до суду у справах, які стосуються судових витрат, до уваги мають братися обставини конкретної справи, здатність заявника сплатити судові витрати, стадія, на якій перебуває провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Paykar Yev Haghtanak Ltd v. Armenia», № 21638/03, 20 December 2007).

Водночас важливим моментом з точки зору гарантування доступу до суду та принципу правової визначеності є забезпечення єдності судової практики, зокрема практики застосування норм, які регулюють питання судових витрат.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір».

Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу положень пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Ключовим моментом при визначенні кількості вимог немайнового характеру є питання про те, що слід розуміти під терміном «вимога» та чи слід враховувати при його визначенні суб`єктний склад правовідносин, зокрема кількість відповідачів у справі.

Суд зазначає, що під позовом розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд у встановленій законом процесуальній формі, про захист його невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод або інтересів. Виокремлюють три елементи позову: предмет, підставу та зміст. Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд та стосовно якої останній має ухвалити рішення. Під підставою позову розуміють ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Під змістом прийнято розуміти спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду.

Разом з тим, варто звернути увагу на те, що, наприклад, для визначення тотожності вимог враховуються три компоненти: тотожність предмету, тотожність підстави та тотожність сторін. Суд вважає за необхідне враховувати сторін при визначенні кількості вимог у зазначених правовідносинах з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Користуючись своїми диспозитивними правами позивач об`єднав позовні вимоги до відповідача-1 та відповідача-2 в одній позовній заяві, керуючись мотивами доцільності та принципом процесуальної економії.

Водночас, ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, при тлумаченні терміну поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо (подібна за змістом правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позовній заяві Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» об`єднано шість вимог немайнового характеру.

Беручи до уваги ціну позову, а також враховуючи подання позову в електронній формі, позивачу необхідно було додати до заяви докази сплати судового збору у сумі 14 534,40 грн.

Проте, позивач до позову долучив докази сплати судового збору у сумі 9 689,60 грн. за платіжною інструкцією від 29.04.2025 № 441, що на 4 844,80 грн. менше, ніж передбачено чинним законодавством.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання окремих вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору у сумі 4 844,80 грн.

4. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака