Постанова від 06.05.2025 по справі 420/38805/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/38805/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року, прийнятого у відкритому судовому засіданні суддею Андрухівим В.В. у місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року адвокат Савін Сергій Олександрович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (далі Позивач, ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА») звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі Відповідач, Митниця) в якому просив суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000044/2 від 06.11.2024 року;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000348 від 06.11.2024 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці понесені судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що Позивачем подано митну декларацію на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Разом з митною декларацією до митного органу подані зовнішньоекономічний контракт та доповнення, а також інші документи відповідно до Митного кодексу України (далі МК України). Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм МК України. Усі документи, які зазначені у статті 53 МК України як основні, були надані декларантом. Позивач вважає, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 року позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000044/2 від 06.11.2024 року;

- визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000348 від 06.11.2024 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» судовий збір в сумі 14 593, 46 грн..

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його повністю та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона зазначає, що в п. 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000044/2 від 06.11.2024 року митним органом наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Зокрема, виходячи з наданих документів Покупець та Продавець товару є пов`язаними особами, діють в інтересах один одного. Також виходячи з п. 3.1 зовнішньоекономічної угоди № 0409 від 04.09.2023 року: «Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п. 1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем» тобто провадять спільну господарську діяльність на території України. Печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 31.10.2024 року № 39 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 року № 0409 та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 року № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки. Документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема не містять відомостей про вартість витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем. В експортній декларації країни відправлення зазначено відомості про фактуру № V-24153097211086057954329/1 - 24153097211086057954329/39 від 31.10.2024 року, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості, а також в експортній декларації країни відправлення наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки, проте при переході за посиланням з`являється повідомлення «інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна». В інвойсі та специфікації відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам Контракту. Різняться відомості щодо перевізника, зазначені в CMR A № 772898 від 31.10.2024 року та в довідці про транспортні витрати № 3110 від 31.10.2024 року. Печатка імпортера (дистриб`ютора) та печатка продавця у додатковій угоди № 3 від 02.08.2024 року до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 року № 0409 має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, також не можливо ідентифікувати дані в зазначених печатках, що може свідчити про ознаки підробки.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що надані ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» зареєстровано як юридичну особу 24.04.2019 року. Основним видом господарської діяльності товариства є Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.75).

04.09.2023 року між Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж. (Туреччина), як Продавцем, та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА», як Покупцем, укладено контракт № 0409 (далі Контракт), за умовами якого Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДів під фірмовою назвою «ERSAG» виробництва фірми «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки, власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період військового часу в Україні.

Пунктом 3.2 Контракту передбачено, що Покупець приймає товар від Продавця згідно умов доставки, що вказані в специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна кожного товару буде вказана в комерційних інвойсах та специфікаціях до контракту, які додаються до кожної партії товарів.

Пунктами 4.5, 4.6 та 4.7 Контракту визначено, що Покупець оплачує Товар, поставлений на його адресу з Турції в Україну протягом 180 діб після його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, згідно його заявок, але не раніше повної реалізації товару.

Валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США.

Продавець зобов`язується надати 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в Україні.

08.09.2023 року між Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж. (Туреччина), як Продавцем, та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА», як Покупцем, укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту, відповідно до якої:

Пункт 4.5 Контракту викладено в наступній редакції: «Покупець сплачує товар, поставлений йому Продавцем шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця, згідно його заявок за кожну поставку, протягом 180 діб з моменту його поставки. Момент поставки вважається дата митного оформлення в режимі імпорт на адресу Покупця, або з моменту повної реалізації товару».

Пункт 4.7 Контракту викладено в наступній редакції: «Продавець зобов`язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу Покупця на 01.01.2023р., на період дії військового стану в Україні, розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід`ємною частиною договору, та підтверджено у рахунку на кожну поставку, але не більше 50%».

31.10.2024 року специфікацією № 39 до Контракту сторони узгодили кількість, асортимент та ціну товару, який постачається на загальну суму 97 866, 33 доларів США.

На підставі Контракту та специфікацій № 39 Продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) № ERS2024000000288 від 06.11.2024 року на загальну суму 97 866, 33 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного товару Позивачем до Одеської митниці 31.05.2024 року подано митну декларацію № 24UA500130028511U0 на імпортований товар.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом ціною договору в 4 175 336, 06 грн..

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав, зокрема, такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) № ERS2024000000288 від 31.10.2024 року; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) A № 772898 від 31.10.2024 року; сертифікат походження В 1883782 від 31.10.2024 року; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 1420003600-0490 від 13.10.2021 року; довідку про транспортні витрати № 3110 від 31.10.2024 року; специфікацію № 39 до Контракту; Контракт; копію експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00013202 від 31.10.2024 року.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу Позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаною митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

На вимогу митного органу Позивачем додатково надало: виписку з бухгалтерської документації (первинна документація) у вигляді товарних чеків за період січень 2024 року, що є підставою для сплати та відчуження товарів під час реалізації на території України; платіжні доручення за вищевказані банківські чеки за 2024 рік; фірмовий каталог виробника; прайс-лист виробника за 2024 рік; рахунки ТЕО, договір ТЕО; рахунки ТЕО; висновок експерта про ціну № 20-18/11-2024 від 05.11.2024 року; переклад експортної декларації країни відправлення.

Одеською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000348 від 06.11.2024 року.

Також, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000044/2 від 06.11.2024 року, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за ціною угоди щодо ідентичних товарів.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1). В декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов`язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов`язаними та діють в інтересах один одного. Також виходячи з п. 3.1 зовнішньоекономічної угоди № 0409 від 04.09.2023 року: «Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем» тобто провадять спільну господарську діяльність на території України;

2). Печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 31.10.2024 року № 39 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 року № 0409 та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 року № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки;

3). Документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 31.10.2024 року № ERS2024000000288 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;

4). В наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00013202 від 31.10.2024 року зазначено відомості про фактуру № V-24153097211086057954329/1 - 24153097211086057954329/39 від 31.10.2024 року, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості;

5). В наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00013202 від 31.10.2024 року наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна». Копія експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00013202 від 31.10.2024 року надана не в повному обсязі;

6). В інвойсі від 31.10.2024 року № ERS2024000000288 та специфікації № 39 від 31.10.2024 року відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту;

7). В CMR А №772898 від 31.10.2024 року зазначено перевізника FOP «KLYMENKO ANDRII SERGIIOVYCH» в той час як довідка про транспортні витрати № 3110 від 31.10.2024 року видана ФОП « ОСОБА_1 », при цьому жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надано;

8). Печатка імпортера (дистриб`ютора) та печатка продавця у додатковій угоди № 3 від 02.08.2024 року до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 року № 0409 має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, також не можливо ідентифікувати дані в зазначених печатках, що може свідчити про ознаки підробки.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Вважаючи рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» звернулося до суду з даним позовом.

Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову з огляду на те, що Позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості. З урахуванням викладеного, за висновками суду першої інстанції, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000044/2 від 06.11.2024 року, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000348 від 06.11.2024 року не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України.

Положеннями ч. 3 ст. 318 МК України передбачено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За приписами ч. 4, 5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України).

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

При декларуванні товару Позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно умов контракту, інвойсів та інших документів Постачальника.

Як зазначено ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунокфактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З вищенаведених правових норм вбачається, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - резервний метод.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п. 33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару. Визначити те, за яких обставин та який товар було переміщено через митний кордон, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використана інформація в оскаржуваному рішенні не відображена, наведене тільки посилання на аналіз баз даних ЄАІС, які у матеріалах справи відсутні.

При цьому, Відповідачем така інформація не була надана під час судового розгляду справи.

У спірному рішенні зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз ЄАІС, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації у наявних доказах.

Більш того, наявність інформації про вищу митну вартість товару за іншою митною декларацією не є самостійною підставою для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної Позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, Відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо доводів Відповідача про те, що Продавець, в особі Компанії «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Туреччина) та Покупець, в особі ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» є пов`язаними особами, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну України № 599 від 24.05.2012 року (далі Правила) в графах « 9 (а)», « 9 (б)» декларант зазначає інформацію, коли особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, наведених у статті 58 МК України, зокрема: чи пов`язані між собою Покупець та Продавець, чи вплинула взаємозалежність Продавця та Покупця на ціну товару.

Приписи частин 12 14 статті 58 МК України унормовують, що той факт, що Продавець і Покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині 12 цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині 12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно із частинами 16, 17 та 18 статті 58 МК України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно частини 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

- вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

- вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

- вони є роботодавцем і працівником;

- будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

- один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

- обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

- разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

- вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.

Разом з тим, Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, що засвідчують відповідність Позивача встановленим статтею 15 згаданої угоди.

Той факт, що Позивач являється офіційним дистриб`ютором виробника товару-експортера в силу положень наведеної норми не визначає сторін контракту пов`язаними між собою особами.

Більш того, за правилами згаданої вище статті 58 МК України обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється з цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині 12 статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

У даному випадку органом доходів і зборів не надано письмових обґрунтувань, що такий вплив мав місце, а отже в силу частини 14 статті 58 МК України слід вважати, що такі взаємовідносини не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Варто відзначити, що подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року по справі № 825/5566/16, від 12.02.2019 року по справі № 826/5562/16, від 19.02.2019 року по справі № 826/2312/16.

Щодо доводів Відповідача про те, що печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації № 39 від 31.10.2024 року до Контракту та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на самому Контракті відрізняється за розміром, а також печатка імпортера (дистриб`ютора) та печатка продавця у додатковій угоди № 3 від 02.08.2024 року до Контракту, відрізняються за розміром, мають ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки, колегія суддів зазначає таке.

Колегією суддів встановлено, що подані Позивачем до митного оформлення специфікація № 39 від 31.10.2024 року, Контракт та Додаткова угода № 3 від 02.08.2024 року містять всі необхідні реквізити, підписи та печатки відповідальних осіб. Розбіжностей в інформації в документах у порівнянні з поданими інвойсом, митною декларацією, Відповідачем не встановлено.

При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, що специфікація № 39 від 31.10.2024 року та Додаткова угода № 3 від 02.08.2024 року були відсканована при здійсненні митного оформлення для їх подання уповноваженим органам.

За наведеного, викладені вище посилання митниці є припущенням та не підтверджуються жодними доказами, зокрема результатами експертизи, висновками спеціаліста, повідомленнями компетентних органів, чи ін. (постанова Верховного Суду від 05.12.2024 року по справі № 380/19286/23).

Разом з тим, наведені зауваження митного органу не є такими, що впливають на числові значення складових митної вартості товарів, а тому не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо доводів Відповідача про те, що в інвойсі № ERS2024000000288 від 31.10.2024 року відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару, а також відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено апеляційним судом, пунктами 5.1, 5.2 Контракту передбачено, що кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту та інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця. Якість товару має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджувати сертифікатами якості ті іншими документами, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість товару Продавець передає Покупець в момент передачі партії товару. Продавець зобов`язується надавати разом з кожною партією товару, яка замовлена Покупцем такі документи: сертифікат якості, державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, комерційний інвойс, транспортний документ відповідно до характеру перевезення, експортна декларація, сертифікат про походження товару. Товар упаковується відповідно до технічних умов виробника.

Отже, вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами Контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, були понесені не Покупцем, а Продавцем.

Суд зазначає, що заявлені декларантом витрати на упаковку та робіт пов`язаних з пакуванням до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар. Відповідно, вартість упаковки та робіт з пакування входить до вартості товару, у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару. Упаковка призначена виключно для цілей транспортування і збереження товару та не впливає на його ціну.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Також апеляційний суд враховує, що в інвойсі № ERS2024000000288 від 31.10.2024 року, наявному в матеріалах справи та наданому до митного оформлення разом, умови поставки зазначені FCA Denizli.

Відповідно до розділу А.9 умов FСА Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу.

Крім того, як правильно зауважив суд першої інстанції, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації № 24UA500130019259U1 від 31.05.2024 року, Позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Відтак, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна додаватись окремо.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що умовами Контракту не передбачено обов`язок Покупця сплачувати вартість витрат по маркуванню товару, отже видатки по маркуванню товару покладаються на Продавця, тобто входять до вартості товару і не підлягають додатковому відшкодуванню зі сторони Покупця.

Щодо аргументів Відповідача про відсутність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, відомостей про вартість витрат завантаження, колегією суддів встановлено, що згідно з довідкою про транспортні витрати № 3110 від 31.10.2024 року, вартість вантажно-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення.

Крім цього, з вказаної довідки вбачається, що страхування вантажу не проводилось. Вказана довідка про транспортні витрати № 3110 від 31.10.2024 року надавалась Позивачем до митного оформлення.

Досліджуючи довід Відповідача про відсутність такої складової митної вартості як страхування задекларованих товарів або відправником або одержувачем, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, є - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, конструкція вказаної норми не встановлює обов`язку сторін зовнішньоекономічного контракту страхувати товар, що імпортується на митну територію України. Як заявив Позивач, придбаний товар, не був застрахований, а відтак, дана складова не надавалася до митної вартості.

Пунктом 2 частини 11 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у вказаних вище статтях Митного кодексу України. До митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема витрати на транспортування після ввезення на територію України.

Відтак, наведені аргументи Відповідача є безпідставними.

Щодо зауважень Відповідача про те, що в експортній декларації країни відправлення № 24352100EX00013202 від 31.10.2024 року зазначено відомості про фактуру № V-24153097211086057954329/1-24153097211086057954329/39 від 31.10.2024 року, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості, колегія суддів враховує наступне.

Як з`ясовано колегіє суддів, в даному випадку йдеться про TPS Е-Factura № V24153097211086057954329/1-24153097211086057954329/39 від 31.10.2024 року, проте цей документ формується як внутрішній, при проведенні митних процедур в країні відправлення, оскільки формується у TPS (розшифровується як «TEK PENCERE SISTEM»), що в перекладі «система єдиного вікна».

У зв`язку з цим, вищевказаний документ не може надаватися покупцеві і, відповідно, декларантом при митному оформленні митному органу України.

Більш того декларантом вказано, що в графі 44 копії митної декларації країни відправлення зазначені реквізити рахунку фактури № ERS2024000000288, а також реквізити Контракту.

Щодо доводів Відповідача про те, що в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00013202 від 31.10.2024 року наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки, проте при переході за посиланням з`являється повідомлення «інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна», колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, заповнення митної декларації знаходиться поза межами компетенції Позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.

Крім цього, частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

При цьому, посилаючись на виявлені недоліки у митній декларації країни відправлення Відповідач не наводить жодних конкретних розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих ним у відповідності до частини 2 статті 53 МК України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.

Щодо доводів Відповідача про те, що в інвойсі № ERS2024000000288 від 31.10.2024 року та специфікації № 39 від 31.10.2024 року відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, колегія суддів їх знаходить протиправними з урахуванням наступного.

Так, положеннями статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

При цьому, пунктами 4.6, 4.7 Контракту передбачено, що валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США. Продавець зобов`язалася надати до 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в Україні.

Відповідно до положень Додаткової угоди № 1 від 08.09.2023 року, п. 4.7 Контракту виклали у наступній редакції: «Продавець зобов`язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу покупця на 01.01.2023 р., на період дії військового стану в Україні. Розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід`ємною частиною Договору, та підтверджено у рахунку на кожну поставку але не більше 50%».

Отже, відомості про дисконт у розмірі до 50% на весь асортимент товарів визначений в п. 4.7 Контракту на підставі якої Продавцем було виписано рахунок-фактуру (інвойс), а відтак, заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам Контракту.

Крім того, положеннями п. 4 ч. 1 ст. 3 ЦК України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми рахунку-фактури (інвойсу).

Тобто, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів в спірному рішенні стосовно того, яким чином відсутність інформації в рахунку-фактурі (інвойсі) про дисконт (знижку) на товар ставить під сумнів достовірність визначеної Позивачем митної вартості товару.

Щодо зауважень Відповідача про те, що в CMR А № 772898 від 31.10.2024 року зазначено перевізника FOP «KLYMENKO ANDRII SERGIIOVYCH» в той час як довідка про транспортні витрати № 3110 від 31.10.2024 року видана ФОП « ОСОБА_2 », при цьому жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надано, судова колегія виходить з такого.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 20.11.2022 року між ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» (далі Клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (далі Експедитор) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування за № 1-1122/К, за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (далі ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно- експедиторських послуг за погодженням.

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_1 було забезпечено перевезення вантажу ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» з м. Denizli (Турція) до п/п Орлівка (Україна).

Витрати, пов`язані з доставкою вантажу, зокрема, по даному відрізку маршруту, склали 174 720 грн., що підтверджується довідкою про транспорті витрати за вих. № 3110 від 31.10.2024 року.

05.11.2024 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за № 0050, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надано ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» послуги з перевезення вантажу на загальну суму 174 720 грн..

В свою чергу, 20.11.2023 року між ФОП ОСОБА_1 , як замовником, та ФОП ОСОБА_3 , як виконавцем, було укладено договір про транспортно-експедиційні послуги № 100123-К, за умовами якого Замовник зобов`язується надавати для перевезення вантажі, а Виконавець зобов`язується організовувати перевезення їх автомобільним транспортом у міжміському та/або місцевому сполученні, міжнародному сполученні за узгодженими маршрутами у визначені місця призначення та в строки і передавати одержувачам.

07.11.2024 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 складено акт надання послуг на загальну суму 153 920 грн.. В міжнародній автотранспортній накладній (CMR) A № №772898 від 31.10.2024 року в графі «Перевізник» визначено саме FOP «KLYMENKO ANDRII SERGIIOVYCH», тобто особу, яка фактично здійснювала перевезення за дорученням ФОП ОСОБА_1 (Виконавець по доставці вантажу), тобто ФОП ОСОБА_1 було забезпечено перевезення вантажу ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» за кордоном так і на території України.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість посилань Відповідача на наявність розбіжностей в зазначенні перевізника.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що декларантом були надані усі необхідні документи, котрі давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджують числове значення митної вартості товару, та не містять будь - яких розбіжностей, натомість митним органом не наведено достатніх переконливих підстав, за яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, та, як наслідок, прийняття спірного Рішення про коригування митної вартості товарів.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Надані Позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Досліджуючи обґрунтованість доводів про правомірне застосування методу для визначення за ціною угоди щодо ідентичних товарів, Відповідач не переконав суд апеляційної інстанції, чому саме в такому розмірі була визначена митна вартість імпортованого товару, які складові вплинули на формування такої вартості, а в рішення про коригування митної вартості не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 МК України.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Стосовно вимоги Позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000348 від 06.11.2024 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною 12 статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Так, оскільки вказана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості № UA500130/2024/000044/2 від 06.11.2024 року, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи, то картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Тобто, Відповідачем безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих Позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Крім того, колегія суддів наголошує, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Як визначено ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Проте, приписи вказаної статті Відповідачем були порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що Позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до Відповідача всі необхідні передбачені ст. 53 МК України документи, а Відповідач, в свою чергу, не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих Позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що апелянтом в доводах апеляційної скарги не було наведено буд-яких заперечень щодо правильності визначення суми витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді першої інстанції, а тому апеляційний суд не надає оцінки рішенню суду першої інстанції в цій частині.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя:М. П. Коваль

Суддя:Ю.В. Осіпов

Суддя:В.О. Скрипченко