Постанова

від 02.05.2025 по справі 300/315/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/315/25 пров. № А/857/7772/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Шевчук С.М., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року (судді Главач І.А., ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ) у справі №300/315/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача по розгляду скарг за №№ 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 за 2024 рік та № 13 за 2025 рік і без номера ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а саме: передачі скарг членам КДКА для перевірки обставин, зобов`язати відповідача здійснити дії, а саме прийняти і передати членам КДКА для перевірки скарги позивача за 2024 рік № 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 та за 2025 рік № 13 і скарг на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

23.01.2025 на адресу суду від позивача надійшла заяви № 2, 4 по справі №300/315/25 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 Заяви ОСОБА_1 за № 4, 2 від 23.01.2025 - задоволено частково. Роз`яснено позивачу, що судом визначено вимогу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 21.05.2025 для надання документа про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за увесь попередній календарний рік, з підстав визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір". В разі неможливості надання відповідного доказу, судом запропоновано надати документ, який підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, зокрема, письмова відмова податкового органу про неможливість оформлення такого документу у січні 2025 року. Роз`яснено позивачу, що вимоги до оформлення письмових доказів, які подаються до суду, встановлено статтею 94 КАС України. Відповідно до частин 2, 4, 5 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Порядок засвідчення копій документів визначений ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Продовжено строк на десять днів для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 21.01.2025 у справі № 300/315/25. В решті вимог заяви - відмовлено.

27.01.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяви №5 та №7 по справі №300/315/25 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 і виправлення описки, позаяк ухвала, на його переконання виконана у суперечливих формах і тому незрозуміла для виконання.

Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у задоволенні заяви №5 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 і виправлення описки та заяви №7 про роз`яснення ухвали судді від 21.01.2025 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справа розглядається в порядку письмового провадження згідно статті 312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду: - документа про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 1211,20 грн, або документа про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за увесь попередній календарний рік, або документа, який підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору; - належним чином засвідчених копій письмових доказів долучених до позовної заяви; - всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема: докази щодо направлення і вручення (реєстрації) Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Івано-Франківської області скарг позивача за 2024 рік № 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 та за 2025 рік № 13 і скарг на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; - уточнюючої позовної заяви, викладену у письмовій формі (написану від руки розбірливим чи машинописним способом) таким чином, щоб її можна було прочитати та яка має відповідати вимогам до її форми та змісту, що визначені у статтях 160 і 161 КАС України. Роз`яснено, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 Заяви ОСОБА_1 за № 4, 2 від 23.01.2025 - задоволено частково.

27.01.2025 ОСОБА_1 подав заяви №5 та 7 по справі №300/315/25 про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 і виправлення описки.

Відмовляючи в задоволенні заяв про роз`яснення ухвали від 21.01.2025 і виправлення описки за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяв позивача.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина 2 статті 254 КАС України).

Суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Отже, є дві умови, за яких роз`яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов`язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Колегія суддів аналізуючи матеріали справи та подані заяви в частині про роз`яснення ухвали суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять незгоду з наведеними в ухвалі висновками суду, а тому відсутні підстав для задоволення заяв за №№5, 7 від 27.01.2025 позивача про роз`яснення ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 про залишення позовної заяви без руху, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Щодо доводів позивача-апелянта про внесення виправлення описки до ухвали суду від 21.01.2025 з підстав незрозумілості вжитого судом слова "постановив" в ухвалі, а відтак, такий документ він вважає нікчемним, то колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Положення вказаної статті передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). При цьому, опискою вважається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описка може бути допущена у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Однак виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати змісту судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 9901/87/19).

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду 21.01.2025 у справі № 300/315/25, в якій апелянт вважає є описка та арифметична помилка не містить таких, а тому судом першої інстанції дотримано норми процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття ухвали у даній справі, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі №300/315/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді С.М. Шевчук

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 02.05.2025