Рішення від 06.05.2025 по справі 917/385/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2025 Справа № 917/385/25

Суддя Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамниця Паляниця», 36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 44828559,

до Відділу освіти Решетилівської міської ради, 38400, Полтавська обл., м. Решетилівка, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 44147212

про стягнення 61 550,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 61 550,00 грн заборгованості за поставлений згідно договору №295/24 від 14.11.2024р. товар. Ухвалою від 27.02.2025р. відкрито провадження у даній справі, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

13.03.2025р. до суду надійшов відзив на позов; 17.03.2025р. - заява від позивача про виправлення описки в прохальній частині позову та відповідь на відзив на позов (через електронний суд); примірник відповіді на відзив було скеровано до суду поштою та отримано 18.03.2025р. 25.03.2025р. від відповідача надійшли заперечення, на які позивач відреагував шляхом подання відповіді від 25.03.2025р. Також 27.03.2025р. до суду надійшли додаткові пояснення у справі від відповідача, 28.03.2025р. та 03.04.2025р. - від позивача.

Згідно поданих заяв по суті спору, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що партія товару була поставлена з порушенням умов укладеного договору та повернута позивачу, договір - розірваний, обов`язок з оплати товару наразі відсутній.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи та подані сторонами доводи в заявах по суті справи.

Судом встановлено наступне:

14.11.2024р. між сторонами по справі було укладено договір №295/24 про закупівлю товару за результатами проведення відкритих торгів з особливостями (копія - а.с. 17-20).

Відповідно умов вказаного Договору:

- Постачальник (позивач) зобов`язується поставити Замовнику (відповідачу) товари, а саме: Засоби навчання та обладнання для навчальних кабінетів НУШ за ДК 021:2015: 39160000-1 «Шкільні меблі», у кількості та асортименті відповідно до специфікації (Додаток№1), яка є невід`ємною частиною Договору (специфікація та технічна специфікація - арк.справи 20-28).

- Загальна вартість Договору складає 81 000,00 грн. з ПДВ. В загальну вартість, входить вартість за доставку товару та вантажно- розвантажувальні роботи на склад Замовника. Строк поставки Товару: з дати підписання Договору до 10.12.2024 року.

- Місце поставки Товару: м. Решетилівка, вул. Шевченка, За, Полтавська обл.

- якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам діючого законодавства України, що встановлюються для даного виду товару, відповідати технічним, кількісним та якісним характеристикам згідно з додатком 2 до договору (п.1.4 договору);

- Постачальник зобов`язаний поставляти товари разом з усією відповідною документацією (серед іншого, але не обмежуючись: засвідчені печаткою постачальника сертифікати якості та/або сертифікати відповідності та/або висновки санітарно-гігієнічної експертизи та інструкції з використання та гарантійні талони та документи, що посвідчують якість і безпеку товару та копії ліцензій, за умови поставки товарів виробництво яких ліцензується, документи з інформацією для споживача у відповідності з вимогами чинних нормативних документів і законодавства України, тощо. Зазначені документи мають містити всю необхідну інформацію, передбачену чинним законодавством України (п.1.5 договору);

- у разі поставки товару неналежної якості Замовник має право відмовитися від прийняття і оплати такого товару. Усі витрати, пов`язані з заміною товару неналежної якості, несе постачальник (п.1.6);

28.11.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Крамниця Паляниця» було здійснено поставку партії товару поштовим відправленням Новою Поштою згідно вимог Договору № 295/24 про закупівлю товару від 14.11.2024 року на суму 61 550,00 грн. Поставка партії товару була оформлена посилкою: № 59001268312254 (вміст: шкільне обладнання; кількість місць: 2; вага: 82.50 кг; адреса відправки: м. Харків, Відділення №165 (до 200 кг): вул. Амосова, 36-А; адреса доставки: Решетилівка, вул. Шевченко, 3; посилка сплачена (709 грн.). Вказана партія товару на суму 61 550,00 грн. була отримана Замовником 29.11.2024 року, що не заперечується відповідачем у заявах по суті спору.

Однак, як вказує відповідач, при перевірці товару було виявлено, що товар було надіслано не у повному обсязі, документи, які б засвідчували перелік та вартість надісланого товару, були відсутні, як і документи, що підтверджували б якість поставленого товару згідно з умовами договору та гарантійні документи (що є порушенням вище цитованих умов договору, зокрема, п.1.4-1.5 договору).

У підтвердження викладеного відповідач з відзивом на позов надає Акт про приховані недоліки товару №1 від 06.12.2024р. (який, однак, підписаний в односторонньому порядку тільки представником відповідача).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2024р. відповідач направив позивачу на електронну адресу претензію вих..№01.1-23/1421 щодо якості та кількості поставленого товару, а також відсутності підтверджуючої документації на товар із пропозицією усунути виявлені недоліки товару та здійснити заміну поставленого товару на товар належної якості та кількості. З приводу направлення даної претензії, суд бере до уваги, що він направлений на електронну адресу «kramnica.palyanica@gmail.com» . При цьому у п.8.13 договору, де сторони погоджували обмін документами, в т.ч. електронною поштою, електронна адреса постачальника зазначена не була, проте, в розділі «Юридичні адреси, банківські реквізити і підписи сторін» вказана саме ця електронна адреса постачальника (вона ж вказана і у позові та інших документах, що направлялися позивачем до суду). Згідно п.8.15 договору, офіційні адреси електронної пошти сторін зафіксовано у реквізитах сторін. Лист, що отримала сторона на адресу електронної пошти, зафіксовану у цьому договорі, сторони домовилися вважати офіційним повідомленням щодо питань, які стосуються виконання цього договору. Датою одержання відповідного повідомлення вважається дата направлення такого повідомлення на адресу електронної пошти сторони.

Той факт, що повідомлення надсилалося не з тієї адреси покупця, яка зафіксована у договорі, не впливає на суть справи та не позбавляє його доказової сили.

Судом встановлено, що у відповідь на лист-претензію (яка скерована постачальнику 09.12.2024р. о 18.05, від постачальника 11.12.2024р. надійшов лист наступного змісту: «Доброго дня. Надайте будь ласка який ми товар ще винні Дякую». На який була надана відповідь в той же день о 18:46.

Відтак, врахувавши, що вищенаведена адреса електронної пошти постачальника зазначена, по-перше, в Договорі, а по-друге, позивачем в заявах по суті справи, і її належність позивачу не ставиться під сумнів, а такий спосіб комунікації, як направлення повідомлень електронною поштою, передбачено умовами Договору (п.8.13, 8.15), суд погоджується з відповідачем у тому, що ним належним чином було повідомлено постачальника (позивача) про недоліки товару та необхідність поставити партію продукції, якої не вистачає.

Однак, як вказує і сам позивач, виявилося неможливо виконати умови договору та поставити увесь погоджений товар.

Так, 10.12.2024 року листом за вих. № 26 Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамниця Паляниця» звернулось з проханням до Відділу освіти Решетилівської міської ради щодо продовження строку виконання зобов`язань за договором у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, які підтверджені листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р., яким ТТП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022р., підтвердивши, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та у зв`язку з частим оголошенням повітряної тривоги, обстрілами міста Харків, відсутністю електропостачання у місті, та затримкою товару на виробництві, що призводить до затримки постачання товару і виконання договору (копія листа а.с. 30).

10.12.2024 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою Сторони домовились продовжити строк поставки товару згідно Договору про закупівлю товару № 295/24 від 14.11.2024р. і викласти п. 1.10. в такій редакції: « Строк поставки товару: з дати підписання Договору до 23.12.2024 року включно» (копія додаткової угоди - а.с.31).

Однак і у цей строк зобов`язання постачальника не було виконано. 23.12.2024 року листом за вих. № 10 Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамниця Паляниця» звернулось з повідомленням до Відділу освіти Решетилівської міської ради про неможливість виконати зобов`язання по договору № 295/24 від 14.11.2024р. у зв`язку з відсутністю товару (копія листа - а.с.32). До того ж. як вказує позивач, за наслідками телефонної розмови між уповноваженими особами було запропоновано Відповідачу укласти додаткову угоду №2 до Договору про закупівлю товару від 14.11.2024р. № 295/24 щодо зменшення обсягу закупівлі та, відповідно, суму Договору на 19 450,00 грн. та встановлення загальної вартості Договору 61 550,00 грн. без ПДВ, в той же день засобами електронного зв`язку направлено відповідачу проект додаткової угоди №2 до Договору про закупівлю товару від 14,11.2024р. № 295/24, специфікацію у новій редакції, видаткову накладну на суму 61 550,00 грн (арк.справи 33-35).

У відповідь, 23.12.2024 року листом № 01.1-23/1506 Відділ освіти Решетилівської міської ради звернувся до ТОВ «Крамниця Паляниця» з пропозицією про укладення Додаткової угоди про розірвання Договору про закупівлю товару № 295/24 від 14.11.2024 року з 23.12.2024р. та надав проект відповідної додаткової угоди (а.с.36-37, 76-77, 78);

також у цьому електронному листі позивач вказав про повернення товару, просить уточнити адресу для відправлення товару (а.с.78). Однак, як вказує відповідач, у зв`язку з неотриманням відповіді, ним було вчинено дії для повернення отриманої раніше від позивача партії товару (викликано кур`єра «Нової пошти» для пакування товару з подальшою передачею його для відправки за адресою позивача; роздруківка інформації про рух посилки надана відповідачем в додатках до відзиву. Згідно даної інформації, посилка без вручення адресату відправлена на утилізацію 02.01.2025р. При цьому у експрес-накладній №59001289353500 від 25.12.2024р. міститься відмітка: «бажана дата доставки :2024-12-27 з 09.00 до 18.00», додаткова інформація:» отрим відмова /звон в 27.12.». У роздруківці «Деталі маршруту» за даною накладною міститься відмітка за 27.12.2024р. «Клієнт замовив перенесення дати доставки на 31.12. 09:00 - 18:00». Судом перевірено дані отримувача посилки, вказані відправником (відповідачем), та встановлено, що вони відповідають даним постачальника (співпадають адреса,контактна особа і ін..).

Додатково, 26.12.2024 року листом № 01.1-23/1533 Відділ освіти Решетилівської міської ради звернувся до ТОВ «Крамниця Паляниця» повідомив про розірвання Договору з 23.01.2025р. (а.с.38).

Подальше листування між сторонами не призвело до врегулювання спору. Відтак, позивач вимагає від відповідача погасити заборгованість за поставлений та отриманий відповідачем товар на суму 61 550,00 грн, в той час як відповідач стверджує, що через порушення постачальником (позивачем) умов договору у замовника (відповідача) не виник обов"язок з оплати цієї частини товару, який він до того ж правомірно повернув постачальнику, а неотримання останнім поштового відправлення від оператора поштового зв`язку (що врешті призвело до утилізації посилки) сталося за волею самого позивача.

Оцінюючи дані доводи сторін, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Cтаттею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ст.689 ЦК України). Згідно ст.688 ЦК України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Стаття 670 ЦК України встановлює правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару. Так, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Так само стаття 672 надає право покупцю відмовитися від прийняття та оплати товару у разі, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Стаття 666 ЦК України встанвлює правові наслідки невиконання продавцем обов`язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару. Так, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як зазначено вище, у договорі Сторони узгодили обов"язок постачальника передати замовнику товар, який мав відповідати технічним, якісним і кількісним характеристикам згідно Додатку №2 до Договору (п.1.4 договору) разом з усією відповідною документацією (серед іншого, але не обмежуючись: засвідчені печаткою постачальника сертифікати якості та/або сертифікати відповідності та/або висновки санітарно-гігієнічної експертизи та інструкції з використання та гарантійні талони та документи, що посвідчують якість і безпеку товару та копії ліцензій, за умови поставки товарів виробництво яких ліцензується, документи з інформацією для споживача у відповідності з вимогами чинних нормативних документів і законодавства України, тощо. Зазначені документи мають містити всю необхідну інформацію, передбачену чинним законодавством України (п.1.5 договору). Також до обов`язків постачальника входить забезпечити поставку товару разом з усіма документами, оформити та надати замовнику разом з товаром відповідні накладні на товар та належним чином оформлені документи, передбачені вимогами чинного законодавства України та договору (п.3.3.2, 3.3.4 договору); разом із товаром надати усю необхідну супровідну документацію6 сертифікати відповідності/якості і т.д. (п.3.3.11 договору).

Разом з тим. договором передбачено право замовника затримати оплату товару у випадку повного або часткового ненадання постачальником замовнику супровідної документації на товар до моменту передання відповідної документації (п.3.3.12), повідомляти постачальника про виявлені недоліки та/або невідповідність умовам даного договору (п.3.1.4), достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань замовником, письмово повідомивши його про це за 20 робочих днів (п.3.4.2), і ін.

Положенням статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Сторонами, в т.ч. відповідачем, не надано достатніх доказів, які б дозволяли суду дійти обгурнтованого висновку про те, що поставлений товар (його частина) була неналежної якості (як зазначалося вище, Акт про виявлені недоліки №1 від 06.12.2024р. складено і підписано в односторонньому порядку тільки представником відповідача, доказів надання його на підпис позивачу - не надано). Однак з наявних у справі доказів вбачається, що поставка буда здійснена не у повному обсязі (це визнається і позивачем), та без дотримання умов договору та положень законодавства стосовно супровідної документації на товар. Так, відповідач у заявах по суті спору стверджує, що партія товару надійшла до нього без товаросупровідних документів (видаткова накладна, яка передбачена договором, а також інші документи, які були обов`язковими - п.1.5 договору). Позивачем дані твердження не спростовані, доказів надсилання вказаних документів відповідачу - не надано, видаткова накладна на партію товару на суму 61 550,00 грн №1059/12 (без дати) була сфоромована та передана відповідачу тільки 23.12.2024р. (відповідачем не підписувалася).

Таким чином, позивач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором не поставив (у повному обсязі, з відповідними документами) відповідачу товар, визначений Специфікацією та Технічною специфікацією до вказаного договору, вказані відповідачем недоліки - не усунув, додаткова угода про зменшення обсягу закупівлі сторонами укладена не була. Доказів протилежного суду не надано.

Крім іншого, суд вважає доречними посилання відповідача на те, що договором взагалі не передбачалося виконання зобов`язання частинами. Так, згідно ст.529 ЦК України, кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Посилання постачальника у листі від 10.12.2024р. на форс-мажорні обставини, які перешкодили йому виконати договір, суд оцінює критично, оскільки на момент укладення договору про всі обставини, на які посилається позивач (воєнний стан, обстріли м.Харкова, часті оголошення повітряної тривоги, перебої електропостачання) йому було відомо, адже договір укладався 14.11.2024р.

Відтак, виходячи з вищенаведених приписів цивільного законодавства та умов договору, суд погоджується з тим, що відповідач у даному випадку діяв правомірно, повертаючи товар постачальнику та відмовившись від його оплати. При цьому, суд враховує. що договором передбачено право покупця на повернення товару продавцю, однак не регламентовано порядок такого повернення, тож суд вважає за можливе керуватися за аналогією приписами ст.664 ЦК України, яка передбачає, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві. Як вбачається з поданих доказів, товар було передано на Нову пошту для відправлення на адресу ТОВ "Крамниця Паляниця" 25.12.2024р. Посилання позивача на те, що у цьому відправленні міг бути інший, невідомо який, товар, є його припущенням.

Стосовно строку дії договору та його розірвання, суд, дослідивши умови договору, дійшов до висновку, що договір припинив свою дію 31.12.2024р. (п.8.1 договору).

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, з огляду на відмову у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено 06.05.2025р.

Суддя О.С.Мацко