Ухвала від 06.05.2025 по справі 761/18313/25

Справа № 761/18313/25

Провадження № 2-з/761/176/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л, розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будоранж»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тоцька Ольга Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович, про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будоранж»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тоцька Ольга Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович, про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Разом з позовом представник ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Будоранж»</a> (Адреса місцезнаходження: вул. Щербаківського Данила, б.52, кв. 315, м. Київ, 04111, код ЄДРПОУ:45409786) відчужувати, користуватися, розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1 , до ухвалення рішення в справі по суті.

Заява мотивована тим, що 12 серпня 2010 року позивач уклала договір № 567 з ПАТ «Артем-Банк» (управитель) про участь у фонді фінансування будівництва, за яким Позивач стала власником квартири АДРЕСА_1 . Вартість квартири була повністю сплачена позивачем, що підтверджується відповідною довідкою ПАТ «Артем-Банк». 12 серпня 2010 року між позивачем як Довірителем та ПАТ «Артем-Банк» як Управителем було укладено Договір відступлення майнових прав № 567, відповідно до умов якого ПАТ «Артем-Банк» уступає позивачу майнові права на об`єкт інвестування, які Управитель набув відповідно до умов договору № 24 про організацію спорудження об`єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об`єкту по АДРЕСА_2 , від 14 грудня 2007 року. Під об`єктом інвестування Сторони розуміють: квартира у АДРЕСА_2 під № 257, 11 поверх , одна кімната, загальна площа 60,49 кв. м., повна вартість 366 569,40 грн. У грудні 2024 року позивач виявила, що замок на вхідних дверях її квартири був замінений, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано нове право власності на квартиру № 257 за ТОВ «Будоранж». Ця реєстрація була здійснена на підставі акта прийому-передачі, що не має жодного стосунку до ОСОБА_1 і є підставою для порушення її прав. Представником ОСОБА_1 також зазначено, що відповідно до чинного законодавства України, майнові права на квартиру належать ОСОБА_1 , і ніхто не має права здійснювати операції з цією квартирою без її згоди. Враховуючи, що квартира № 257 є єдиним житлом для ОСОБА_1 і знаходиться в незаконному володінні іншої особи, існує реальна загроза подальшого її відчуження та втрати ОСОБА_1 права на житло. Таке відчуження Квартири відбулось всупереч положенням Закону України «Про фінансування будівництва житла з використанням фондів фінансування будівництва», чинного на момент укладення договору № 567, положенням Договору № 1 від 14.12.2007 про організацію будівництва, та рішенню Господарського суду Київської області в справі № 911/1041/19 (910/4281/23), яке набрало законної сили та в якому встановлено, що передача майнових прав на об`єкти інвестування можлива виключно через ФФБ. З метою недопущення відчуження спірної квартири третім особам, а також унеможливлення змін у реєстрах та виконання рішення суду в майбутньому, є необхідність накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом: заборони будь-яким особам (в тому числі Відповідачу) здійснювати будь-які дії, пов`язані з відчуженням, передачею в іпотеку, даруванням, орендою або іншим чином розпорядження квартирою; заборони державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо спірної квартири до вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

14 червня 2021 року Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 308/8567/20 винесено постанову у якій зазначено, що у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову.

У відповідності до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У п. 4 даної постанови Пленуму зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги, серед іншого, інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як свідчать матеріали заяви, предметом спору в справі №761/18313/25 є витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Ціна позову становить 362 994,00 грн.

Власником квартири, загальною площею 59.9 кв. м, житлова площа 20.9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_5 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Будоранж»</a>, що підтверджується І довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.12.2024 номер інформаційної довідки 407049049, яка міститься в матеріалах заяви.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Так зазначив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 у справі №183/5864/17-ц.

Також в зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи предмет спору, з огляду на обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову та наданої інформації стосовно можливих недобросовісних дій відповідача щодо його можливого відчуження, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно.

Обраний заявником захід забезпечення позову є співмірним з заявленими вимогами та не обмежить права Товариства з обмеженою відповідальністю «Будоранж»</a>, адже має тимчасовий характер та цілком узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

З іншого боку, суд вважає за можливе відмовити в задоволенні іншої частини заяви, оскільки представником ОСОБА_1 не наведено обґрунтування необхідності їх застосування поряд з накладенням арешту на майно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149,151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру, загальною площею 59,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2917336680000.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Дані про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будоранж»</a>, код ЄДРПОУ:45409786, адреса місцезнаходження: вул. Щербаківського Данила, б.52, кв. 315, м. Київ, 04111).

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_8 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: