Ухвала

від 05.05.2025 по справі 923/1188/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 923/1188/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючий, Кондратової І.Д., Мамалуя О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І., Ярош А.І.,

від 14.01.2025

у справі за позовом Херсонського міського центру зайнятості

до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

про стягнення 54 718,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 54 718,40 грн допомоги по безробіттю.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 позов задоволено.

02.11.2021 Господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ.

Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 №11/0/9-22 в порядку частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус судді» змінив на Господарський суд Одеської області територіальну підсудність судових справ, які підсудні Господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану Господарським судом Херсонської області).

13.12.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Херсонського обласного центру зайнятості від 06.12.2023 № 21/01/08/1555/23 про заміну сторін у виконавчому провадженні, відповідно до якої заявник просив замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 02.11.2021 у справі № 923/1188/21 на правонаступника - Херсонський обласний центр зайнятості та замінити боржника на правонаступника - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, що є відокремленим підрозділом ДПС України без права юридичної особи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2023 відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження у справі № 923/1188/21 в частині рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021; відновлення втраченого судового провадження у справі № 923/1188/21 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; заяву Херсонського обласного центру зайнятості про заміну сторін у виконавчому провадженні у справі № 923/1188/21 прийнято до розгляду; призначено судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2024 відновлено частково судове провадження у справі № 923/1188/21 в частині рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021, заяву Херсонського обласного центру зайнятості про заміну сторін у виконавчому провадженні задоволено та замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 у справі № 923/1188/21 з Херсонського міського центру зайнятості на його правонаступника - Херсонський обласний центр зайнятості; замінено сторону боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 у справі № 923/1188/21 з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на його правонаступника - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі в особі відокремленого підрозділу ДПС України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 відмовлено Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у відкритті апеляційного провадження у справі № 923/1188/21.

03.02.2025 Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 923/1188/21.

Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2025 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 923/1188/21 залишено без руху; надано Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі запропоновано усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі шляхом надання суду оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про продовження процесуального строку для сплати судового збору у справі № 923/1188/21, касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 923/1188/21 повернуто.

22.03.2025 Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вдруге звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 923/1188/21. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та розгляд справи за участі представника.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 24.03.2025 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.).

Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2025 визнано неповажними підстави, наведені Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 923/1188/21; касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 923/1188/21 залишено без руху; надано Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі; запропоновано усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі шляхом надання суду клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (з урахуванням змісту цієї ухвали).

Ухвала Верховного Суду від 08.04.2025 доставлена в Електронний кабінет скаржника - 11.04.2025 о 13:00.

17.04.2025 від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 923/1188/21.

У вказаній заяві скаржник зазначає, що звертаючись з касаційною скаргою має намір добросовісної реалізації належного права на касаційне оскарження судового рішення. Також, з посиланням на рішення Конституційного Суду України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, зазначає, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною третьою статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Згідно з положеннями частини першої, сьомої статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Верховним Судом встановлено, що оскаржувана ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду прийнята 14.01.2025, повний текст якої складено 14.01.2025, отже останнім днем на її касаційне оскарження було 03.02.2025.

Втім, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №923/1188/21 лише 22.03.2025, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У той же час, у поданій заяві про поновлення строку Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі не зазначає конкретних причин, які б об`єктивно унеможливлювали подання касаційної скарги у встановлений процесуальний строк. Заявник не навів жодних доказів існування непереборних обставин чи істотних перешкод, що завадили своєчасному зверненню до суду. Натомість викладені в заяві аргументи мають загальний і формальний характер, не підтверджені належними обґрунтуваннями або доказами

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Однак таких обставин скаржником не наведено.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини першої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 923/1188/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 288, 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 923/1188/21.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 923/1188/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

О. Мамалуй