Рішення

від 29.04.2025 по справі 917/257/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2025 Справа № 917/257/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРСУ Полтава», 36040, м. Полтава, вул. Героїв України, 22, корп. 3, кв. 107, код ЄДРПОУ 34011607,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава», 36039, м. Полтава, вул. Раїси Кириченко, 64, код ЄДРПОУ 43266571,

про стягнення 1 669 076,21 грн,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРСУ Полтава» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» про стягнення 1 669 076,21 грн., з яких 1 596 905,27 грн заборгованість за договором надання послуг № 21 від 24.08.2023 р., 56 072,94 грн втрати від інфляції, 16 098,00 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.02.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

03.04.2025 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2025 р.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Так, в підготовчому засіданні 03.04.2025 року присутній представник позивача був повідомлений про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2025 р.

Також копія ухвали від 03.04.2025 р. була надіслана в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» 03.04.2025 р. (відповідна довідка міститься в матеріалах справи).

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Позивач надав суду клопотання про проведення засідання без участі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРСУ Полтава», яке судом задовольняється.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Також згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, враховуючи що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за договором надання послуг № 21 від 24.08.2023 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, станом на час розгляду справи судом вдізив на позов чи інші заяви по суті справи не подані.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

24.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДРСУ Полтава» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» було укладено договір надання послуг № 21 (а.с. 12-16).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Виконавець (ТОВ «ДРСУ Полтава») зобов`язується на свій ризик, наявними силами і засобами надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області на 2023 рік, а Замовник (ТОВ «РДС Полтава») зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору № 21 від 24.08.2023 р. (в ред. додатку № 8 від 31.07.2023 р.) Виконавець зобов`язується надати послуги у термін 31.12.2024 року.

Пунктом 5.1 договору визначено, що надання послуг оформляється актами форми КБ-2в, КБ-3, підписаними обома сторонами.

На виконання зазначених норм договору надання послуг № 21 від 24.08.2023 р. сторонами було підписано акти приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за липень та грудень 2024 року на загальну суму 1 637 851,56 грн та довідки про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за вказаний період (а.с. 60-62).

Також відповідно до п. 3.3 договору надані Виконавцем послуги оплачуються Замовником за мінусом 2,5 % від їх вартості.

Позивач вказує, що відповідач за надані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» 1 669 076,21 грн., з яких 1 596 905,27 грн заборгованість за договором надання послуг № 21 від 24.08.2023 р., 56 072,94 грн втрати від інфляції, 16 098,00 грн 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір надання послуг № 21 від 24.08.2023 р., додаткові угоди та додатки до вказаного договору, акти приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за липень та грудень 2024 року, довідки про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг і витрат та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРСУ Полтава» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.1 договору надання послуг № 21 від 24.08.2023 р. визначено, що оплата за цим договором здійснюється Замовником Виконавцю на його поточний рахунок в національній валюті України, за фактом надання послуг, за умови отримання оплати за надані послуги від кінцевого замовника/балансоутримувача ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області», на підставі підписаних Сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3 та КБ-2в), за вирахуванням компенсаційних витрат відповідно до умов п. 3.3. Договору.

Згідно з п. 3.4 договору розрахунки проводяться Замовником Виконавцю після підписання сторонами «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються Виконавцем і подаються для підписання Замовнику в міру наданих послуг, але у будь якому разі 100 % оплата здійснюється тільки з дати оформлення та реєстрації відповідних податкових накладних, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за договором № 21 від 24.08.2023 р. Так, судом досліджено акти приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за липень та грудень 2024 року на суму 1 657 851,56 грн та довідки про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за вказаний період та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 21 від 24.08.2023 р. на вищевказану суму.

Крім того, позивачем надано суду належним чином засвідчені копії податкових накладних від 08.07.2024 р. та 17.12.2024 р. на загальну суму 1 657 851,56 грн, а також інформацію з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів щодо отримання відповідачем від кінцевого замовника/балансоутримувача ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» коштів у вищевказаному розмірі.

При цьому, як зазначено вище, пунктом 3.3 договору передбачено, що надані Виконавцем послуги оплачуються Замовником за мінусом 2,5 % від їх вартості

Позивач стверджує, що заборгованість за надані послуги в розмірі 1 596 905,27 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» не сплачено.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань за договором № 21 від 24.08.2023 р. щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 596 905,27 грн заборгованості за договором надання послуг № 21 від 24.08.2023 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 56 072,94 грн та відсотків річних в розмірі 16 098,00 грн (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 76-78).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРСУ Полтава» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, ставка судового збору за звернення з позовом у даній справі становила 20 028,92 грн (1 669 076,21 грн х 1,5 % х 0,8).

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРСУ Полтава» у даній справі задоволено в повному обсязі, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, також становить 20 028,92 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС Полтава» (36039, м. Полтава, вул. Раїси Кириченко, 64, код ЄДРПОУ 43266571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРСУ Полтава» (36040, м. Полтава, вул. Героїв України, 22, корп. 3, кв. 107, код ЄДРПОУ 34011607) 1 596 905,27 грн заборгованість за договором надання послуг № 21 від 24.08.2023 р., 56 072,94 грн втрати від інфляції, 16 098,00 грн 3 % річних, 20 028,92 грн. судовий збір.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 06.05.2025 р.

Суддя О.С. Мацко