Рішення

від 05.05.2025 по справі 559/999/25

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/999/25

Провадження № 2-о/559/109/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний судРівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участю секретарясудового засідання Окренець Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський обласний центр зайнятості про встановлення факту припинення трудових відносин,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.1.Заявник просить встановити факт припинення з 20.08.2020 трудових відносин з комунальним підприємством «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька» на підставі ст.38 КЗпП у зв`язку з неможливістю продовження роботи. Заяву обґрунтовує тим, що 18.03.2014 був прийнятий на роботу в КП «Житлово-експлуатаційна контора №7 Пролетарського району м.Донецька», яка пізніше перейменована КП «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька». У зв`язку з проведенням антитерорестичної операції з 2014 на території м.Донецька з сім`єю виїхали з району проведення АТО без припинення дії трудових відносин, трудова книжка залишилася у роботодавця. З 20.08.2020 проживав в с.Гергіївка Покровського району Донецької області, тобто з того часу не виконував умови трудового договору з КП «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», однак згідно відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб досі перебуває з вищевказаних підприємством у трудових відносинах. З початком повмасштабного вторгнення російськоїх федерації з лютого 2024 заявник з сім`єю переїхав в м. Дубно Рівненської області, наразі є внутрішньо переміщеною особою з 04.08.2022. Повернутися до виконання трудових обов`язків не може, так само не може подати заяву про звільнення, оскільки листування з окупованими територіями не здійснюється. Окрім того, отримати статус безробітного, як внутрішньо переміщена особа через центр зайнятості немає можливості, оскільки в заявника відсутня трудова книжка, а роботодавець знаходиться на окупованій території. Документально оформити припинення трудової діяльності не виявилося можливим, отже припинити трудовий договір можливо лише в судовому порядку. Встановлення факту припинення трудових відносин необхідно заявнику для можливості оформлення статусу безробітного та в майбутньому трудових відносин. Враховуючи викладене, змушений звернутися із заявою до суду.

1.2. Представниця заінтересованої особи Рівненського обласного центру зайнятості подала до суду письмові пояснення у яких по суті заяви про встановлення факту припинення трудових відносин зазначила про необхідність чіткого формулювання в рішенні суду підстави припинення трудового договору (трудових відносин), відповідно до нормКодексу Законів про працю Українита дати припинення/розірвання трудового договору (трудових відносин)

ІІ.Заяви,клопотання таінші процесуальнідії усправі.

26.03.2025 ухвалою суду прийнято справу до розгляду, визначено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження.

Всі учасники про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від заявника та заінтересованої особи надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності, заперечень щодо задоволення позовних вимог немає.

Відповідно ч.2ст.247, ч.4 ст. 268 ЦПК Українифіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ.Фактичні обставини,встановлені судом.

Згідно паспорта серії НОМЕР_1 виданого Жмеринським РВ УМВС України в Вінницькій області 22.01.1997 місцем прописки заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є АДРЕСА_1 (а.с.3-4).

Згідно довідки №5604-5001967179 від 04.08.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа із фактичним місцем проживання АДРЕСА_2 . (а.с.5)

Згідно відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб вбачається, що ОСОБА_1 з 18.03.2014 прийнятий на роботу в КП «Житлово-експлуатаційна контора №7 Пролетарського району м.Донецька», 01.08.2018 - прийнятий на роботу в КП «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька, 01.12.2024 - прийнятий на роботу до ПП ОСОБА_2 », звідки в подальшому звільнений 31.12.2024 (а.с.6).

Відповідно відомостей Пенсійного фонду з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідки форми ОК-5) за звітні 2014, 2022-2024 роки наявні відомості про внесення страхових внесків щодо гр. ОСОБА_1 , що свідчить про перебування останнього в трудових відносинах. (а.с.7-8).

IV. Норми права, які застосував суд.

Згідно ст. 293, 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24 лютого 2022 року відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено режим воєнного стану (Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року), який неодноразово продовжений.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 209 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вся територія Донецького району Донецької області з 07.04.2014 по даний час є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Відповідно до ч. 4ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна зобов`язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв`язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно дост. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбаченихКонституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідност. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника згідно ст. ст.38,39 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1ст. 38 КЗпП Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.

Відповідно до п.4 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв`язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору.

Відповідно донаказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою»та, зокрема, п. 8, 14 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статтіКодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору; записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи.

За змістом такого Порядку, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються з фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин.

Отже, у разі відсутності однієї зі сторін виникають труднощі зі встановленням обставини щодо припинення трудового договору, оскільки п. 8 Порядку передбачає звернення сторін (а не однієї сторони) у центрі зайнятості. За відсутності ж такої можливості підставою для зняття трудового договору з реєстрації та подальше внесення відповідних відомостей до трудової книжки може бути рішення суду, яке набрало законної сили про припинення дії трудового договору.

У відповідності дост. 22 КЗпП України, відповідно доКонституції Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Устатті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплено, що ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Стаття 76 ЦПК Українипередбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зіст. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що зібрані у справі докази свідчать про факт припинення трудових відносин ОСОБА_1 з комунальним підприємством «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», в зв`язку з неможливістю продовження роботи, а саме: через тимчасову окупацію російською федерацією території України, де розташована дана установа.

Враховуючи те, що місце роботи заявника, по даний час знаходиться на тимчасово окупованій території України, у нього відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду, зважаючи на об`єктивні обставини, що склалися в межах цієї справи, бути наділеним правом на розірвання договору з метою надання можливості заявнику в подальшому реалізовувати своє право, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню. Обставини, викладені заявником в обґрунтування своїх вимог є доведеними, підтвердженими належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про встановлення факту припинення трудових відносин, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.258-259,263,264,265,293,294,315,319ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

заяву задовольнити. Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька» з 20 серпня 2020 року підставі ст.38 КЗпП у зв`язку з неможливістю продовження роботи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Рівненський обласний центр зайнятості, юридична адреса: вул. Кавказька,9а, м.Рівне, Рівненська область, 33013, код ЄДРПОУ 05430879, електронна пошта: zag@rvocz.gov.ua.

Суддя О.Ю. Жуковська