Рішення від 06.05.2025 по справі 911/814/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2025 р. Справа № 911/814/25

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Партнер

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бров Міт Агро

про стягнення 433560,82 грн,

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Партнер (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою № 03/03/25 від 03.03.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бров Міт Агро (далі - відповідач) про стягнення 433560,82 грн, з яких: 300000,00 грн основного боргу, 25668,50 грн 3% річних та 107892,32 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу № 545 від 22.04.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2025 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (надалі - ЄСІКС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІКС унормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Відповідно до Довідки про доставку електронного листа ухвали суду про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, документ було доставлено до електронного кабінету одержувача ТОВ «Бров Міт Агро» 10.03.2025 о 18:12.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тобто, днем вручення ухвали є 11.03.2025.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/487/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Авто Партнер (далі -продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бров Міт Агро (далі покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №545 (далі Договір купівлі-продажу, Договір), згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця Борону дискову TM Amazone моделі CATROS PLUSE 7501-Т (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар у власність і здійснити оплату за товар відповідно до умов цього Договору.

Характеристика товару: Борона дискова TM Amazone моделі CATROS PLUSE 7501-Т, рік виготовлення 2011, заводський серійний номер САТ0013474, робоча ширина захвату 7,5м, причіпна, із гідравлічним складанням та гумо-клиновим катком. Призначена для поверхневої підготовки ґрунту. Використовується в сільському господарстві.

Розділом 2 Договору визначена сума, ціна і порядок розрахунків.

Так, п. 2.1 Договору, загальна вартість товару 1076096,00 грн (один мільйон сімдесят шість тисяч дев?яносто шість грн 00 коп. в тому числі 20 % ПДВ - 179349,33 грн).

Згідно п. 2.2 Договору сторони домовились, що оплата вартості товару проводиться покупцем шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця, вказаних у реквізитах продавця в даному Договорі. Оплата вважається здійсненою після зарахування відповідних коштів на поточний рахунок продавця.

Покупець сплачує за товар у наступному порядку та на наступних умовах:

- платіж у розмірі 70 % від вартості товару 753267,20 грн, в тому числі 20 % ПДВ - 125544,53 покупець сплачує до 25 квітня 2022.

- решту вартості товару 322828,80 грн, в тому числі 20 % ПДВ - 53804,80 грн, покупець сплачує до 27 квітня 2022. Термін поставки товару протягом 1 днів з моменту отримання коштів але не пізніше 28 квітня 2022 року.

За домовленістю між сторонами допускаються й інші форми розрахунків, що не заборонені чинним законодавством України (п. 2.3).

Відповідно до п. 3.1 Договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту повної оплати вартості товару.

Покупець зобов`язується прийняти товар на складі продавця (п.3.3).

Позивач зазначає, що на підставі Договору, він сформував та надав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000043 від 22.04.2022.

Згідно видаткової накладної № РН-0000050 від 15.10.2024, підписаної та скріпленої печатками підприємств, позивач передав, а відповідач отримав наступний товар: Борону дискову TM Amazone моделі CATROS PLUSE 7501-Т вартістю 1076096,00 грн. Вказані дії стосовно передачі сільськогосподарської техніки підтверджуються Актом № 1/478 від 15.10.2024 про приймання-передачу сільськогосподарської техніки.

Звертаючись з позовом до суду, позивач стверджує, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором купівлі-продажу від 22.08.2022, здійснивши лише часткову оплату товару в розмірі 776096,00 грн, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 300000,00 грн, яку позивач заявив до стягнення шляхом подання відповідного позову до суду.

Поряд із наявною заборгованістю, позивачем викладена вимога про стягнення з відповідача 25668,50грн 3% річних (за період з 27.04.2022 по 03.03.2025) та 107892,32 грн інфляційних втрат (за період з травня 2022 по січень 2025).

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зважаючи на те, що відповідач факту виникнення вказаних грошових зобов`язань не заперечив та не спростував, правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов`язань та сплати коштів позивачу у повному обсязі не надав, судом було досліджено та надану правову оцінку лише тим доказам, які надав позивач.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі копіями письмових доказів, виходячи із майнових правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі Договору купівлі-продажу №545 від 22.04.2022, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідності до приписів ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 193 Цивільного кодексу України).

Зі змісту ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або іншими актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як установлено судом та про що зазначалось вище, позивачем належним чином виконано умови укладеного між сторонами договору та поставлено відповідачеві товар (сільськогосподарську техніку - Борону дискову TM Amazone моделі CATROS PLUSE 7501-Т на загальну суму 1076096,00 грн, на підтвердження чого позивачем подано: видаткову накладну № РН-0000050 від 15.10.2024, а також акт № 1/478 від 15.10.2024 приймання-передачі сільськогосподарської техніки, інших механізмів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Зазначені документи підписані першими особами підприємств та скріплені їх печатками.

Разом з тим, як було домовлено між сторонами (п. 2.2) передумовою поставки товару з боку позивача мала бути 100% повна оплата товару з боку відповідача. В будь-якому випадку оплата товару вартістю 1076096,00 грн мала бути здійснена до 27.04.2022 включно.

При цьому розрахунки за товар, були здійснені наступним чином:

- 22.04.2022 було оплачено 526096,00 грн (банківська виписка № БВ -0000126);

- 05.05.2022 було оплачено 100000,00 грн (банківська виписка № БВ-0000143);

- 13.01.2023 було оплачено 50000, 00 грн (банківська виписка № БВ-0000012);

- 04.05.2023 було оплачено 50000, 00 грн (банківська виписка № БВ-0000142);

- 26.12.2023 було оплачено 50000, 00 грн (банківська виписка № БВ-0000365);

Загальна вартість оплаченого товару склала 776096,00 грн. Інших платежів на виконання умов Договору від відповідача не надходило. Тобто на момент звернення позивача до суду заборгованість за отриману сільськогосподарську техніку склала 300000,00 грн

Зважаючи на те, що ТОВ «Бров Міт Агро» не оплатило згадану вище заборгованість в розмірі 300000,00 грн самостійно, з метою досудового врегулювання спору ТОВ «Авто Партнер» 14.01.2025 звернулось до відповідача з претензією про оплату заборгованості за Договором купівлі-продажу № 545 від 22.04.2022 в семиденний термін з моменту отримання вказаної претензії.

Докази направлення вказаної вимоги надані позивачем у вигляді опису вкладення в цінний лист, фіскального чеку Акціонерного товариства Укрпошта за номером 1801400051220. Згідно перевірки, здійсненої судом з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства Укрпошта стосовно трекінгу відправлення за номером 1801400051220, якої вбачається, що 19.01.2025 претензія вручена представнику адресата за довіреністю.

Слід зазначити, що сума боргу в розмірі 300000,00 грн також зафіксована в акті звірки взаємних розрахунків за період: 01.04.2022 по 15.10.2024, який приймається судом як доказ в підтвердження заборгованості суб`єкта господарювання з огляду на наявність у матеріалах справи первинних документів, зокрема, накладної, а також акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки, які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Враховуючи встановлені судом обставини, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з ТОВ «Бров Міт Агро» заборгованості за отриманий товар за Договором купівлі-продажу № 545 від 22.04.2022 року в сумі 300000,00 грн та задоволення вказаної вимоги повністю.

Також позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 25668,50 грн (за період з 27.04.2022 по 03.03.2025) та інфляційних втрат в розмірі 107892,32 грн, нарахованих за період з травня 2022 по січня 2025.

Главою 51 Цивільного Кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач для нарахування 3% річних визначив наступний період з 27.04.2022 по 03.03.2025 та здійснив нарахування на суму простроченого платежу (суму боргу) 300000,00 грн (про що виклав в розрахунку суми простроченої заборгованості в тексті позовної заяви (арк.4). Розмір відсотків за підрахунком платежу склав 25668, 50 грн.

Інфляційні втрати позивач також нарахував на суму боргу 300000,00 грн за загальний період з травня 2022 по січень 2025. розмір інфляційних нарахувань за підрахунком платежу склав 107892,32 грн.

Суд, проаналізувавши норми законодавства, умови Договору, а також перевіривши заявлені позивачем розрахунки встановив наступне.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як було зазначено в п. 2.2 Договору стосовно оплати товару (техніки): вартість товару в повному обсязі мала бути оплачена до 27.04.2022.

Отже початком для нарахування санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. В даному випадку з 28.04.2022, а не 27.04.2022 як вказує позивач в розрахунку 3% річних.

Що стосується методу розрахунку позивача та здійснення нарахування на суму боргу 300000,00 грн, суд також зазначає, що позивачем не враховано, що борг в розмірі 300000,00 грн, за зверненням якого він звернувся до суду саме в цій сумі, виник 27.12.2023.

До цього борг погашався частково платежами: 22.04.2022 було оплачено 526096,00 грн (банківська виписка № БВ -0000126), відтак станом на 23.04.2022 борг склав 550000,00 грн, тому і 3% річних з 28.04.2022 мали бути нараховані саме на суму боргу 550000,00грн;

- 05.05.2022 було оплачено 100000,00 грн (банківська виписка № БВ-0000143), відтак станом на 06.05.2022 борг склав 450000,00 грн, тому з 06.05.2022 3 % річних та інфляційні мали бути нараховані на суму 450000,00 грн;

- 13.01.2023 було оплачено 50000, 00 грн (банківська виписка № БВ-0000012), відтак станом на 14.01.2023 борг склав 400000,00 грн, тому з 14.01.2023 3 % річних та інфляційні мали бути нараховані на суму 400000,00 грн;

- 04.05.2023 було оплачено 50000,00 грн (банківська виписка № БВ-0000142), відтак станом на 05.05.2023 борг склав 350000,00 грн, тому з 06.05.2023 3 % річних та інфляційні мали бути нараховані на суму 400000,00 грн

- 26.12.2023 було оплачено 50000, 00 грн (банківська виписка № БВ-0000365), відтак станом на 27.12.2023 борг склав 300000,00 грн, тому тільки з 27.12.2023 3 % річних та інфляційні мали бути нараховані на суму 300000,00 грн.

Зважаючи на те, що розмір боргу, на яку позивач здійснює свій розрахунок, є меншим ніж реальний борг станом на кожну дату виникнення зобов`язання, а у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, суд здійснив власний розрахунок 3% річних за період з 28.04.2022 по 03.03.2025 та інфляційних втрат з травня 2002 по січень 2025 року, за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» на суму боргу вказану позивачем -300000,00 грн та встановив, що 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 25643,84 грн, інфляційні повністю у сумі 107892,32 грн.

Враховуючи викладені вище обставини в сукупності з поданими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 300000,00 грн основного боргу за поставлений товар згідно Договору купівлі-продажу №545 від 22.04.2022, 25643,84 грн 3% річних та 107892,32 грн інфляційних втрат. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача з урахуванням часткового задоволення позову становить 6503,04 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бров Міт Агро (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 20-А, офіс 11, код ЄДРПОУ 43407189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Партнер (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд. 11, офіс 212, код ЄДРПОУ 37239812): 300000 (триста тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 25643 (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок три) грн 84 коп. 3% річних, 107892 (сто сім тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн 32 коп. інфляційних втрат, 6 503 (шість тисяч п`ятсот три) грн 04 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін