Вирок від 06.05.2025 по справі 466/2914/25

Справа № 466/2914/25

Провадження № 1-кп/466/608/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" травня 2025 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

учасники провадження

секретар ОСОБА_2

прокурор ОСОБА_3

захисник ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працездатного, непрацюючого, розлученого, згідно ст.89 КК України несудженого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.299 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 , 11.03.2025 року близько 07 год. 30 хв., перебуваючи за адресою свого фактичного проживання: АДРЕСА_2 , діючи умисно, цілеспрямовано, використовуючи незначний (нікчемний) привід - раптово виникле неприязне відношення до собаки, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи при цьому, що своїми діями він здійснює жорстоке поводження з твариною, і призведе у подальшому до загибелі такої тварини, нехтуючи існуючими загальнолюдськими моральними правилами і нормами поведінки у суспільстві у частині відношення до тварин та у порушення ст.ст.18, 22, Закону України жорстокого поводження», якими передбачено, що при поводженні з тваринами не допускаються дії, котрі суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, взяв дерев`яну саморобну биту, яку вирішив використати в якості знаряддя злочину, діючи з особливою жорстокістю та активним способом наніс вказаною дерев`яною битою кілька ударів у ділянку голови собаки дворової породи, рижого кольору по кличці «Рижик», який належить потерпілій ОСОБА_7 , котра відноситься до хребетних, клас ссавці, при цьому перший удар ймовірно, був нанесений, з переду назад, з права на ліво, подальші удари були нанесені згори вниз і були більш глибшими через відсутність свідомої реакції тварини, чим спричинив останній згідно висновку судово-ветеринарної експертизи від 21.03.2025 №509-16/06 відкриту черепно-мозкову травму, що супроводжувалась крововиливами в м`які тканини голови та руйнуванням кісток лицевого, мозкового відділу черепа, ураження півкуль головного мозку, мозочка, довгастого мозку із порушення функції життєво важливих центрів (дихання, серцево-судинної і вазомоторної регуляцій та ін.). Під час нанесення тварині (собаці) вищезазначених тяжких тілесних ушкоджень, тварина відчувала біль і страждання, після чого внаслідок отриманих тілесних ушкоджень загинула в короткий проміжок часу. При цьому тяжкі тілесні ушкодження нанесені ОСОБА_6 мають прямий причинно - наслідковий зв`язок із смертю тварини..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Показав, що проживав разом з потерпілою ОСОБА_7 , яка була власником собаки дворової породи по кличці «Рижик». 11.03.2025р. близько 07:30год. перебуваючи за адресою проживання АДРЕСА_2 , він на ґрунті раптово виниклого неприязного ставлення до собаки, почав наносити їй удари битою по голові. Через короткий проміжок часу собака загинула, він склав її тіло в дорожню сумку і мав намір поховати. Однак сусіди викликали працівників поліції і він був затриманий. У скоєному щиро розкаюється. Має намір вступити до лав ЗСУ. Просить його суворо не карати.

Від потерпілої ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи без її участі. При вирішенні питання обрання міри покарання покладається на розсуд суду.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у скоєнні даного злочину повністю доводиться зібраними доказами стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого. Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які є в матеріалах кримінального провадження.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю та об`єктивно доведена, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.3 ст.299 КК України як жорстоке поводження з твариною, що відноситься до хребетних, що призвело до загибелі тварини, вчинене з особливою жорстокістю та активним способом.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особу обвинуваченого, який на обліку у психоневрологічному диспансері та КНП ЛОР «ЛОМЦ превенції та терапії узалежнень» не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає - щире каяття, обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.299 КК України у виді позбавлення волі із конфіскацією тварини.

Додаткове покарання у виді конфіскації тварини не приводити у виконання у зв`язку із загибеллю тварини.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати залишити за рахунок держави.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу. Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку день попереднього ув`язнення за день відбування покарання.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.299 КК України та обрати покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з конфіскацією тварини.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Початок відбування строку покарання ОСОБА_6 рахувати з часу обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою і фактичного затримання з 24 березня 2025 року.

Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку день попереднього ув`язнення за день відбування покарання.

Додаткове покарання у виді конфіскації тварини не приводити у виконання у зв`язку із загибеллю тварини.

Речовий доказ - саморобну дерев`яну биту з написом «Наркоз» знищити.

Процесуальні витрати залишаються за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, засудженим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок складено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8