Ухвала від 05.05.2025 по справі 340/250/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про закриття провадження

05 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/250/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі

Новоукраїнської районної державної адміністрації (Новоукраїнська РВА)

Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Новоукраїнська міська лікарня Кіровоградської області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Новоукраїнська міська лікарня" Кіровоградської області в частині невжиття заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення протирадіаційного укриття №43013, що розміщено за адресою пров. Лікарняний,1, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область;

- зобов`язати відповідача привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту №43013, розташовану за адресою - пров. Лікарняний,1, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область у стан готовності до використання за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затв. Наказом МВС №579 від 09.07.2018 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

Ухвалою судді від 20.01.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою судді від 20.01.2025 року провадження в справі зупинено (а.с.144).

Ухвалою судді від 05.05.2025 року провадження в справі поновлено, в зв`язку з надходженням клопотання від представника прокуратури про закриття провадження в справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 8 ч.1 ст. 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Для закриття провадження відповідно до п. 8 вказаної норми необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними.

Предметом оскарження в даній справі є бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Новоукраїнська міська лікарня" Кіровоградської області в частині невжиття заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення протирадіаційного укриття №43013, що розміщено за адресою пров. Лікарняний,1, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область.

Судом встановлено, що відповідачем приведено захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційного укриття №43013, що розміщено за адресою пров. Лікарняний,1, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область у стан готовності, що підтверджено Актом обстеження об`єкту фонду захисних споруд цивільного захисту №15 від 11.04.2025, копія якого долучена до матеріалів клопотання (а.с.187-191).

Таким чином, судом встановлено, що оскаржувані порушення було виправлено відповідачем, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до вимог пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Вирішуючи заяву прокуратури в частині повернення на користь Кіровоградської обласної прокуратури судового збору, суд вказує наступне.

Щодо клопотання позивача про повернення сплаченого судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Засади розподілу судових витрат визначені ст. 139 КАС України.

Так, ч. 1 ст. 139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями ч. 2 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб`єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У контексті відшкодування судового збору у ст.ст. 139-142 КАС України законодавець визначив коло суб`єктів розподілу чи повернення судового збору, позаяк у вказаних нормах веде мову про сторін (позивача й відповідача) і третю особу.

Зокрема, у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача (ст. 140 КАС України).

Частиною 2 ст. 142 КАС України визначено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Також положеннями ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Аналіз змісту ч. ч. 1-3 ст. 139 КАС України дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст ч. 3 ст. 139 КАС України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору.

Суд вважає, що такий підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов`язаним із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 140 КАС України встановлює особливості розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову. Отже, ці особливості стосуються певної (однієї із багатьох, що згадані у ст. 139 КАС України) ситуації - реалізації позивачем свого процесуального права на відмову від позову та прийняття судом відповідного рішення. Та обставина, що у згаданій статті не зазначено правового статусу позивача (суб`єкт владних повноважень чи особа), на думку суду, не змінює підходу, запровадженого в загальній нормі (ст. 139 КАС України) про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору не підлягають розподілу за результатом розгляду справи, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, наведене вище дає підстави для висновку, що передбачене ст. 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають відшкодуванню.

Аналогічна правова позиція викладена постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.08.2022 у справі №826/16473/15.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для повернення позивачу сплаченого судового збору, тому у задоволенні заяви позивача про повернення сплаченого судового збору слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 238, 241, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури про закриття провадження у справі № 340/250/25 - задовольнити.

Закрити провадження у справі №340/250/25 за позовом Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Новоукраїнської районної державної адміністрації (Новоукраїнська РВА) та Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Комунального некомерційного підприємства "Новоукраїнська міська лікарня" Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

В задоволенні заяви Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури про повернення сплаченого судового збору - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО