Постанова

від 06.05.2025 по справі 620/5473/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5473/24 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС), Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд:

визнати дії (рішення Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України від 28.03.2023 № 9197-2024) щодо відмови виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку основного розміру його пенсії з 01.01.2023 протиправними та неправомірними;

зобов`язати Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, визначивши посадовий оклад та оклад за спеціальним званням відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розрахункової величини-прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений додатками 1, 12,13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 року №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, фактично виплачених у січні 2023 року за аналогічною або прирівняною посадою, розрахованих з посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених станом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова у наданні нової довідки про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії, є протиправною та такою, що порушує вимоги чинного законодавства.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 р. позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії.

Зобов`язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду в порядку письмового провадження на 06.05.2025.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач звернувся до Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України із заявою про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області довідки про грошове забезпечення, зокрема, станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с.12-13).

Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України листом від 28.03.2024 №9197-2024 повідомив про відсутність підстав для виготовлення оновленої довідки (а.с. 14- 15).

Вважаючи вказані дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки зміст ст. 63 Закону № 2262, в частині правової природи перерахунку пенсії, є відсутність, як у нормах Закону № 2262, так і у нормах суміжного законодавства правових підстав, для обчислення пенсії з суми «умовно» підвищеного грошового забезпечення, котра фактично не отримується конкретним діючим публічним службовцем. Також, чинним законодавством не передбачено порядок виготовлення та видачі довідки про розмір «умовного» грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії. Доказів, що особи, які перебувають на службі в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, в січні 2023 року отримували грошове забезпечення, визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, позивачем не надано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової службі за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення ти премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок ні загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наведена норма ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Колегія суддів зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Пунктом 1 Порядку № 45, передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями абз. 1 п. 5 Порядку № 45, у редакції постанови № 103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45, містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Відтак, зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 по справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.

Із набранням чинності Постановою № 103, були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, яким викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Указані зміни, внесені Постановою №103 до п. 4 Постанови № 704, скасовані 29.01.2020 із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.

У пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704, закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітках Додатків 12, 13, 14 Постанови № 704, визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Згідно п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідна положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Існування у цьому випадку правової колізії між нормами п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та п. 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, вирішується на користь положень Закону, як акту права вищої юридичної сили.

Таким чином, оскільки норма п. 3 розд. ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для обчислення розміру грошового забезпечення із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Як вже було зазначено вище, вказані норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704. Величина 01 січня календарного року а не 01.01.2018 застосовується з тих підстав, що за рішенням суду у справі № 826/6453/18 скасовані зміни до п. 4 постанови № 704, якими змінено величину 01 січня календарного року на 01.01.2018.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, в якій розміри повинні бути визначені, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Оскільки зміни, зокрема до пункту 4 постанови КМУ № 704 внесені на підставі пункту 6 постанови КМУ № 103, який 29.01.2020 скасовано судовим рішенням, що в цей же день набрало законної сили, то вказаний пункт 4 підлягає застосуванню в первинній редакції, яка існувала до внесення до нього відповідних змін. Тобто, у межах спірних правовідносин при складанні довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача відповідач повинен був керуватися пунктом 4 постанови КМУ № 704 в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».

Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідачем, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Колегія суддів вважає, що саме з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018, тому, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.

З огляду на викладені висновки, грошове забезпечення позивача має бути перераховане в сторону збільшення, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

При апеляційному перегляді, колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та у постановах від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 26.10.2022 у справі № 500/8485/21, від 13.12.2022 у справі 240/12647/21, від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а. Колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

На переконання колегії суддів, помилковим є зазначення про те, що зміни до вказаного п. 4 постанови КМУ № 704 були внесені п. 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою КМУ № 103, що є чинним, оскільки саме п. 6 цієї постанови № 103, і було внесено зміни до всіх постанов КМУ, що додаються, тобто, і до постанови КМУ № 704, але 29.01.2020 такий пункт скасовано у судовому порядку.

Неприведення редакції п. 4 постанови № 704 у відповідність до рішення суду у справі № 826/6453/18, не може позбавляти особу гарантованого соціального захисту.

У даному випадку, уповноважених орган не вчиняв дій для складання та направлення довідки попри те, що алгоритм дій, які повинні вчинити відповідачі у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103, та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.

Отже, враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум, як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законам №1082-IX, №1928-IX, №2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

У даній справі прохання позивача видати йому довідку для перерахунку його пенсії станом на 01.01.2023 відповідно до Постанови №704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704, обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом №2710-IX, проте відповідач безпідставно відмовив у задоволенні вказаної заяви.

Щодо зазначення апелянтом про те, що доказів, що особи, які перебувають на службі в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, в січні 2023 року отримували грошове забезпечення, визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, позивачем не надано, колегія суддів зазначає, що предметом спору є зобов`язання підготувати довідку про розмір грошового забезпечення щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, виходячи з приписів Постанови № 704, а наведене апелянтом не має значення для вирішення даного спору.

Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в даній справі.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко