Рішення

від 05.05.2025 по справі 914/1895/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2025 Справа № 914/1895/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши заяву представника позивача Гелетій Григорія Миколайовича, м. Львів (вх.№1587/25 від 14.04.2025р.)

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі: №914/1895/24

За позовом: ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача: Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Квітка-2, м. Львів

про: визнання недійсними рішень, оформлені протоколом

від учасників справи:

від позивача (заявника): Галамага Н.М. представник;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

14.04.2025 року через систему Електронний суд представником позивача Гелетій Григорія Миколайовича, м. Львів подано заяву (вх.№1587/25 від 14.04.2025р.) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Квітка-2 на користь ОСОБА_1 30 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 129 цього Кодексу встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно матеріалів справи, заявником у поданій позовній заяві повідомлено суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить: 3028,00 грн. розмір судового збору та 30 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу та зазначає, що у ході розгляду справи розмір судових витрат буде уточнюватися. Позивачем подано такі докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, заявою від 14.04.2025 року.

Позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00грн. В обгрунтування правової позиції подає такі документи: договір про надання правничої допомоги № 22/07 від 22.07.2024, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Форсеті», акт про надання правничої допомоги № 10 від 11.04.2025, рахунок № 01 від 11.04.2025, квитанцію №36546 від 11.04.2025.

Зазначає, що відповідно до розділу 4 Договору, за результатами надання правничої допомоги складається Акт, що підписується сторонами. В Акті вказується вартість правничої допомоги. Оплата за цим Договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Замовником рахунку. Вартість правничої допомоги встановлена у фіксованій сумі у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень та не залежить від часу, витраченого Виконавцем на надання правничої допомоги. Акт про надання правничої допомоги підписується представниками кожної зі сторін. В Акті вказується обсяг наданої Виконавцем правничої допомоги та її вартість.

Відповідач заперечив стягнення 30 000,00грн витрат на правову допомогу. При цьому звернув увагу, що на засідання від 28.11.2024 року представник позивача не з`явився, а судові засідання які були призначено на 06.02.25, 20.03.25, 03.04.25 року не відбулись. Додатково хочу наголосити, що позивач є співвласником (членом) ОСББ "Квітка-2". Грошові кошти які отримує ОСББ це кошти від внесків співвласників які спрямовуються на утримання будинку та прибудинкової території в якому живе і сам позивач, а тому зовсім недоцільним є стягнення коштів "з самого себе" Варто зауважити на той факт, що позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково, а тому заявлені судові витрати на професійну правничу допомогу які зазначено в позовній заяві слід враховувати в частині задоволених позовних вимог.

Розглянувши заяву, суд доходить висновку про таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.04.2025 року у справі №914/1895/24 позов задоволити частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Квітка-2» від 17.02.2024 року, оформлене протоколом №11 в частині прийняття рішення з питанні №10 щодо демонтування вентиляційного каналу разом з допоміжним вентиляційним промисловим холодильним обладнанням, що розміщенні на фасаді будинку та дашку другого під`їзду будинку АДРЕСА_1 , яке встановлено без погодження власників (співвласників) будинку.

Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінал ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з відповідачів, оскільки цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Конкретний перелік послуг, які надавались адвокатом у даній справі визначено в Акті про надання правничої допомоги №10 від 11 квітня 2025 року.

Суд, враховуючи доводи представника відповідача, критично оцінює деякі види робіт, зазначені в акті, зокрема: подання клопотання про витребування доказів, написання та подання адвокатського запиту до ТОВ «ІП Комфортбуд», подання заперечень на додаткові пояснення, подання заперечень на заяву відповідача від 27.11.2024 року, подання клопотання про витребування доказів, підготовка запиту до Держприкордонслужби. Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2, 4 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч.5 ст.161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України (розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи). Вказане положення відповідає приписам ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи надані адвокатом послуги, які складаються з витрат на правничу допомогу, які зафіксовані у актах прийому-передачі наданих послуг, господарський суд виходить із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходив з конкретних обставин справи та реального часу витраченого на справу та подання процесуальних документів адвокатом, які складалися та готувалися адвокатом у вигляді подання лише відповіді на відзив та додаткових пояснень (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Одночасно, суд зазначає, що за практикою Верховного Суду (пункти 4.12 - 4.14 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19) під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

У поданих запереченнях представник відповідача заперечує розрахунок заявлених представником позивача до стягнення правничих витрат та просить їх зменшити.

Господарський суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.

Слід зазначити, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).

Дослідивши обсяг наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність сум понесених по наданих послугах, враховуючи заяву представника відповідача та його аргументи, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та не співмірним із складністю справи та реально наданими послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. Суд вважає за належне заяву задоволити частково та стягнути з відповідача 13 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.129, 221, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача ОСОБА_1 задоволити частково.

2. Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Квітка-2 (79031, м. Львів, вул. Карла Мікльоша, 25, код ЄДРПОУ 42657207) на користь Гелетій Григорія Миколайовича ( АДРЕСА_2 ) 13 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://revestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2025 року.

Суддя Коссак С.М.