Рішення від 06.05.2025 по справі 303/1232/25

Справа № 303/1232/25

2/303/367/25

РІШЕННЯ (Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Курах Л.В.

секретар судового засідання Гейруш Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом виконавчого комітету Мукачівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія» Закарпатської обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Виконавчий комітет Мукачівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія» Закарпатської обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Позов обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батьків дитини у актовому записі про народження внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я дитину було госпіталізовано до відділення реанімації та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворіької міської ради. Мати жодного разу не відвідала дитину. 19.06.2024 року ОСОБА_2 влаштовано до КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія», де він перебуває по теперішній час. ОСОБА_2 встановлена інвалідність, призначена пенсія по інвалідності, допомога по народженню.

ОСОБА_1 не проявляє материнської турботи, не цікавиться розвитком своєї дитини, станом здоров`я, умовами його проживання. Таким чином, така поведінка матері свідчить про те, що вона свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Враховуючи викладене, позивач просить суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_1 на користь малолітнього сина аліменти у розмірі 1290,00 грн. щомісячно починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення ним повноліття.

Ухвалою суду від 27.02.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначене на 25.03.2025 року.

Ухвалою суду від 25.03.2025 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 22.04.2025 року та відкладено на 06.05.2025 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні, справу просить розглянути без її участі, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. У зв`язку із неявкою відповідача, яка була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, без поважних причин в судове засідання, оскільки про поважність причин неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, то зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд, констатує наступне.

Судом встановлено, що матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач ОСОБА_1 . Вказане стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.05.2024 року. Із наданого суду витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження малолітнього ОСОБА_2 встановлено, що відомості про батька дитини в актовому записі записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради №234/37-24 від 23.07.2024 вбачається, що дитина ОСОБА_2 перебуває в КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія» на повному державному утриманні, підстава влаштування: направлення (путівка) служби у справах дітей Закарпатської ОВА №45 від 19.06.2024 року.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради №286/01-36/42-25 від 17.02.2025 року встановлено, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню малолітньої дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільним позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню її дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

З огляду на зазначене судом також встановлено таке.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради №286/01-36/42-25 від 17.02.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків відносно її дитини та свідомо нехтує своїми обов`язками. Виходячи з вищенаведеного визнано за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При постановлені законного та справедливого рішення, суд враховує положення Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року, (набула чинності для України 27.09.1991 року) в ч. 2 ст. 6 якої говориться, що держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Крім цього, в ч. 1 ст. 19 Конвенції зазначено, що держава вживає всіх необхідних заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань по відношенню до дитини.

Відповідно до п. 15 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам для досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

При прийнятті рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа «Савіни проти України») у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Закон України «Про охорону дитинства» у ст. 11 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Крім того, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст. 14 Закону).

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності та враховуючи те, що ОСОБА_1 з народження сина ухиляється від своїх батьківських обов`язків, наміру в подальшому виконувати їх належним чином під час розгляду справи не встановлено, дитина перебуває на повному державному утриманні в КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія», суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв`язку з чим слід позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дитини, то суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дітей, одночасно з позбавленням батьківських прав суд можу вирішити питання про стягнення аліментів.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, в ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.ч 2, 3 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Керуючись вимогами ст. 182 СК України та п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне положення дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів на утримання дітей суд враховує матеріальне становище відповідача, яка є працездатною та не звільняється від обов`язку щодо утримання дітей, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1290,00 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Саме такий розмір аліментів надасть можливість забезпечити інтереси дитини, не ставитиме відповідача у скрутне матеріальне становище, відповідатиме загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Пунктом 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір розмір якого становить 2422,40 грн. (за вимогу про позбавлення батьківських прав (1211,20 грн.) та за вимогу про стягнення аліментів (1211,20 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 182-184, 191 СК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія» Закарпатської обласної ради, аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1290,00 гривень (одна тисяча двісті дев`яносто гривень 00 копійок) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які перераховувати на поточний рахунок дитини № IBAN НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478, починаючи з 20.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень судових витрат.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Виконавчий комітет Мукачівської міської ради (площа Духновича Олександра, 2, м.Мукачево, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04053743).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям «Діва Марія» Закарпатської обласної ради (вул.Богдана Хмельницького, 1, м.Свалява, Мукачівський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 01992660).

Головуюча Л.В.Курах