Герб України

Рішення від 07.05.2025 по справі 339/30/25

Болехівський міський суд івано-франківської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа №339/30/25

80

2/339/66/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2025 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

cекретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Болехівська центральна міська лікарня» Болехівської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 , третя особа: Болехівська міська рада Івано-Франківської області про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

представник позивача звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди внаслідок незаконного звільнення працівника в розмірі 377742.55 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що за наказом директора КНП «Болехівська ЦМЛ» Л.Парахоняк від 05 вересня 2022 року № 201-к ОСОБА_2 звільнено із займаних посад 05 вересня 2022 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників.

Рішенням Болехівського міського суду від 27 червня 2023 року (справа № 339/313/22) визнано протиправним та скасовано вказаний наказ та відповідно поновлено ОСОБА_2 з 05 вересня 2022 року на посадах: 0,5 посади завідувача хірургічного відділення; 0,5 посади лікаря-хірурга; 0,25 посади по сумісництву лікаря-хірурга консультутивно-діагностичного відділення та додатковим рішенням стягнуто з КНП «Болехівська ЦМЛ» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8400 грн.

Внаслідок скасування незаконного наказу про звільнення на користь ОСОБА_2 з КНП «Болехівська ЦМЛ» стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 вересня 2022 року по 26 червня 2023 року в сумі 275 488,50 грн, витрати судового збору при подачі позовної заяви в розмірі 1984,80 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 8400,00 грн та інші, пов`язані з цим виплати (єдиний соціальний внесок в розмірі 22 відсотків від суми нарахованого заробітку на загальну суму 60607,48 грн, виконавчий збір згідно виконавчого провадження №73741786 - 27548,50 грн, виконавчого провадження №73742084 - 198,48 грн, виконавчого провадження №73741243 - 840,00 грн та вартість мінімальних витрат виконавчого провадження - 690,00 грн) на загальну 377 742,55 грн.

Така виплата здійснювалась за рахунок коштів, отриманих за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (НСЗУ) в сумі 372298,47 грн. (UA773052990000026009045504413) та коштів отриманих від надання платних медичних послуг, поза межами програми медичних гарантій в сумі 5444,08 грн (UA353052990000026002035502864).

За твердженням позивача, порушення, яке зумовило поновлення працівника на роботі, виплату йому коштів за час вимушеного прогулу, допущено з вини директора КНП «Болехівська ЦМЛ» Парахоняк Л.П., яким видано незаконний наказ про звільнення ОСОБА_2 із займаних посад, що і стало підставою для звернення до суду.

10 лютого 2025 рокупровадження у зазначеній справі відкрито, призначено до підготовчого засідання.

03 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

24 лютого 2025 року представник третьої особи подав пояснення щодо позову, з яких вбчається, що заробітна плата медичних працівників фінансується в межах Програми медичних гарантій, що адмініструється Національною службою здоров`я України.

А тому позивачем видатки по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу проведені із коштів за оплату медичних послуг на підставі договорів про медичне обслуговування населення з головним розпорядником Національною службою здоров`я України (а.с.87-88).

Відповідач, заперечуючи доводам позовної заяви, подав відзив, в якому вказує, що позов про стягнення з нього шкоди є безпідставним і не підлягає до задоволення.

Зокрема, зазначає, що позивачем у справі згідно вимог ч. 4 ст. 136 КЗпП України має бути засновник та вищестоящий орган, яким є Болехівська міська рада Івано-Франківської області.

У зв`язку з тим, що в порушення вказаної норми КЗпП України, позов пред`явлено КНП «Болехівська центральна міська лікарня» Болехівської міської ради, якому не належить право вимоги, то вважає, що це є окремою підставою для відмови у задоволенні позову як такого, що пред`явлено неналежним позивачем.

З приводу застосування строку позовної давності відповідач вказав, що вказаний позов може бути пред`явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі, саме від цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Як вбачається з платіжної інструкції №1587 від 29 червня 2023 року КНП «Болехівська центральна міська лікарня» сплачено на рахунок ОСОБА_2 24288.9 грн.

Таким чином, право регресної вимоги у даному спорі виникає з 29 червня 2023 року - з моменту здійснення виплати підприємством суми, що підлягає стягненню за суд рішенням. А тому, строк позовної давності, який становить один рік, закінчився 29 червня 2024 року, однак позов заявлено 31 січня 2025 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Щодо розміру стягнення шкоди, то вважає, що вимоги є незаконними, оскільки відповідно до норм трудового законодавства стягненню в порядку регресу підлягає тільки середній заробіток за час вимушеного прогулу, а інші виплати (судовий збір, витрати на правничу допомогу, виконавчий збір та ін.) стягненню не підлягають (а.с.99-100).

Представники третьої особи та позивача подали заяви про розгляд справи проводити без їх участі (а.с.91,113-114).

Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце цього засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті.

Частиною першою ст.15, частиною 1 ст.16 ЦК України,передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбаченест. 64 Конституції України,право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що предметом розгляду справи є стягнення коштів в порядку регресу з приводу виконання рішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 20 серпня 2019 року №08-45/19 припинено діяльність Болехівської центральної міської лікарні шляхом її перетворення у комунальне некомерційне підприємство «Болехівська центральна міська лікарня» Болехівської міської ради Івано-Франківської області (а.с.8-11).

З розпорядження Болехівської міської ради від 24 січня 2020 року №9-к вбачається, що відповідача призначено на вакантну посаду директора комунального некомерційного підприємства «Болехівська центральна міська лікарня» Болехівської міської ради Івано-Франківської області на умовах контракту з 24 січня 2020 року терміном на 5 років по 23 січня 2025 року (а.с.25-26).

Наказом директора КНП «Болехівська ЦМЛ» Л.Парахоняк від 05 вересня 2022 року №201-к звільнено ОСОБА_2 із займаних посад у КНП «Болехівська ЦМЛ» 05 вересня 2022 року відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою грошової компенсації та вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку (а.с.7).

Будучи не згідним з наказом про звільнення, ОСОБА_2 оскаржив його в суді шляхом подачі позовної заяви про поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Болехівського міського суду від 27 червня 2023 року позовзадоволено частково: скасовано наказ директора про його звільнення та поновлено ОСОБА_2 з 05 вересня 2022 року в КНП «Болехівська ЦМЛ» на посадах (-0,5 посади завідувача хірургічного відділення; -0,5 посади лікаря-хірурга;- 0,25 посади по сумісництву лікаря-хірурга консультативного-діагностичного відділення); визнано незаконними дії директора КПК «Болехівська ЦМЛ» ОСОБА_1 щодо відмови ОСОБА_2 у переведені на вакантну посаду медичного директора КПК «Болехівська ЦМЛ» згідно поданих заяв від 21 червня 2022 року та 30 червня 2022 року.

Окрім того, стягнуто з КНП «Болехівська ЦМЛ» на користь ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 вересня 2022 року по 26 червня 2023 року в розмірі 275 488,50 грн та в дохід держави судовий збір в розмірі 1984,80 грн, а на користь ОСОБА_2 1984,80 грн. за сплату судового збору при подачі позовної заяви.

Додатковим рішенням Болехівського міського суду від 27 липня 2023 року стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Болехівська центральна міська лікарня Болехівської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8400,00 гривень.

Ухвалою суду від 19 січня 2024року за клопотанням представника позивача розстрочено виконання рішення Болехівського міського суду від 27 червня 2023 року в частині стягнення заборгованості на 6 (шість) місяців по 42 616 (сорок дві тисячі шістсот шістнадцять) грн.79 коп. щомісячно, починаючи з дати набрання ухвали законної сили.

На виконання рішення суду згідно платіжних інструкцій позивачем на користь ОСОБА_2 сплачено 377742,55грн.:

- 29 червня 2023 року № 1584 на суму 6637.96 грн, № 1585 на суму 5431.06 грн, № 1586 на суму 452.59 грн, № 1587 на суму 24288.9 грн;

- від 23 грудня 2023 року № 1872 на суму 1984.80 грн;

- від 19 січня 2024 року № 1918 на суму 198.48 грн, № 1919 на суму 840.00 грн.;

- від 02 лютого 2024 року № 1934 на суму 27548.50 грн, № 1935 на суму 7359.48 грн, № 1936 на суму 613.29 грн, № 1943 на суму 32913.22 грн, № 1944 на суму 8994.92 грн, № 1945 на суму 1730.80 грн;

- від 06 лютого 2024 року № 1951 на суму 230 грн, № 1952 на суму 230 грн, № 1953 на суму 230 грн;

- від 04 березня 2024 року № 2007 на суму 32913.22 грн, № 2008 на суму 8994.92 грн, № 2009 на суму 613.29 грн, № 2010 на суму 7359.48 грн, № 2011 на суму 1730.80 грн;

- від 03 квітня 2024 року № 2075 на суму 1730.80 грн, № 2077 на суму 8994.92 грн, № 2078 на суму 7359.48 грн, № 2079 на суму 613.29 грн, № 2080 на суму 32913.22 грн;

- від 01 травня 2024 року № 2125 на суму 7359.48 грн, № 2126 на суму 1730.80 грн, № 2127 на суму 613.29 грн, № 2128 на суму 8994.92 грн № 2129 на суму 32913.22 грн;

- від 24 травня 2024 року № 2172 на суму 8994.92 грн, № 2175 на суму 7359.48 грн, № 2176 на суму 613.29 грн, № 2181 на суму 32913,22 грн;

- від 31 травня 2024 року № 2195 на суму 1730.80 грн;

- від 29 червня 2024 року № 2286 на суму 1730.80 грн, № 2289 на суму 7359.48 грн, № 2290 на суму 613.29 грн, № 2291 на суму 8994.92 грн;

- від 09 липня 2024 року № 2301 на суму 32913.22 грн.

Відповідно до пункту 8 частини першої ст.134 КЗпП України, службові особи, винні у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Згідно зі ст.237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.

Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Так, при незаконному звільненні настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну установі у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу може бути покладено при допущенні ними будь-якого порушення закону, а не лише явного.

Застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ст.134 КЗпП України, слід мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної установі у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу, на винних службових осіб, за наказом яких звільнення здійснено з порушенням закону. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Отже, чинне законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом яких звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону.

Водночас слідвраховувати,що зпостанови ВерховногоСуду від10жовтня 2018року усправі №371/1165/16-цвидно,що заприписами ст.237КЗпПУкраїни наслужбову особу,винну внезаконному звільненніабо переведенніпрацівника наіншу роботу,покладається обов`язокпокрити шкоду,заподіяну підприємству,установі,організації лишеу зв`язкуз оплатоюпрацівникові часувимушеного прогулуабо часувиконання нижчеоплачуваної роботи. Відшкодування інших витрат законодавством України не передбачено.

Судові рішення у вказаній справі мотивовані тим, що оскаржуваний наказ директора КНП «Болехівська ЦМЛ» від 05 вересня 2022 року за № 201-к «Про звільнення» є протиправним, підлягає скасуванню із поновленням ОСОБА_2 на займаних посадах.

Відтак, відповідач, як посадова особа, яка винна у незаконному звільненні працівника, має покрити шкоду, заподіяну установі в зв"язку з незаконним звільненням в розмірі 275488, 50 грн., що становить саме розмір вимушеного прогулу, зазначений у рішенні суду.

З цих підстав не підлягають до задоволення вимоги на суму 102255.05 грн про стягнення з відповідача інших витрат, зокрема, сплати податків, виконавчого збору, витрат на правову допомогу, судового збору.

Доводи відповідача про те, що позивач у цій справі не наділений цивільною правосуб?єктністю для звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки відповідно до частини четвертої статті 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу, не заслуговують на увагу.

Дана норма закону застосовується у тому випадку, коли службова особа (працівник) винна в незаконному звільненні на момент подання позову є керівником чи заступником керівника такого підприємства, установи, організації.

Разом з тим, встановлено, що відповідач звільнений з посади директора 3103.2023року за угодою сторін ( а.с.27-28).

У разі, коли на момент подання позову відповідач не є керівником чи заступником керівника установи, саме КНП «Болехівська ЦМЛ» є належним позивачем, адже шкода заподіяна безпосередньо позивачу, оскільки саме ними проведено оплату працівникові часу вимушеного прогулу.

Близькі за змістом висновки щодо суб`єктного складу учасників таких справ викладено в постановах Верховного Суду від: 14 травня 2018 року у справі № 156/722/16-ц (провадження № 61-20744св18); 23 жовтня 2019 року у справі № 401/1745/16-ц (провадження № 61-22009св18); 30 червня 2021 року у справі № 766/13189/20 (провадження № 61-19700св20); 19 грудня 2022 року у справі № 686/11075/21 (провадження № 61-3135св22); 12 липня 2023 року у справі № 663/1169/20 (провадження № 61-56св 22); 11 жовтня 2023 року у справі № 158/2727/20 (провадження № 61-20614св21).

Помилковим є також твердження відповідача про відмову у задоволенні позовних вимог в зв"язку з пропуском строку звернення до суду.

Так, відповідно до статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Право зворотньої вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.

Наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, не вважається достатньою підставою для пред`явлення регресного позову.

Такий позов може бути пред`явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню.

Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотньої вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України), тобто розмір відшкодування визначається трудовим законодавством.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі, саме від цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Відповідно до частини третьої статті 233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз`яснено, що право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, остання сплата позивачем здійснена 09 липня 2024 року (а.с.71).

Строк перебігу для обчислення строку на пред`явлення регресного позову починається від дня виплати повної суми, що присуджена, а не її частини, а тому саме з 09 липня 2024 року до позивача перейшло право регресної вимоги.

Річний строк на пред`явлення даного позову почав перебіг із 09 липня 2024 року та мав закінчитися 09 липня 2025 року, а позивач звернувся до суду із позовом 31 січня 2025 року, тобто в межах строку.

За таких обставин, річний строк для звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди позивачем не пропущений.

У відповідності дост. 141 ЦПК України,суд вирішує питання щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які в даному спорі становлять 5666.15 грн.(сплата судового збору при подачі позовної заяви).

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 72.93 % (275488.50: 377743.55 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 4132.32 грн (5666.15 х 72.93 %).

На підставі наведеного, керуючись ст.258-259, 263-265ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Болехівська центральна міська лікарня» Болехівської міської ради Івано-Франківської області (рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк») завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 275488 (двісті сімдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім ) грн 50 копійок та судовий збір в розмірі 4132 (чотири тисячі сто тридцять дві) грн) 32 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог на суму 102255.05 грн відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

Комунальне некомерційне підприємство «Болехівська центральна міська лікарня» Болехівської міської ради Івано-Франківської області вул. Коновальця, 2 м.Болехів Калуського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 01993440.

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Болехівська міська рада Івано-Франківської області площа І.Франка, 12 м.Болехів Калуського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 04054270.

Суддя Головенко О.С.

СудБолехівський міський суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення07.05.2025
Оприлюднено08.05.2025
Номер документу127140267
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державним підприємству, установі, організації

Судовий реєстр по справі —339/30/25

Рішення від 07.05.2025

Цивільне

Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Головенко О. С.

Ухвала від 03.04.2025

Цивільне

Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Головенко О. С.

Ухвала від 10.02.2025

Цивільне

Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Головенко О. С.

Ухвала від 03.02.2025

Цивільне

Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Головенко О. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні