Рішення від 21.04.2025 по справі 320/42462/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2025 року Київ справа №320/42462/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., за участі секретаря судового засідання Самородській Т.Ю., представника позивача Розмош В.І., представника відповідача Дегтярьової Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Скай Банк» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Скай Банк» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53552070801; від 15.08.2023 за №53556070801; від 14.08.2023 за №0534272303; від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25; без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25).

27.07.2023 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Шевченко А.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, у зв`язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з метою додержання процесуальних строків, встановлених КАС України у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи.

28.02.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.

Ухвалою від 06.05.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень відповідача.

У судовому засідання позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у такому відзиві.

У судовому засідання відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій він заперечував проти наведених відповідачем доводів.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача зареєстровано як суб`єкта господарювання 28.02.1991, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №14801200000010871.

Основним видом економічної діяльності позивача є інші види грошового посередництва.

Згідно наказу ГУ ДПС у м. Києві від 19.11.2021 № 9187-п проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2021.

За результатами вищевказаної перевірки ГУ ДПС у м. Києві 03.02.2022 складено акт №6109/Ж5/26-15-07-08-01/09620081 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 15.08.2023 за №53552070801, відповідно до якого позивачу донараховано податкове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3 624 523,75 грн., із яких 2 899 619 грн., основного платежу та 724 904,75 грн., штрафної санкції;

- від 15.08.2023 за №53556070801, згідно якого до позивачу застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 760 грн., за несвоєчасне повідомлення про відкриття/ закриття 7 рахунків платників податків;

- від 14.08.2023 за №0534272303, відповідно до якого позивачу донараховано податок на прибуток юридичних осіб - нерезидентів, на загальну суму 65 399 грн., із яких 51 226 грн., сума податкового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 14 173 грн., штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку на прибуток з доходів нерезидента;

- без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53586/26-15-07-03-01-25), відповідно до якого позивачу донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 22 923,44 грн., із яких 18 338,75 грн., сума основного платежу та 4 584,69 грн., штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25), згідно якого до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 680 грн., за несвоєчасне подання декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими на його основі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із скаргою до ДПС України, яка рішенням від 28.09.2023 за №28832/6/99-00-06-01-01-06 скаргу позивача задовольнила частково, скасувала податкове повідомлення - рішення без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 року №53586/26-15-07-03-01-25) в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 2 750,81 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та інші податкові повідомлення-рішення залишила без змін.

У подальшому засобами поштового зв`язку, позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25 відповідно до якого банку донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 20 172,63 грн., із яких 18 338,75 грн., сума основного платежу та 1 833,88 грн., штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

Щодо питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53552070801 суд зазначає таке.

Відповідач дійшов висновку про заниження Банком податкових зобов`язань з ПДВ. Підставою для вказаного, стало те, що на думку відповідача оподаткування операції з ліквідації основних засобів регламентовано п. 189.9 ст. 189 ПК України, відповідно до якого у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Враховуючи, що залишкова вартість переліку основних засобів Банку, наведених в акті перевірки, складає 365 444,89 грн., а за даними АТ «СКАЙ БАНК» лише 61 178,93 грн., відхилення становить 291 274 грн, вказане, на думку відповідача, свідчить про заниження Банком податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 58 255 грн.

У контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: ? товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

? газу, який постачається для потреб населення;

? електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Отже, при постачанні (продажу) основних засобів підприємство зобов`язане нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ. Базою оподаткування ПДВ при постачанні (продажу) основних засобів є договірна вартість об`єкта (п. 188.1 ПК України), однак вона не може бути нижчою від його балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, у якому відбувся продаж (у випадку відсутності обліку необоротних активів - база оподаткування повинна бути не нижча від звичайної ціни об`єкта).

Балансова вартість основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку може бути різною. Однак вимоги п. 188.1 ПК України не допускають будь-яких альтернатив і вимагають опиратися на дані про балансову вартість необоротних активів у бухгалтерському обліку під час їх постачання (продажу).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, позивач здійснюючи протягом 2020 року постачання (продаж) основних засобів, суму податкових зобов`язань з ПДВ, так як це визначено п. 188.1 ст. 188 ПК України, визначав виходячи із балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Однак, відповідач дійшов висновку, що Банк, протягом 2020 року, здійснював ліквідацію основних засобів із заниженням бази нарахування податкових зобов`язань з ПДВ, шляхом помилкового врахування балансової (залишкової) вартості основних засобів за даними бухгалтерського, а не податкового обліку.

Вказаний підхід ГУ ДПС у м. Києві стосовно необхідності визначення бази нарахування податкових зобов`язань з ПДВ під час постачання (продажу) основних засобів виходячи із даних податкового обліку, суперечить нормам ПК України, оскільки застосування п.189.9 ст. 189 ПК України, що регулює питання ліквідації основних засобів, до даних правовідносин взагалі є безпідставним.

При дослідженні питання правомірності застосування АТ «СКАЙ БАНК» п. 197.12 ст. 197 ПК України, в частині звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання майна, що передане особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення, а також майна, набутого Банком у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, відповідач дійшов висновку, що оскільки іпотекодавці ТОВ «УЛЬЯНА» (код 24135957) та ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) для цілей оподаткування ПДВ є платниками вказаного податку (на момент укладання договорів іпотеки були платниками ПДВ), посилання Банку на п. 197.12 ПК України є неправомірним, в договорі іпотеки вартість майна визначена з урахуванням ПДВ, при стягненні майна в рахунок погашення заборгованості за кредитом, об`єкт нерухомого майна не оподатковувався ПДВ, відповідно при продажу об`єкт нерухомого майна оподатковується на загальних підставах.

Вказане, на думку Відповідача, випливає зі змісту положень п.197.12 ст. 197 ПК України, системний зв`язок яких свідчить про те, що зазначена норма застосовується до операцій постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане особами, які не є платниками ПДВ, на яке було звернено стягнення, в тому числі яке перейшло у власність (зареєстровано право власності на підставі договору іпотеки) кредитора в рахунок погашення кредиту (позики).

Разом із цим, згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Під постачанням товарів, у відповідності до п. 14.1.191 ст. 14 ПК України, розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власних, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Платником ПДВ, згідно ст. 180 ПК України, є будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється платником вказаного податку добровільно або підлягає обов`язковій реєстрації.

Пунктом 189.15 статті 189 ПК України визначено, що у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.

Поряд із цим, у відповідності до п.197.12 ст. 197 ПК України визначено, що звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб`єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов`язань за договором кредиту (позики).

Таким чином, положеннями чинного податкового законодавства встановлено, що:

- якщо банк (інша фінансова установа), реалізує майно набуте ним у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, вказана операція є об`єктом оподаткування ПДВ (п. 189.15 ст. 189 ПК України);

- якщо ж відбувається реалізація Банком майна набутого ним у власність, від осіб які не зареєстровані платниками ПДВ, внаслідок звернення стягнення, вказана операція звільняється від оподаткування вказаним податком (абз. 1 п. 197.12 ст. 197 ПК України);

- якщо ж відбувається реалізація Банком майна набутого ним у власність, внаслідок звернення стягнення на таке майно, така операція звільняється від оподаткування ПДВ (абз. 2 п. 197.12 ст. 197 ПК України).

Згідно договору купівлі-продажу від 11.06.2020 позивач продав ТОВ «КЛАСІК-ФОРМ» нежитлову будівлю стаціонарну АЗС малої потужності з офісом та магазином супутніх товарів літ. «А-2», загальною площею 227,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, будинок 3 (далі - АЗС).

Продаж АЗС, разом із обладнанням, що є його складовою частиною та всіма його приналежностями, за домовленістю сторін вчинено за 13 147 520,0 гривень 00 коп. без ПДВ, що є еквівалентом 500 000 доларів США., з яких еквівалент 80 000 доларів США сплачено 24.02.2020 року, що становить 1 958 216, 00 грн.

Вказану АЗС позивач набув від ТОВ «УЛЬЯНА» на підставі договору іпотеки №06-2-05-97/з від 16.09.2008 (договір іпотеки укладено між АКБ «РЕГІОН-БАНК», з 21.04.2017 змінено назву на «СКАЙ БАНК» на підставі Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «РЕГІОН-БАНК» №65), посвідченого 16.08.2008 Бакіровою В.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №478, договорів про внесення змін до договору іпотеки № 06-2-05-97/з: № 1 від 07 вересня 2009 року № 337, № 2 від 03 грудня 2009 року № 550, № 3 від 05 лютого 2010 року №42, № 4 від 06 квітня 2010 року № 157, № 5 від 25 лютого 2011 року № 42, № 6 від 15 лютого 2012 року № 97, № 7 від 14 серпня № 609, № 8 від 17 жовтня 2014 року № 281, № 9 від 10 вересня 2015 року № 169, № 10 від 31 серпня 2016 року № 171, вимоги № 061-13/593/1 від 22 травня 2015 року, вимоги № 06-1-13/593/3 від 22 травня 2015 року, вимоги № 09-02/835/2 від 17 липня 2015 року, вимоги № 09-02/835/1 від 17 липня 2015 року, вимоги № 09-03/175/4 від 17 лютого 2016 року, вимоги № 06-02¬09/1289/1 від 07 грудня 2016 року, довідки від 07 серпня 2018 року.

Право приватної власності на АЗС позивачем було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.08.2018 за № 21770894, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 39009963101.

Згідно угоди про передачу завдатку від 30.03.2021 АТ «Скай Банк» домовилося з ОСОБА_2 про продаж йому у майбутньому, у строк не пізніше 24 грудня 2021 року нерухомості:

- нежитлової будівлі (автозаправної станції), цегляної, позначеної на плані земельної ділянки літ. «А-1», загальною площею 21.4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з обладнанням, що є її складовою частиною;

- земельної ділянки, кадастровий номер 6321655300:01:000:0198 площею 0.17 га. цільове призначення - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва іншого призначення, що розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, сщ/рада Білоколодязька.

Грошові кошті в загальній сумі 1 059 300, 00 грн., згідно угоди про передачу завдатку від 30.03.2021, надійшли на рахунок АТ «Скай Банк»: 30.03.2021 в сумі 138 414, 00 грн., 06.05.2021 в сумі 553 656, 00 грн., 30.09.2021 року в сумі 367 230, 00 гривень.

Вказане нерухоме майно, АТ «Скай Банк» набуло від ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки № 06-1-05-9/з-6 від 12 січня 2015 року (договір іпотеки укладено між АКБ «РЕГІОН-БАНК», з 21.04.2017 року змінено назву на «СКАЙ БАНК» на підставі Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «РЕГІОН-БАНК» №65), посвідченого 12.01.2015 Драгу Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №6, вимоги №09-1-02/853/4 від 08.08.2016.

Право власності на нерухоме майно отримане від ОСОБА_1 АТ «Скай Банк» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.12.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 546909663216, номер запису про право власності - 18359071.

Як ТОВ «УЛЬЯНА», так і ФОП ОСОБА_1 на момент передання майна в іпотеку були платниками ПДВ, однак вказаний статус платника ПДВ ними у подальшому був втрачений.

Зокрема, свідоцтво платника ПДВ №29141897 ТОВ «УЛЬЯНА» анульовано 16.12.2010 (60-Анульовано за рішенням контролюючого органу, причина анулювання 22 - ненадання декларацій протягом року).

Свідоцтво платника ПДВ №80868638 ФОП ОСОБА_1 анульовано 23.04.2018, причина анулювання 41 - ліквідація за власним бажанням.

Тобто, на момент відчуження нерухомого майна АТ «Скай Банк», згідно договору купівлі-продажу від 11.06.2020, укладеного з ТОВ «КЛАСІК-ФОРМ» (код 41848263) та угоди про передачу завдатку від 30.03.2021, укладеної з ОСОБА_3 , не були зареєстрованими платниками ПДВ.

Статус відсутності реєстрації платником ПДВ ТОВ «УЛЬЯНА» та ФОП ОСОБА_1 визначало обов`язок Банку до вказаних операцій застосувати абз. 1 п. 197.12 ст. 197 ПК України та не оподатковувати їх ПДВ.

На думку суду, застосування іншого підходу АТ «Скай Банк», на якому наполягає відповідач, зокрема шляхом оподаткування операцій з постачання заставного майна ПДВ, які звільнені від оподаткування вказаним податком, призвело б до порушення вимог діючого податкового законодавства, покладання додаткового тягаря на покупців заставного майна та порушення їх прав та законних інтересів.

Таким чином, АТ «СКАЙ БАНК» правомірно застосовано п. 197.12 ст. 197 ПК України до операцій з реалізації заставного майна ТОВ «КЛАСІК-ФОРМ» та ОСОБА_2 .

Разом із цим, суд зазначає, що згідно абз. 2 п. 197.12 ст. 197 ПК України, не залежно від статусу постачальника майна (платник чи не платник ПДВ), операції банків із реалізації заставного майна на яке банком попередньо оформлено право власності у результаті звернення стягнення, звільняються від оподаткування ПДВ, без будь-яких додаткових умов.

Додатковим підтвердженням того, що по операції із реалізації заставного майна ОСОБА_1 не виникає податкових зобов`язань з ПДВ є те, що не дивлячись на наявність статусу фізичної особи - підприємця у ОСОБА_1 , державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомості (нежитлова будівля та земельна ділянка) була здійснена за ОСОБА_1 (власником майна являлася фізична особа ОСОБА_1 , а не ФОП ОСОБА_1 ).

Вищевказана обставина додатково виключає можливість набуття АТ «Скай Банк» у власність об`єктів нерухомості (нежитлова будівля та земельна ділянка) у платника ПДВ ФОП ОСОБА_1 , оскільки власником об`єктів нерухомості була фізична особа ОСОБА_1 , який не був платником ПДВ.

Враховуючи зазначене, висновки зроблені в акті перевірки, щодо заниження АТ «Скай Банк» податкових зобов`язань з ПДВ, у розмірі 2 841 364, 00 грн., від операцій з реалізації заставного майна не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки вказані операції, згідно положень ПК України, звільненні від оподаткування вказаним податком.

Таким чином, не знаходять свого жодного документального підтвердження висновки зроблені в акті перевірки про заниження Банком ПДВ у розмірі 2 899 619, 00 грн., що у свою чергу свідчить про протиправність донарахування контролюючим органом Банку податкових зобов`язань з ПДВ та застосування до нього штрафних санкцій, на загальну суму 3 624 523,75 грн.

Щодо питання правомірності застосування податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2023 року за №53556070801 до Банку штрафної санкції за несвоєчасне повідомлення органів ДПС про відкриття/закриття 7 рахунків платників податків, суд зазначає таке.

При проведенні перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення АТ «Скай Банк» строків надання повідомлення органам ДПС про відкриття/закриття 19 банківських рахунків, що призвело до порушення п. 69.2 ст. 69 ПК України.

При цьому, штрафну санкцію, у розмірі 4 760, 00 грн. контролюючим органом застосовано за не повідомлення Банком про відкриття/закриття 7 рахунків, оскільки інших 11 були відкриті/закриті після березня 2020 року (початку дії карантинних заходів), що у відповідності до п. 52-1 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України звільняє Банк від відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2021 о 17.20 АТ «Скай Банк» направлено до контролюючого органу повідомлення про відкриття рахунку № НОМЕР_2 (українська гривня), однак квитанцію №1 Банком було отримано лише 14.05.2021.

Також, 26.08.2021 АТ «Скай Банк» направлено до контролюючого органу повідомлення про закриття 6 рахунків (НОМЕР_4, НОМЕР_3 , НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 ), однак квитанцію №1 про отримання цих повідомлень було отримано Банком лише 27.08.2021.

Пунктом 69.2 статті 69 ПК України визначено, що банки та інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений ст. 69 ПК України строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків, у відповідності до ст. 118 ПК України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 680 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

Відповідно до п. 118.1 ст. 118 ПК України неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

Згідно п.п. 14.1. 265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/ або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Верховний Суд в обов`язкових до врахування постановах від 03.05.2018 у справі №818/1070/17, від 26.06.2018 у справі № 808/2127/17, від 27.04.2018 у справі № 820/4064/17, від 11.09.2018 у справі №826/9114/16, аналізуючи податкове законодавство, зокрема ст. 109 ПК України, зазначив, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи зазначене, а також те, що Банком своєчасно, що було встановлено вище, повідомлено орган ДПС про відкриття/закриття зазначених вище 7 рахунків платників податків, проте такі повідомлення з незалежних від позивача причини були отримані контролюючим органом з затримкою, відповідачем протиправно застосовано до нього штрафну санкцію у розмірі 4 760, 00 грн, що свідчить про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 за №53556070801.

Щодо питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25 відповідно до якого Банку донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 20 172,63 грн., із яких 18 338,75 грн., сума основного платежу та 1 833,88 грн., штрафної санкції та податкового повідомлення-рішення без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції ДПС від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25), згідно якого до Банку застосовано штрафну санкцію у розмірі 680, 00 грн., за несвоєчасне подання декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Скай Банк» є власником нежитлової будівлі, (виробничого приміщення) літ. А - 1 площею 2313,8 кв.м. та нежитлової будівлі літ. БШ - 2м. за адресою м. Харків, вул. Плиткова,12.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

При цьому, у нежитловій нерухомості, законодавець виділяє, зокрема будівлі промислові та склади (пп. «ґ» пп. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПК України), які (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

З метою застосування норм пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України до будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, належать до класу 1251 «Будівлі промислові» (підкласи 1251.1-1251.9).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт (пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Отже, будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Обмежень щодо використання або невикористання таких об`єктів нерухомості пп. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не передбачено.

У зв`язку із зміною законодавства України (Закон України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»), починаючи з травня 2020 року АТ «Скай Банк», нараховує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у повному обсязі, а також подає відповідні декларації до контролюючого органу, що не спростовується відповідачем.

Вказана позиція щодо відсутності у позивача обов`язку по декларуванню податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки до 2020 року підтверджується судовою практикою Верховного Суду, зокрема у його постановах від 26.03.2020 у справі №820/4681/16 та від 26.03.2020 у справі №560/4000/18.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 24.07.2020 року по справі №500/90/19 вказав, що застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги, у підпункті «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику. При цьому, обмежувальне тлумачення за рахунок введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм «будівлі промисловості», лише об`єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб`єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Перебування нерухомого майна у власності фізичної особи не є перешкодою для застосування положень підпункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, у разі якщо такі об`єкти використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

При проведенні перевірки, контролюючим органом дане питання не з`ясовувалося та не знайшло свого жодного відображення у акті перевірки.

Щодо питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 14.08.2023 за №0534272303, відповідно до якого Банку донараховано податок на прибуток юридичних осіб - нерезидентів, на загальну суму 65 399, 00 грн, суд зазначає таке.

Перевіркою повноти визначення АТ «Скай Банк» сум податку з доходів нерезидентів за період з 01.10.2018 року по 30.09.2021 Відповідачем встановлено заниження позивачем податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 51 226 грн., у тому числі за 2018 рік - 50 984 грн. та за 2019 рік - 242 грн., та несвоєчасної сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів на загальну суму 14 375,53 грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 5 463,85 грн., за 2020 рік у сумі 7 299,52 грн. та за три квартали 2021 року у сумі 1 612,16 грн.

У зв`язку із вказаним ГУ ДПС у м. Києві донараховано позивачу податку з доходів нерезидентів у розмірі 51 226 грн., та застосовано штрафну санкцію у розмірі 12 807 грн., а також податку на прибуток з доходів нерезидентів на загальну суму 14 375,53 грн., а також застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 366, 00 грн.

Підставою для таких висновків контролюючого органу, стало те, що АТ «Скай Банк» до перевірки не надано Сертифікат (довідку) - підтвердження статусу податкового резидента «ГРОКОРК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» (Кіпр) відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування за 2018 та 2019 рік, що у свою чергу вимагало від Банку утримання та сплатити до бюджету податку на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15% від суми отриманого доходу.

Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи, що «ГРОКОРК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» (Кіпр) є резидентом Республіки Кіпр, з якою Україна уклала Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, що набрала чинності для України 07.08.2013 та є бенефіціарним фактичним власником доходу виплаченого на його користь АТ «Скай Банк».

На підтвердження вказаного АТ «Скай Банк» до матеріалів справи долучено відповідні довідки за 2018 та 2019 роки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у разі наявності у контролюючого органу сумнівів стосовно статусу резиденства «ГРОКОРК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» (Кіпр), він має можливості вжити заходи для перевірки достовірності, належності та достатності таких, зокрема, повторно витребувати від АТ «Скай Банк» належним чином легалізовану та перекладену довідку або звернутися до уповноважених органів Республіки Кіпр для підтвердження достовірності та достатності поданої АТ «Скай Банк» довідки, та додаткових документів (листів, судового рішення, витягу з судового реєстру підприємств Республіки Кіпр) та додаткових документів до компетентних органів Республіки Кіпр.

Вказана правова позиція підтверджена Верховним Судом, зокрема у його постанові від 12.03.2019 у справі № 809/552/16.

Більш того, дохід у вигляді процентів на загальну суму 386 163,20 грн., у т.ч.: за 2018 рік - 384 341,61 грн. та за 2019 рік - 1 821,59 грн., на користь «ГРОКОРК ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» (Кіпр), було здійснено АТ «Скай Банк» на підставі угоди-заяви про надання послуг з розрахункового обслуговування юридичних осіб нерезидентів- інвесторів від 01.10.2018 №26006001040005/980.

Виплата та сплата податку на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 2% на загальну суму 7 880,89 грн, у т.ч.: за 2018 рік - 7 843,71 грн. та за 2019 рік - 37,18 грн., АТ «Скай Банк» здійснено у повному обсязі.

Враховуючи зазначене, є необґрунтованим донарахування Банку податкових зобов`язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та несвоєчасної сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів, а також застосування штрафної санкції на загальну суму 65 399, 00 грн.

У зв`язку з наведеним, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у наведеній їх частині.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити наступне.

У змісті позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь з відповідача понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 55 000, 00 грн.

Так, до позовної заяви було додано договір про надання правової допомоги, акту виконаних робіт (наданих послуг) та виписки по рахунку, які підтверджують сплату позивачем 55 000, 00 грн за послуги з правничої допомоги, надані йому під час розгляду даної справи.

Відповідно до вимог статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Виходячи з системного тлумачення наведеного правового положення вбачається, що судовими витратами є виключно ті витрати сторони, які безпосередньо пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до статі 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Беручи до уваги наведене вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 55 000, 00 грн.

Разом з тим, позивачем було додано до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору на загальну суму 26 840, 00 грн.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 55 000, 00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) та 26 840, 00 грн (судовий збір), що сукупно становить 81 840, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві: від 15.08.2023 за №53552070801; від 15.08.2023 за №53556070801; від 14.08.2023 за №0534272303; від 02.10.2023 за №61253/26-15-07-03-01-25; без дати та номеру (вихідна дата та номер поштової кореспонденції від 15.08.2023 №53585/26-15-07-03-01-25).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Акціонерного товариства «Скай Банк» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 76/2; код ЄДРПОУ 09620081) судові витрати у розмірі 81 840, 00 грн (вісімдесят одна тисяча вісімсот сорок гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.