Рішення

від 06.05.2025 по справі 940/473/25

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.05.2025 Провадження по справі № 2-а/940/12/25

Справа № 940/473/25

РІШЕННЯ

Іменем України

06травня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючогосудді Мандзюка С.В.

за участю секретарясудового засідання Мудрик Н.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Тетієві Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Тетіївський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування постанови серія 4АВ № 08312754 від 10.11.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить скасувати постанову Департаменту патрульної поліції серії 4АВ № 08312754 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 10.11.2024, згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Позовна заява мотивована тим, що 10.11.2024 Департаментом патрульної поліції винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 4АВ № 08312754 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, із застосуванням штрафу у розмірі 340,00 гривень.

Як стверджує позивач, про зазначений факт дізнався після того, як 10.03.2025 Тетіївським відділом ДВС у Білоцерківському районі з його пенсійної банківської картки було стягнуто кошти в розмірі 1017,00 грн. Оскаржувану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Департаментом патрульної поліції ні через додаток «Дія», ні поштовим відправленням не було доведено про наявність постанови, чим порушено його право на сплату штрафу протягом десяти днів від дати винесення постанови в розмірі 50 %.

З огляду на зазначене, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 24.03.2025 ОСОБА_1 поновлено пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Департаменту патрульної поліції просить позовну заяву позивача залишити без задоволення, вказуючи, що постанова серії 4АВ № 08312754 від 10.11.2024 року винесена відповідно до вимог чинного законодавства України та надіслана на адресу реєстрації місця проживання позивача 23.11.2024 року, зазначену у ЄДРТЗ, рекомендованим листом поштовим переказом у визначений законом строк, також надіслана через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія». Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її відповідальній особі або повнолітньому члену сім`ї такої особи, день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в отриманні постанови, а у разі невручення постанови адресату за зазначеною в ЄДРТЗ адресою - день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.

З огляду на зазначене, представник відповідача вважає доводи позивача необґрунтованими та недоцільними для застосування в сфері фіксації порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі.

21.04.2025 позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що всупереч доводам відповідача оскаржувана постанова не була ним отримана ні рекомендованим листом, ні в додатку «Дія». Відтак, позивач вважає, що був позбавлений можливості добровільно сплатити штраф у розмірі 50 % ( 170,00 грн).

29.04.2025 представник відповідача Департаменту патрульної поліції надала до суду заперечення, в якому зазначила, що відповідач виконав свої зобов`язання та вчасно надіслав оскаржувану постанову, направивши її довіреним листом поштовим переказом. Водночас вказує, що Департамент патрульної поліції не є розпорядником даних та не регулює порядок надання користувачам порталу «Дія» документів та інформації. З огляду на зазначене, вважає, що постанова серії 4АВ № 08312754 від 10.11.2024 винесена відповідно до вимог чинного законодавства України та надіслана на адресу реєстрації заявника, зазначену у ЄДРТЗ.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 10.11.2024 поліцейською Департаменту патрульної поліції Зборовською Б.М. винесена постанова серії 4АВ №08312754 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП із застосуванням штрафу у розмірі 340,00 гривень, з якої вбачається, що 10.11.2024 о 15 год 03 хв. за адресою М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 154+464, особа, яка керувала транспортним засобом Ford Mondeo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 25 км/год, чим порушила п. 12.9б ПДР України.

Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 122 КУпАП).

Положеннями ч. 1 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення Правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП..

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено уст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Не оспорюючи фактичних обставин події щодо автоматичної фіксації порушення Правил дорожнього руху, із оскаржуваною постановою позивач не згодний, оскільки за його твердженнями, Департаментом патрульної поліції ні через додаток «Дія», ні поштовим відправленням не було доведено до відома про наявність постанови, чим порушено право на сплату штрафу протягом десяти днів від дати винесення постанови в розмірі 50 %.

Однак, такі твердження позивача спростовуються наданими відповідачем доказами.

Так, зокрема, 23.11.2024 оскаржувана постанова була надіслана рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 0603571302698 на адресу зареєстрованого місця проживання позивача.

Водночас, позивач не спростовував той факт, що його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Копія постанови із зазначеним трек-номером 0603571302698 на зворотній стороні, а також копії прикріплених до конверта рекомендованого повідомлення (Ф. 119) та довідки про причини повернення (Ф. 20) додані відповідачем до матеріалів справи.

На довідці Ф. 20 наявний штамп з датою повернення поштового відправлення відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Приписами ч. 10 ст. 279-1 КУпАП визначено, що у разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.

Відповідно до ч. 2 ст.291КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першоюстатті 300-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 300-1 КУпАП, у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною.

Відтак, необхідно зазначити, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу (адресу реєстрації) є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відповідача, а тому не може свідчити про невиконання обов`язку відповідачем щодо направлення постанови.

Водночас, щодо неотримання позивачем оскаржуваної постанови у додатку «Дія», то суд зазначає, що Департамент патрульної поліції не регулює порядок надання користувачам порталу «Дія» документів та інформації.

З огляду на зазначене вбачається, що Департамент патрульної поліції діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУпАП, та іншими нормативно-правовими актами, з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Визначений правовою нормою ст. 77 КАС України обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19.

Відповідачем доведено правомірність своїх дій з посиланням на відповідні докази, які вказують на те, що Департамент патрульної поліції надіслав постанову на адресу позивача, яка була повернута відправнику за закінченням терміну зберігання, що відповідно до чинного законодавства прирівнюється до вручення такої постанови.

Водночас, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

З огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що постанова серії 4АВ№ 08312754про накладенняадміністративного стягненняу справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване вавтоматичному режимі,стосовно особи,яка маєреєстрацію місцяпроживання/перебування(місцезнаходженняюридичної особи)на територіїУкраїни від10.11.2024 винесена з дотриманням норм чинного законодавства, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, тому підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Отже, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування постанови серія 4АВ № 08312754 від 10.11.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Враховуючи, що підстави для задоволення позову відсутні, тому понесені судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, покладаються на позивача.

Зрештою, Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Відтак, у контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Керуючись статтями 7,9,14-2,122,245,251,268,279-1,280,283,291,300-1КУпАП,статтями73, 77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Тетіївський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування постанови серія 4АВ № 08312754 від 10.11.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя С.В.МАНДЗЮК