Справа № 539/1006/25
Провадження № 2-а/539/28/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2025 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
представника позивача Назарук О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження справу в режимі відеоконференції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа Пирятинський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа Пирятинський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В обґрунтування позову позивач вказує, що він, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та має бронювання до 31.03.2025, що підтверджується інформацією із застосунку Резерв+. При цьому, у цьому застосунку міститься інформація про те, що він уточнив дані 15.07.2024 та 28.10.2024 пройшов ВЛК, витяг сформовано 26.02.2025, адреса проживання зазначена: АДРЕСА_1 .
Водночас, через застосунок Резерв+ йому стало відомо про порушення нібито ним правил військового обліку, після чого, оскільки він заброньований на критично важливому підприємстві, 28.10.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем реєстрації для встановлення всіх обставин, які передували висновкам про порушення правил військового обліку. Внаслідок чого, головним спеціалістом відділенням обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , державним службовцем ОСОБА_2 складено протокол №б/н від 28.10.2024 про адміністративне правопорушення, зі змісту якого вбачається, що нібито він не прибув за повісткою направленою засобами поштового зв`язку «Укрпочта» з описом вкладення цінного листа, що не відповідає дійсності та за яке передбачена відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач зазначає, що ознайомився зі змістом протоколу, а також із інформацією про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 30.10.2024, про що свідчить його підпис у відповідних графах протоколу. При цьому, в адміністративному протоколі ним зазначено про те, що він не з`явився за повісткою, оскільки її не отримував. Про повістку дізнався лише від працівників відповідача.
28.10.2024 відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, за результатами якої відповідачем винесено постанову №1522, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000,00 грн.
Звертає увагу, що він не отримував копії оскаржуваної постанови, а дізнався про її прийняття лише після блокування його банківських рахунків, що позбавляло його можливості вчасно оскаржити постанову та як наслідок штраф за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП був подвоєний та виставлений у розмірі 34 000,00 грн.
В результаті чого, та після з`ясування причин блокування рахунків 19.02.2025 він звернувся з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження до Пирятинського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного МУ МЮ.
У відповідь на його заяву від державного виконавця Пирятинського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного МУ МЮ засобами електронної пошти 20.02.2025 отримав оскаржувану постанову та постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2025 про стягнення штрафу в сумі 34 000,00 грн (подвійний розмір штрафу), постанову про арешт коштів боржника від 12.02.2025, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.02.2025, постанову про стягнення виконавчого збору від 06.02.2025.
Звертає увагу, що в постанові відсутнє посилання на відповідні вимоги (статті, пункти тощо) закону, порушення яких нібито допустив в результаті вчинення інкримінованого мені порушення. Разом з тим, із змісту постанови вбачається, що він обвинувачується в тому, що «не прибув за повісткою». Але повісток про виклик до Лубенського чи іншого ТЦК та СП - не отримував.
Також, оскаржувана постанова не містить дати, часу та місця вчинення правопорушення та способу вчинення. Тому, вважає, що інкриміноване правопорушення не вчиняв, дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки відсутні докази вчинення правопорушення, a також некоректне викладення суті правопорушення, що суперечить вимогам КУпАП.
У зв`язку з вищевикладеним змушений звернутися до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
03.03.2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
07.04.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Також відповідно до відзиву просить поновити строк для надання відзиву, в задоволенні позову відмовити та справу розглянути без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18.04.2025 року до суду від позивача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали у справі, зокрема за подання відповідачем завідомо підроблених документів та надання неправдивої інформації, використання завідомо підробленого документу, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення та надають певні правач.3, 358, ч.4 ст.358, та ст.384 КК України).
22.04.2025 року до суду від представника відповідача надійшла заява про те що, представник відповідача заперечує проти задоволення клопотання, оскільки фактів підробки не було, а в постанові №1522 помилково невірно зазначено дату винесення 28.10.2024 року та направлено до Пирятинського ВДВС.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився.
Представник позивачаНазарук О.В.в судовомузасіданні позовнівимоги підтрималата просилаїх задовільнити.Клопотанняпропостановлення окремоїухвали усправі просить задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 Майба В.В. в судове засідання не з`явилася, у відзиві просила розгляд справи провести без її участі.
Представник третьої особи Пирятинського ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв на відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи даної категорії, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до копії повістки №228292 від 17.09.2024 року ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Чорнухи) на 01.10.2024 року на 09 год 00 хв для проходження медичного огляду (а.с.73).
Вищевказана повістка була направлена поштою 16.09.2024 року, не була вручена одержувачу та повернулася до відправника 07.10.2024 року про що свідчить трекінг з «Укрпошти» (а.с.70).
28.10.2024 року головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 державним службовцем ОСОБА_3 було складено Протокол №1522 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого 28.10.2024 року о 09 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув громадянин України ОСОБА_1 , 1993 року народження, де було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не прибув за повісткою направленої засобами почтового зв`язку «Укрпочта» з описом вкладення цінного листа. Порушення вчинено в особливий період, що передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Громадянину ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год 00 хв 30.10.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 . В поясненнях зауважень щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначено: «Я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився за повісткою направленою «Укрпоштою» у зв`язку з тим, що не був проінформований про необхідність отримати рекомендованого листа. Даний лист не був відправлений по місцю фактичного проживання вказаному в ВО» (а.с.72).
Відповідно до копії постанови, наданої представником відповідача, 30.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_4 винесено постанову №1522 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн (а.с.71).
Як зазначено на постанові «копію постанови від 30.10.2024 року №1522 про притягнення до адміністративної відповідальності було направлено засобами поштового зв`язку 31.10.2024 року».
Проте, відповідно до копії постанови, долученої до матеріалів справи позивачем, наданої з виконавчого провадження, постанова №1522 про адміністративне правопорушення винесена 28.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_4 , згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн (а.с.18).
Як вбачається з постанови №1522 від 28.10.2024 року громадянин України ОСОБА_1 28.10.2024 року о 09 годині 00 хвилин прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не прибув за повісткою направленої засобами почтового зв`язку «Укрпочта» з описом вкладення цінного листа. Порушення вчинено в особливий період, що передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до абз.5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє і до тепер. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУПАП постановив накласти на нього штраф у сумі 17000 грн (а.с.18).
Жодних даних про направлення чи отримання даної постанови від 28.10.2024 року не зазначено.
Згідно до копії постанови про відкриття провадження від 06.02.2025 року ВП №77105182, старший державний виконавець Пирятинського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кірніс О.А. було відкрито виконавче провадження відповідно до постанови №1522 від 28.10.2024 року, відповідно до якої з ОСОБА_1 необхідно стягнути штраф у розмірі 34000,00 грн (а.с.14).
Окрім того, 12.02.2025 року старшим державним виконавецем Пирятинського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кірніс О.А. було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 відповідно до постанови №1522 від 28.10.2024 року, 06.02.2025 року винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору (а.с.15-17).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися та діють по теперішній час.
З 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.
Згідно з абз. 3 ч. 9 ст. 29 ЗУ № 2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу», поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673, поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визнається, зокрема, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками).
З аналізу наведених норм слідує, що громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про поважність причин не прибуття за повісткою.
Судом встановлено, що позивача не було вчасно оповіщено про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме 01.10.2024 року о 09 годині 00 хвилин, оскільки повістка №228292 від 17.09.2024 року була направлена на адресу ОСОБА_1 16.09.2024 року, тобто за день до створення повістки, про що свідчить копія повістки №228292 від 17.09.2024 року та трекінг відправлень (а.с.70-71).
Крім того, в протоколі №1522 про адміністративне правопорушення від 28.10.2024 року ОСОБА_1 було повідомлено під підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год 00 хв 30.10.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.72).
Відповідно до постанови №1522 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення направлену для виконання до Пирятинського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вона була винесена 28.10.2024 року, про що також свідчить реєстраційний вихідний номер №8122 від 28.10.2024 року (а.с.18).
Вищевказане свідчить про те, що особу було повідомлено про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення під підпис, але постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було винесено раніше визначеного часу, що є порушенням прав позивача.
Відповідно до постанови №1522 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення направлену для виконання до Пирятинського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області долученої до матеріалів справи представником відповідача, вона була винесена 30.10.2024 року, але реєстраційний вихідний номер №8122 має виправлення в зазначеній вихідній даті (а.с.71).
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, саме відповідач, який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов`язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що постанова №1522 датована 28.10.2024 року є неправомірною та винесена з порушеннями вимог ст.254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП, що є підставою для визнання її скасування із закриттям провадження у справі.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню із стягненням за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
Щодо клопотання позивача про постановлення окремої ухвали у справі, зокрема за подання відповідачем завідомо підроблених документів та надання неправдивої інформації, використання завідомо підробленого документу, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення та надають певні правач.3, 358, ч.4 ст.358, та ст.384 КК України.
Пунктом 3 частини 3 статті 44КАС України надано право учасникам справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 2 статті 166КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Статтею 249КАС України передбачено порядок та спосіб постановлення окремих ухвал.
Так, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, що визначено ч.2 ст. 249 КАС України. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено (ч.9 ст. 249 КАС України).
Позивач, подаючи клопотання про постановлення окремої ухвали, покликається саме на частину 9 статті 249 КАС України, щодо вчинення кримінальних правопорушень.
У відповідності до ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як зазначено вище, підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону, в тому числі порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Тож, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.
Позивачем в заявленому клопотанні про постановлення окремої ухвали не наведено об`єктивних, чітких даних, які можуть свідчити про те, що дії відповідача носять очевидний протиправний характер та спрямовані навмисно на грубе порушення прав позивача.
Більше того, з приводу зазначених на думку позивача у клопотанні порушень закону, він не позбавлений права подати до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінальних правопорушень.
Окрім цього, розглядаючи зазначене клопотання, суд наголошує, що постановлення окремої ухвали є диспозитивним (виключним) правом саме адміністративного суду та не залежить від волі учасників справи.
А отже, суд не встановив правових підстав для постановлення окремої ухвали у цій справі, відтак у задоволенні клопотання сторони позивача про постановлення окремої ухвали у справі слід відмовити.
На підставі ч.2 ст.19, 65 Конституції України, ст.7, 9, 210-1 ч.3, 235, 245, 247, 249, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову №1522 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення на ОСОБА_1 штрафу, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ- НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.В.Просіна
Суд | Лубенський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2025 |
Оприлюднено | 08.05.2025 |
Номер документу | 127141472 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо |
Адміністративне
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Просіна Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні