Рішення від 06.05.2025 по справі 920/481/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.2025м. СумиСправа № 920/481/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/481/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автобудкомпані (вул. Промислова, буд. 4, м. Київ, 01013)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Грант Буд-Трейд (вул. Шишкарівська, буд. 11, м. Суми, 40000),

про стягнення 195 498 грн 67 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 195 498 грн 67 коп., в тому числі: 156 550 грн 05 коп. заборгованості за надані послуги, 3608 грн 70 коп. 3% річних, 14 971 грн 30 коп. інфляційних втрат, 20 368 грн 62 коп. пені відповідно до договору про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів № 01/02 від 01.02.2021, укладеного між сторонами. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати (3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 30 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу).

Ухвалою від 01.04.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/481/25; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 01.04.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 02.04.2025, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

Станом на 06.05.2025 відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

1 лютого 2021 року між сторонами укладений договір № 01/02 за умовами якого позивач на власний ризик та власними засобами зобов`язується надавати відповідачу послуги великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

За умовами п. 5.1. договору надані послуги передаються виконавцем та приймаються замовником за актом приймання-передачі наданих послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів.

Відповідно до п. 4.1. договору ціна (загальна вартість) договору визначається в національній валюті України - гривні, та складається із ціни (загальної вартості) витрат виконавця на мобілізацію/демобілізацію, монтаж/демонтаж техніки та ціни (загальної вартості) наданих технікою послуг, згідно з погодженими сторонами актами приймання-передачі наданих послуг.

За умовами п. 4.2. договору витрати виконавця на мобілізацію/демобілізацію, монтаж/демонтаж техніки до вартості послуг технікою не включаються та оплачується замовником окремо, на підставі погодженого сторонами замовлення, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг та виставлення виконавцем рахунку-фактури.

Згідно з п. 4.6. договору, після закінчення строку дії договору або в будь-який час під час дії договору на вимогу однієї із сторін обидві сторони зобов`язані здійснити звірку взаємних розрахунків, яка протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання такої вимоги іншою стороною оформлюється актом звірки взаємних розрахунків. За наявності заборгованості вона сплачується боржником на користь кредитора протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами акту звірки взаємних розрахунків безпосередньо на підставі цього акту без виставлення окремих рахунків на оплату, а у випадку відмови однієї із сторін від підписання акту - протягом 10 (десяти) банківських днів з дати, коли цей акт повинен був бути підписаний згідно з цим пунктом договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками і засвідчення печатками (за наявності) сторін та діє до 31 грудня 2021 року. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не направить іншій стороні письмове повідомлення з відмовою від продовження договору, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих самих умовах. Кількість автоматичних пролонгацій строку дії договору не обмежена.

Відповідно до актів наданих послуг № 150 від 01.07.2021 на суму 19500 грн 10 коп., № 153 від 06.07.2021 на суму 25750 грн 02 коп., № 170 від 20.07.2021 на суму 46750 грн 27 коп., № 190 від 09.08.2021 на суму 45375 грн 26 коп., № 199 від 17.08.2021 на суму 64999 грн 78 коп., № 203 від 25.08.2021 на суму 66687 грн 89 коп., № 195 від 01.09.2021 на суму 4000 грн 01 коп., № 209 від 02.09.2021 на суму 2500 грн 00 коп., № 211 від 03.09.2021 на суму 35750 грн 21 коп., № 213 від 07.09.2021 на суму 22812 грн 54 коп., № 216 від 10.09.2021 на суму 11250 грн 00 коп., № 218 від 15.09.2021 на суму 14499 грн 98 коп., № 222 від 19.07.2021 на суму 4999 грн 99 коп., № 233 від 28.09.2021 на суму 11250 грн 00 коп., № 238 від 01.10.2021 на суму 9999 грн 98 коп., № 252 від 11.10.2021 на суму 9999 грн 98 коп., № 266 від 28.10.2021 на суму 77499 грн 88 коп., № 268 від 29.10.2021 на суму 12000 грн 00 коп., № 269 від 09.11.2021 на суму 12000 грн 00 коп., № 278 від 22.11.2021 на суму 18000 грн 00 коп., видаткової накладної № 278 від 22.11.2021 на суму 1800 грн 00 коп., актів наданих послуг № 281 від 30.11.2021 на суму 18000 грн 00 коп., № 295 від 23.12.2021 на суму 51749 грн 95 коп., № 39 від 23.04.2024 на суму 19999 грн 97 коп., № 40 від 01.05.2024 на суму 18000 грн 00 коп., № 41 від 02.05.2024 на суму 55052 грн 98 коп., № 44 від 06.05.2024 на суму 79999 грн 97 коп., № 45 від 09.05.2024 на суму 40000 грн 13 коп., № 55 від 24.05.2024 на суму 18000 грн 00 коп. позивач надав, а відповідач прийняв послуги за договором загальною вартістю 818228 грн. 89 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати послуг, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 156550 грн 05 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина перша статті 903 ЦК України визначає, що у разі, коли договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що факт надання позивачем послуг за договором вартістю 818228 грн 89 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи актами, що підписані сторонами, підписи скріплені печатками сторін.

Сторони підписали акт звірки за травень 2024 року, в якому відповідач визнав заборгованість на користь позивача за надані послуги станом на 31.05.2024 в сумі 156 550 грн 05 коп.

Відповідач не розрахувався за послуги у встановлений договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Заборгованість відповідача становить 156550 грн 05 коп.

Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 156 550 грн 05 коп. заборгованості.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховані інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 14971 грн 30 коп., 3% річних в сумі 3608 грн 70 коп., виходячи з суми заборгованості в розмірі 156 550 грн 05 коп., з урахуванням строків розрахунків, визначених п. 4.6. договору.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.4. договору за недодержання передбачених статтею 4 договору строків здійснення оплат замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня, від вартості неоплачених послуг, за кожний день затримки платежу.

Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату послуг відповідачу нарахована пеня в сумі 20368 грн 62 коп., виходячи з суми заборгованості в розмірі 156 550 грн 05 коп., з урахуванням строків розрахунків, визначених п. 4.6. договору, за період з 17.06.2024 до 16.12.2024.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3608 грн 70 коп. 3% річних, 14 971 грн 30 коп. інфляційних втрат, 20 368 грн 62 коп. пені.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/481/25 в сумі 30000 грн 00 коп. підтверджується копіями договору № 6 про надання правничої допомоги від 18.03.2025 та додаткової угоди № 1 від 18.03.2025 до договору, ордером на надання правничої допомоги серія АА № 1531468, позовною заявою, що підписана адвокатом.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про часткову відмову позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу (в сумі 20 000 грн 00 коп.), з урахуванням таких критеріїв, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи. Суд враховує, що справа є малозначною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, предметом спору у справі є стягнення заборгованості за договором за надані послуги згідно з підписаними сторонами актами.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, зважаючи на складність справи, є розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 10 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн. покладаються на відповідача. У відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 20 000 грн суд відмовляє та відповідно не покладає такі витрати на відповідача.

Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини позивача з адвокатом за укладеним договором, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на відповідача не в повній сумі, про яку домовились позивач та адвокат (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3028 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грант Буд-Трейд (вул. Шишкарівська, буд. 11, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 38397620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автобудкомпані (вул. Промислова, буд. 4, м. Київ, 01013, код ЄДРПОУ 40992287) 156 550 грн 05 коп. заборгованості за надані послуги, 3608 грн 70 коп. 3% річних, 14 971 грн 30 коп. інфляційних втрат, 20 368 грн 62 коп. пені, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 06.05.2025.

СуддяД.В. Вдовенко