Постанова від 06.05.2025 по справі 132/926/16-ц

Справа № 132/926/16-ц

Провадження № 22-ц/801/1043/2025

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Павленко І. В.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 рокуСправа № 132/926/16-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Матківської М. В., Міхасішина І. В.,

секретар судового засідання Куленко О. В.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересована особа (особа, яка подала апеляційну скаргу) Калинівський відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), подану йогопредставником ЗаїкоюБогданом В`ячеславовичем,на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2025 року, постановлену у складі судді Павленка І. В. у м. Калинівка, дата складення повного судового рішення 21 березня 2025 року, -

в с т а н о в и в:

12.02.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Калинівського районного суду Вінницької області зі скаргою на дії головного державного виконавця Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Злотник Альони Сергіївни та зобов`язати державного виконавця відкрити виконавче провадження за заявою ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №132/926/16-ц

В обґрунтування скарги зазначила, що рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 13.12.2017 року у справі № 132/926/16-ц, зобов`язано Павлівську сільську раду Калинівського району Вінницької області за погодженням з Міністерством оборони України та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці, здійснити перенесення (демонтаж) труб каналізаційного колектора за межі земельної ділянки площею 0,0707га., кадастровий номер 0521610100:01:061:0113, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

На виконання цього судового рішення, 17.01.2018 року був виданий виконавчий лист, який перебував на виконанні Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (виконавче провадження № 55704854). 10.05.2018 року старшим державним виконавцем Калинівського районного відділу ДВС Химерою Г.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто органу, що його видав.

В подальшому ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 07.03.2024 року їй поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання і вона звернулася до Калинівського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження, однак державний виконавець 03 квітня 2024 року відмовив у прийняті виконавчого листа до виконання з посиланням на те, що виконавче провадження № 55704854 завершено, а тому згідно положень ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження не може бути розпочато знову.

Вона оскаржила такі дії державного виконавця і постановою Верховного Суду від 10.01.20205 року її скаргу було задоволено та зобов`язано головного державного виконавця Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №132/926/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за участі третьої особи без самостійних вимог в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Після розгляду скарги Верховним Судом вона знову звернулась до Калинівського відділу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження, однак знову отримала повідомлення про повернення документа стягувачові без прийняття до виконання від 04.02.2025 року. Тому вона вважає дії головного державного виконавця Злотник А.С. про повернення їй виконавчого документа без прийняття до виконання неправомірними, оскільки державним виконавцем проігноровано як ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 07.03.2024 року, так і постанову Верховного Суду від 10.01.2025 року, а вона як стягувач не може отримати виконання судового рішення.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області 18 березня 2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено:

-визнано дії головного державного виконавця Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Злотник Альони Сергіївни неправомірними;

-- зобов`язано головного державного виконавця Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Злотник Альону Сергіївну відкрити виконавче провадження за заявою ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №132/926/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за участі третьої особи без самостійних вимог в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу труб каналізаційного колектора за її межі, про зобов`язання Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області за погодженням з Міністерством оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці здійснити перенесення (демонтаж) труб каналізаційного колектора за межі земельної ділянки площею 0,0707 га, кадастровий номер 0521610100:01:06:0113, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Ухвала суду мотивована тим, що повернення виконавчого листа за умови, що існує не скасована постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження, однак після цього судом поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, є порушенням права ОСОБА_1 на судовий захист, яке згідно частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Це пов`язано з тим, що право на судовий захист є фундаментом сучасного конституційного ладу.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд виснував, що рішення головного державного виконавця Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Злотник Альони Сергіївни про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання (повідомлення від 04.02.2025 року), спричиняє юридичну невизначеність у відносинах щодо виконання остаточного рішення суду та обмежує право ОСОБА_1 на суд, а тому дії головного державного виконавця Злотник Альони Сергіївни є неправомірними.

На таку ухвалу суду Калинівський відділдержавної виконавчоїслужби уХмільницькому районіВінницької областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ),діючи черезсвого представникаЗаїку Б.В.,подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції невірно оцінив обставини справи та не зважив на те, що за умови існування постанови старшого державного виконавця Калинівського районного відділу ДВС від 10.05.2018 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», неможливо знову відкрити виконавче провадження.

21.04.2025 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_2 , подала відзив на апеляційну скаргу, просить її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явилися, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Частинами 1, 2 статті 367ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені встатті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

По справі встановлено наступне:

-рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 13.12.2017 року у справі 132/926/16-ц (номер провадження 2/132/27/17) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору військова частина НОМЕР_1 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу труб каналізаційного колектора за її межі, зобов`язано Павлівську сільську раду Калинівського району Вінницької області, за погодженням з Міністерством оборони України, та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, здійснити перенесення (демонтаж) труб каналізаційного колектора за межі земельної ділянки площею 0,0707га., кадастровий номер 0521610100:01:061:0113, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

-на виконання цього судового рішення, 17.01.2018 року виданий виконавчий лист стягувачу.

-постановою старшого державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Химери Г.М. від 02.02.2018 року, відкрито виконавче провадження № 55704854 з виконання виконавчого листа № 132/926/16, виданого 17.01.2018 року Калинівським районним судом Вінницької області.

-постановою старшого державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Химери Г.М. від 10.04.2018 року, за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, на боржника Павлівську сільську раду Калинівського району Вінницької області накладено штраф у розмірі 5100 грн.00коп.; зобов`язано виконати дане судове рішення протягом десяти робочих днів, та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне його невиконання.

-постановою старшого державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Химери Г.М. від 26.04.2018 року, за повторне невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк на боржника Павлівську сільську раду Калинівського району Вінницької області накладено штраф у розмірі 10200 грн.00коп., та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення.

-постановою старшого державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Химери Г.М. від 10.05.2018 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 132/926/16, виданого 17.01.2018 року Калинівським районним судом Вінницької області закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження № 55704854, цю постанову не оскаржувала.

-11 лютого 2022 року відповідно до акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення виконавче провадження № 55704854 знищено.

-ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 07.03.2024 року у справі № 132/926/16-ц (номер провадження 6/132/18/24) поновлено ОСОБА_1 строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 132/926/16-ц

-02.04.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Калинівського ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 132/926/16, виданого 17.01.2018 року Калинівським районним судом Вінницької області

-головним державним виконавцем Калинівського ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Химерою Г.М. 03.04.2024 винесено року повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстави, визначеної абз.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

-ОСОБА_1 оскаржила дії державного виконавця про повернення виконавчого листа без його прийняття до виконання та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2025 зобов`язано головного державного виконавця Калинівського ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №132/926/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за участі третьої особи без самостійних вимог в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

-З врахуванням постанови Верховного Суду ОСОБА_1 повторно звернулася 03.02.2025 року до Калинівського ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 132/926/16, виданого 17.01.2018 року Калинівським районним судом Вінницької області.

-Головним державним виконавцем Калинівського ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Злотник А.С. винесено 04.02.2025 року повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстави, визначеної абз.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно частини першої статті 74Закону України«Про виконавчепровадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами статті 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин першої та четвертоїстатті 10 ЦПК Українисуд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

«Право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).

Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другустатті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом. Визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність (рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019).

Однією з фундаментальних засад судочинства та конституційних цінностей закріплених вКонституції Українивизначено обов`язковість судових рішень (пункт 9статті 129 Конституції України);

Відповідно до частини першоїстатті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Постановою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 10 січня 2025 року, ухваленій у цій справі, було акцентовано на тому, що повернення виконавчого листа за умови, якщо існує не скасована постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження та після цього постановлена ухвала суду про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, очевидно є порушенням права на судовий захист, яке згідно частини другоїстатті 64 Конституції Українине може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Це пов`язано з тим, що право на судовий захист є фундаментом сучасного конституційного ладу.

При цьому Верховний Суд прямо вказав, що за наявності ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 07 березня 2024 року у справі № 132/926/16-ц (номер провадження 6/132/18/24), яка набрала законної сили, та якою поновлено ОСОБА_1 строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 132/926/16-ц, повернення виконавчого листа є порушенням права ОСОБА_1 на судовий захист, є порушення обов`язковості судового рішення та підриває авторитет держави Україна як правової; застосування в цій ситуації абзацу 2 частини першоїстатті 40 Закону України «Про виконавче провадження»не може суперечити принципу верховенства права.

Верховний Суд вказав, що подібні висновки вже робилися касаційним судом (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2018 року у справі № 910/11908/16, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-43456св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 761/24136/15-ц (провадження № 61-20036св19)).

03 лютого 2025 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Калинівського ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 132/926/16, виданого 17.01.2018 року Калинівським районним судом Вінницької області.

Однак, не зважаючи на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10 січня 2025 року, державний виконавець повторно 04.02.2025 року виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстави, визначеної абз.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», тобто з тих самих підстав, які вже були визнані незаконними постановою Верховного Суду.

Встановивши правильно всі обставини справи, суд першої інстанції вірно виснував, що рішення головного державного виконавця Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Злотник Альони Сергіївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (повідомлення від 04.02.2025 року), спричиняє юридичну невизначеність у відносинах щодо виконання остаточного рішення суду та обмежує право ОСОБА_1 на суд, а тому дії головного державного виконавця Злотник Альони Сергіївни є неправомірними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, зводяться до формального тлумачення закону та свідчать про небажання вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим для усіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), подана його представником Заїкою Б. В., не містить доводів, які б спростовували постановлену судом першої інстанції ухвалу, яка винесена з дотриманням норм процесуального права, є обґрунтованою та базується на встановлених обставинах справи.

Тому ухвала Калинівського районногосуду Вінницькоїобласті від18березня 2025рокупідлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.367,374,376,381-384,389,390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), подану його представником Заїкою Богданом В`ячеславовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 18 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: М. В. Матківська

І. В. Міхасішин