Рішення

від 05.05.2025 по справі 925/194/25

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Черкаси справа №925/194/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (вул.Портова, 7, м.Ізмаїл, Одеська область, 68600, ідентифікаційний код 01125815)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» (вул.Максима Залізняка, 138, корпус 11 , оф.4, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 41395864)

про стягнення 24298,11 грн,

28.02.2025 Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №209 КВ-П від 12.12.2023 у сумі 24298,11 грн, яка складається з пені у сумі 12681,41 грн, 3% річних у сумі 1461,61 грн та інфляційних витрат у сумі 10155,09 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором та вартість наданих послуг оплатив із порушенням визначеного договором строку, що стало підставою для нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

Відповідач, у строк встановлений судом, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 04.03.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана судом до електронного кабінету відповідача та була доставлена до його електронного кабінету 05.03.2025, що підтверджене довідкою Господарського суду Черкаської області про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи судом, у встановлений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

12.12.2023 між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» (клієнт) було укладено договір про надання послуг з перевалки вантажів №209КВ-П (далі договір). За умовами цього договору підприємство зобов`язується за завданням клієнта здійснити перевалку (навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР)) і зберігання експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта в номенклатурі і обсягах, визначених в додатку 1 до договору, а також, за заявкою клієнта, надати інші послуги, пов`язані з перевалкою і зберіганням вантажів, а клієнт забезпечує завезення/вивезення вантажу до/з підприємства і зобов`язується своєчасно оплатити підприємству роботи (послуги) (пункт 1.1 договору).

До обов`язків підприємства входять виконання навантажувально-розвантажувальних робіт та інших робіт (послуг), які оплачує клієнт за ставками, зазначеними в договорі, до переліку яких входять наведені у пункті 2.1.1. договору роботи (послуги) та зберігання вантажів на складських площах підприємства за умови можливості (пункт 2.1 договору).

Обов`язки клієнта визначені у пункті 2.3 договору.

Клієнт здійснює оплату підприємству за НРР та інші роботи, послуги у наступному порядку: попередня оплата за НРР та подачу/прибирання вагонів у розмірі 100% від запланованого обсягу вантажу (суднової партії) за ставками, вказаними в договорі; оплата за користування вагонами, зберігання вантажу на коліях загального користування в очікуванні вивантаження згідно з рахунками підприємства шляхом здійснення банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок підприємства протягом 2 (двох) робочих днів з дати виставлення рахунку, але в будь-якому разі до початку здійснення вантажних операцій.

Остаточне звіряння наданих послуг і остаточний розрахунок здійснюється клієнтом згідно з рахунками підприємства, з додаванням підтверджуючих документів (актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46, накопичувальних карток форми ФДУ-92 та інше), які попередньо направляються по електронній пошті на адресу клієнта та в подальшому вручаються представнику клієнта (експедитора) під підпис у журналі реєстрації рахунків або направляються поштою на адресу клієнта (експедитора). При цьому представник клієнта (експедитора) повинен бути належним чином уповноважений для одержання від підприємства документів для клієнта. Остаточні рахунки формуються підприємством в робочі дні із застосуванням курсу НБУ, що діяв на 00:00 годин дати надання послуг.

Клієнт, незалежно від отримання рахунку на оплату послуг підприємства засобами електронної пошти, зобов`язаний вжити заходи для отримання рахунків не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати фактичного надання послуг (а у випадку рахунків на попередню оплату - не пізніше ніж протягом 2 (двох) робочих днів від дати виставлення рахунку). Невжиття клієнтом заходів щодо отримання рахунків не звільняє його від обов`язку здійснити їх оплату, не дає підстав для відстрочення оплати, не дозволяє посилатись на неотримання рахунку, як на причину несплати (або несвоєчасної оплати) послуг підприємства.

Оплата здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів клієнта на поточний банківський рахунок підприємства протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати виставлення рахунку (пункт 3.3 договору).

Клієнт самостійно, без участі підприємства, здійснює 100% передоплату за провізні платежі ПАТ «Укрзалізниця», оплачує підприємству за послуги подачі/прибирання, користування вагонами та усі витрати, пов`язані з очікуванням вивантаженням вагонів на ст.Ізмаїл та на підходах до неї, згідно з рахунками підприємства з додаванням копій відомостей залізниці. За результатами кожного місяця підприємство має право направити клієнту рахунок на оплату підприємству суми за подачу/прибирання вагонів, в яких протягом цього місяця надходив невідвантажений вантаж. У разі невивезення вантажу клієнтом понад місяць, клієнт щомісячно до 10-го числа кожного місяця, що йде за звітним, на підставі рахунків підприємства оплачує вартість зберігання вантажів на складах підприємства. У разі утворення надлишків навалювальних вантажів клієнт сплачує підприємству вартість їх зберігання за тарифами, наведеними в додатку 1 (пункт 3.5 договору).

За порушення клієнтом більш ніж на 15 (п`ятнадцять) робочих днів строків оплати, вказаних у договорі, підприємство має право стягнути з клієнта пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) робочих днів, підприємство має право стягнути з клієнта додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Оплата пені і штрафу не звільняє клієнта від обов`язку сплатити суму заборгованості. У цьому випадку розрахунок штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення, починаючи з першого дня після спливу 5- денного строку на оплату (пункт 4.3.4 договору).

Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє з 01.01.2024 до 31.12.2024 включно, а в частині розрахунків за роботи і послуги, що були надані по договору - до повного виконання обома сторонами своїх зобов`язань. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору (пункт 7.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками підприємства і клієнта та скріплений печатками підприємств.

У додатку №1 до договору, сторони за договором узгодили номенклатуру і обсяги вантажів клієнта на 2024 рік, умови оплати НРР та інших робіт (послуг), що виконуються підприємством при перевалці вантажів клієнта та вартість зберігання вантажів.

Додатковими угодами №1 від 12.08.2024 та №2 від 23.09.2024 сторони за договором виклали додаток №1 до договору у новій редакції.

10.12.2024 сторони за договором уклали додаткову угоду №3, відповідно до якої домовились змінити перший абзац пункту 3.3 договору та виклали його у наступній редакції: «Клієнт здійснює оплату підприємству за НРР та інші роботи, послуги у наступному порядку: попередня оплата за НРР у розмірі 100% від запланованого обсягу вантажу (суднової партії) за ставками, вказаними у договорі».

Пункт 3.5 договору: «Клієнт самостійно без участі підприємства здійснює 100% передоплату за провізні платежі АТ «Укрзалізниця». Клієнт оплачує підприємству за послуги подачі/прибирання, користування вагонами та усі витрати, пов`язані з очікуванням вивантаження вагонів на станції Ізмаїл та на підходах до неї, згідно з рахунками підприємства з додаванням копій відомостей Залізниці. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів клієнта на поточний банківський рахунок підприємства протягом п`яти робочих днів від дати виставлення рахунку. За результатами кожного місяця підприємство має право направити клієнту рахунок на оплату підприємству суми за подачу/прибирання вагонів, в яких протягом цього місяця надходив не відвантажений вантаж. У разі не вивезення вантажу клієнтом понад місяць, клієнт щомісячно до 10-го числа кожного місяця, що йде за звітним, на підставі рахунків підприємства оплачує вартість зберігання вантажів на складах підприємства».

Пункт 7.1 договору: «Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє з 01.01.2024 до 31.12.2025 включно, а в частині розрахунків за роботи і послуги, що були надані по договору - до повного виконання обома сторонами своїх зобов`язань. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

Додатковою угодою №3 сторони за договором також виклали додаток №1 до договору у новій редакції.

У період з 31.10.2024 до 19.12.2024 позивач надав відповідачу послуги з користування вагонами та інших послуг залізниці на суму 541 031,28 грн, що підтверджене актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг): №8982/11 від 25.10.2024, №8985/11 від 31.10.2024, №9026/11 від 25.10.2024, №9567/11 від 28.11.2024, №9650/11 від 30.11.2024, №9948/11 від 17.12.2024, які підписані зі сторони позивача як виконавця, скріплені печаткою позивача.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг: №8982/11 від 31.10.2024 на суму 130 453,20 грн, №8985/11 від 31.10.2024 на суму 3608,76 грн, №9026,11 від 31.10.2024 на суму 383 512,20 грн, №9567/11 від 30.11.2024 на суму 16239,60 грн, №9650,11 від 30.11.2024 на суму 3608,76 грн, №9948/11 від 19.12.2024 на суму 3608,11 грн, а всього на суму 541 031,28 грн.

Ці рахунки були направлені позивачем на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс», яка вказана у договорі про надання послуг з перевалки вантажів №209КВ-П від 12.12.2023, що підтверджене відповідними електронними листами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач оплатив вартість наданих послуг, здійснивши наступні оплати:

за рахунком №8982/11 від 31.10.2024 на суму 130 453,20 грн здійснено оплату 03.12.2024 у розмірі 15150,87 грн, згідно з платіжними дорученнями №3548 від 03.12.2024 на суму 12630,84 грн та №3547 від 03.12.2024 на суму 2520,00 грн та 10.12.2024 всього 115 302,36 грн, що підтверджене платіжним дорученням №3604 від 10.12.2024;

за рахунком №8985/11 від 31.10.2024 на суму 3608,76 грн оплата здійснена 03.12.2024 у розмірі 3608,76 грн, згідно з платіжним дорученням №3546 від 03.12.2024;

за рахунком №9026/11 від 31.10.2024 на суму 383 512,20 грн оплата згідно з платіжним дорученням №3645 від 12.12.2024 на суму 383 512,20 грн;

за рахунком №9567/11 від 30.11.2024 на суму 16239,60 грн оплата згідно з платіжним дорученням №2 від 03.01.2025;

за рахунком №9650/11 від 30.11.2024 на суму 3608,76 грн оплата згідно з платіжним дорученням №1 від 03.01.2025;

за рахунком №9948/11 від 19.12.2024 на суму 3608,76 грн оплата згідно з платіжним дорученням №196 від 23.01.2025.

У зв`язку із простроченням відповідачем строку оплати вартості наданих послуг, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №16/ГБР/07/73/25 від 23.01.2025, у якій вимагав у семиденний строк від дати отримання цієї вимоги перерахувати на користь Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» 12609,38 грн пені за прострочення виконання зобов`язання.

У відповідь на цю вимогу, відповідач надіслав позивачу лист-відповідь на вимогу №1227 від 27.01.2025, у якому зазначив, що в Україні введено воєнний стан, а тому просив врахувати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» є критично важливим підприємством в області, функціонує в умовах воєнного стану, при цьому забезпечуючи населенню робочі місця. Враховуючи довготривалі відносини, відповідач просив позивача переглянути позицію з приводу вимог про сплату 12609,38 грн за несвоєчасну здійснену оплату рахунків.

Відповідач добровільно не сплатив позивачу грошові кошти за несвоєчасну оплату вартості наданих послуг, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 12681,41 грн, 3% річних у сумі 1461,61 грн та інфляційних втрат у сумі 10155,09 грн за прострочення оплати вартості наданих послуг.

За приписами частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з надання послуг, на підставі укладеного між сторонами договору, які урегульовані зокрема главою 63 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, був укладений договір про надання послуг, предметом якого є надання відповідачу послуг з перевалки (навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР)) і зберігання експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта в номенклатурі і обсягах, визначених в додатку 1 до договору, а також, надання інших послуг, які пов`язані з перевалкою і зберіганням вантажів.

У період з 31.10.2024 до 19.12.2024 позивач надав відповідачу послуги на суму 541 031,28 грн, що підтверджене актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які підписані зі сторони позивача, як виконавця, та скріплені печаткою позивача.

Позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату вартості наданих послуг та у відповідності до умов договору ці рахунки були направлені позивачем на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс», яка вказана у договорі.

Умовами договору визначено, що клієнт, незалежно від отримання рахунку на оплату послуг підприємства засобами електронної пошти, зобов`язаний вжити заходи для отримання рахунків не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати фактичного надання послуг (а у випадку рахунків на попередню оплату - не пізніше ніж протягом 2 (двох) робочих днів від дати виставлення рахунку). Невжиття клієнтом заходів щодо отримання рахунків не звільняє його від обов`язку здійснити їх оплату, не дає підстав для відстрочення оплати, не дозволяє посилатись на неотримання рахунку, як на причину несплати (або несвоєчасної оплати) послуг підприємства. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів клієнта на поточний банківський рахунок підприємства протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати виставлення рахунку (пункт 3.3 договору).

Відповідач оплатив вартість наданих послуг у сумі 541 031,28, проте допустив прострочення строку такої оплати за кожним із виставленим позивачем рахунком, а саме: за рахунком №8982/11 від 31.10.2024 здійснено оплату 03.12.2024 та 10.12.2024; за рахунком №8985/11 від 31.10.2024 оплата здійснена 03.12.2024; за рахунком №9026/11 від 31.10.2024 оплата 12.12.2024; за рахунком №9567/11 від 30.11.2024 оплата 03.01.2025; за рахунком №9650/11 від 30.11.2024 03.01.2025; за рахунком №9948/11 від 19.12.2024 на суму 3608,76 грн оплата 23.01.2025.

Положеннями статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку із простроченням відповідачем оплати вартості наданих послуг, позивачем з урахуванням дати виставлення кожного рахунку на оплату та дат, з яких у відповідача виник обов`язок оплатити вартість наданих послуг за кожним з актів наданих послуг, було нараховано відповідачу пеню у сумі 12681,41 грн за період прострочення з 08.11.2024 до 22.01.2025.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.3.4 договору визначено, що за порушення клієнтом більш ніж на 15 (п`ятнадцять) робочих днів строків оплати, вказаних у договорі, підприємство має право стягнути з клієнта пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) робочих днів, підприємство має право стягнути з клієнта додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Оплата пені і штрафу не звільняє клієнта від обов`язку сплатити суму заборгованості. У цьому випадку розрахунок штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення, починаючи з першого дня після спливу 5- денного строку на оплату.

Судом перевірений розрахунок пені позивача та встановлено, що він зроблений арифметично правильно, з урахуванням оплат відповідача за кожним рахунком та з врахуванням наведених вище норм, тому суд задовольняє позовні вимоги у цій частині у визначеному позивачем розмірі у сумі 12681,41 грн.

Позивач також нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1461,61 грн та інфляційні витрати у сумі 10155,09 грн за період прострочення з 08.11.2024 до 22.01.2025.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору поряд із сумою основного боргу суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належить сплатити кредитору.

Судом перевірено розрахунки позивача 3% річних та інфляційних витрат, та встановлено, що розмір 3% річних та інфляційний витрат за спірний період зроблений позивачем арифметично правильно, тому суд задовольняє позовні вимоги у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, не спростував вимоги та доводи позивача, та не надав суду відповідні докази, які свідчать про сплату на користь позивача пені, річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з оплати вартості наданих послуг.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. За результатами дослідження наданих суду доказів, суд дійшов висновку про доведеність, законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог, а тому суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» про стягнення 24298,11 грн підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» (вул.Максима Залізняка, 138, корпус 11, оф.4, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 41395864) на користь Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (вул.Портова, 7, м.Ізмаїл, Одеська область, 68600, ідентифікаційний код 01125815) пені у сумі 12681,41 грн, 3% річних у сумі 1461,61 грн, інфляційних витрат у сумі 10155,09 грн та 2422,40 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко