Рішення

від 25.04.2025 по справі 127/26030/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/26030/24

Провадження № 2/127/3697/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2025 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Бабкіної К.В., за участі представника позивача - адвоката Власюка І.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав і просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивовано тим, що відповідач (мати дитини) не виконує свої обов`язки щодо виховання сина, навіть не спілкується з ним, не утримує його, проживає окремо (за межами України, у Польщі). Вказані обставини відповідно до положень ст. 164 СК України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.08.2024 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі; відповідно до положень ч. 6 ст. 56 ЦПК України та ст. 19 СК України було залучено до участі у справі Службу у справах дітей Вінницької міської ради та зобов`язано її подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; викликано у судове засідання для допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Власюк І.Т. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися (перебуває за межами України, у Польщі), відзив на позов або заяву про розгляд справи у її відсутності не подала, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, оскільки це відповідає вимогам ст. 280-281 ЦПК України, а сторона позивача у судовому засіданні не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.

При цьому, як вбачається з висновку органу опіки та піклування № 01/00/011/181336 від 16.12.2024 року, мати дитини, ОСОБА_2 , не з`явилася на засідання комісії з питань захисту прав дитини; у надісланому до служби у справах дітей електронному листі вона повідомила про свою відмову брати участь у засіданнях комісії у зв`язку із зайнятістю на роботі та просила не позбавляти її батьківських прав (а.с. 78-80).

Представник виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради у судовому засіданні підтримала наданий висновок органу опіки та піклування № 01/00/011/181336 від 16.12.2024 року, згідно якого є недоцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 78-80).

Дитина ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомив, що після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року він разом з мамою виїхав до Польщі, однак потім захотів повернутися в Україну та жити з батьком, оскільки у Польщі не було можливості нормально навчатися, а також у нього не склалися відносини з іншим чоловіком мами, тому мама привезла його до України; на маму він ображений, не хоче з нею спілкуватися, хоче жити з татом.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, представника органу опіки та піклування, думку неповнолітнього ОСОБА_3 , показання допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому з огляду на зазначені вище обставини суд звертає увагу на такі висновки Верховного Суду.

Судом установлені такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини на підставі наданих учасниками справи доказів.

Правовідносини сторін належать до сімейних та регламентовані нормами інституту позбавлення батьківських прав сімейного права (ст. 164-166 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як вбачається з повторного Свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (серії НОМЕР_1 від 14.10.2022 року), батьком дитини записано позивача ОСОБА_1 , а матір`ю - відповідача ОСОБА_2 (а.с.7).

Отже, з позовом про позбавлення матері дитини батьківських прав звернулася уповноважена на звернення до суду з таким позовом особа - батько дитини, з яким проживає дитина.

Шлюб між батьками дитини було розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.02.2024 року у справі № 127/1517/24.

Спілкування між батьками дитини у будь-який спосіб відсутнє.

Малолітній ОСОБА_6 на теперішній час проживає в Україні з батьком - позивачем ОСОБА_1 ; після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року хлопчик разом з матір`ю - відповідачем ОСОБА_2 виїхав до Польщі, однак у подальшому висловив бажання повернутися в Україну та проживати з батьком, а мати знову поїхала до Польщі, де і проживає та працює до цього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Як на підставу для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав позивач ОСОБА_1 посилається на те, що мати дитини ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини (п. 2).

Як вбачається з Висновку органу опіки та піклування № 01/00/011/181336 від 16.12.2024 року, є недоцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 78-80).

Крім того, як вбачається з висновку органу опіки та піклування № 01/00/011/181336 від 16.12.2024 року, мати дитини, ОСОБА_2 , не з`явилася на засідання комісії з питань захисту прав дитини; у надісланому до служби у справах дітей електронному листі вона повідомила про свою відмову брати участь у засіданнях комісії у зв`язку із зайнятістю на роботі та просила не позбавляти її батьківських прав (а.с. 78-80).

Дитина ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомив, що після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року він разом з мамою виїхав до Польщі, однак потім захотів повернутися в Україну та жити з батьком, оскільки у Польщі не було можливості нормально навчатися, а також у нього не склалися відносини з іншим чоловіком мами, тому мама привезла його до України; на маму він ображений, не хоче з нею спілкуватися, хоче жити з татом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 4 квітня 2024 року у справі № 553/449/20 (провадження № 61-2701св24), позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, тобто судова практика щодо застосування положень ст. 164 СК України є усталеною.

На переконання суду, матеріали справи не містять доказів того, що поведінка матері дитини - відповідача ОСОБА_2 не може змінитися, натомість, остання висловлювала бажання, щоб син проживав разом з нею у Польщі, як це відбувалося після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року (вказане було повідомлено у судовому засіданні представником органу опіки та піклування на підставі електронного листування з ОСОБА_2 ), а стосунки між матір`ю та сином частково обумовлені стосунками між батьками дитини, а також пубертатним (перехідним) віком хлопчика, тому відсутні підстави для застосування такого виключного і надзвичайного способу впливу як позбавлення батьківських прав.

Отже, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Разом з тим, встановлені у справі обставини можуть бути підставою для визначення місця проживання дитини з батьком - ОСОБА_1 , якщо між батьками виникає спір щодо цього.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 13, 56, 81, 82, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. 19, 150, 164 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

Виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 03084813, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 59)

Повний текст судового рішення складено 05.05.2025 року.

Суддя